Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії

У статті розглядається державна політика підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії. Вступ визначає проблему, акцентуючи на важливості інновацій як ключового фактора економічного розвитку та ролі державної підтримки у реалізації потенціалу м...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Літвяк, А.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Менеджмент інновацій
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200015
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії / А.В. Літвяк // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 94–103. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-200015
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2000152024-11-09T20:52:14Z Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії Літвяк, А.В. Менеджмент інновацій У статті розглядається державна політика підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії. Вступ визначає проблему, акцентуючи на важливості інновацій як ключового фактора економічного розвитку та ролі державної підтримки у реалізації потенціалу мистецьких освітніх послуг. Аналізуються останні дослідження, що підкреслюють необхідність продовження досліджень для виявлення ефективних стратегій і політик. У статті висвітлюються види та інструменти державного регулювання інноваційної діяльності у сфері позашкільної музичної освіти, включаючи законодавче, фінансове, інституціональне регулювання та податкові пільги. Розглядаються додаткові аспекти, такі як моніторинг і оцінка інновацій, інтеграція з міжнародними стандартами та підготовка кадрів. Окрему увагу приділено економічній взаємодії, що включає стимулювання досліджень та розробок, підтримку інноваційних стартапів та підприємств, розвиток інфраструктури та міжнародне співробітництво. Обговорюються вигоди економічної взаємодії, зокрема економічне зростання, соціальний прогрес та підвищення конкурентоспроможності на міжнародному рівні. Представлено концептуальну схему механізму державної політики підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг, яка включає види регулювання, інструменти державного регулювання, додаткові аспекти та напрями, заходи та результати реалізації державної політики підтримки інноваційних процесів в закладах позашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії. Цей підхід до механізму державної політики, який підтримує інноваційну діяльність у секторі мистецької освіти з урахуванням економічних аспектів, надає можливість організовано розробляти та втілювати ефективні політики та стратегії на рівні держави. Така структурована методика дозволяє враховувати всі важливі елементи та забезпечувати оптимальне використання ресурсів, спрямованих на досягнення визначених стратегічних цілей в області мистецької освіти. Висновки підкреслюють важливість комплексного підходу до підтримки інновацій у мистецькій освіті, де державна політика відіграє ключову роль у стимулюванні розвитку та реалізації інноваційних практик на всіх рівнях. У статті розглядається державна політика підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії. Вступ визначає проблему, акцентуючи на важливості інновацій як ключового фактора економічного розвитку та ролі державної підтримки у реалізації потенціалу мистецьких освітніх послуг. Аналізуються останні дослідження, що підкреслюють необхідність продовження досліджень для виявлення ефективних стратегій і політик. У статті висвітлюються види та інструменти державного регулювання інноваційної діяльності у сфері позашкільної музичної освіти, включаючи законодавче, фінансове, інституціональне регулювання та податкові пільги. Розглядаються додаткові аспекти, такі як моніторинг і оцінка інновацій, інтеграція з міжнародними стандартами та підготовка кадрів. Окрему увагу приділено економічній взаємодії, що включає стимулювання досліджень та розробок, підтримку інноваційних стартапів та підприємств, розвиток інфраструктури та міжнародне співробітництво. Обговорюються вигоди економічної взаємодії, зокрема економічне зростання, соціальний прогрес та підвищення конкурентоспроможності на міжнародному рівні. Представлено концептуальну схему механізму державної політики підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг, яка включає види регулювання, інструменти державного регулювання, додаткові аспекти та напрями, заходи та результати реалізації державної політики підтримки інноваційних процесів в закладах позашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії. Цей підхід до механізму державної політики, який підтримує інноваційну діяльність у секторі мистецької освіти з урахуванням економічних аспектів, надає можливість організовано розробляти та втілювати ефективні політики та стратегії на рівні держави. Така структурована методика дозволяє враховувати всі важливі елементи та забезпечувати оптимальне використання ресурсів, спрямованих на досягнення визначених стратегічних цілей в області мистецької освіти. Висновки підкреслюють важливість комплексного підходу до підтримки інновацій у мистецькій освіті, де державна політика відіграє ключову роль у стимулюванні розвитку та реалізації інноваційних практик на всіх рівнях. 2024 Article Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії / А.В. Літвяк // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 94–103. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).94-103 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200015 330.341.1:338.46:37 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій
spellingShingle	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Літвяк, А.В. Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії Вісник економічної науки України
description	У статті розглядається державна політика підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії. Вступ визначає проблему, акцентуючи на важливості інновацій як ключового фактора економічного розвитку та ролі державної підтримки у реалізації потенціалу мистецьких освітніх послуг. Аналізуються останні дослідження, що підкреслюють необхідність продовження досліджень для виявлення ефективних стратегій і політик. У статті висвітлюються види та інструменти державного регулювання інноваційної діяльності у сфері позашкільної музичної освіти, включаючи законодавче, фінансове, інституціональне регулювання та податкові пільги. Розглядаються додаткові аспекти, такі як моніторинг і оцінка інновацій, інтеграція з міжнародними стандартами та підготовка кадрів. Окрему увагу приділено економічній взаємодії, що включає стимулювання досліджень та розробок, підтримку інноваційних стартапів та підприємств, розвиток інфраструктури та міжнародне співробітництво. Обговорюються вигоди економічної взаємодії, зокрема економічне зростання, соціальний прогрес та підвищення конкурентоспроможності на міжнародному рівні. Представлено концептуальну схему механізму державної політики підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг, яка включає види регулювання, інструменти державного регулювання, додаткові аспекти та напрями, заходи та результати реалізації державної політики підтримки інноваційних процесів в закладах позашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії. Цей підхід до механізму державної політики, який підтримує інноваційну діяльність у секторі мистецької освіти з урахуванням економічних аспектів, надає можливість організовано розробляти та втілювати ефективні політики та стратегії на рівні держави. Така структурована методика дозволяє враховувати всі важливі елементи та забезпечувати оптимальне використання ресурсів, спрямованих на досягнення визначених стратегічних цілей в області мистецької освіти. Висновки підкреслюють важливість комплексного підходу до підтримки інновацій у мистецькій освіті, де державна політика відіграє ключову роль у стимулюванні розвитку та реалізації інноваційних практик на всіх рівнях.
format	Article
author	Літвяк, А.В.
author_facet	Літвяк, А.В.
author_sort	Літвяк, А.В.
