Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи

Широке впровадження дистанційної роботи суттєво трансформувало сучасний бізнес-ландшафт, особливо у відповідь на глобальні кризи, такі як пандемія COVID-19. Це дослідження аналізує економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та економічної ефективності, що є особливо актуаль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Лазарчук, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Менеджмент
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200012
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи / О.О. Лазарчук // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 82–86. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-200012
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2000122024-11-09T20:51:23Z Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи Лазарчук, О.О. Менеджмент Широке впровадження дистанційної роботи суттєво трансформувало сучасний бізнес-ландшафт, особливо у відповідь на глобальні кризи, такі як пандемія COVID-19. Це дослідження аналізує економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та економічної ефективності, що є особливо актуальним у контексті сучасного глобального бізнес-середовища, трансформованого пандемією COVID-19. Впровадження дистанційної роботи суттєво змінило традиційні бізнес-процеси, створюючи нові можливості та виклики для організацій. Одним із ключових аспектів є вплив дистанційної роботи на економічну ефективність компаній, що включає зменшення витрат на утримання офісів, але також потребує додаткових інвестицій в інфраструктуру, кібербезпеку та підтримку продуктивності. Дослідження також звертає увагу на ризики, пов’язані з кібербезпекою, оскільки зростає загроза порушення захисту даних, що може призвести до значних фінансових втрат для бізнесу. Проаналізовано питання цифрової нерівності, що впливає на продуктивність співробітників через різний рівень доступу до технологій. Крім того, дослідження розглядає вплив політичних рішень, зокрема регулювання дистанційної роботи, кібербезпеки та захисту даних, на економічну стійкість компаній. Організаційна стійкість є ще одним важливим аспектом, розглянутим у дослідженні. Воно показує, що компанії, які швидко адаптуються до нових умов, можуть забезпечити безперервність операцій і зберегти свою конкурентоспроможність на ринку. Дослідження також акцентує на важливості стратегічного планування, економічного моделювання та впровадження сценарного планування для підвищення стійкості в умовах дистанційної роботи. Загалом, дослідження робить внесок у розуміння того, як дистанційна робота впливає на економічну ефективність та безперервність бізнесу, та пропонує стратегічні підходи для мінімізації ризиків і максимізації результатів в умовах швидко змінюваного бізнес-середовища. The widespread adoption of remote work has significantly transformed the modern business landscape, especially in response to global crises such as the COVID-19 pandemic. This study analyzes the economic implications of remote work for business continuity and economic efficiency, which is particularly relevant in the context of the modern global business environment reshaped by the pandemic. The implementation of remote work has fundamentally altered traditional business processes, creating new opportunities and challenges for organizations. One of the key aspects is the impact of remote work on the economic efficiency of companies, which includes reducing office maintenance costs but also requires additional investments in infrastructure, cybersecurity, and productivity support. The study also highlights the risks associated with cybersecurity, as the threat of data breaches grows, which can lead to significant financial losses for businesses. The issue of digital inequality, which affects employee productivity due to varying levels of access to technology, is examined. Additionally, the study considers the impact of political decisions, particularly regulations on remote work, cybersecurity, and data protection, on the economic resilience of companies. Organizational resilience is another important aspect addressed in the study. It shows that companies that quickly adapt to new conditions can ensure operational continuity and maintain their market competitiveness. The study also emphasizes the importance of strategic planning, economic modeling, and scenario planning to enhance resilience in remote work environments. Overall, the research contributes to a better understanding of how remote work affects economic efficiency and business continuity, offering strategic approaches to minimize risks and maximize results in a rapidly changing business environment. 2024 Article Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи / О.О. Лазарчук // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 82–86. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).82-86 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200012 331.102:004 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент Менеджмент
spellingShingle	Менеджмент Менеджмент Лазарчук, О.О. Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи Вісник економічної науки України
description	Широке впровадження дистанційної роботи суттєво трансформувало сучасний бізнес-ландшафт, особливо у відповідь на глобальні кризи, такі як пандемія COVID-19. Це дослідження аналізує економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та економічної ефективності, що є особливо актуальним у контексті сучасного глобального бізнес-середовища, трансформованого пандемією COVID-19. Впровадження дистанційної роботи суттєво змінило традиційні бізнес-процеси, створюючи нові можливості та виклики для організацій. Одним із ключових аспектів є вплив дистанційної роботи на економічну ефективність компаній, що включає зменшення витрат на утримання офісів, але також потребує додаткових інвестицій в інфраструктуру, кібербезпеку та підтримку продуктивності. Дослідження також звертає увагу на ризики, пов’язані з кібербезпекою, оскільки зростає загроза порушення захисту даних, що може призвести до значних фінансових втрат для бізнесу. Проаналізовано питання цифрової нерівності, що впливає на продуктивність співробітників через різний рівень доступу до технологій. Крім того, дослідження розглядає вплив політичних рішень, зокрема регулювання дистанційної роботи, кібербезпеки та захисту даних, на економічну стійкість компаній. Організаційна стійкість є ще одним важливим аспектом, розглянутим у дослідженні. Воно показує, що компанії, які швидко адаптуються до нових умов, можуть забезпечити безперервність операцій і зберегти свою конкурентоспроможність на ринку. Дослідження також акцентує на важливості стратегічного планування, економічного моделювання та впровадження сценарного планування для підвищення стійкості в умовах дистанційної роботи. Загалом, дослідження робить внесок у розуміння того, як дистанційна робота впливає на економічну ефективність та безперервність бізнесу, та пропонує стратегічні підходи для мінімізації ризиків і максимізації результатів в умовах швидко змінюваного бізнес-середовища.
