Таке потрібне видання
М. Ткач, Н. Данилевська. Клечальний міст. К. 1995. — С. 191. Українська народознавча наука збагатилася ще одним вкрай потрібним виданням, яке в повній мірі слугуватиме не лише слухачам навчальних закладів, а й вченим — дослідникам, фольклористам, етнографам, учителям, гуртківцям, всім, кому не...
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199998 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Таке потрібне видання / Л. Дмитренко // Сіверянський літопис. — 1996. — № 1. — С. 88-89. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199998 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1999982024-11-09T19:23:26Z Таке потрібне видання Дмитренко, Л. Придеснянська книжкова полиця М. Ткач, Н. Данилевська. Клечальний міст. К. 1995. — С. 191. Українська народознавча наука збагатилася ще одним вкрай потрібним виданням, яке в повній мірі слугуватиме не лише слухачам навчальних закладів, а й вченим — дослідникам, фольклористам, етнографам, учителям, гуртківцям, всім, кому не байдужі етнокультурні реалії України в минулому і сучасному. 1996 Article Таке потрібне видання / Л. Дмитренко // Сіверянський літопис. — 1996. — № 1. — С. 88-89. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199998 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Дмитренко, Л. Таке потрібне видання Сiверянський літопис |
| description |
М. Ткач, Н. Данилевська. Клечальний міст. К. 1995. —
С. 191.
Українська народознавча наука збагатилася ще одним вкрай потрібним
виданням, яке в повній мірі слугуватиме не лише слухачам
навчальних закладів, а й вченим — дослідникам, фольклористам, етнографам,
учителям, гуртківцям, всім, кому не байдужі етнокультурні
реалії України в минулому і сучасному. |
| format |
Article |
| author |
Дмитренко, Л. |
| author_facet |
Дмитренко, Л. |
| author_sort |
Дмитренко, Л. |
| title |
Таке потрібне видання |
| title_short |
Таке потрібне видання |
| title_full |
Таке потрібне видання |
| title_fullStr |
Таке потрібне видання |
| title_full_unstemmed |
Таке потрібне видання |
| title_sort |
таке потрібне видання |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199998 |
| citation_txt |
Таке потрібне видання / Л. Дмитренко // Сіверянський літопис. — 1996. — № 1. — С. 88-89. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT dmitrenkol takepotríbnevidannâ |
| first_indexed |
2024-11-10T19:43:23Z |
| last_indexed |
2024-11-10T19:43:23Z |
| _version_ |
1815365868121489408 |
| fulltext |
ПРИДЕСНЯНСЬКА
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
ТАКЕ ПОТРІБНЕ ВИДАННЯ
М. ТКАЧ. Н. ДАНИЛЕВСЬКА. КЛЕЧАЛЬНИЙ МІСТ. К. 1995. —
С. 191.
Українська народознавча наука збагатилася ще одним вкрай по
трібним виданням, яке в повній мірі слугуватиме не лише слухачам
навчальних закладів, а й вченим — дослідникам, фольклористам, ет
нографам, учителям, гуртківцям, всім, кому не байдужі етнокультур
ні реалії України в минулому і сучасному.
Оманливо-приваблива назва цієї книги має інше, не романтико-
етнографічне, а глибинно-дослідницьке спрямування. Вона неординар
но скомпонована, порушує питання світобачення у наших пращурів,
відрізняється аргументованими тлумаченнями обсягів і глибини їх
знань у сфері міфологічного, потаємного від людського ока, що і нині
становить неперехідний інтерес до одвічного філософського: «Хто ти,
людино?».
Автори, вільні від пут ідеологічної цензури, яка останнє сімдеся
тиріччя пильно стояла на сторожі утвердження «нового способу жит
тя» і фактично поставила шлагбаум науковим дослідженням в цьому
напрямку (за царату існувала міфологічна та історико-порівняльна
школи), пішли далі своїх попередників. Їх система дослідження — ду
ховне буття народу в світі астральної природи міфа.
Комплекс наступу на українознавство спрацював, як бачимо, ін
дуктивно: руйнівна робота тоталітаризму, виконана у сфері народної
культури, об’єктивно торкнулася дослідників. Вони залучили до аналі
зу праці вітчизняних учених, літописи. Не обминули і народних дже
рел: пісень, казок, звичаїв, обрядів, вірувань, «в яких під нашаруван
ням пізніших віків скриваються подробиці віддаленої давнини». (Я.