title	Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії
title_short	Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії
title_full	Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії
title_fullStr	Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії
title_full_unstemmed	Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії
title_sort	особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Менеджмент інновацій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200015
citation_txt	Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії / А.В. Літвяк // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 94–103. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT lítvâkav osoblivostírealízacííderžavnoípídtrimkiínnovacíjnihprocesívnarinkumistecʹkihosvítníhposlugukontekstíekonomíčnoívzaêmodíí
first_indexed	2024-11-10T19:45:52Z
last_indexed	2024-11-10T19:45:52Z
_version_	1815366024873115648
fulltext	ЛІТВЯК А. В. 94 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).94-103 УДК 330.341.1:338.46:37 Алла Віталіївна Літвяк здобувач третього (освітньо- наукового) рівня вищої освіти ORCID 0009-0008-1376-3759 e-mail: litviakalla69@gmail.com, Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА РИНКУ МИСТЕЦЬКИХ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ У КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ Вступ. У сучасному світі інновації є ключовим фактором економічного розвитку. Освітні послуги, зо- крема, у сфері мистецтва, не є винятком. Розвиток мистецьких освітніх послуг залежить від багатьох чин- ників, з яких одним з найважливіших є державна під- тримка інноваційних процесів. Інноваційні освітні послуги у сфері мистецтва можуть сприяти культурному розвитку, економічному зростанню та соціальній інтеграції. Однак без активної участі держави у формуванні відповідної інноваційної політики, значний потенціал цих послуг може зали- шитися нереалізованим. Постановка проблеми. Дослідження державної по- літики підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг є актуальним з кількох причин: по-перше, культурна значимість, зокрема мис- тецька освіта формує естетичні смаки населення, сприяє збереженню культурної спадщини; по-друге, економічний вплив, який виражається в тому, що інновації в мистецькій освіті можуть від- кривати нові ринки та створювати нові робочі місця; по-третє, соціальна інтеграція, так як мистецька освіта є потужним інструментом соціальної інтеграції та інклюзії. З огляду на це, державна політика має відігравати ключову роль у підтримці інноваційних ініціатив у цій сфері, що забезпечить їх ефективне впровадження та довгострокову стійкість. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідження у цій галузі часто зосереджуються на ви- значенні ролі держави у культурній політиці та інно- ваціях. Автори, такі, як В. Ляшенко, О. Прокопенко, В. Омельяненко [6] та В. Горник [2] розглядають дер- жавну підтримку інноваційних процесів на ринку осві- тніх послуг як критичний інструмент для забезпечення сталого розвитку культурних індустрій. Вони аналізу- ють, як інвестиції у мистецьку освіту можуть сприяти ширшим соціальним і економічним цілям, включаючи інноваційну економіку та соціальну згуртованість. Дослідження зарубіжних авторів П. Айдалот та Д. Кібл [22], М. Бергер та М. Ганді [24], Г. Барнетт [23], Б. Кассіман та Г. Валентині [25] показують, що інтеграція інновацій у освіту може значно підвищити якість навчальних програм і зробити їх більш приваб- ливими для здобувачів. У дослідженнях визначено, що європейські країни використовують державні про- грами для фінансування дослідницьких інноваційних проєктів у сфері мистецтва, що дозволяє впроваджу- вати новітні технології та підходи в освіту. Окремі статті, наприклад В. Бистрякової, А. Осад- чої та Є. Гули [1] зосереджені на інноваційних підхо- дах, як-от використання цифрових технологій у мис- тецькій освіті в контексті європейської інтеграції. На- приклад, використання доповненої реальності для на- вчання історії мистецтва або розробка онлайн плат- форм для мистецької освіти, які можуть забезпечувати більш гнучке навчання та доступ до мистецтва в умо- вах глобалізації. Дослідники В. Шульгіна та С. Рябінко [21] вказу- ють на виклики, які постають перед державною під- тримкою мистецьких освітніх інновацій, включаючи необхідність адаптації політики до швидко змінюваних технологічних і соціальних умов. Обговорюється по- треба в більш гнучких правилах для фінансування та в оцінці впливу таких інвестицій на ринку мистецьких освітніх послуг в європейському контексті. В Україні існує плеяда авторів, які спеціалізу- ються на темах інновацій у мистецькій освіті та дер- жавної підтримки культурної політики, зокрема, таких ініціатив. Наведемо декілька прикладів українських дослідників і науковців, які мають власний внесок у даному напрямку: М. Шевченко [20], Л. Саракун [17], С. Петрова [14], І. Костиря [8]. Ці дослідники та інші українські автори активно вносять вклад у розуміння того, як інновації можуть трансформувати мистецьку освіту в Україні, і як дер- жава може підтримувати цей процес. Загалом, наукова вітчизняна та зарубіжна літера- тура вказує на значний потенціал державної підтримки інновацій у мистецькій освіті, але також підкреслює необхідність продовження досліджень для виявлення найбільш ефективних стратегій і політик у цій сфері. Ми вважаємо, що потрібно ґрунтовно дослідити такі аспекти визначеної проблематики, як види та ін- струменти державного регулювання інноваційної дія- льності в закладах позашкільної музичної освіти на за- садах економічної взаємодії, а також визначити на- прями, заходи та результати реалізації державної полі- тики підтримки інноваційних процесів в закладах по- зашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії. © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець Академія економічних наук України, 2024 ЛІТВЯК А. В. 2024/№1 (46) 95 Метою статті є аналіз та оцінка державної полі- тики підтримки інноваційних процесів у сфері поза- шкільної музичної освіти в Україні, з акцентом на види і інструменти державного регулювання та еконо- мічної взаємодії. Виклад основного матеріалу. Мистецька освіта — це галузь освіти, що зосереджена на вивченні та роз- витку мистецтва у всіх його проявах. Вона містить не лише формальне навчання в мистецьких школах чи університетах, а й навчання в мистецьких студіях, курси, майстер-класи та інші форми навчання поза стандартною освітньою системою [10]. Основна мета мистецької освіти полягає у стиму- люванні творчих здібностей, креативності, розвитку естетичного смаку та емоційної інтелігенції учнів і здобувачів. Така освіта відіграє ключову роль у форму- ванні особистостей, які здатні самовиражатися через різні форми мистецтва, а також розуміти та оцінювати культурні наративи. Вони навчаються бачити світ крізь художнє сприйняття. В сучасних умовах, коли система освіти переживає активні перетворення, така освіта стає невід'ємною частиною розвитку особистостей, які вирізняються високою моральністю та творчим по- тенціалом [10]. Мистецька освіта може бути доступна на різних рівнях: від початкового навчання для дітей до вищої професійної підготовки митців. Ці етапи охоплюють: початкову мистецьку освіту; профільну мистецьку освіту; фахову передвищу мистецьку освіту; вищу мистецьку освіту [10]. Крім того, мистецька освіта може допомогти у формуванні різних навичок, таких як: креативне мис- лення, робота в команді, здатність до самовираження та здатність до аналізу та оцінки власної роботи. Ці вміння є корисними для будь-якої професії, а не лише для тих, які пов’язані з мистецтвом