format	Article
author	Лазарчук, О.О.
author_facet	Лазарчук, О.О.
author_sort	Лазарчук, О.О.
title	Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи
title_short	Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи
title_full	Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи
title_fullStr	Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи
title_full_unstemmed	Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи
title_sort	економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Менеджмент
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200012
citation_txt	Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи / О.О. Лазарчук // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 82–86. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT lazarčukoo ekonomíčnínaslídkidistancíjnoírobotidlâbezperervnostíbíznesutaefektivnostíviklikiístrategíčnípídhodi
first_indexed	2024-11-10T19:45:08Z
last_indexed	2024-11-10T19:45:08Z
_version_	1815365978470481920
fulltext	ЛАЗАРЧУК О. О. 82 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).82-86 УДК 331.102:004 Олександр Олександрович Лазарчук ORCІD 0009-0001-5938-7903 e-mail: alex@lazarchuk.com, Інтелліас, м. Львів ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ ДЛЯ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ БІЗНЕСУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ: ВИКЛИКИ І СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ Постановка проблеми. Поява дистанційної роботи фундаментально трансформувала традиційні бізнес- операції, вводячи нову динаміку, яка впливає на еко- номічну ефективність та результати. Прискорена гло- бальними подіями, такими як пандемія COVID-19, організації по всьому світу впровадили практики дис- танційної роботи для підтримки операцій в умовах безпрецедентних збоїв. Хоча дистанційна робота про- понує гнучкість та потенційне зниження витрат, вона також представляє виклики, які можуть вплинути на безперервність бізнесу та економічну ефективність. Незважаючи на широке впровадження дистанційної роботи, помітно бракує комплексних досліджень, що вивчають її довгострокові економічні впливи на без- перервність бізнесу та ефективність. Розуміння цих економічних наслідків є критич- ним для організацій, які прагнуть ефективно навігу- вати складнощами дистанційної роботи. Однією з ос- новних причин, чому ця область вимагає уваги, є від- сутність широких досліджень того, як дистанційна ро- бота впливає на економічні результати, пов'язані з під- тримкою бізнес-операцій. Фундаментальні інсайти щодо можливості дистанційної роботи зосереджува- лися на адаптивності різних ролей, але не враховували економічних наслідків цього переходу для безперерв- ності бізнесу та ефективності. Аналогічно, аналіз типів робіт, що виконуються вдома під час кризи COVID- 19, надав цінні дані про негайну реакцію на пандемію, але не розглядав довгострокових економічних впливів дистанційної роботи на підтримку бізнес-операцій та досягнення оптимальних економічних результатів. Об- говорення ширшого економічного впливу дистанцій- ної роботи підкреслювали як можливості, так і ви- клики, але не досліджували конкретно стратегії забез- печення безперервності бізнесу та економічної ефек- тивності в цьому контексті. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Декілька досліджень зосереджувалися на різних аспектах ди- станційної роботи. Dingel та Neiman [4] досліджували можливість дистанційної роботи, концентруючись на адаптивності різних ролей, але їхня робота не аналізу- вала економічних наслідків цього переходу для безпе- рервності бізнесу та ефективності. Bartik та ін. [2] ана- лізували типи робіт, що виконуються вдома під час кризи COVID-19, надаючи цінні інсайти щодо негай- ної реакції на пандемію. Проте їхнє дослідження не заглиблювалося в довгострокові економічні впливи дистанційної роботи на підтримку бізнес-операцій та економічні результати. Gorlick [6] обговорював шир- ший економічний вплив дистанційної роботи, під- креслюючи як можливості, так і виклики, але не до- сліджував конкретно стратегії забезпечення без- перервності бізнесу та економічної ефективності в цьому контексті. Duchek [5] концептуалізував організаційну стій- кість як мета-можливість, підкреслюючи необхідність адаптивності в кризових ситуаціях. Однак вплив дис- танційної роботи на ці процеси з економічної точки зору залишається недостатньо вивченим. Schwarz [10] досліджував роль психологічного капіталу в організа- ційній ефективності, вказуючи на можливі зниження продуктивності через ізоляцію в умовах дистанційної роботи. Психологічні фактори можуть суттєво впли- вати на економічні результати, оскільки зниження за- лученості співробітників може призвести до нижчого виходу та вищих операційних витрат. Питання кібербезпеки були висвітлені Bissell та ін. [3], які підкреслили зростаючі витрати на кіберзло- чинність та необхідність надійних заходів кібербез- пеки. Проте вплив цих ризиків на економічні резуль- тати в контексті дистанційної роботи потребує по- дальшого дослідження. Інциденти кібербезпеки мо- жуть призвести до прямих фінансових втрат, збіль- шення витрат на відновлення та непрямих витрат, та- ких як репутаційні збитки та втрата довіри клієнтів, що негативно впливає на економічні результати. Van Deursen та Van Dijk [12] досліджували циф- рову нерівність та її економічні наслідки, зазначаючи, що бізнеси можуть стикатися з викликами в забезпе- ченні всіх співробітників адекватною технологією та доступом до інтернету. Це може призвести до нерів- номірної продуктивності серед співробітників та не- ефективності, які впливають на загальні економічні результати. Однак стратегії подолання цього розриву в умовах дистанційної роботи не були достатньо роз- роблені. Adeloka [1] надав стратегічну рамку для стійкості МСП, але не зосередився на викликах, введених дис- танційною роботою. МСП можуть стикатися з ви- щими витратами на одиницю при інвестуванні в ін- фраструктуру дистанційної роботи, що впливає на їхні економічні результати. Pettit [8] підкреслив важливість стійкості ланцюгів постачання для безперервності біз- несу, але бракує досліджень, які вивчають вплив дис- танційної роботи на стійкість ланцюгів постачання та пов'язані з цим економічні ефекти. Метою статті є дослідження економічні наслідки дистанційної роботи на безперервність бізнесу та еко- © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець Академія економічних наук України, 2024 ЛАЗАРЧУК О. О. 2024/№1 (46) 83 номічну ефективність, виявлення основні викликів, а також пропозиція стратегічних підходів для підви- щення стійкості та ефективності організацій в умовах дистанційної роботи. Виклад основного матеріалу дослідження. Перехід до дистанційної роботи суттєво впливає на організа- ційну стійкість та економічну ефективність. Здатність організації швидко адаптуватися до нових умов визна- чає її конкурентоспроможність та фінансову стабіль- ність. Психологічні аспекти, такі як благополуччя співробітників, безпосередньо впливають на продук- тивність та, відповідно, на економічні результати [10]. Дистанційна робота може впливати на благополуччя співробітників через ізоляцію та розмиття меж між ро- ботою та особистим життям, що потенційно призво- дить до зниження продуктивності та економічної ефективності. Економічна ефективність, визначена як опти- мальне використання ресурсів для досягнення бажа- ного результату з мінімальними втратами, є критич- ною в умовах дистанційної роботи. Дистанційна ро- бота може як покращити, так і погіршити економічну ефективність. З одного боку, вона може знизити на- кладні витрати, пов'язані з фізичними офісними при- міщеннями, комунальними послугами та поїздками на роботу. З іншого боку, можуть виникати витрати, по- в'язані з інвестиціями в технології, заходами кібербез- пеки та потенційними втратами продуктивності через комунікаційні виклики. Однак, хоча дистанційна робота пропонує ці по- тенційні заощадження, вона також створює кілька ви- кликів, які можуть завадити економічній ефектив- ності. Однією з таких проблем є підвищена залежність від цифрових технологій та інструментів комунікації. Організації повинні інвестувати в необхідну інфра- структуру для підтримки дистанційної роботи, вклю- чаючи безпечні мережі, надійні програмні платформи та адекватне обладнання для співробітників. Ці інвес- тиції можуть бути значними, особливо для менших ор- ганізацій або тих, що раніше не мали розвиненого цифрового середовища для роботи. Крім того, необ- хідно враховувати постійні витрати, пов'язані з під- тримкою та оновленням цих систем. Організації також повинні забезпечувати навчання для співробітників, щоб вони ефективно використовували нові інстру- менти, що призводить до додаткових витрат. Ще однією значущою проблемою, пов'язаною з економічною ефективністю в умовах дистанційної