Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств

У статті розглядаються питання розвитку і запровадження інноваційних розробок українськими підприємствами. Дається визначення категорій «інновації» та «інноваційний процес», вказуються категоріальні особливості економічних показників. Наводиться зміст міжфірмових коопераційних зв’язків між підприємс...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автори:	Гуцалюк, О.М., Василенко, В.А., Вірієнко, І.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Маркетинг і логістика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200019
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств / О.М. Гуцалюк, В.А. Василенко, І.С. Вірієнко // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. XX–XX. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-200019
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2000192024-11-09T20:53:29Z Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств Гуцалюк, О.М. Василенко, В.А. Вірієнко, І.С. Маркетинг і логістика У статті розглядаються питання розвитку і запровадження інноваційних розробок українськими підприємствами. Дається визначення категорій «інновації» та «інноваційний процес», вказуються категоріальні особливості економічних показників. Наводиться зміст міжфірмових коопераційних зв’язків між підприємствами стосовно трансферу інноваційних продуктів. Надаються визначення найбільш вагомих та перспективних інноваційних продуктів в практичній діяльності виробничих підприємств, до яких відносять в першу чергу, об’єкти інтелектуальної власності, а саме винаходи, патенти, ноу-хай, товарні знаки та промислові зразки. Особливо розповсюдженими поряд з матеріальними продуктами стають і науковотехнічні послуги. Роль останніх зростає разом із трансфером технологій, які практично прив’язані до послуг такого роду як інжиніринг, аутсорсинг, консалтинг та комплекс послуг до продажного та після продажного обслуговування інноваційних продуктів. Маркетинговий менеджмент міжфірмових коопераційних зв’язків включає і цілу низку таких видів інтелектуальних відносин між фахівцями та виробниками як наукові конференції, виставки, ярмарки, форуми, особисті професійні контакти з метою передачі знань, досвіду та спільних розробок в різноманітних науково-дослідних та досадно-конструкторських роботах. Така тісна співпраця науковців та практиків дозволяє виробляти високотехнологічну продукцію різного рівня складності та використовувати особливий механізм трансферту технологій яким є заключення ліцензійних угод. Ліцензії дозволяю на взаємовигідних умовах використовувати досягнення науково-технічного прогресу і залучати в між фірмові коопераційні зв’язки велику кількість зацікавлених сторін як у сфері науки, так і у сферах пов’язаних із застосуванням науково-технічних розробок у виробництві. The article deals with issues of development and introduction of innovative developments by Ukrainian enterprises. The categories “innovation” and “innovation process” are defined, the categorical features of economic indicators are indicated. The content of interfirm cooperative relations between enterprises regarding the transfer of innovative products is given. Definitions of the most important and promising innovative products in the practical activity of manufacturing enterprises are provided, which primarily include intellectual property objects, namely inventions, patents, know-how, trademarks and industrial designs. Along with material products, scientific and technical services are becoming especially widespread. The role of the latter is growing together with the transfer of technologies, which are practically tied to services of this kind, such as engineering, outsourcing, consulting and a complex of services before and after the sale of innovative products. Marketing management of inter-company cooperative relations includes a number of such types of intellectual relations between specialists and manufacturers as scientific conferences, exhibitions, fairs, forums, personal professional contacts for the purpose of transferring knowledge, experience and joint developments in various research and design projects robots Such close cooperation of scientists and practitioners allows to produce high-tech products of various levels of complexity and to use a special technology transfer mechanism, which is the conclusion of license agreements. Licenses allow, on mutually beneficial terms, to use the achievements of scientific and technical progress and to attract a large number of interested parties both in the field of science and in the fields related to the application of scientific and technical developments in production into inter-company cooperative relations. 2024 Article Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств / О.М. Гуцалюк, В.А. Василенко, І.С. Вірієнко // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. XX–XX. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200019 330.341.1:339.138:334.72 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Маркетинг і логістика Маркетинг і логістика
spellingShingle	Маркетинг і логістика Маркетинг і логістика Гуцалюк, О.М. Василенко, В.А. Вірієнко, І.С. Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств Вісник економічної науки України
description	У статті розглядаються питання розвитку і запровадження інноваційних розробок українськими підприємствами. Дається визначення категорій «інновації» та «інноваційний процес», вказуються категоріальні особливості економічних показників. Наводиться зміст міжфірмових коопераційних зв’язків між підприємствами стосовно трансферу інноваційних продуктів. Надаються визначення найбільш вагомих та перспективних інноваційних продуктів в практичній діяльності виробничих підприємств, до яких відносять в першу чергу, об’єкти інтелектуальної власності, а саме винаходи, патенти, ноу-хай, товарні знаки та промислові зразки. Особливо розповсюдженими поряд з матеріальними продуктами стають і науковотехнічні послуги. Роль останніх зростає разом із трансфером технологій, які практично прив’язані до послуг такого роду як інжиніринг, аутсорсинг, консалтинг та комплекс послуг до продажного та після продажного обслуговування інноваційних продуктів. Маркетинговий менеджмент міжфірмових коопераційних зв’язків включає і цілу низку таких видів інтелектуальних відносин між фахівцями та виробниками як наукові конференції, виставки, ярмарки, форуми, особисті професійні контакти з метою передачі знань, досвіду та спільних розробок в різноманітних науково-дослідних та досадно-конструкторських роботах. Така тісна співпраця науковців та практиків дозволяє виробляти високотехнологічну продукцію різного рівня складності та використовувати особливий механізм трансферту технологій яким є заключення ліцензійних угод. Ліцензії дозволяю на взаємовигідних умовах використовувати досягнення науково-технічного прогресу і залучати в між фірмові коопераційні зв’язки велику кількість зацікавлених сторін як у сфері науки, так і у сферах пов’язаних із застосуванням науково-технічних розробок у виробництві.