та дизайном. Мистецька освіта має прямий вплив не лише на розвиток різноманітних навичок, а й на розвиток люд- ського мозку загалом. До прикладу — американські вчені з Гарвардської медичної школи провели дослі- дження методом МРТ, під час якого виявили зв’язок музичної освіти та рівня розвитку виконавчих функцій мозку людини. За допомогою МРТ-зображень дослід- ники виявили підвищену активність у префронтальних областях кори головного мозку в людей з музичною освітою. Саме це забезпечує якісну обробку інформа- ції та здатність швидко перемикатися з однієї задачі на іншу. Мистецька освіта в Україні наразі сформувалась у чітку систему, що за горизонталлю охоплює всі ос- вітні сфери (загальна, позашкільна, професійна й спе- ціалізована), а за вертикаллю — усі рівні: дошкілля, школа, вища школа, післядипломна освіта. Мистецька освіта допомагає формувати особистість, яка стає об’єктом творення культури в нашому суспільстві [3]. Отже, в сучасному світі розвиток мистецьких освітніх послуг виявляється ключовим чинником для підтримки культурної різноманітності та економічного зростання. Державна політика підтримки інновацій- них процесів у цій сфері відіграє значущу роль, фор- муючи ефективну економічну взаємодію між учасни- ками ринку. У контексті постійно мінливих і транс- формаційних умов та викликів сьогодення, розуміння механізмів цієї політики набуває особливого значення. Тому, дослідження державної підтримки інновацій на ринку мистецьких освітніх послуг в контексті еконо- мічної взаємодії відкриває нові можливості для ви- вчення взаємозв'язків між культурним розвитком та економічним зростанням, враховуючи сучасні тенден- ції та перспективи на майбутнє. На початку дослідження варто визначити, що є змістом і суттю державної політики підтримки іннова- цій у сфері освіти загалом. Зміст і суть державної по- літики підтримки інновацій у сфері освіти включають широкий спектр заходів і стратегій, спрямованих на стимулювання та підтримку інноваційних ініціатив у системі освіти. Загалом, у Законі України «Про інноваційну дія- льність» визначено, що державне регулювання іннова- ційної діяльності здійснюється шляхом: — визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності державного, галузевого, регіо- нального і місцевого рівнів; — формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм; — створення нормативно-правової бази та еконо- мічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності; — захисту прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності; фінансової підтримки виконання інноваційних проєктів; — стимулювання комерційних банків та інших фі- нансово-кредитних установ, що кредитують вико- нання інноваційних проєктів; — встановлення пільгового оподаткування суб'єк- тів інноваційної діяльності; — підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури [15]. Головною метою державної інноваційної полі- тики є створення соціально-економічних, організацій- них і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенці- алу країни, забезпечення впровадження сучасних еко- логічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберіга- ючих технологій, виробництва та реалізації нових ви- дів конкурентоздатної продукції. Основними прин- ципами державної інноваційної політики є: — орієнтація на інноваційний шлях розвитку еко- номіки України; — визначення державних пріоритетів інновацій- ного розвитку; — формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності; — створення умов для збереження, розвитку і ви- користання вітчизняного науково-технічного та інно- ваційного потенціалу; — забезпечення взаємодії науки, освіти, вироб- ництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інно- ваційної діяльності; — ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримка під- приємництва у науково-виробничій сфері; — здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу техноло- гій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок; — фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інно- ваційної діяльності; ЛІТВЯК А. В. 96 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ — сприяння розвиткові інноваційної інфраструк- тури; — інформаційне забезпечення суб'єктів іннова- ційної діяльності; — підготовка кадрів у сфері інноваційної діяль- ності [15]. Ми пропонуємо визначати основні складові по- літики підтримки інновацій у сфері освіти загалом, які представлені у таблиці. Таблиця Основні складові політики підтримки інновацій у сфері освіти загалом Складова Зміст Фінансування інноваційних проєктів Держава надає фінансову підтримку науковим дослідженням, розробці нових методик навчання, інноваційних технологій та педагогічних підходів Регулювання Встановлення правових норм і стимулів для стимулювання інновацій у галузі освіти, зокрема через податкові пільги, гранти та інші фінансові заходи Розвиток інфраструктури Створення умов для розвитку інновацій шляхом модернізації освітніх закладів, забезпечення доступу до сучасних технологій та інформаційних ресурсів Підвищення якості освіти Запровадження нових педагогічних практик, орієнтованих на стимулювання творчості, критичного мислення та інноваційного потенціалу учнів і здобувачів Підтримка досліджень і експериментів Формування умов для впровадження пілотних проєктів та експериментів, спря- мованих на вдосконалення освітнього процесу та збагачення його інновацій- ними методиками Стимулювання інноваційного мислення Програми та ініціативи, спрямовані на розвиток креативного та інноваційного мислення серед педагогічних працівників, здобувачів і учнів Партнерства з приватним сектором Урядові ініціативи для співпраці з приватним сектором з метою створення інно- ваційних освітніх продуктів та послуг Міжнародна співпраця Програми обміну та співпраці з іншими країнами для обміну найкращими практиками в сфері інновацій у освіті Оцінка та моніторинг Впровадження систем оцінки ефективності інноваційних проєктів у сфері освіти для забезпечення їхньої тривалої успішності та відповідності стратегіч- ним цілям Інтеграція з цифровими технологіями Розвиток інфраструктури для впровадження цифрових технологій у навчальний процес та забезпечення доступу до онлайн-ресурсів Сформовано автором на основі [4-6; 9; 13]. Ці складові доповнюють основні аспекти дер- жавної політики підтримки інновацій у сфері освіти, розширюючи її потенціал у забезпеченні науково-тех- нічного прогресу та соціально-економічного розвитку суспільства. Суть такої політики полягає в створенні сприят- ливого середовища для здійснення інновацій у сфері освіти, що сприяє підвищенню якості освіти, розвитку людського капіталу та конкурентоспроможності на- ціональної економіки в умовах глобалізації і швидко- змінних технологічних вимог. Державна політика підтримки інновацій у сфері мистецької освіти є складним і багатогранним яви- щем, що включає в себе не лише економічні аспекти, але й культурні та соціальні виміри. Сучасні уряди по всьому світу активно розробляють та впроваджують стратегії, спрямовані на стимулювання інновацій в мистецькій освіті через різноманітні заходи, такі як гранти для культурних проєктів, підтримка культурно- освітніх ініціатив, підвищення доступності до мис- тецької освіти для різних соціальних груп населення. Ці політичні ініціативи спрямовані на створення сприятливого середовища для розвитку творчих ін- дустрій, що в свою чергу стимулює інноваційні про- цеси у мистецтві, дизайні, культурному менеджменті та інших галузях. Важливим аспектом є також розви- ток партнерських взаємин між урядом, громадськістю та приватним сектором з метою спільної реалізації проєктів, спрямованих на стимулювання