Головацький, «Очерк старословянского баснословья или мифологии».
— Л. 1860. С. 104), і таким чином дали відповідь на питання: «Що ро
билося? Як робилося? Що зробимо далі в цій галузі знання». Читаць
кому загалу нашої області, окрім означеного, до душі припадуть цілі
жмутки народнопоетичних шедеврів. Записані на Чернігівщині в різні
періоди дореволюційної доби, вони слугують фактичним матеріалом
досліджуваного.
У колядках мовники знайдуть відповіді, чому саме «кінь» «грає під
молодцем», звідкіля назва «ополон». Чи кожному зрозуміла сутність
замовляння, яке побутує і досі: «Іди, іди, дощику, — зварю тобі бор
щику, у новому горщику. Тобі каша, а нам борщ, щоб густіший падаз
дощ»? Слова «каша» і «борщ» обрядові. Така страва подавалася Ма-
коші і Перуну (перша — богиня землі й родючості, Перун — володар во
гню небесного, що запліднює землю). Але Макоша це та, що творить
(пряде, тче, шиє тощо). Вона володарка священних таємниць буття...
Цілком доречні в книзі екскурси в грецьку, індійську міфології.
У кожному такому випадку автори прагнуть розкрити національні осо
бливості означуваного явища. Майже ввесь матеріал вперше в такому
обсязі вводиться в науковий обіг.
Народнопоетичні пласти Чернігівщини ожили в книзі суттєвим зна
ченням. Видання, безперечно, дасть потужний імпульс для подальшої
збирацької роботи цих скарбів, стане підручним матеріалом для педа
гогів при відсутності спеціальних тлумачних словників у галузі міфо
логії. Але знову, мабуть, для малочисельної аудиторії: тираж його
надзвичайно малий. Не можна, мабуть, не погодитись з національно -
нігілістичними підходами у нашому книгодрукуванні.
Леонід ДМИТРЕНКО.
ПРО НАШИХ ЗЕМЛЯКІВ
В цей час, коли майже повністю спорожніли полиці книжкових
крамниць, коли особливо відчувається дефіцит видань з історичної,
краєзнавчої та літературознавчої тематики, добрим подарунком шану
вальникам Чернігово-Сіверщини стала книжка шосткинського вчителя-
краєзнавця Віктора Терлецького «З берегів Шостки» (Літературні по
шуки і знахідки), що вийшла у сумському видавництві «Слобожанщи
на».
У книзі подані художньо-документальні нариси про відомих і ма
ловідомих земляків, діячів української культури та освіти — М. О.
Максимовича, М. В. Гербеля, К. Д. Ушинського, П. О. Куліша, Д. В.
Марковича, братів Рклицьких, Ф. С. Ладухіна та інших. Всі ці люди мають
найбезпосередніший стосунок до Чернігівщини.
Починається книжка з дуже цікавого нарису про історію створен
ня Шосткинського порохового заводу, за яким іде розповідь про М. О.
Максимовича. Уродженець Полтавщини, він завдяки своєму рідному
дядькові І. Ф. Тимківському пов’язав свою життєву долю з Чернігів -
щиною, навчався у Цовгород-Сіверській гімназії. У нарисі є чимало
свідчень про те, як земля сіверянська впливала на формування видат
ного вченого, подаються відомості про його талановитих родичів Тим-
ківських.
У нарисі «Адресуйте так: Шостенський пороховий» мова йде про
славетного педагога Костянтина Ушинського, значна увага приділена
життю його на хуторі Богданка, наводяться перші спроби простежити
зв’язки педагога з родиною Гербелів. Цілком зрозуміло, що не міг ав
тор залишити поза увагою і життя Костянтина у Новгороді-Сіверсько-
му, на Покровщині.
З Чернігівщиною пов’язане життя відомого фольклориста О. В.
Марковича, його племінника Дмитра Марковича, що став письмен
ником. Про цю талановиту людину розповідається в нарисі «Він жив
для рідного краю». Приємно довідатись, що своє навчання Д. В. Мар
кович починав у Новгород-Сіверській гімназії (1859—1862), але за сі
мейними обставинами змушений був продовжувати його у Вологді. І
все ж таки дитячі спогади Марковича про наш край значно вплинули
на його твори та ввійшли до дуже цікавих «Заметок и воспоминаний
об Афанасии Васильевиче Марковиче», де є чимало подробиць не ли
ше про його дядька — відомого фольклориста, але й про деякі міста
|