Від практики до теорії: принципи українського воєнного мистецтва 1917–1918 рр. у працях генерала Всеволода Петріва
Мета статті полягає у вияві принципів та основних рис українського воєнного мистецтва, зафіксованих у працях В.М. Петріва. Серед методів дослідження активно використовувались: історичний, аналітичний, проблемно-хронологічний, індукції та дедукції. Новизна полягає в тому, що було проведено аналіз те...
Збережено в:
| Дата: | 2024 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2024
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199967 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Від практики до теорії: принципи українського воєнного мистецтва 1917–1918 рр. у працях генерала Всеволода Петріва / Д. Задунайський // Сіверянський літопис. — 2024. — № 5. — С. 168-174. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Мета статті полягає у вияві принципів та основних рис українського воєнного мистецтва, зафіксованих у працях В.М. Петріва. Серед методів дослідження активно використовувались: історичний, аналітичний, проблемно-хронологічний, індукції та дедукції. Новизна полягає в тому, що
було проведено аналіз теоретичного доробку генерала В. Петріва в контексті того, як українські
війська застосовували специфічні принципи воєнного мистецтва в часи Української революції. Висновки. Нами було помічено важливу роль національної військової спадщини. Генерал приділив значну увагу тому, як використовували українське воєнне мистецтво в різних військових операціях.
Особливо виразно його прагнення на практиці застосувати переваги українських збройних сил для
перемоги над супротивником. Подібні згадки можна помітити і в описі дій інших українських загонів. Також ми відстежили, що використання різних стратегем сприяло досягненню кращих результатів. Дуже важливо, що застосування одразу декількох прийомів відбувалося в одному бойовому
зіткненні й засвідчувало високий рівень вправності й полководського хисту. Тож серед особливих
принципів, які використовували українські сили в період Української революції, і які відображено в
працях В. Петріва, нам вдалось виокремити такі: «гнучкість», «рішучість», «ініціативність», «завзятість», а також значна схильність до активного застосування стратегем. |
|---|