format	Article
author	Гуцалюк, О.М. Василенко, В.А. Вірієнко, І.С.
author_facet	Гуцалюк, О.М. Василенко, В.А. Вірієнко, І.С.
author_sort	Гуцалюк, О.М.
title	Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств
title_short	Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств
title_full	Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств
title_fullStr	Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств
title_full_unstemmed	Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств
title_sort	впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Маркетинг і логістика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200019
citation_txt	Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств / О.М. Гуцалюк, В.А. Василенко, І.С. Вірієнко // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. XX–XX. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT gucalûkom vprovadžennâínnovacíjnihtehnologíjmarketingovogomenedžmentuvíntegracíjnudíâlʹnístʹkorporativnihpídpriêmstv AT vasilenkova vprovadžennâínnovacíjnihtehnologíjmarketingovogomenedžmentuvíntegracíjnudíâlʹnístʹkorporativnihpídpriêmstv AT víríênkoís vprovadžennâínnovacíjnihtehnologíjmarketingovogomenedžmentuvíntegracíjnudíâlʹnístʹkorporativnihpídpriêmstv
first_indexed	2024-11-10T19:46:46Z
last_indexed	2024-11-10T19:46:46Z
_version_	1815366081314816000
fulltext	ГУЦАЛЮК О. М., ВАСИЛЕНКО В. А., ВІРІЄНКО І. С. 118 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).118-123 УДК 330.341.1:339.138:334.72 Олексій Миколайович Гуцалюк академік АЕН України д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-6541-4912 e-mail: alex-g.88@ukr.net, Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси, Володимир Аркадійович Василенко д-р пед. наук, проф. ORCID 0000-0002-7907-6942 e-mail: vasylenko.volodymir@gmail.com, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький, Ігор Станіславович Вірієнко здобувач третього (освітньо- наукового) рівня вищої освіти ORCID 0009-0007-5389-2697 e-mail: all0904@ukr.net, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Дніпро ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ІНТЕГРАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ Вступ. Інноваційна діяльність набуває в умовах трансформації економіки України важливого зна- чення. Саме завдяки упровадженню нових форм та ме- тодів інноваційної діяльності стає можливим підйом та зростання промислового виробництва. За рахунок розширення інноваційного ринку підприємства підви- щують свою продуктивність, залучають у сферу ви- робництва нові резерви та досягають високих показ- ників продуктивності. Постановка проблеми. Інноваційна діяльність яв- ляє собою процес, що охоплює широкі сфери діяль- ності суб'єктів ринкових відносин, в які включають науково-технічну, виробничу, маркетингову, підпри- ємницьку та соціальну діяльність. Вони в кінцевому результаті орієнтовані на задоволення конкретних суспільних потреб і ведуть до зростання рівня життя суспільства. Інноваційно-інвестиційні перетворення стали ви- значальною рисою і в економіці України, яка склада- ється із значної кількості самостійних господарських суб′єктів, котрі постають як господарські комплекси. Виробничі підприємства та їх комплекси стають структурними елементами національної економіки і в них у найбільш концентрованому вигляді відобража- ються процеси ринкової розбудови з урахуванням су- часних тенденцій науково-технічного прогресу та по- дальшого зростання інноваційного процесу. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значний внесок в економічну теорію з проблем інноваційного розвитку підприємств, управління інноваційними процесами та стратегічного управління інноваціями на рівні підприємств, зроблено відомими українськими вченими, такими як: О. Амоша, Л. Антонюк, Ю. Ба- жал, Є. Бельтюков, І. Бланк, Б. Буркинський, В. Вой- наренко, Т. Галушкіна, А. Гальчинський, В. Геєць, В. Дубницький, І. Заблодська, В. Захарченко, М. Ко- валенко, М. Пашкевич, А. Пересада, А. Почтовюк, А. Поручник, В. Родченко, В. Савчук, В. Семенов, В. Степанов, П. Шелепницький, В. Щербак, Ю. Яко- вець та інші відомі науковці. Вагомий внесок у становлення і розвиток теоре- тико-методологічних положень щодо інноваційно- інвестиційного розвитку підприємств зробили