Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів
У даній статті ми зробили спробу проглянути історіософський підхід П. Куліша на прикладі осмислення діяльності Д. Апостола, виділивши як домінанту історіософії пошук історичного трагізму....
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200035 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів / О. Ковальчук // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 68-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200035 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2000352024-11-12T13:26:07Z Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів Ковальчук, О. Розвідки У даній статті ми зробили спробу проглянути історіософський підхід П. Куліша на прикладі осмислення діяльності Д. Апостола, виділивши як домінанту історіософії пошук історичного трагізму. 1996 Article Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів / О. Ковальчук // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 68-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200035 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Ковальчук, О. Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів Сiверянський літопис |
| description |
У даній статті ми зробили спробу проглянути історіософський підхід П. Куліша на прикладі осмислення діяльності Д. Апостола, виділивши як домінанту історіософії пошук історичного трагізму. |
| format |
Article |
| author |
Ковальчук, О. |
| author_facet |
Ковальчук, О. |
| author_sort |
Ковальчук, О. |
| title |
Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів |
| title_short |
Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів |
| title_full |
Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів |
| title_fullStr |
Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів |
| title_full_unstemmed |
Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів |
| title_sort |
постать гетьмана д. апостола в світлі різних історичних підходів |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200035 |
| citation_txt |
Постать гетьмана Д. Апостола в світлі різних історичних підходів / О. Ковальчук // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 68-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT kovalʹčuko postatʹgetʹmanadapostolavsvítlíríznihístoričnihpídhodív |
| first_indexed |
2024-11-17T08:25:51Z |
| last_indexed |
2024-11-17T08:25:51Z |
| _version_ |
1818523718129811456 |
| fulltext |
РОЗВІДКИ
Оксана Ковальчук
ПОСТАТЬ ГЕТЬМАНА Д. АПОСТОЛА В СВІТЛІ РІЗНИХ
ІСТОРИЧНИХ ПІДХОДІВ
(народження історіософії)
Історія України як наука формувалася завдяки зусиллям вчених,
які були родом із різних місцевостей України. Вагомий внесок зробив
П. Куліш — наш земляк, який розглядав історичну спадщину українсь-
кого народу в історіософському плані. Пік його творчої активності при-
падає на 60—70-ті роки XIX ст.
XIX століття було періодом розквіту української історичної думки.
30—40, 60—70-ті роки проходили під сильним впливом романтизму, але
нова епоха принесла певні зміни.
Своєрідну грань між двома поколіннями українських істориків
проводить П. Куліш, зауважуючи, що в часи М. Гоголя неможливо бу-
ло знати історію України глибше, ніж в його, П. Куліша, часи: «Мало
того, і не можливе навіть завдання вивчати її з тих сторін, з яких ми,
спадкоємці Гоголя, в самопізнанні, прагнемо з’ясувати для себе її жит-
тя; минуле й сьогодення...».1 Таким чином історія є вже не тільки
об’єктом пізнання, але й засобом («самопізнання» (П. Куліш), «пізнан-
ня сучасності» (М. Драгоманов).2
З чогось мертвого, нерухомого, «об’єктного» історія перетворюєть-
ся на живе, дійове, без чого неможливим є сам процес пізнання себе і
світу.
Таке переосмислення сенсу історії взагалі дає поштовх для роз-
витку історіософського погляду в українській історичній науці: Тому в
60—70-х pp. XIX ст. співіснують історичний та історіософський погляди
на історію. Хоча, як правило, вони тісно переплітаються між собою, але
все ж можна виділити роботи, в яких і сторіософський підхід домінує.
Це праці нового типу, в яких історія України моделюється як сим-
волічний ряд, за яким криється істина. Історичні факти — це симво-
ли, таємничі письмена, якими написана історія буття народу. Для іс-
торика необхідно їх розшифрувати, щоб з розуміти вищу істину.
Для історіософського напрямку не так важлива емпірична правда
М. Максимовича, як Костомарівсько-Кулішівський пошук наскрізної
ідеї — сенсу буття народу, що є своєрідною віссю, яка поєднує мину-
ле, сьогодення і майбутнє в єдине ціле.