інновацій у мистецькій освіті. Поглиблене дослідження цих аспектів дозволяє не лише розуміти механізми функціонування сучасних систем підтримки, але й ідентифікувати ефективність та потенціал подальшого розвитку цих ініціатив у мистецькій освіті. Такий підхід відкриває шлях до зба- гачення наукового дискурсу та формулювання реко- мендацій для політичного регулювання з метою під- тримки інновацій у мистецькій освіті на національ- ному та міжнародному рівнях. Наразі нам необхідно перейти безпосередньо до видів та інструментів державного регулювання іннова- ційної діяльності в закладах позашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії. Вважаємо, що державне регулювання інновацій- ної діяльності в сфері позашкільної музичної освіти може бути реалізоване через низку видів та інстру- ментів. У сукупності ці механізми допомагають забез- печити не тільки фінансування, але й структурну під- тримку для розвитку інноваційних підходів. Види та інструменти державного регулювання інноваційної ді- яльності в закладах позашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії можуть бути визначені як комплекс заходів та механізмів, що впроваджуються державою з метою стимулювання та підтримки вне- сення інновацій в освітній процес у сфері музичної освіти. Спочатку окремо розглянемо види регулювання інноваційної діяльності в сфері позашкільної музичної освіти. 1. Законодавче регулювання. Закони та норма- тивні акти, що визначають стандарти та вимоги до інноваційної діяльності в позашкільній освіті, зокрема музичній, включаючи авторські права на музичні твори та навчальні матеріали. 2. Фінансове регулювання. Розробка та реалізація державних та регіональних бюджетних програм, які надають фінансову підтримку інноваційним проєктам та закладам. ЛІТВЯК А. В. 2024/№1 (46) 97 3. Інституціональне регулювання. Створення та підтримка організацій, що відповідають за розвиток інновацій у музичній освіті, наприклад, національні агенції культурних ініціатив або ради мистецтв. 4. Податкові пільги. Запровадження податкових інцентивів для закладів та компаній, які інвестують в розвиток інноваційних музичних освітніх технологій та програм. 5. Партнерські ініціативи. Сприяння та регулю- вання співпраці між державними, приватними та ос- вітніми установами для розвитку спільних інновацій- них проєктів, що дозволяють об'єднувати ресурси та експертизу для вирішення актуальних завдань у сфері музичної освіти. Ці види формують систему стимулів та обмежень, яка спрямована на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності у позашкільних музичних освітніх закладах, враховуючи особливості економіч- ної взаємодії та потребу в залученні додаткових ре- сурсів і компетенцій. До інструментів державного регулювання іннова- ційної діяльності в сфері позашкільної музичної освіти можуть бути віднесені наступні. 1. Гранти та субсидії. Надання фінансових ресур- сів для специфічних проєктів, що сприяють впро- вадженню інновацій у музичну освіту. Це можуть бути гранти на розвиток нових технологічних рішень, на- приклад, цифрових платформ для навчання музиці. 2. Податкові пільги. Запровадження знижених податкових ставок або відстрочок для організацій, які інвестують у музичну освіту та інновації. Це може сти- мулювати приватні інвестиції в сектор. 3. Регулювання партнерства. Сприяння партнер- ству між державними, приватними та некомерційними організаціями для розробки та реалізації інноваційних проєктів. Це може включати спільні програми з уні- верситетами, технологічними стартапами, та іншими освітніми закладами. 4. Нормативно-правове забезпечення. Створення та оновлення нормативних документів, які визначають критерії і стандарти для інноваційної діяльності у му- зичній освіті. 5. Організація науково-практичних конференцій та семінарів. Проведення заходів для обміну досвідом, представлення нових ідей та залучення зацікавлених сторін до обговорення важливих питань інновацій в музичній освіті. Загалом ці види та інструменти регулювання формують систему стимулів та обмежень, яка спрямо- вана на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності у позашкільних музичних освітніх закладах, враховуючи особливості економічної взаємодії та по- требу в залученні додаткових ресурсів і компетенцій. Продовжуючи тему державного регулювання інноваційної діяльності в позашкільних музичних освітніх закладах, можна виділити додаткові аспекти, які забезпечують успішність цих ініціатив на засадах економічної взаємодії. Ці аспекти включають моніто- ринг і оцінку інновацій, інтеграцію з міжнародними стандартами та підготовку кадрів. Більш детально ви- значимо кожен аспект. Моніторинг та оцінка інновацій. Для ефективної реалізації інноваційних проєктів необхідно встановити систему моніторингу та оцінки. Ця система дозволяє відстежувати прогрес і результативність інноваційних ініціатив та коригувати їх у відповідності до змінюва- них умов і виявлених потреб. Важливими інструмен- тами в цьому процесі є: — звітність: регулярне надання звітів про хід реа- лізації інноваційних проєктів, використання ресурсів та досягнення цілей; — аналіз впливу: оцінка соціальних, культурних та економічних наслідків інновацій на локальному та національному рівнях; — задоволення стейкхолдерів: аналіз реакції і за- доволеності різних зацікавлених сторін, включаючи здобувачів, викладачів та партнерів. Інтеграція з міжнародними стандартами. З метою підвищення якості та конкурентоспроможності поза- шкільної музичної освіти важливо забезпечити її від- повідність до міжнародних стандартів. Це може вклю- чати: — участь у міжнародних проєктах: залучення ук- раїнських музичних шкіл до міжнародних освітніх та культурних програм; — сертифікація: здобуття міжнародних сертифіка- тів, що підтверджують високий рівень навчання та уп- равління; — обмін досвідом: стажування і тренінги для ви- кладачів за кордоном, щоб вони могли переймати кращі практики та інноваційні підходи. Підготовка кадрів. Одним із ключових аспектів успішного впровадження інновацій є наявність квалі- фікованих кадрів, які можуть розвивати та підтриму- вати інноваційні процеси. Для цього потрібно: — професійний розвиток викладачів: організація тренінгів та семінарів з новітніх методик викладання та використання технологій у навчанні; — навчання з управління інноваціями: підготовка керівників освітніх закладів до ефективного управ- ління інноваційними проєктами; — стимулювання наукових досліджень: підтримка наукової роботи серед викладачів і здобувачів з метою розвитку і впровадження нових музичних та освітніх технологій. Таким чином, державне регулювання в сфері інновацій в позашкільних музичних освітніх закладах вимагає комплексного підходу, що включає не тільки фінансову та законодавчу підтримку, але й розвиток інституціональної спроможності, міжнародну інтегра- цію та підготовку кадрів, здатних реалізувати і підтри- мувати інноваційні процеси на засадах економічної взаємодії. Ми також вважаємо, що необхідно дати визна- чення обґрунтування економічної взаємодії в кон- тексті державної політики підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг. Еконо- мічна взаємодія в рамках інноваційної діяльності у мистецькій освіті полягає у створенні синергії між дер- жавою, освітніми установами, бізнесом, і суспіль- ством, спрямованої на досягнення взаємної вигоди через інвестиції в нові технології та методики. Це включає підтримку проєктів, що сприяють інновацій- ному розвитку, покращенню якості освітніх послуг та розширенню їхнього доступу. Розглянемо роль державної політики: 1. Стимулювання досліджень та розробок. Дер- жава може фінансувати наукові дослідження та роз- робки в сфері мистецької освіти, що дозволяє закла- дам підтримувати і впроваджувати передові практики та технології. Це не тільки сприяє зростанню якості ЛІТВЯК А. В. 98 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ освіти, але й стимулює технологічний розвиток і кре- ативні індустрії. 