відомі зарубіжні вчені: Д. Браччи, А. Вебер, А. Гранберг, К. Жан, Х. Зіберт, В. Крісталлер, В. Лаундхардт, Г. Лах- тин, А. Льош, Е. Майминас, Л. Минделі, А. Мовсесян, Ф. Моллерс, Д. Нортон, С. Огнівцев, В. Опарін, М. Портер, А. Предель, В. Пчелінцев, В. Федосов, П. Савона, Д. Сорос, Й. Тюнен, Н. Фонштейн, Н. Хо- сака, Л. Хоффман та багато інших вчених. Виділення невирішених частин загальної проблеми. У світовій економічній літературі «інновація» інтепре- тується як перетворення потенційного науково-тех- нічного прогресу в реальний, що втілюється в нових продуктах і технологіях. Проблематика нововведень у нашій країні протягом багатьох років розроблялася в рамках економічних досліджень науково-технічного © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець Академія економічних наук України, 2024 ГУЦАЛЮК О. М., ВАСИЛЕНКО В. А., ВІРІЄНКО І. С. 2024/№1 (46) 119 прогресу. Термін «інновація» став активно використо- вуватися в перехідній економіці України як само- стійно, так і для позначення ряду родинних понять: «інноваційна діяльність», «інноваційний процес», «інноваційне рішення» тощо. Однак для уточнення поняття «інновації» слід розглянути їх сутність та вста- новити міжфірмові коопераційні зв'язки між підпри- ємствами в питаннях передачі інноваційних товарів. Викладення основного матеріалу дослідження. У економічній літературі нараховується багато визначень інновацій. Наприклад, по ознаці змісту або внутріш- ньої структури виділяють інновації технічні, еконо- мічні, організаційні, управлінські й інші. Виділяються такі ознаки, як масштаб інновацій (глобальні і ло- кальні); параметри життєвого циклу (виділення й ана- ліз усіх стадій і підстадій), а також закономірності про- цесу впровадження. Відповідно до стандартів і рекомендації міжна- родних організацій в галузі статистики науки, іннова- ція — це кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді нового або удосконале- ного продукту, упровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, використову- ваного в практичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг. Таким чином, інновація є наслідком інноваційної діяльності. Аналіз різноманітних визначень призво- дить до висновку, що специфічний зміст інновації складають зміни, а головною функцією інноваційної діяльності є функція зміни. Австрійський учений Й. Шумпетер виділяв п'ять типових змін: 1. Використання нової техніки, нових техноло- гічних процесів або нового ринкового забезпечення виробництва (купівля-продаж). 2. Впровадження продукції з новими властивос- тями. 3. Використання нової сировини, як правило штучного походження. 4. Зміни в організації виробництва і його матері- ально-технічного забезпечення. 5. Поява нових ринків збуту [14]. У ряді джерел інновація розглядається як процес. У цій концепції визнається, що інноваційні нововве- дення розвивається в часі і має чітко виражені стадії. Головними стадіями є формування ідеї нового про- дукту, розробка заразка нового продукту та його іспит в лабораторії, далі експериментальний випуск про- дукції і після цієї стадії відбувається масовий випуск продукції. Всі стадії можуть поділятися на певні ок- ремі етапи або частини кожної стадії. Інновації властиві як динамічний, так і статичний аспекти. У останьоиу випадку інновація розглядається як кінцевий результат науково-виробничого циклу (НВЦ), ці результати мають самостійне коло питань. Терміни «інновація» та «інноваційний процес» не од- нозначні, хоча і близькі. Інноваційний процес пов'я- заний із створенням, освоєнням і поширенням інно- вацій. Інновацію потрібно розглядати з урахуванням інноваційного процесу. Для інновації рівною мірою важливі основні три властивості: науково-технічна но- визна, виробнича придатність, комерційна реалізова- ність. Відсутність будь-якого з них негативно познача- ється на інноваційному процесі. Комерційний аспект визначає інновацію як еко- номічну необхідність, усвідомлену через потреби ринку. Варто звернути увагу на два моменти: «мате- ріалізацію» інновації, винаходів і розробок у нові тех- нічно зроблені види промислової продукції, засоби і предмети праці, технології й організації виробництва і «комерціалізацію», що перетворює їх у джерело при- бутку. Отже, науково-технічні інновації повинні: а) мати новизну; б) задовольняти ринковому попиту і приносити прибуток виробнику. Поширення інноваційних нововведень, як і їхнє створення є складовою частиною інноваційного про- цесу. Розрізняють три логічних форми інноваційного процесу: простий внутрішньоорганізаційний (нату- ральний), простий міжорганізаційний (товарний) і розширений. Простий інноваційний процес припускає ство- рення і використання нововведення усередині одного і того ж підприємства, інноваційне нововведення в цьому випадку не приймає безпосередньо товарної форми. При простому міжорганізаційному інновацій- ному процесі нововведення виступає як предмет ку- півлі-продажу. Така форма інноваційного процесу означає відділення функції творця і виробника ново- введення від функції його споживача. Нарешті, розширений інноваційний процес вияв- ляється в створенні усе нових і нових виробників но- вовведення, порушенні монополії виробника-піонера, що через взаємну конкуренцію сприяє удосконалю- ванню споживчих властивостей товару, що випуска- ється на ринок. Тобто, в умовах товарного іннова- ційного процесу діє як мінімум два господарських суб'єкти: виробник (творець) і споживач (користувач) нововведення. Якщо нововведення є технологічним процесом, його виробник і споживач можуть сполуча- тися в одному господарському суб'єкті. В міру перетворення інноваційного процесу в то- варний виділяються дві його органічні фази: а) створення і поширення; б) дифузія нововведення. Перше, в основному, включає послідовні етапи наукових досліджень, дослідно-конструкторських ро- біт, організацію дослідного виробництва і збуту, орга- нізацію комерційного виробництва. На першій фазі ще не реалізується корисний ефект нововведення, а тільки створюються передумови такої реалізації. На другій фазі суспільно-корисний ефект пере- розподіляється між виробниками нововведення, а та- кож між виробниками і споживачами. У результаті дифузії зростає число і змінюються якісні характеристики як виробників, так і спожива- чів. Безперервність інноваційних процесів робить ви- значальний вплив на швидкість і широту дифузії інно- ваційних нововведень у ринковій економіці. На дифу- зії інновацій формуються міжфірмові коопераційні зв'язки з обміну інноваціями між українськими підп- риємствами, що відображено на рис. 1. Дифузія інновацій — це процес, за допомогою якого інноваційне нововведення передається по між- фірмовим комунікаційним каналам між членами соці- ально-економічної системи в часі. Інноваційними но- ГУЦАЛЮК О. М., ВАСИЛЕНКО В. А., ВІРІЄНКО І. С. 120 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 1. Структура міжфірмових коопераційних зв′язків з обміну інноваціями українськими підприємствами Джерело: авторська розробка. вовведеннями можуть бути ідея, предмети, технології, процеси, які є новими для відповідного госпо- дарського суб'єкту. Іншими словами дифузія — це поширення вже освоєної, перевіреної і раніше використаної інновації в нових умовах або місцях застосування, наприклад іншими суб′єктами господарювання. Поширення інновації — це інформаційний про- цес, форма і швидкість якого залежить від потужності комунікаційних каналів, особливостей сприйняття ін- формації суб'єктами, що господарюють, їхніх спро- можностей до практичного використання цієї інфор- мації і т.п. Це обумовлено тим, що господарюючі суб'єкти, що діють у реальному економічному середо- вищі, виявляють неоднакове відношення до пошуку інновацій і різної спроможності до їхнього засвоєння. Одним із важливих чинників поширення будь- якої інновації є її взаємодія з відповідним соціально- економічним оточенням, істотним елементом якого є конкуруючі технології. Відповідно до теорії довгих хвиль економічного розвитку, яка викликається інно- ваційними нововведеннями, австрійського вченого Й. Шумпетера, дифузія міжфірмових коопераційних зв′язків є процесом кумулятивного збільшення числа імітаторів, що впроваджують інновації слідом за нова- тором в очікуванні більш високого прибутку [14]. Впровадження новітніх технологічних процесів в останні часи зменшується з 739 до 687 млрд грн, хоча таке зменшення не є суттєвим, однак така тенденція є неприйнятною (див. таблицю). Більш позитивними є показники зростання придбання нових машин, устат- кування, приладів та апаратів