68 Сіверянський літопис
За словами Д. Чижевсъкого, «Куліш шукає противенство між
«внутрішнім» та «зовнішнім» не лише в людині, а й у світі, і в історії».3
Пошук сенсу буття, розкриття його трагізму в конфлікті «народ світ» —
це головна ознака української історіософської думки, а зреш-
тою, і всієї історіософії XIX ст.: «Історіософією не передбачається до-
слідження причинного з’єднання подій, яке орієнтоване на раціональ-
не знання. Тут на перший план виходить трагедійність історичного роз-
витку».4
Особливість історіософського погляду яскраво проглядається у
процесі зіставлення його з історичним.
Предметом своєрідної дискусії між П. Кулішем і М. Максимовичем
стала опублікована описна книга гетьманських маєтків, зроблена після
смерті Д. Апостола. П. Куліш на основі цього матеріалу робить такий
висновок: «З Матеріалів для вітчизняної історії, виданих у Києві Г. Су-
дієнком, видно, як гетьмани наші, користуючись своєю владою й мов-
чазною згодою хижаків-старшин, набрали собі «на булаву» земель по
всій Малоросії».5
П. Куліш драматизує ситуацію, сприймаючи її як процес «обдиран-
ня» гетьманом і старшиною «покірних земляків своїх». В історичному
матеріалі він перш за все шукає драми. Факти слугують підтверджен-
ням авторської ідеї, тому інколи їх історична вірогідність розходиться
з реальністю, за що М. Максимович неодноразово критикував П. Кулі-
ша й М. Костомарова.
Зовсім іншим на описну книгу є погляд М. Максимовича. Досвід-
чений історик «вирваний» П. Кулішем факт повертає в історичний кон-
текст.
Такий підхід позбавляє матеріал драматичної напруги, оскільки дає
повніше відчуття епохи. Тоді виявляється, що наявність гетьмана — це
важливий елемент життя українського суспільства XVIII століття (що
дає М. Максимовичу підстави говорити про Д. Апостола як про «одно-
го з найзаслуженіших і найдоблесніших мужів гетьманщини...»): «На
це (говорить М. Максимович —О. К.) я скажу вам: великому кораб-
лю — велике й плавання! Гетьману, як правителю й представнику Ма-
лоросії, і потрібно було так багато маєтностей. Для того-то рангові
маєтності на гетьманську булаву були набагато більшими, ніж для про-
стих старшин. Але гетьманські рангові маєтності були законно відме-
жовані з загальних чи військових земель Малоросії, — які були за-
твержені царськими грамотами й не складали спадкової власності
гетьмана — до кінця гетьманщини».6
Наявність гетьмана не тільки не шкодить добробуту народу, але
навпаки — захищає його від зазіхань чужинців: «подивіться, в згада-
ному описі гетьманських володінь: скільки там значиться млинів, які
до 1728 року «за Малороссійской Коллегіи» віддавали данину; а, від
гетьмана Апостола, отримали «делиберацію» — і, звичайно ж, не в при-
буток, а в ущерб його гетьманському доходу».7
Оцінюючи творчість П. Куліша, Д. Багалій зазначав, що в своїх
історіософських поглядах «він високо піднявся над поглядами»,8 що па-
нували в тодішній українській історичній науці.
У даній статті ми зробили спробу проглянути історіософський під-
хід П. Куліша на прикладі осмислення діяльності Д. Апостола, виді-
ливши як домінанту історіософії пошук історичного трагізму.
Сіверянський літопис 69
У дискусії П. Куліша і М. Максимовича не варто розставляти усі
оціночні крапки, доводити чиюсь перемогу. Так, М. Максимович фак-
тографічно точніший, але в «укрупненні» проблематики, виділенні тра-
гічного начала в історії українського народу П. Кулішем теж є свій
сенс, про що в свій час так глибоко сказав Д. Багалій.
Джерела та література.
1. Максимович М. Собрание сочинений... — К., 1876. — Т. 1. — С. 523.
2. Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці: В 11-х т. — К., 1970. — Т. 1. —
С. 123.
3. Чижевський Д. Українська філософія // Українська культура. Лекції за редакцією
Дмитра Антоновича. — К., 1993. — С. 183.
4. Лоскутов В., Семочкина М. Русская историософия: история и мистика духа (к про-
блеме формирования национального менталитета) // Человек, бытие, культура. —
К. — Переяслав-Хмельницкий, 1991. — Ч. ІІ. — С. 57.
5. Максимович М. Собрание сочинений. — К., 1876. — Т. 1. — С. 558.
6. Там же.
7. Там же. — С. 560.
же.
8. Багалій Д. Нарис історії України на соціально-економічному грунті. — Харків,
1928. — С. 79.
70 Сіверянський літопис
|