2. Підтримка інноваційних стартапів та підпри- ємств. Заохочення і підтримка підприємств, які пра- цюють у сфері мистецької освіти, може включати по- даткові пільги, гранти та інші фінансові інструменти, які допомагають стартапам розвиватися та комерціалі- зувати інновації. 3. Розвиток інфраструктури. Інвестиції в освітню інфраструктуру, таку як створення центрів екселенції, інноваційних лабораторій, та віртуальних платформ, можуть значно підвищити доступність і якість мисте- цької освіти. Це також сприяє регіональному еконо- мічному розвитку, приваблюючи інвестиції та збіль- шуючи кількість робочих місць. 4. Міжнародне співробітництво. Підтримка між- народних обмінів та партнерств між мистецькими освітніми закладами забезпечує обмін досвідом та кра- щими практиками. Це не тільки підвищує стандарти національної освіти, але й розширює можливості для міжнародної економічної інтеграції. Вигоди економічної взаємодії: 1. Економічне зростання. Інвестиції в мистецьку освіту сприяють розвитку культурних індустрій, збіль- шенню туризму та створенню нових робочих місць. 2. Соціальний прогрес. Інновації у мистецькій освіті допомагають підвищити соціальну інтеграцію, зберегти культурну ідентичність та сприяти соціальній когезії. 3. Конкурентоспроможність на міжнародному рівні: Покращення якості мистецької освіти та роз- робка інноваційних продуктів зміцнюють позиції кра- їни на міжнародному ринку освітніх та культурних по- слуг. Таким чином, обґрунтування економічної взає- модії в контексті державної політики підтримки інно- ваційних процесів в мистецькій освіті є критично важливим для забезпечення сталого розвитку, куль- турного збагачення та економічного процвітання. Далі розглянемо напрями, заходи та результати реалізації державної політики підтримки інноваційних процесів в закладах позашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії (рис. 1). Рис. 1. Напрями, заходи та результати реалізації державної політики підтримки інноваційних процесів в закладах позашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії Сформовано автором на основі [11-13; 18-19]. Напрями реалізації політики Технологічне оновлення: оновлення навчального обладнання та інтеграція сучасних технологій (напри- клад, віртуальна реальність, AI у навчанні музиці) для покращення навчального процесу. Професійний розвиток викладачів: програми підвищення кваліфікації для викладачів, включаючи нав- чання з новітніх технологій та інноваційних методик викладання. Наукові дослідження та розробки: фінансування дослідницьких проєктів, що сприяють розвитку нових підходів у музичній освіті та створенню нових навчальних матеріалів. Інтернаціоналізація освіти: співпраця з міжнародними освітніми установами для обміну досвідом та ін- теграції кращих світових практик Заходи реалізації політики Законодавче забезпечення: розробка та прийняття законів і нормативних актів, що регулюють відносини у сфері музичної освіти та забезпечують підтримку інновацій. Бюджетні асигнування: виділення державного фінансування для реалізації конкретних проєктів і програм у галузі музичної освіти. Створення освітніх хабів та центрів екселенції: розвиток центрів інновацій у музичній освіті, що служать майданчиками для експериментів, наукових досліджень та практичного застосування нових підходів. Гранти та стипендії: надання фінансової підтримки талановитим здобувачам та молодим дослідникам для розвитку їхніх інноваційних проєктів Результати реалізації політики Підвищення якості освіти: застосування інноваційних технологій та методик дозволяє підвищити ефек- тивність навчального процесу та якість освіти, зробити її більш доступною та адаптивною до потреб сучасного суспільства. Зростання міжнародної співпраці: інтеграція з міжнародними освітніми стандартами та участь у міжна- родних програмах забезпечують культурний обмін та розширення професійних горизонтів для учнів та виклада- чів. Економічне стимулювання: інвестиції в музичну освіту сприяють розвитку суміжних галузей, створенню робочих місць та підвищенню економічної активності в регіоні. Соціальна інтеграція: розширення доступу до якісної музичної освіти сприяє культурній інтеграції, збе- реженню національної культурної спадщини та вихованню покоління з високим рівнем музичної грамотності ЛІТВЯК А. В. 2024/№1 (46) 99 Виходячи з рис. 1, можна провести поглиблене дослідження напрямів, заходів та результатів держав- ної політики підтримки інноваційних процесів в за- кладах позашкільної музичної освіти. Наприклад, розширені напрями політичної підтримки національ- них інноваційних проєктів, що включають впрова- дження стратегічних національних програм, які спря- мовані на створення новаторських підходів у музичній освіті. Ці програми можуть включати розвиток цифро- вого контенту, освітніх онлайн-курсів та інтерактив- них навчальних інструментів. Також, важлива інтегра- ція з культурною політикою, що означає синхроніза- цію інноваційної музичної освіти з ширшими цілями культурної політики, зокрема з просуванням культур- ної спадщини та підтримкою національних мистець- ких талантів на міжнародному рівні. Важливе формування публічно-приватних парт- нерств, тобто залучення приватного сектору до фінан- сування і розвитку інноваційних освітніх проєктів через механізми грантів, інвестицій і спонсорства, що сприяє збільшенню обсягів і якості освітніх послуг. Варто вказати на поглиблені заходи реалізації зазначе- ної політики, зокрема залучення експертів. Напри- клад, створення експертних рад та комітетів, які вклю- чають викладачів, науковців, представників приват- ного сектору та міжнародних освітніх інституцій для розробки та впровадження інноваційних програм. Наступний крок це проведення регулярних оці- нок та аудиту, що включає проведення періодичних оцінок ефективності реалізації інноваційних програм, включаючи моніторинг, звітність і зовнішні аудити, щоб забезпечити прозорість та підзвітність викорис- тання ресурсів. Ми також пропонуємо створення інноваційних лабораторій і майстерень, що включає організацію спеціалізованих інноваційних лабораторій та майстерень у музичних школах, які дозволяють здо- бувачам експериментувати з новими технологіями та методиками навчання. Звісно, потрібно обов’язково прораховувати потенційні очікувані результати реалі- зації політики. По-перше, це виражається у розвитку креативних індустрій. Підвищення рівня креативності та іннова- цій у музичній освіті сприяє загальному зростанню креативних індустрій, що веде до збільшення внут- рішнього виробництва та експорту культурних про- дуктів. По-друге, підвищення міжнародної конкуренто- спроможності. Інтеграція з міжнародними освітніми і культурними стандартами забезпечує підвищення конкурентоспроможності національної музичної освіти, відкриваючи нові можливості для міжнародної співпраці та розвитку. По-третє, соціальний вплив. Інновації в музичній освіті сприяють соціальній інтеграції, зменшенню культурних бар'єрів та формуванню більш інклюзив- ного суспільства. Ці поглиблені напрями, заходи та результати під- креслюють необхідність комплексного підходу до підтримки інновацій у музичній освіті, де державна політика відіграє ключову роль у стимулюванні роз- витку та реалізації інноваційних практик на всіх рів- нях. Для схематичної побудови механізму державної політики підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг можна використати на- ступну структуру, яка включає види регулювання, ін- струменти державного регулювання, додаткові аспекти та напрями, заходи та результати реалізації державної політики підтримки інноваційних процесів в закладах позашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії (рис. 2). Запропонована схема механізму державної полі- тики підтримки інноваційних процесів на ринку мис- тецьких освітніх послуг в контексті економічної взає- модії дозволяє структуровано підходити до розробки і впровадження політик, враховуючи всі ключові ас- пекти та забезпечуючи ефективне використання ре- сурсів для досягнення стратегічних цілей у сфері мис- тецької освіти. Висновки. Висновки з аналізу державної політики підтримки інноваційних процесів на ринку мистець- ких освітніх послуг в контексті економічної взаємодії можна узагальнити наступним чином: 1. Значення державної підтримки. Державна під- тримка відіграє ключову роль у розвитку мистецької освіти, стимулюючи інноваційність, культурний роз- виток та економічне зростання. Інвестиції у мистецьку освіту сприяють створенню нових робочих місць, зростанню туризму та покращенню культурного роз- маїття. 2. Впровадження інновацій. Через гранти, подат- кові пільги, і фінансування досліджень, держава сприяє впровадженню нових технологій та підходів у мистецьку освіту. Це дозволяє не тільки підвищити якість навчання, але й зробити освітні послуги більш доступними і відкритими для ширшого кола осіб. 3. Міжнародна інтеграція. Співпраця з міжнарод- ними партнерами та інтеграція з глобальними освіт- німи стандартами забезпечує обмін кращими прак- тиками та підвищує якість мистецької освіти на на- ціональному рівні. Це також сприяє конкурентоспро- можності національної освіти та культури на міжна- родній арені. 4. Розвиток творчих індустрій. Інвестиції в мис- тецьку освіту ведуть до розвитку творчих індустрій, стимулюючи інновації у сферах, пов’язаних з культу- рою і мистецтвом. Це не тільки збагачує культурний ландшафт, але й сприяє економічному зростанню че- рез збільшення внутрішнього виробництва та експорту культурних продуктів. 5. Соціальна інтеграція та когезія. Мистецька освіта допомагає підвищити соціальну інтеграцію та зменшити культурні бар’єри, створюючи інклюзивне суспільство, де культурна ідентичність кожного інди- віда відіграє центральну роль. 6. Інвестиції у людський капітал. Підтримка та розвиток освіти в галузі мистецтв сприяють форму- ванню висококваліфікованих, креативних професіона- лів, здатних вносити значний вклад у культурний та економічний розвиток суспільства. Також в контексті створеного автором механізму державної політики підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті еко- номічної взаємодії було визначено: Ефективність регулювання. Механізм державного регулювання, який включає законодавче, фінансове, інституціональне та податкове регулювання, ви- явиться ефективним у стимулюванні інновацій та ін- вестицій у мистецьку освіту. Проте, важливо забезпе- чувати постійний моніторинг та оновлення цих регу- лятивних інструментів для адаптації до змінюваних умов і потреб ринку. ЛІТВЯК А. В. 100 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 2. Механізм державної політики підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг в контексті економічної взаємодії Авторська розробка. Види державного регулювання іннова- ційної діяльності в закладах позашкіль- ної музичної освіти на засадах економіч- ної взаємодії: законодавче регулювання; фінансове регулювання; інституціональне регулювання; податкові пільги; партнерські ініціативи Інструменти державного регулювання інноваційної діяльності в закладах поза- шкільної музичної освіти на засадах еко- номічної взаємодії: гранти та субсидії; податкові пільги; регулювання партнерства; нормативно-правове забезпечення; організація науково-практичних конференцій та семінарів Додаткові аспекти, які забезпечують успішність ініці- атив державного регулювання інноваційної діяльності в позашкільних музичних освітніх закладах на засадах економічної взаємодії: моніторинг та оцінка інновацій; інтеграція з міжнародними стандартами; підготовка кадрів Напрями та заходи та реалізації державної політики підтримки інноваційних процесів в закладах позашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії: технологічне оновлення; законодавче забезпечення; професійний розвиток викладачів; бюджетні асигнування; наукові дослідження та розробки; створення освітніх хабів і центрів екселенції; інтернаціоналізація освіти; гранти та стипендії Результати реалізації державної політики підтримки інноваційних процесів в закладах позашкільної музичної освіти на засадах економічної взаємодії: підвищення якості освіти; зростання міжнародної співпраці; економічне стимулювання; соціальна інтеграція; розвиток креативних індустрій; підвищення міжнародної конкурентоспроможності; посилення соціального впливу ЛІТВЯК А. В. 2024/№1 (46) 101 Інтеграція з приватним сектором. Створення пу- блічно-приватних партнерств є ключовим для розши- рення ресурсної бази та залучення додаткових інвес- тицій у мистецьку освіту. Ці партнерства можуть спри- яти реалізації більш масштабних інноваційних проєк- тів, збільшуючи їхній соціальний та економічний вплив. Залучення міжнародного досвіду. Ефективне ви- користання міжнародного досвіду та інтеграція з гло- бальними освітніми та культурними практиками мо- жуть підвищити якість та інноваційний потенціал мистецької освіти. Включення у міжнародні програми та проєкти забезпечує обмін знаннями та досвідом, що є важливим для підвищення стандартів та розширення перспектив випускників. Розробка та впровадження нових технологій. Держава має сприяти розвитку та імплементації нових технологій, таких як цифрові платформи для нав- чання, віртуальна реальність у мистецькій освіті та ін- терактивні методи навчання. Це не тільки покращує доступність та якість освіти, але й забезпечує її акту- альність у сучасному технологічному світі. Розвиток та підтримка кадрового потенціалу. Для реалізації інноваційних ідей та проєктів необхідна на- явність кваліфікованих фахівців. Держава повинна ін- вестувати у підготовку викладачів та керівників мис- тецьких освітніх установ, організовуючи тренінги, се- мінари та стажування для підвищення їх кваліфікації та ознайомлення з найкращими світовими практи- ками. Моніторинг та оцінка інновацій. Важливо ство- рити ефективну систему моніторингу та оцінки інно- ваційних проєктів, що дозволяє вимірювати їх вплив на соціальний, культурний та економічний розвиток. Це забезпечить прозорість та підзвітність викорис- тання державних ресурсів і допоможе в коригуванні політик для досягнення більшої ефективності. Всі зазначені висновки підкреслюють необхід- ність продовження та розширення державної підтри- мки інноваційних процесів в мистецькій освіті, ос- кільки така підтримка сприяє культурному збага- ченню, економічному процвітанню, та соціальному прогресу. Запропонований автором механізм держав- ної політики підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті еконо- мічної взаємодії вимагає координації різних рівнів уп- равління та взаємодії з усіма зацікавленими сторонами для досягнення вагомих результатів в підтримці інно- ваційних процесів у мистецькій освіті. Список використаних джерел 1. Бистрякова В. Н., Осадча А. М., Гула Є. П. Ін- новаційні процеси розвитку мистецької освіти в кон- тексті європейської інтеграції. URL: https://er.knutd. edu.ua/bitstream/123456789/9370/1/20180504_311.pdf. 2. Горник В. Г. Вплив держави на формування інноваційної моделі розвитку України. Право та дер- жавне управління. 