і таке зростання майже в 2 рази свідчить, що українські підприємства надають перевагу придбанню нової техніка. Вказана тенденція характеризує більшу матеріальну складову інновацій- ного процесу для українських підприємств. Таблиця Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновацію (інновацію та/або технологічні процеси) Показники інноваційної діяльності 2020-2021 2022-2023 млрд грн у % до загальної кіль- кості підприємств млрд грн у % до загальної кіль- кості підприємств Усього: 739 15,6 687 13,8 У тому числі: впроваджували нові технологічні про- цеси 461 9,5 478 9,6 З них: нові або суттєво поліпшені маловід- ходні та ресурсозберігаючі 224 4,7 174 3,5 Впроваджували види інноваційної продукції (товари, послуги) 637 13,5 336 6,8 З них: нові машини, устаткування, прилади, апарати 171 3,6 137 6,8 Міжфірмові коопераційні зв’язки з обміну інноваціями Наукові знання та виробничий досвід Наукові конференції Виставки Ярмарки Форуми Науково-технічна інформація Взаємні візити Особисті контакти Об'єкти інтелектуальної влас- ності: Об'єкти промислової власності Патенти Винаходи Ноу-хау Товарні знаки Програмне забезпечення Наукомісткі товари Високотехнологічні продукти Середньотехнологічні продукти Низькотехнологічні продукти Патентна чистота продукту Науково-технологічні послуги Інжиніринг Аутсорсинг Консалтингові технологічні по- слуги Освітні послуги Сервісні послуги Післяпродажні послуги ГУЦАЛЮК О. М., ВАСИЛЕНКО В. А., ВІРІЄНКО І. С. 2024/№1 (46) 121 Джерело: Дані Державної служби статистики України. Аналізуючи галузеву структуру міжфірмових коопераційних угод і спільного підприємництва, укра- їнські дослідники відзначають її відмінність від такої в перші післявоєнні десятиліття, коли спільні угоди по- лягали головним чином у галузях, що добували, і про- мисловості по переробці сировини. Тепер основними сферами міжфірмового коопе- раційного співробітництва стають НДДКР, а також ті галузі промисловості, де прямі зарубіжні інвестиції стали переважати у розширенні зв’язків з іноземними компаніями, наприклад, комерційне літакобудування, металургійна, автомобільна і така «молода» галузь, як хімічна промисловість, біотехнологія, технології наці- лені на захист навколишнього середовища. Міжфірмове коопераційне співробітництво за уч- астю іноземного капіталу тепер звичайно супроводжу- ється передачею інноваційних технології; у значній частині випадків − це експорт технології зі США, Пів- нічної Кореї, Китаю, однак у металургії, хімічній, ав- томобільній промисловості спільне виробництво має на увазі значний американський та європейський ім- порт технологій. Структура загальних інноваційних витрат підпри- ємств за основними видами економічної діяльності представлено на рис. 2. У 2023 році витрати на інновації в Україні про- мисловими підприємствами сягнули 14220,9 млн грн, кількість промислових підприємств, що втілювали інновації у виробничий процес склала 782 підприєм- ства. Рис. 2. Структура інноваційних витрат у промисловості у 2023 році (до загального обсягу, у відсотках) Джерело: Дані Державної служби статистики України. Значна кількість промислових підприємств вза- галі не займаються втіленням інновацій і такий внут- рішній резерв є ще не реалізованим і вказує на значні перспективи щодо покращення інноваційного про- цесу. Американські економісти відзначають, що на частку п'яти великих промислових галузей (автомо- більної, аерокосмічна, телекомунікації, електротехні- чна, виробництво ЕОМ) приходиться 87% усіх між- фірмових коопераційних угод з обміну інноваціями і таке зосередження не випадкове. Ці галузі відрізня- ються високими бар'єрами для доступу на ринок, гло- балізацією виробництва, значною економією на масштабах, що швидко змінюється технологією і ви- сокими операційними витратами, тобто такими особ- ливостями, які перебороти легше всього за допомогою коопераційних угод. Прикладами дорогих і ризикова- них проектів, зокрема, унаслідок технологічного ста- ріння незабаром після закінчення їхньої розробки, є такі, як розробка «нового світового автомобіля», трансконтинентального авіалайнера або складної теле- комунікаційної системи. Що стосується конкретного цілей співробіт- ництва, то найбільше число міжфірмових інновацій- них угод мають на меті спільні НДДКР (38 %) і ви- робництва нового продукту (23,3 %), тобто вони поля- гають на ранніх, конкурентних стадіях виробничого процесу. Мета співробітництва також варіюються по регіонах України. Основною та переважною метою міжфірмових коопераційних угод країн ЄЕС і США є розробка продукту, тоді як японські фірми найбільш активні у при укладанні угод в галузі виробництва. Сучасний міжнародний обмін інноваційними технологіями характеризують наступні нові тенденції: 1. Обмін технологіями всі частіше розглядається як рівноправна частина ділової стратегії підприємств, скоординована з іншими ключовими напрямками під- приємницької діяльності (експорт, спільні підприєм- ства, кооперація тощо). Так, наприклад, продаж лі- цензій сприяє торгівлі товарами за рахунок постачань комплектуючих виробів і сировини. Вона нерідко є практично єдиним засобом проникнення на ринок ряду країн. 2. Корпорації усе більше прагнуть обмежити до- ступ «чужих» фірм до своїх інноваційних технологій дослідження та розробки 26,4 придбання нових технологій 3,3 придбання машин, обладнання, установок 48,1 маркетинг, реклама 4,5 інші 17,7 ГУЦАЛЮК О. М., ВАСИЛЕНКО В. А., ВІРІЄНКО І. С. 122 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ і збільшити обсяги своїх продажів дочірнім підприєм- ствам. Тому частка продажів технологій своїм філіям у таких країнах, як США, складає 75-80%. Наприклад, американська компанія ІВМ продає ліцензії незалеж- ним фірмам лише на окремі вузли ЕОМ, причому переважно такі, випуск яких самою компанією припи- нений, а ліцензії на виготовлення ЕОМ продає лише своїм дочірнім фірмам. 3. Усі частіше угоди про передачу технологій включають комплексне надання послуг, у тому числі виконання робіт типу інжиніринг, передачу патентних прав, ноу-хау, конструкторської і технологічної доку- ментації, постачання спеціального устаткування, що комплектують виробів і матеріалів, надання технічної допомоги в монтажі, пуску і налагодженні устатку- вання, навчання фахівців і т.д. 4. Темпи росту торгівлі інноваційними техноло- гіями випереджають темпи росту торгівлі іншими то- варами. В даний час сумарний обсяг торгівлі інно- ваційними технологіями у світі оцінюється понад 500 млрд доларів США. Причина настільки бурхли- вого розвитку ринку інноваційних товарів та техноло- гій полягає у винятково високій рентабельності тор- гівлі інноваційним товаром. 5. Усі частіше на основі ліцензійних угод виника- ють і розвиваються коопераційні відносини між під- приємствами, які входять в спільні фінансово-про- мислові групи або акціонерні товариства з широкою номенклатурою випуску товарів. 6. Ріст конкуренції на ринку інноваційних техно- логій приводить до удосконалювання маркетингової діяльності фірм, що діють на цьому ринку. При цьому особлива увага приділяється таким показникам, як оцінка «портфеля» ліцензій підприємств, підготовці ліцензійного об'єкта до продажу, чи патентуванню та посиленню патентної охорони об'єктів ліцензій, а та- кож переговорам і оформленню ліцензійних угод і швидкості виконанню ліцензійних угод. 7. В останні роки всі частіше практика економіч- ного співробітництва здійснюється за формулами: «технології — послуги — обладнання», тоді як раніше українські підприємства здійснювали взаємообмін на- ступним чином «обладнання — послуги — технології». Таким чином, устаткування, матеріали стають това- рами, що супроводжують постачанням знань і послуг які є першочерговими та найбільш важливими для ви- робничих підприємств. 8. Орієнтація науково-технічної політики підпри- ємств не тільки на розробці нових технологій, а і на швидкому своєчасному їхньому застосуванні, що ро- бить закупівлю інноваційних технологій більш вигід- ною операцією, чим їх власна розробка та довготри- валі наукові дослідження. Дійсно, при усій вигоді торгівлі технологіями для ліцензіара звичайно велика частина прибутку (до 3/4) залишається в ліцензіата, а ліцензіарові дістається менша (близько 1/4) частина. Звичайно (у 80-90% ви- падків) ліцензіат розплачується за ліцензію після того, як виготовить і реалізує продукцію. Тому для закупівлі ліцензій ліцензіатові не потрібно значних коштів. До переваг стратегії, орієнтованої на закупівлю ліцензій, відносяться: — скорочення термінів освоєння новітньої техно- логії й одержання