ро- боти, є потенційна втрата неформальної співпраці та спонтанних інновацій. У традиційних офісних середо- вищах співробітники часто беруть участь у спонтанних дискусіях, які можуть призвести до творчого вирі- шення проблем та інноваційних ідей. Такі взаємодії важче відтворити в умовах дистанційної роботи, де ко- мунікація зазвичай стає більш формалізованою та за- планованою. Без таких неформальних обговорень ор- ганізації можуть втратити можливості для інновацій, що може негативно вплинути на довгострокове еконо- мічне зростання та конкурентоспроможність. Дослі- дження показують, що особисті взаємодії сприяють формуванню сильнішого почуття згуртованості ко- манди та довіри, що є важливими для колективних зу- силь, які стимулюють інновації. Економічна ефективність також може залежати від управління віддаленими командами. Керівники та менеджери повинні коригувати свої стилі керівництва, щоб врахувати модель дистанційної роботи. У тради- ційному офісному середовищі менеджери можуть без- посередньо контролювати роботу співробітників, переконуючись, що завдання виконуються вчасно і відповідно до необхідних стандартів. Дистанційна ро- бота, однак, вимагає переходу до управління на основі результатів, коли співробітники оцінюються на основі результатів, які вони демонструють, а не часу, який вони проводять за роботою. Такий підхід може надати співробітникам більше автономії та повноважень, що, як було показано, підвищує мотивацію і продуктив- ність. Однак це також вимагає від менеджерів довіри до своїх команд та впровадження ефективних систем моніторингу прогресу без надмірного контролю. Пе- рехід до такого стилю управління може бути складним і може призвести до початкових неефективностей, оскільки і менеджери, і співробітники адаптуються до нових очікувань. Дослідження показують змішані результати щодо впливу дистанційної роботи на продуктивність. Bloom та ін. [14] провели дослідження, яке показало, що ди- станційна робота може призвести до 13% зростання продуктивності через меншу кількість перерв та від- сутностей. Однак інші дослідження вказують, що від- сутність особистої взаємодії може перешкоджати спів- праці та інноваціям, впливаючи на довгострокову еко- номічну ефективність. Кібербезпека стає критичним фактором, оскільки збільшується ризик порушень безпеки, що може при- звести до значних фінансових втрат [3]. Організації повинні інвестувати в кібербезпеку, балансуючи ці ви- трати з потенційними економічними ризиками. Ін- вестиції в інфраструктуру кібербезпеки та навчання є необхідними для пом'якшення ризиків, але організації повинні враховувати, що ці витрати можуть бути мен- шими за потенційні втрати від порушень безпеки. Економічні наслідки кібербезпеки в умовах дистанцій- ної роботи включають прямі витрати (інвестиції в за- ходи безпеки) та непрямі витрати (потенційні втрати від порушень). Необхідний аналіз витрат і вигод для визначення оптимального рівня інвестицій у кібербез- пеку з метою максимізації економічної ефективності. Цифрова нерівність вводить додаткові виклики. Співробітники без належного доступу до технологій можуть знижувати загальну продуктивність організації [12]. Інвестиції в забезпечення рівного доступу до цифрових ресурсів можуть підвищити економічну ефективність. Хоча ці інвестиції включають витрати, вони компенсуються зростанням ефективності та про- дуктивності. Більше того, організації, які ефективно вирішують проблему цифрового розриву, можуть залу- чити ширший пул талантів, підвищуючи інновації та конкурентоспроможність, що позитивно впливає на економічні результати. Дослідження Niebel та ін. [15] свідчать, що інвестиції в ІКТ (інформаційно-комуні- каційні технології) позитивно корелюють з ростом продуктивності, підкреслюючи важливість подолання цифрової нерівності для економічної ефективності. Для МСП впровадження дистанційної роботи може бути особливо складним через обмежені ресурси [1]. Розробка індивідуальних стратегій, що враховують їхні специфічні потреби та обмеження, є необхідною для підтримки їхньої економічної життєздатності. Стратегії для МСП включають дослідження еконо- мічно ефективних технологічних рішень, викорис- тання місцевих мереж для підтримки та доступ до дер- ЛАЗАРЧУК О. О. 84 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ жавних програм допомоги. Оптимізуючи розподіл ре- сурсів та зосереджуючись на ефективності, МСП мо- жуть покращити свої економічні