Поновити традицію
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199995 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поновити традицію / Ф. Грицай // Сіверянський літопис. — 1996. — № 1. — С. 84. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199995 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| fulltext |
КРАЄЗНАВЧА МОЗАЇКА
ПОНОВИТИ ТРАДИЦІЮ
Народився я в селі Оленівці Борзнянського району на Чернігівщині. Воно л е
жить за кілометр від Мотронівки, д е жив Пантелеймон Куліш і де його поховано.
У нашому селі завжди берегли пам 'ять про славетного письменника і вченого. Ще
в дитинстві про нього мені розповідала бабуся Варка, яка одного разу була у ньо
го на іменинах. Вона добре пам 'ятала, як П. Куліш особисто сам носив з кухні стра
ву на святкові столи. За її переказами, сам е в цей час він був під якимось нагля
дом, зазнав переслідувань і обмежень у творчій та громадській діяльності. Селяни
поважали письменника, співчували йому, вболівали за нього. Від бабусі і найстарі
ших односельців моя м ам а чула, що дружина П. Куліша їздила до Петербурга, до
цариці, просила полегшити долю письменника. Нібито цілих п'ять днів стояла на ко
лінах перед царицею. Цариця начеб зжалілася, і сам а благала на колінах перед ца
рем за П. Куліша. Як свідчать перекази, ці «колінкування» в чомусь допомогли.
Іще чув від бабусі розповідь про похорон П. Куліша. Бабуся, як очевидець цих
подій, говорила, що похорон відбувався з певними особливостями. Спеціально для
цього ритуалу були виготовлені покривала чорного кольору для волів, якими в ез
ли труну. Чорні покривала сягали землі, закриваючи навіть ноги волів.
Інші деталі похорону П. Куліша бабуся на той час забула, ал е добре пам 'ятала,
що на поминках було дуже багато людей, які тяжко переживали втрату автора зн а
менитої «Чорної ради». Прикметно, що роман та інші твори П. Куліша в селі добре
знали.
Вшанування пам'яті П. Куліша в Оленівці довгий час було традицією. А їдучи на
Борзну, в місцевості, яку називали Кручею, старші завжди вказували праворуч і го
ворили: «Там могила П. Куліша». Виднілися звіддаля густі дерева , серед яких зав
жди виділялись високі дуби. Під ними і збиралися селяни.
Як відомо, у перші роки радянської влади в школах вивчали творчість П. Ку
ліша. Звичайно, це стимулювало сільську традицію вшанування пам'яті письменни
ка, і його могила була цим місцем. З часом, коли творчість П. Куліша піддали осу
ду і забуттю, і цю традицію занехаяли. Але пам 'ять про славетного зем ляка завж
ди була живою в Оленівці, Мотронівці, по інших навколишніх селах і хуторах. То
му під час війни люди згадали і відновили відвідини могили П. Куліша. Пам'ятаю
розповідь мами про відзначення односельцями коли б не 45-ї річниці з дня см ер
ті письменника. Місцем цього заходу знову стала могила. Чому б сьогодні не по
новити цю традицію?
Федір ГРИЦАЙ.
ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОГО МОЦАРТА
З іменами наших славетних земляків — композиторів Максима Березовського і
Дмитра Бортнянського — пов'язаний розвиток хорового мистецтва XVIII ст. У них
багато спільного: обидва народилися у Глухові, де в співацькій школі одерж али по
чаткову музичну освіту, потім хорова капела в Петербурзі, навчання в Італії...
Але в подальш ому їхня доля складалась по-різному. М. С. Березовський, успі
шно склавши в 1771 р. екзамен у Болонській філармонічній академії на звання ака-
деміка-композитора, не знайшов у Росії можливості працювати за своїм талантом
й пішов із життя у 32 роки... Бортнянському ж, навпаки, вдалося зробити блискучу
кар'єру. Він став керівником придворної капели, зайняв почесне місце у музичному
світі.
|
| spelling |
irk-123456789-1999952024-11-09T19:23:04Z Поновити традицію Грицай, Ф. Краєзнавча мозаїка 1996 Article Поновити традицію / Ф. Грицай // Сіверянський літопис. — 1996. — № 1. — С. 84. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199995 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка |
| spellingShingle |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка Грицай, Ф. Поновити традицію Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Грицай, Ф. |
| author_facet |
Грицай, Ф. |
| author_sort |
Грицай, Ф. |
| title |
Поновити традицію |
| title_short |
Поновити традицію |
| title_full |
Поновити традицію |
| title_fullStr |
Поновити традицію |
| title_full_unstemmed |
Поновити традицію |
| title_sort |
поновити традицію |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Краєзнавча мозаїка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199995 |
| citation_txt |
Поновити традицію / Ф. Грицай // Сіверянський літопис. — 1996. — № 1. — С. 84. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT gricajf ponovititradicíû |
| first_indexed |
2024-11-10T19:42:07Z |
| last_indexed |
2024-11-10T19:42:07Z |
| _version_ |
1815365788906815488 |