значного економічного ефекту за рахунок більш раннього введення нової техніки в про- мислову експлуатацію; — можливість у короткий термін задовольняти потреби в новій техніці та технологіях; — поява здатності активно протистояти конку- рентам, забезпечуючи високий рівень і якість розроб- лювальної і виробленої продукції; — економія засобів і часу на проведення власних науково-дослідних та дослідно-конструкторських ро- біт (НДДКР); — можливість скорочення витрат виробництва шляхом організації технологічного кооперування з лі- цензіарами й іншими фірмами, які є лідерами у ви- робництві наукомістких товарів; — можливість скорочення валютних витрат за ра- хунок виробництва ліцензійної продукції замість її ім- порту та набуття досвіду у проведенні науково-дослід- них та дослідно-конструкторських робіт. Висновки. Таким чином, широкий і всебічний об- мін інноваційними технологіями на основі закріп- лення міжфірмових коопераційних угод призводить до значного економічного зростання, який можливо оці- нити не тільки величиною отриманого прибутку, але він має і великі соціальні-економічні наслідки, які призводять до поширення ринку збуту продукції. Сучасний період розвитку української економіки характеризується активним пошуком заходів щодо на- рощування й відновлення промислового потенціалу підприємств. Однак відсутність комплексності в про- веденні економічної політики не дає змогу забезпе- чити прискорений ріст вітчизняних підприємств і під- вищення ефективності їх діяльності. Реструктуризація підприємств при ефективному формуванні та використанні механізмів інноваційного оновлення виробництва повинна сприяти підви- щенню конкурентоспроможності вітчизняного ви- робничого потенціалу й проведенню на новому рівні структурних перетворень у промисловості України. Список використаних джерел 1. Андрощук Г., Крайнєв П., Кавас І. Право інте- лектуальної власності: торгові аспекти. Київ: ВД «Ін Юре», 2000. 200 с. 2. Бажал Ю. М. Знанева економіка: теорія і дер- жавна політика. Економіка і прогнозування. 2003. № 3. С. 77-84. 3. Барнз В., Ледебур Л. Нові регіональні еконо- міки: пер. з англ. Львів: Літопис, 2003. 196 с. 4. Бондар Ю. А., Легінькова Н. І. Особливості ко- мунікаційного процесу в управління підприємством. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Економіка, ме- неджмент та право. 2021. Вип. 3-4. С. 15-22. DOI: https://doi.org/10.33251/2707-8620-2021-3-4-15-21. 5. Бондар Ю. А., Дорошенко Т. М. Економічна безпека підприємства як фактор забезпечення ефекти- вності зовнішньоекономічної діяльності. Розвиток ме- тодів управління та господарювання на транспорті. 2022. № 1 (78). С. 70-82. DOI: https://doi.org/ 10.31375/ 2226-1915-2022-1-70-82. 6. Волинський Г. Про конкурентні переваги в умовах глобалізації. Економіка України. 2006. № 12. С. 68-73. 7. Волков О. І., Денисенко М. П. Економіка і ор- ганізація інноваційної діяльності: підручник. Київ: ВД «Професіонал», 2004. 357 с. ГУЦАЛЮК О. М., ВАСИЛЕНКО В. А., ВІРІЄНКО І. С. 2024/№1 (46) 123 8. Воронюк А., Поліщук А.. Актуальний інтернет- маркетинг. Київ: «Агентство «IPIO», 2018. 160 с. 9. Гальчинський А. С., Геєць В. М., Кінах А. К., Семиноженко В. П. Інноваційна стратегія українських реформ. Київ: Знання України, 2002. 326 с. 10. Геєць В. М. Характер перехідних процесів до економіки знань. Економіка України. 2004. № 4-5. С. 4-12. 11. Гуцалюк О. М. Економічне обґрунтування процесу утворення корпоративних інтеграційних об’єднань. Науковий вісник Ужгородського універси- тету. Серія: «Економіка». 2016. Вип. 1 (47). Т. 2. С. 330-334. 12. Гуцалюк О. М. Інтеграційні аспекти страте- гічного планування розвитку акціонерного товариства. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Вип. 11. С. 322-327. 13. Гуцалюк О. М. Інноваційна складова в управ- лінні ефективністю інтеграційних перетворень корпо- ративних підприємств. Вісник Одеського національного університету. Серія: «Економіка». 2017. Т. 22. Вип. 10 (63). С. 102-108. 14. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. Київ: ІЕП НАН України, 1999. 254 с. Referensces 1. Androschuk, H., Krainіev, P., Kavas, I. (2000). Pravo intelektualnoi vlasnosti: torhovi aspekty [Intellectual property law: trade aspects]. Kyiv, "In Yure". 200 p. [in Ukrainian]. 