результати в умовах дистанційної роботи. Дослідження Wymbs [16] під- креслює, що цифрова трансформація, включаючи впровадження дистанційної роботи, може призвести до підвищення конкурентоспроможності та економіч- ної ефективності МСП за умови правильного управ- ління. Стійкість ланцюгів постачання також піддається впливу дистанційної роботи. Необхідно адаптувати стратегії управління ланцюгами постачання, викорис- товуючи цифрові інструменти та впроваджуючи плани непередбачених обставин [8]. Ефективне управління ланцюгом постачання знижує витрати, запобігає втраті доходів та сприяє сприятливим економічним результатам. Дистанційна робота може порушити тра- диційну координацію ланцюга постачання через за- тримки в комунікації та зниження контролю. Впро- вадження технологій, таких як блокчейн та Інтернет речей (IoT), може підвищити прозорість та ефектив- ність у ланцюгах постачання, як зазначають Ivanov та Dolgui [17]. Розробка економічних моделей та планування сценаріїв допомагає організаціям кількісно оцінити вплив дистанційної роботи на економічну ефектив- ність. Це включає аналіз витрат та вигод, пов'язаних з різними аспектами дистанційної роботи. Економічні моделі можуть допомогти організаціям оцінити по- тенційне зниження витрат від зменшення офісного простору та комунальних послуг проти збільшення ви- трат на інфраструктуру технологій та кібербезпеку. Вони також можуть оцінити вплив на рівні продукти- вності, показники плинності кадрів та задоволеність клієнтів, які впливають на економічну ефективність. Інтегруючи економічне моделювання з плануванням сценаріїв, організації можуть оцінити потенційні еко- номічні наслідки за різних сценаріїв дистанційної ро- боти, що призводить до більш стійких та економічно ефективних стратегій. Політика на державному та організаційному рів- нях має значний вплив на економічні результати. До- тримання законодавства щодо трудового права, опо- даткування, кібербезпеки та захисту даних є необхід- ним для уникнення юридичних штрафів та витрат, які негативно впливають на економічні результати [3]. Наприклад, дотримання регламентів, таких як GDPR, може запобігти великим штрафам та захистити репу- тацію організації. На організаційному рівні розробка ефективної політики дистанційної роботи може по- кращити ефективність, знизити витрати, пов'язані з неефективністю та помилками в комунікації, та підви- щити загальну економічну ефективність [10]. Полі- тики, які сприяють гнучкості, чітким каналам комуні- кації та метрикам продуктивності, узгодженим з дис- танційною роботою, можуть оптимізувати економічні результати. Розуміння економічних наслідків безперервності бізнесу в умовах дистанційної роботи вимагає ціліс- ного підходу, що охоплює економічне моделювання, аналіз політики та розробку рамок стійкості. Вико- ристовуючи інсайти з існуючої літератури та адапту- ючи стратегії до унікальних контекстів, організації мо- жуть підвищити свою економічну стійкість, підтриму- вати безперервність бізнесу та досягати довгостроко- вого успіху в дедалі більш дистанційному та динаміч- ному бізнес-середовищі. Зобов'язання керівництва та ефективна комуніка- ція є необхідними для успішної реалізації економічних рамок стійкості, які підвищують економічну ефектив- ність [7]. Лідери повинні пріоритизувати ініціативи стійкості та сприяти культурі, яка заохочує проактивне вирішення проблем та залучення співробітників. Заохочення інновацій дозволяє організаціям покра- щити процеси, знизити витрати та створити конку- рентні переваги, що сприяє покращенню економічної ефективності та результатів [9]. Дослідження Cillo та ін. [18] свідчить, що лідерство відіграє вирішальну роль у формуванні інноваційної культури, яка підви- щує економічні показники. Врахування ширшого соціально-економічного середовища є критичним для розуміння та підвищення економічної ефективності в умовах дистанційної ро- боти. Соціальні фактори, такі як цифровий розрив, можуть впливати на організаційну стійкість та еконо- мічну ефективність [12]. Участь у ініціативах корпора- тивної соціальної відповідальності, таких як підтримка програм цифрової грамотності, може сприяти більш стійкій спільноті, що, в свою чергу, підтримує органі- заційну стабільність та економічний успіх. Більше того, організації, які роблять позитивний внесок у суспільство, можуть підвищити свою репутацію, залу- чити таланти та побудувати лояльність клієнтів, що веде