Дослідження допоміжних історичних дисциплін у журналі «Український історик»

• Дата: 2024
• Автор: Мазепа, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Дослідницькі нотатки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199968
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Дослідження допоміжних історичних дисциплін у журналі «Український історик» / О. Мазепа // Сіверянський літопис. — 2024. — № 5. — С. 175-180. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Мета дослідження – на основі ґрунтовного вивчення статей у журналі «Український історик» зробити спробу визначення внеску Р. Климкевича, О. Оглоблина, В. Сенютовича-Бережного у продовження традиції геральдичних і генеалогічних досліджень та їхньої популяризації за кордоном. Журнал «Український історик» був спільним виданням Українського історичного товариства та Українського генеалогічного і геральдичного товариства, у ньому була створена спеціальна рубрика, присвячена геральдиці, генеалогії та сфрагістиці, яка функціонувала протягом 1964–1973 рр. Висновки. Оцінюючи в цілому наукове та інформативне значення журналу «Український історик» (далі – УІ), відзначаємо, що опубліковані на його сторінках статті безсумнівно представляють інтерес для сучасних дослідників і мають бути враховані в подальших дослідженнях з української геральдики та генеалогії. Відзначимо, що вивчення наукового доробку Р. Климкевича та В. Сенютовича-Бережного стало можливим завдяки публікації їхніх праць на сторінках УІ, оскільки більшість досліджень розкидані в малотиражних періодичних виданнях діаспори. У працях Р. Климкевича, що з’явилися на сторінках УІ, є не лише систематизація та спроба розтлумачити зміст міських гербів. У них дослідник висвітлив розвиток української міської і територіальної геральдики на різних історичних етапах, зосередивши увагу на вивченні зв’язку міської символіки з територіальними знаками. О. Оглоблин зробив значний внесок у вивчення української генеалогії, оскільки опрацював та висвітлив історію нащадків старшинсько-козацьких родів Гетьманщини та дворянства Чернігово-Сіверщини XVII–XVIII ст. Аналіз творчого доробку О. Оглоблина свідчить про активне використання генеалогічного підходу, застосованого в історичних дослідженнях. Історико-генеалогічні розвідки В. Сенютовича-Бережного, що були опубліковані на сторінках УІ, були першими ґрунтовними дослідженнями, в яких на основі архівних та документальних джерел подано генеалогічні таблиці родів Виговських, Дашковичів, Гоголів, князів Острозьких і Несвіцьких. Науково-дослідницька діяльність вищезгаданих дослідників сприяла популяризації історії України та ознайомленню світової громадськості з культурно-історичною спадщиною України.