2019. № 2 (35). Том 1. С. 156-167. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2-1.25. 3. Значення мистецької освіти в сучасному світі: особливості навчання, вплив на здобувачів та її зв’язок з культурною дипломатією. Міністерство культури та інформаційної політики України. URL: https://mcip. gov.ua/news/znachennya-mysteczkoyi-osvity-v-suchasno mu-sviti-osoblyvosti-navchannya-vplyv-na-zdobuvachiv- ta-yiyi-zvyazok-z-kulturnoyu-dyplomatiyeyu/. 4. Інновації в освіті: перспективи розвитку: мате- ріали І Міжнародної науково-практичної конференції. Тернопіль: ЗУНУ, 2021. 357 с. 5. Арістова А. В., Бахтіярова Х. Ш., Волобу- єва С. В. Інноваційні технології навчання: навч. по- сібн.; словник для студ. вищих технічних навчальних закладів. Київ: НТУ, 2017. 172 с. 6. Ляшенко В. І., Прокопенко О. В., Омелья- ненко В. А. Інституціональна модель інноваційної економіки: колективна монографія. Київ: НАН Укра- їни, Ін-т економіки пром-сті, 2019. 327 с. 7. Концептуальні основи модернізації змісту по- зашкільної освіти: інформаційні матеріали за підсум- ками ІІ етапу дослідно-експериментальної роботи. Київ, 2019. 8. Костиря І. О. Культурна політика України в умовах євроінтеграції. Гілея: науковий вісник. 2018. Вип. 131. C. 384-387. 9. Лондар С. Л., Шаповалова О. О., Пронь Н. Б. Ринок освітніх послуг в Україні: конкурентні переваги та сучасні виклики для іноземних здобувачів. Освітня аналітика України. 2020. № 1 (8). С. 5-22. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2020-1-5-22. 10. Мистецька освіта в Україні: естетичне вдоско- налення особистості через розкриття творчого потен- ціалу. Міністерство культури та інформаційної полі- тики України. URL: https://mcip.gov.ua/news/ mysteczka-osvita-v-ukrayini-estetychne-vdoskonalennya- osobystosti-cherez-rozkryttya-tvorchogo-potenczialu/. 11. Про затвердження Базового компонента до- шкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція: Наказ Міністерства освіти і на- уки України від 12.01.2021 р. № 33. URL: https://bit.ly/39UTWUn. 12. Наволокіна А. С. Партнерство як форма еко- номічної взаємодії на ринку освітніх послуг. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2017. № 1. С. 79-86. 13. Освіта України в умовах воєнного стану. Інноваційна та проєктна діяльність: науково-методич- ний збірник / за заг. ред. С. М. Шкарлета. Київ-Чер- нівці: «Букрек», 2022. 140 с. 14. Петрова С. І. Культурні потреби особистості та культурна діяльність. Євразійське наукове об'єднання. 2019. Вип. 10. С. 79-80. URL: https://esa-conference.ru/ wp-content/uploads/2019/11/esa-october-2019-part1.pdf. 15. Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 р. № 40-IV. Редакція від 31.03.2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text. 16. Про культуру: Закон України від 14.10.2012 р. № 2778-VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 2778-17. 17. Саракун Л. П. Культурна політика сучасної України. Київ, 2016. 205 с. 18. Станкевич І. В., Гавриленко Т. В. Конспект лекцій з дисципліни «Управління інноваціями» для здобувачів вищої освіти зі спеціальності 073 Менедж- мент. Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2020. 69 с. 19. Тебенко В. М., Грицаєнко Г. І., Лисак О. І. Економіка та організація інноваційної діяльності: курс лекцій. Мелітополь: ЛЮКС, 2020. 159 с. 20. Шевченко М. Культурна політика України в умовах євроінтеграції: дилеми та виклики. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2019. Вип. 3. ЛІТВЯК А. В. 102 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ С. 215-224. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-745x.3. 2019.159124. 21. Шульгіна В. Д., Рябінко С. М. Творча діяль- ність особистості у системі мистецької освіти України: європейський контекст. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 1. С. 80- 85. 22. Aydalot P., Keeble D. High technology industry and innovative Environments. The European experience. London: Routledge Revivals, 2018. 250 p. 23. Barnett H. G. Innovation: The Basis of Cultural Change. New York: McGraw-Hill Book Company, 1953. 462 p. 24. Berger M. & Gundy M. Towards a Model Supporting educational Change. International Journal of Information and Education Technology. 2016. Vol. 6. No. 3. P. 232-236. DOI: https://doi.org/10.7763/IJIET.2016. V6.691. 25. Cassiman B., Valentini G. Open innovation: Are inbound and outbound knowledge flows really comple- mentary? Strategic Management Journal. 2016. № 37. P. 1034-1046. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.2375. 26. Гуцалюк О. М., Головіна О. І., Козловце- ва В. А. Формування інноваційної інфраструктури на- ціональної економіки в умовах глобалізації та інтегра- ції. Інфраструктура ринку. 2019. № 33. С. 381-487. DOI: https://doi.org/10.32843/infrastruct33-56. 27. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Коцюрба О. Ю., Пітел Н. С. Управління розвитком інноваційно-проє- ктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпеченні їх фінан- сово-економічної безпеки. Вісник економічної науки України. 2023. № 2 (45). С. 90-96. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).90-96. 28. Крамський С. О., Гуцалюк О. М., Аблязо- ва Н. Р., Мальцев М. М. Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою. Економічний вісник Донбасу. 2023. № 3 (73). С. 88-96. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-3(73)-88-96. References 1. Bystriakova, V. N., Osadcha, A. M., Hula, Ye. P. (2018). Innovatsiini protsesy rozvytku mystetskoi osvity v konteksti yevropeiskoi intehratsii [Innovative processes in the development of art education in the context of European integration]. Retrieved from https://er.knutd. edu.ua/bitstream/123456789/9370/1/20180504_311.pdf [in Ukrainian]. 2. Hornik, V. H. (2019). Vplyv derzhavy na formuvannia innovatsiinoi modeli rozvytku Ukrainy [The impact of the state on the formation of an innovative model of Ukraine's development]. Pravo ta derzhavne upravlinnia — Law and public administration, 2 (35), Vol. 1, рр. 156- 167. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2-1.25 [in Ukrainian]. 3. Znachennia mystetskoi osvity v suchasnomu sviti: osoblyvosti navchannia, vplyv na zdobuvachiv ta yii zviazok z kulturnoiu dyplomatieiu [The significance of art education in the modern world: features of training, impact on students, and its connection with cultural diplomacy]. Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. Retrieved from https://mcip.gov.ua/news/znachennya- mysteczkoyi-osvity-v-suchasnomu-sviti-osoblyvosti- navchannya-vplyv-na-zdobuvachiv-ta-yiyi-zvyazok-z- kulturnoyu-dyplomatiyeyu/ [in Ukrainian]. 4. Innovatsii v osviti: perspektyvy rozvytku [Innovations in education: development prospects]. (2021). Proceedings of the I International Scientific and Practical Conference. Ternopil, ZUNU. 357 p. [in Ukrainian]. 5. Aristova, A. V., Bakhtiiarova, Kh. Sh., Volobu- ieva, S. V. (2017). Innovatsiini tekhnolohii navchannia [Innovative teaching technologies]. Kyiv, NTU. 172 p. [in Ukrainian]. 6. Liashenko, V. I., Prokopenko, O. V., Omelianen- ko, V. A. (2019). Instytutsionalna model innovatsiinoi ekonomiky [Institutional model of the innovative economy]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 327 p. [in Ukrainian]. 7. Kontseptualni osnovy modernizatsii zmistu pozashkilnoi osvity [Conceptual foundations of the modernization of the content of extracurricular education] (2019). Information materials based on the results of the second stage of experimental research. Kyiv [in Ukrainian]. 