до покращення економічних результатів. Додаткові дослідження щодо економічної ефек- тивності в контексті дистанційної роботи включають вивчення метрик продуктивності співробітників, ана- ліз витрат на інфраструктуру дистанційної роботи та довгострокове фінансове планування. Наприклад, Ozimek [19] припускає, що дистанційна робота може призвести до економічної ефективності шляхом до- ступу до глобального пулу талантів, потенційно зни- жуючи витрати на робочу силу. Однак це повинно бути збалансовано з потенційними викликами в ко- мандній згуртованості та комунікації. Крім того, економічні теорії, такі як теорія транзакційних витрат (Transaction Cost Economics, TCE), можуть бути застосовані для аналізу витрат, по- в'язаних з транзакціями в умовах дистанційної роботи. За словами Williamson [20], організації повинні праг- нути мінімізувати транзакційні витрати для підви- щення економічної ефективності. У контексті дистан- ційної роботи транзакційні витрати включають ви- трати, пов'язані з координацією, комунікацією та мо- ніторингом віддалених співробітників. Стратегії зни- ження цих витрат включають впровадження ефектив- них інструментів комунікації, встановлення чітких протоколів та використання систем моніторингу про- дуктивності. Висновки. Дистанційна робота створює низку комплексних викликів для безперервності бізнесу та економічної ефективності, вимагаючи від організацій перегляду своїх стратегій. Зі зростанням поширення дистанційної роботи компанії повинні розробляти стратегії, що враховують організаційну стійкість, кі- бербезпеку, подолання цифрової нерівності та адапта- цію політик. Одним із головних викликів є підтримка органі- заційної стійкості, що означає здатність компанії адаптуватися до порушень і продовжувати ефективно працювати. В умовах дистанційної роботи комунікація може стати фрагментованою, співпраця – складні- ЛАЗАРЧУК О. О. 2024/№1 (46) 85 шою, а підтримання згуртованості команди – важчим завданням. Організації повинні інвестувати в техноло- гії та системи, що сприяють ефективній віддаленій ко- мунікації та співпраці, а також підтримувати добробут співробітників для збереження їх продуктивності. Фо- кусування на стійкості допоможе компаніям захистити свою економічну стабільність та залишатися конку- рентоспроможними в умовах змін. Кібербезпека є ще однією важливою сферою, яка потребує уваги в умовах віддаленої роботи. Оскільки співробітники отримують доступ до систем компанії з різних локацій, зростає ризик кібератак. Захист кон- фіденційних даних і забезпечення безпечного доступу до ресурсів компанії є ключовими для підтримки без- перервності бізнесу. Організації повинні інвестувати в захищені мережі, шифрування, багатофакторну автен- тифікацію та постійне навчання співробітників осно- вам кібербезпеки. Подолання цифрової нерівності також є критич- ним для збереження економічної ефективності. Не всі співробітники мають рівний доступ до високоякісного інтернету або необхідних технологій, що може приз- водити до різниці в продуктивності. Організації по- винні надавати ресурси, необхідні для того, щоб усі співробітники могли ефективно працювати вдома, на- приклад, пропонувати технічну підтримку або субси- діювати обладнання для домашнього офісу На додаток, економічне моделювання та сце- нарне планування є важливими інструментами для ор- ганізацій, які прагнуть оптимізувати свої економічні показники в умовах дистанційної роботи. Ці інстру- менти дозволяють організаціям оцінювати потенційні витрати та вигоди різних стратегій віддаленої роботи, допомагаючи приймати обґрунтовані рішення щодо розподілу ресурсів. Сценарне планування також допо- магає організаціям готуватися до різних умов майбут- нього, забезпечуючи гнучкість і адаптивність у мінли- вому середовищі віддаленої роботи. Таким чином, дистанційна робота вимагає від ор- ганізацій комплексного підходу, який охоплює пи- тання організаційної стійкості, кібербезпеки, цифро- вої доступності та операційної ефективності. Інвесту- ючи в ці напрями та адаптуючи свої стратегії до нових умов праці, компанії можуть забезпечити без- перервність бізнесу та покращити свої економічні по- казники. У міру того, як віддалена робота все більше стає частиною глобального бізнес-середовища, органі- зації, що проактивно вирішують ці проблеми, будуть краще підготовлені для досягнення довгострокового успіху та підтримки економічної ефективності. Малі та середні