2. Bazhal, Yu. M. (2003). Znaneva ekonomika: teoriia i derzhavna polityka [Knowledge economy: theory and public policy]. Ekonomika i prohnozuvannia — Economics and forecasting, 3, pp. 77-84 [in Ukrainian]. 3. Barnes, V., Ledebur, L. (2003). Novi rehionalni ekonomiky [New regional economies]. Trans. from English. Lviv, Litopys. 196 p. [in Ukrainian]. 4. Bondar, Iu. A., Lehinkova, N. I. (2021). Osoblyvosti komunikatsiinoho protsesu v upravlinnia pidpryiemstvom [Peculiarities of the communication process in enterprise management]. Naukovyi visnyk Lotnoi akademii. Seriia: Ekonomika, menedzhment ta pravo — Scientific Bulletin of the Flight Academy. Series: Economics, management and law, 3-4, pp. 15-22. DOI: https://doi.org/10.33251/2707-8620-2021-3-4-15-21 [in Ukrainian]. 5. Bondar, Iu. A., Doroshenko, T. M. (2022). Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva yak faktor zab- ezpechennia efektyvnosti zovnishnoekonomichnoi diial- nosti [Economic security of the enterprise as a factor of ensuring the efficiency of foreign economic activity]. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na trans- porti — Development of transport management and manage- ment methods, 1 (78), pp. 70-82. DOI: https://doi.org/ 10.31375/2226-1915-2022-1-70-82 [in Ukrainian]. 6. Volynskyi, H. (2006). Pro konkurentni perevahy v umovakh hlobalizatsii [About competitive advantages in the conditions of globalization]. Ekon. Ukr., 12, pp. 68-73 [in Ukrainian]. 7. Volkov, O. I., Denysenko, M. P. (2004). Eko- nomika i orhanizatsiia innovatsiinoi diialnosti [Economics and organization of innovative activity]. Kyiv, "Professional". 357 p. [in Ukrainian]. 8. Voroniuk, A., Polishchuk, A. (2018). Aktualnyi in- ternet-marketynh [Current internet marketing]. Kyiv, "IPIO Agency". 160 p. [in Ukrainian]. 9. Halchynskyi, A. S., Heiets, V. M., Kinakh, A. K., Semynozhenko, V. P. (2002). Innovatsiina stratehiia ukrainskykh reform [Innovative strategy of Ukrainian reforms]. Kyiv, Znannia Ukrainy. 326 p. [in Ukrainian]. 10. Heiets, V. M. (2004). Kharakter perekhidnykh protsesiv do ekonomiky znan [The nature of transitional processes to the knowledge economy]. Ekon. Ukr., 4-5, pp. 4-12 [in Ukrainian]. 11. Hutsaliuk, O. M. (2016). Ekonomichne obgruntu- vannia protsesu utvorennia korporatyvnykh intehratsiinykh obiednan [Economic justification of the process of for- mation of corporate integration associations]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Ekonomika — Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Economy, Issue 1(47), Vol. 2, рр. 330-334 [in Ukrainian]. 12. Hutsaliuk, O. M. (2016). Intehratsiini aspekty stratehichnoho planuvannia rozvytku aktsionernoho tova- rystva [Integrative aspects of strategic planning of joint- stock company development]. Hlobalni ta natsionalni prob- lemy ekonomiky — Global and national economic problems, 11, pp. 322-327 [in Ukrainian]. 13. Hutsaliuk, O. M. (2017). Innovatsiina skladova v upravlinni efektyvnistiu intehratsiinykh peretvoren korporatyvnykh pidpryiemstv [An innovative component in managing the effectiveness of integration transformations of corporate enterprises]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: «Ekonomika» — Bulletin of Odessa National University. Series: "Economics", Vol. 22, Issue 10 (63), pp. 102-108 [in Ukrainian]. 14. Lapko, O. (1999). Innovatsiina diialnist v systemi derzhavnoho rehuliuvannia [Innovative activity in the system of state regulation]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 254 p. [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 25.04.2024 Формат цитування: Гуцалюк О. М., Василенко В. А., Вірієнко І. С. Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств. Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). С. 118-123. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).118-123 Hutsaliuk, O. M., Vasylenko, V. A., Viriienko, I. S. (2024). Implementation of Innovative Marketing Management Technologies in the Integration Activities of Corporate Enterprises. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (46), рр. 118- 123. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).118-123

Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств

Репозитарії

Схожі ресурси