8. Kostyria, I. O. (2018). Kulturna polityka Ukrainy v umovakh yevrointehratsii [Cultural policy of Ukraine in the conditions of European integration]. Hileia: naukovyi visnyk — Gilea: Scientific Bulletin, 131, pp. 384-387 [in Ukrainian]. 9. Londar, S. L., Shapovalova, O. O., Pron, N. B. (2020). Rynok osvitnikh posluh v Ukraini: konkurentni perevahy ta suchasni vyklyky dlia inozemnykh studentiv [Educational services market in Ukraine: competitive advantages and modern challenges for foreign students]. Osvitnia analityka Ukrainy — Educational analytics of Ukraine, 1 (8), рр. 5-22. DOI: https://doi.org/10.32987/ 2617-8532-2020-1-5-22. [in Ukrainian]. 10. Mystetska osvita v Ukraini: estetychne vdoskonalennia osobystosti cherez rozkryttia tvorchoho potentsialu [Art education in Ukraine: aesthetic improvement of personality through the disclosure of creative potential]. Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. Retrieved from https://mcip.gov.ua/ news/mysteczka-osvita-v-ukrayini-estetychne-vdoskonalen nya-osobystosti-cherez-rozkryttya-tvorchogo-potenczialu/ [in Ukrainian]. 11. Pro zatverdzhennia Bazovoho komponenta doshkilnoi osvity (Derzhavnoho standartu doshkilnoi osvity) nova redaktsiia: Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 12.01.2021 r. № 33 [On the approval of the Basic Component of Preschool Education (State Standard of Preschool Education) new version: Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated January 12, 2021 No. 33]. Retrieved from https://bit.ly/39UTWUn [in Ukrainian]. 12. Navolokina, A. S. (2017). Partnerstvo yak forma ekonomichnoi vzaiemodii na rynku osvitnikh posluh [Partnership as a form of economic interaction in the educational services market]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo — State and regions. Series: Economy and entrepreneurship, 1, pp. 79—86 [in Ukrainian]. 13. Shkarlet, S. M. (Ed.). (2022). Osvita Ukrainy v umovakh viinoho stanu. Innovatsiina ta proiektna diialnist [Education in Ukraine during wartime. Innovative and project activity]: Scientific-methodological collection. Kyiv-Chernivtsi, «Bukrek». 140 p. [in Ukrainian]. 14. Petrova, S. I. (2019). Kulturni potreby osobystosti ta kulturna diialnist [Cultural needs of the personality and cultural activity]. Yevraziiske Naukove Obyednannia - ЛІТВЯК А. В. 2024/№1 (46) 103 Eurasian Scientific Association, 10, pp. 79—80. Retrieved from https://esa-conference.ru/wp-content/uploads/2019/ 11/esa-october-2019-part1.pdf [in Ukrainian]. 15. Pro innovatsiinu diialnist: Zakon Ukrainy vid 04.07.2002 r. № 40-IV. Redaktsiia vid 31.03.2023 [On innovative activity: Law of Ukraine dated 04.07.2002 No. 40-IV. Edition of 31.03.2023]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text [in Ukrainian]. 16. Pro kulturu: Zakon Ukrainy vid 14.10.2012 r. № 2778-VI. [On culture: Law of Ukraine dated October 14, 2012 No. 2778-VI]. Retrieved from http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/2778-17 [in Ukrainian]. 17. Sarakun, L. P. (2016). Kulturna polityka suchasnoi Ukrainy [Cultural policy of modern Ukraine]. Kyiv. 205 p. [in Ukrainian]. 18. Stankevych, I. V., Havrylenko, T. V. (2020). Konspekt lektsii z dystsypliny «Upravlinnia innovatsiiami»: dlia zdobuvachiv vyshchoi osvity zi spetsialnosti 073 Menedzhment [Lecture notes on the discipline "Innovation Management": for higher education seekers in the specialty 073 Management]. Odesa, ONAZ im. O.S. Popova. 69 p. [in Ukrainian]. 19. Tebenko, V. M., Hrytsaienko, H. I., Lysak, O. I. (2020). Ekonomika ta orhanizatsiia innovatsiinoi diialnosti: kurs lektsii [Economics and organization of innovative activity: course of lectures]. Melitopol, LIuKS. 159 p. [in Ukrainian]. 20. Shevchenko, M. (2019). Kulturna polityka Ukrainy v umovakh yevrointehratsii: dilemy ta vyklyky [Cultural policy of Ukraine in the conditions of European integration: dilemmas and challenges]. Mizhnarodni vidnosyny: teoretyko-praktychni aspekty — International relations: theoretical and practical aspects, 3, pp. 215-224. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-745x.3.2019.159124 [in Ukrainian]. 21. Shulgina, V. D., Riabinko, S. M. (2017). Tvorchа diialnist osobystosti u systemi mystetskoi osvity Ukrainy: yevropeiskyi kontekst [Creative activity of the individual in the system of art education in Ukraine: the European context]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadrov kultury i mystetstv — Bulletin of the National Academy of Managers of Culture and Arts, 1, pp. 80-85 [in Ukrainian]. 22. Aydalot, P., Keeble, D. (2018). High technology industry and innovative environments. The European experience. London, Routledge Revivals. 250 p. 23. Barnett, H. G. (1953). Innovation: The Basis of Cultural Change. New York, McGraw-Hill Book Company. 462 p. 24. Berger, M., Gundy, M. (2016). Towards a Model Supporting educational Change. International Journal of Information and Education Technology, Vol. 6, No. 3, pp. 232—236. DOI: https://doi.org/10.7763/IJIET.2016. V6.691. 25. Cassiman, B., Valentini, G. (2016). Open innovation: Are inbound and outbound knowledge flows really complementary? Strategic Management Journal, 37, pp. 1034—1046. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.2375. 26. Hutsaliuk, O. M., Holovina, O. I., Kozlovtse- va, V. A. (2019). Formuvannia innovatsiinoi infrastruktury natsionalnoi ekonomiky v umovakh hlobalizatsii ta inteh- ratsii [Formation of innovative infrastructure of the na- tional economy in conditions of globalization and integra- tion]. Infrastruktura rynku — Market infrastructure, 33, pp. 381-487. DOI: https://doi.org/10.32843/infrastruct33- 56 [in Ukrainian]. 27. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A., Kotsyur- ba, O. Yu., Pitel, N. S. (2023). Upravlinnya rozvytkom innovatsiyno-proyektnoyi diyalnosti osvitnikh zakladiv v umovakh vzayemodiyi, konkurentospromozhnosti ta zabezpechenni yikh finansovo-ekonomichnoyi bezpeky [Management of the Development of Innovative Project Activities of Educational Institutions in Terms of Cooper- ation, Competitiveness and Ensuring their Financial and Economic Security]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (45), рр. 90-96. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2023.2(45).90-96 [in Ukrainian]. 28. Kramskyi, S. O., Hutsaliuk, O. M., Ablіazo- va, N. R., Maltsev, M. M. (2023). Vykorystannia pro- iektnoho menedzhmentu yak innovatsiino-envaironmen- talnoho pidkhodu v systemi pidhotovky fakhivtsiv z ekonomiky ta upravlinnia naukovo-tekhnichnoiu sferoiu [The Use of Project Management as an Innovative and En- vironmental Approach in the System of Training Specialists in Economics and Management of the Scientific and Tech- nical Sphere]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3 (73). pp. 88-96. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-3(73)-88-96 [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 23.05.2024 Формат цитування: Літвяк А. В. Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких осві- тніх послуг у контексті економічної взаємодії. Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). С. 94-103. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).94-103 Litviak, A. V. (2024). Peculiarities of Implementation of State Support for Innovative Processes in the Market of Artistic Educational Services in the Context of Economic Interaction. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (46), рр. 94-103. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).94-103

Особливості реалізації державної підтримки інноваційних процесів на ринку мистецьких освітніх послуг у контексті економічної взаємодії

Репозитарії

Схожі ресурси