підприємства (МСП) стикаються з додатковими труднощами при впровадженні дистан- ційної роботи через обмежені ресурси. Багато МСП не мають інфраструктури та фінансової гнучкості для під- тримки віддаленої роботи на тому ж рівні, що й великі корпорації. Однак за умов ретельного планування та використання економічно ефективних рішень, таких як хмарні платформи та цифрові інструменти, МСП можуть підвищити свою операційну ефективність, збе- рігаючи прийнятні витрати. Майбутні дослідження повинні зосередитися на розробці практичних рекомендацій для організацій різних масштабів та галузей. Усунення виявлених про- галин через комплексні дослідження надасть цінні ке- рівництва організаціям, які навігують складнощами дистанційної роботи, зрештою сприяючи більш стій- ким та економічно стабільним бізнес-практикам. Список використаних джерел 1. Adeloka B. SME Resilience in Crisis: A Strategic Framework. Journal of Small Business and Enterprise Development. 2020. Vol. 27, No. 7. P. 1095—1114. 2. Bartik A. W., Cullen Z. B., Glaeser E. L., Luca M., Stanton C. T. What Jobs Are Being Done at Home During the COVID-19 Crisis? Evidence from Firm- Level Surveys. NBER Working Paper. 2020. No. 27422. URL: http://www.nber.org/papers/w27422. 3. Bissell K., Lasalle R., Dal Cin P. The Cost of Cybercrime. Accenture, 2019. URL: https://www.accenture.com/_acnmedia/PDF- 96/Accenture-2019-Cost-of-Cybercrime-Study-Final.pdf. 4. Dingel J. I., Neiman B. How Many Jobs Can be Done at Home? Journal of Public Economics. 2020. Vol. 189. P. 104235. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.jpubeco.2020.104235. 5. Duchek S. Organizational Resilience as a Meta- Capability: A Process Perspective on Organizational Resilience. European Management Journal. 2020. Vol. 38, No. 3. P. 423—435. 6. Gorlick A. The Long-Term Economic Impact of Remote Work. Urban Studies. 2020. Vol. 57, No. 11. P. 2280—2283. 7. Meyer A. D. Adapting to Environmental Jolts. Administrative Science Quarterly. 1982. Vol. 27, No. 4. P. 515—537. DOI: https://doi.org/10.2307/2392528. 8. Pettit T. J., Fiksel J., Croxton K. L. Ensuring Supply Chain Resilience: Development of a Conceptual Framework. Journal of Business Logistics. 2010. Vol. 31, No. 1. P. 1—21. DOI: https://doi.org/10.1002/j.2158- 1592.2010.tb00125.x. 9. Reznikov R. Crisis Management and Business Continuity in Eastern Europe: Challenges and Solutions. Springer, 2021. 256 p. 10. Schwarz J. L., Bouckenooghe D. Building Organizational Resilience: The Role of Psychological Capital and Social Capital in the Workplace. European Management Journal. 2018. Vol. 36, No. 6. P. 707—717. 11. Turlakova S. Business Continuity Strategies for Enterprises in Crisis Situations: Ukrainian Experience. Springer, 2022. 312 p. 12. Van Deursen A.J.A.M., Van Dijk J.A.G.M. The Digital Divide and Economic Inequality: A Critical Review. Social Science Computer Review. 2019. Vol. 37, No. 1. P. 79—92. 13. Vries H., Van der Kolk B. Resilience and Self- Efficacy: Keys to Business Continuity. Journal of Business Continuity & Emergency Planning. 2015. Vol. 9, No. 2. P. 170—182. 14. Bloom N., Liang J., Roberts J., Ying Z.J. Does Working from Home Work? Evidence from a Chinese Experiment. The Quarterly Journal of Economics. 2015. Vol. 130, No. 1. P. 165—218. DOI: https://doi.org/10.1093/qje/qju032. 15. Niebel T., O’Mahony M., Saam M. The Contribution of Intangible Assets to Sectoral Productivity Growth in the EU. Review of Income and Wealth. 2019. Vol. 65, No. 3. P. 650—672. 16. Wymbs C. Digital Marketing: The Time for a New "Academic Major" Has Arrived. Journal of Marketing Education. 2019. Vol. 38, No. 1. P. 54—66. ЛАЗАРЧУК О. О. 86 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 17. Ivanov D., Dolgui A. Viability of Intertwined Supply Networks: Extending the Supply Chain Resilience Angles Towards Survivability. International Journal of Production Research. 2020. Vol. 58, No. 10. P. 2904—2915. DOI: https://doi.org/10.1080/00207543.2020.1750727. 18. Cillo V., Rialti R., Bertoldi B., Ciampi F. Knowledge Management and Open Innovation in the 21st Century: State of the Art and Future Perspectives. Journal of Knowledge Management. 2019. Vol. 23, No. 8. P. 1554— 1574. 19. Ozimek A. The Future of Remote Work. Economics Working Paper Series. 2020. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3638 597. 