Колективізація на Менщині
Колективізація 1929—1931 pp. була суперечливим і драматичним поворотом як в економічних відносинах, так і в усьому укладі життя селянства. Вона пройшлася могутнім плугом не тільки по ланах, а й по душах, долях. Рубець від нього залишається у свідомості людей і понині. Події, пов’язані з ліквідацією...
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200045 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Колективізація на Менщині / Н. Полетун // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 130-131. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200045 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2000452024-11-12T13:27:31Z Колективізація на Менщині Полетун, Н. Мовою документів Колективізація 1929—1931 pp. була суперечливим і драматичним поворотом як в економічних відносинах, так і в усьому укладі життя селянства. Вона пройшлася могутнім плугом не тільки по ланах, а й по душах, долях. Рубець від нього залишається у свідомості людей і понині. Події, пов’язані з ліквідацією «останнього експлуататорського класу», — одна з найбільш трагічних сторінок сталінського «великого перелому», що переломив хребет найбільш активній частині селянства. 1996 Article Колективізація на Менщині / Н. Полетун // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 130-131. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200045 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовою документів Мовою документів |
| spellingShingle |
Мовою документів Мовою документів Полетун, Н. Колективізація на Менщині Сiверянський літопис |
| description |
Колективізація 1929—1931 pp. була суперечливим і драматичним поворотом як в економічних відносинах, так і в усьому укладі життя селянства. Вона пройшлася могутнім плугом не тільки по ланах, а й по душах, долях. Рубець від нього залишається у свідомості людей і понині.
Події, пов’язані з ліквідацією «останнього експлуататорського класу», — одна з найбільш трагічних сторінок сталінського «великого перелому», що переломив хребет найбільш активній частині селянства. |
| format |
Article |
| author |
Полетун, Н. |
| author_facet |
Полетун, Н. |
| author_sort |
Полетун, Н. |
| title |
Колективізація на Менщині |
| title_short |
Колективізація на Менщині |
| title_full |
Колективізація на Менщині |
| title_fullStr |
Колективізація на Менщині |
| title_full_unstemmed |
Колективізація на Менщині |
| title_sort |
колективізація на менщині |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Мовою документів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200045 |
| citation_txt |
Колективізація на Менщині / Н. Полетун // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 130-131. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT poletunn kolektivízacíânamenŝiní |
| first_indexed |
2024-11-17T08:26:13Z |
| last_indexed |
2024-11-17T08:26:13Z |
| _version_ |
1818523741866426368 |
| fulltext |
Ніна Полетун
КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ НА МЕНЩИНІ
Колективізація 1929—1931 pp. була суперечливим і драматичним поворотом як
в економічних відносинах, так і в усьому укладі життя селянства. Вона пройшлася
могутнім плугом не тільки по ланах, а й по душах, долях. Рубець від нього залиша-
ється у свідомості людей і понині.
У постанові ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. «Про темпи колективізації і заходи
допомоги держави колгоспному будівництву» Україну було віднесено до групи ра-
йонів, де колективізацію передбачалося завершити в основному до весни 1932 р.
Але численні факти свідчать: для цього ще не визріли ні об'єктивні, ні суб’єктивні
умови — матеріально-технічні, соціально-культурні, психологічні. Значна частина се-
редняків вичікувала і, незважаючи на тиск, до колгоспів не поспішала. Проте спо-
кійно подумати, зважити селянству можливості не дали.
Процентні разнарядки, що спускалися «зверху», «низи» намагалися перевикона-
ти. Активісти наївно вірили, що одним стрибком можна опинитися в соціалістично-
му «царстві достатку». Для цього лише треба «притиснути» заможного селянина і
об'єднатися у колектив. На Чернігівщині розгорнулось «соціалістичне змагання» за
«ударне» проведення суцільної колективізації.
Ніжинський та Чернігівський окружкоми КП(б)У прагнули провести колективіза-
цію «кавалерійською атакою», а їх наслідували інші.
На що ж було сподіватись селянину, до кого звертатись за допомогою. Споча-
тку люди ще плекали надію на справедливість центрального керівництва. Величез-
ний потік скарг і претензій пішов у центральні установи і газети. І в більшості ви-
падків ці листи повертались на місця, саме до тих людей, на яких скаржились допи-
сувачі.
Документи ці вражаючі. Ось, наприклад, лист, з яким звернувся до редакції
всеукраїнської селянської газети «Радянське село» 28 березня 1929 р, житель Мени
Г. І. Москалець. Сім’я його складалась з шести чоловік і мала землі 4,9 десятини.