20. Williamson O. E. The Economics of Organiza- tion: The Transaction Cost Approach. American Journal of Sociology. 1981. Vol. 87, No. 3. P. 548—577. DOI: https://doi.org/10.1086/227496. References 1. Adeloka, B. (2020). SME resilience in crisis: A strategic framework. Journal of Small Business and Enterprise Development, 27(7), рр. 1095—1114. 2. Bartik, A. W., Cullen, Z. B., Glaeser, E. L., Lu- ca, M., Stanton, C. T. (2020). What jobs are being done at home during the COVID-19 crisis? Evidence from firm- level surveys. NBER Working Paper, No. 27422. Retrieved from http://www.nber.org/papers/w27422. 3. Bissell, K., Lasalle, R., Dal Cin, P. (2019). The cost of cybercrime. Accenture. Retrieved from https://www.accenture.com/_acnmedia/PDF-96/ Accenture-2019-Cost-of-Cybercrime-Study-Final.pdf. 4. Dingel, J. I., Neiman, B. (2020). How many jobs can be done at home? Journal of Public Economics, 189, 104235. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpubeco.2020. 104235. 5. Duchek, S. (2020). Organizational resilience as a meta-capability: A process perspective on organizational resilience. European Management Journal, 38(3), рр. 423— 435. 6. Gorlick, A. (2020). The long-term economic impact of remote work. Urban Studies, 57(11), рр. 2280— 2283. 7. Meyer, A. D. (1982). Adapting to environmental jolts. Administrative Science Quarterly, 27(4), рр. 515—537. DOI: https://doi.org/10.2307/2392528. 8. Pettit, T. J., Fiksel, J., Croxton, K. L. (2010). Ensuring supply chain resilience: Development of a conceptual framework. Journal of Business Logistics, 31(1), рр. 1—21. DOI: https://doi.org/10.1002/j.2158-1592.2010. tb00125.x. 9. Reznikov, R. (2021). Crisis management and business continuity in Eastern Europe: Challenges and solutions. Springer. 10. Schwarz, J. L., Bouckenooghe, D. (2018). Building organizational resilience: The role of psychological capital and social capital in the workplace. European Management Journal, 36(6), рр. 707—717. 11. Turlakova, S. (2022). Business continuity strategies for enterprises in crisis situations: Ukrainian experience. Springer. 12. Van Deursen, A. J. A. M., Van Dijk, J. A. G. M. (2019). The digital divide and economic inequality: A critical review. Social Science Computer Review, 37(1), рр. 79—92. 13. Vries, H., Van der Kolk, B. (2015). Resilience and self-efficacy: Keys to business continuity. Journal of Business Continuity & Emergency Planning, 9(2), рр. 170— 182. 14. Bloom, N., Liang, J., Roberts, J., Ying, Z. J. (2015). Does working from home work? Evidence from a Chinese experiment. The Quarterly Journal of Economics, 130(1), рр. 165—218. DOI: https://doi.org/10.1093/qje/ qju032. 15. Niebel, T., O’Mahony, M., Saam, M. (2019). The contribution of intangible assets to sectoral productivity growth in the EU. Review of Income and Wealth, 65(3), рр. 650—672. 16. Wymbs, C. (2019). Digital marketing: The time for a new "academic major" has arrived. Journal of Marketing Education, 38(1), рр. 54—66. 17. Ivanov, D., Dolgui, A. (2020). Viability of intertwined supply networks: Extending the supply chain resilience angles towards survivability. International Journal of Production Research, 58(10), рр. 2904—2915. DOI: https://doi.org/10.1080/00207543.2020.1750727. 18. Cillo, V., Rialti, R., Bertoldi, B., & Ciampi, F. (2019). Knowledge management and open innovation in the 21st century: State of the art and future perspectives. Journal of Knowledge Management, 23(8), рр. 1554—1574. 19. Ozimek, A. (2020). The future of remote work. Economics Working Paper Series. Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3638 597. 20. Williamson, O. E. (1981). The economics of organization: The transaction cost approach. American Journal of Sociology, 87(3), рр. 548—577. DOI: https://doi.org/10.1086/227496. Стаття надійшла до редакції 27.05.2024 Формат цитування: Лазарчук О. О. Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: ви- клики і стратегічні підходи. Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). С. 82-86. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).82-86 Lazarchuk, O. O. (2024). Economic Consequences of Remote Work for Business Continuity and Efficiency: Chal- lenges and Strategic Approaches. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (46), рр. 82-86. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).82-86

Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи

Репозитарії

Схожі ресурси