У своєму листі Москалець розповідає, як проводилась колективізація. СОЗ, що іс-
нував на той час, об'єднував 75% всіх господарств. Вирішили забезпечити всі 100%
і почали колективізувати насильно. Далі цитуємо автора:
«Голова сільради і голова СОЗу загрожували тим, що земля буде на піску да
в лозах водопой для тих селян, що не вступили до СОЗу із-за несвідомості. На збо-
рах на питання, що будуть робити з тими селянами, які не послухаються, голова
відповів, що їх будуть сікти розками. Після цих зборів селяни почали подавати за-
яви про вихід із СОЗу, а потім прочитали в газеті, що колективізація добровільна,
а не примусова. Але на ці заяви не звертали уваги. Голова СОЗу відмовився випи-
сувати селян. Тим селянам, які не вступили до СОЗу, не призначили яровий клин.
Землю одноосібникам призначили тільки тоді, коли підійшов час сіяти, саму погану.
Цим наша сільрада думала утримати людей в СОЗі, але не затримала.
Із 118 господарств в СОЗі залишилось тільки 28. Але сільрада не турбується,
що завтра треба сіяти, земля одноосібникам не призначена і може бути, ще земля
залишиться незасіяною». (Державний архів Чернігівської обл. — Ф. Р — 76. — Оп.
1. — Спр. 268. — Арк. 34).
Цього листа редакція газети надіслала Менському райвиконкому для вжиття за-
ходів на місці.
Писали селяни і до Москви.
У травні 1930 р. редакція газети «Правда» надіслала «для відома» Менському
райвиконкому колективного листа, підписаного 13 жителями с. Волосковці Менсько-
го району.
Цитуємо мовою оригіналу:
«В нашем селе Волосковцах Менского района Конотопского округа образова-
лось 2 коллектива (140 дворов), а село имеет около 600 дворов. Коллективы обра-
зованы без соблюдения разверсточных единиц. Но этого вопроса мы не касаемся,
а касаемся, главным образом, вопроса о неправильности раскулачивания наших хо-
зяйств, дворов наших, к которым приняты невозможные и недопустимые меры ре-
прессии местной власти в лице актива села, чрезвычайным извращением директив
партии и правительства, потому что все мы выдворены с семьями из своих дворов
130 Сіверянський літопис
и жилых помещений, почему живем квартирами; весь скот и лошади наши забраны,
равно как хлеб и инвентарь сельскохозяйственный, мелкий скот — свинья и овцы и
даже одежда и птица, словом, все.
В связи с такими недопустимыми мероприятиями мы и наши семьи лишены
возможности существовать, потому что мы жили только от хлебопашества, а теперь
мы не имеем возможности приступить к обработке земли трудового пользования,
причем наше землепользование ограничивается не свыше 3 дес. на двор.
Ввиду открывшейся весны, весьма тяжелого положения нашего и ввиду необхо-
димости засева земли яровыми хлебами, отсутствия зерна для засева, скота для об-
работки земли, ибо все лошади отобраны, равно как отобран молочный скот, по-
чему и для питания семейства нет хлеба и жиров вовсе за отобранием всех про-
дуктов питания. Поэтому просим отдел расследований срочно распорядиться об ис-
правлении искривлений директив партии и правтельства, каковые искривления до-
пущены местной властью, как в отношении неправильности применения к нам рас-
кулачивания, в результате чего мы и семьи приходим к гибельным последствиям,
так равно принять меры срочно к возвращению нам скота, лошадей, имущества,
хлеба, одежды и инвентаря, а также и к водворению в свои дворы и к урегулиро-
ванию вопроса нашего трудового землепользования согласно директивам правитель-
ства». (ДАЧО. — Ф. Р — 76. — Оп. 1. — Спр. 268. — Арк. 16 — зв., 17).
І далі іде список розкуркулених з докладним описом господарств. Кількість зе-
млі у всіх невелика — 5—6 десятин, тільки одне господарство мало 10,5 дес., (на 8
їдців). Деякі були позбавлені виборчих прав за використання найманої праці (ще до
революції), деякі вже були вислані з рідких місць. Вони були одними з тих 200 ти-
сяч господарств, що за самими скромними підрахунками експропрійовані в Україні
за роки колективізації. Багато з тих, кого відірвали від рідних домівок і вивезли на
необжиті місця на Схід або Північ, загинуло. Події, пов’язані з ліквідацією «ос-
таннього експлуататорського класу», — одна з найбільш трагічних сторінок сталін-
ського «великого перелому», що переломив хребет найбільш активній частині селян-
ства.
Сіверянський літопис 131
|