З наукового життя археологів
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200049 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З наукового життя археологів / Н. Романчук // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 137-138. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200049 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2000492024-11-12T13:28:07Z З наукового життя археологів Романчук, Н. Придеснянська книжкова полиця 1996 Article З наукового життя археологів / Н. Романчук // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 137-138. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200049 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Романчук, Н. З наукового життя археологів Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Романчук, Н. |
| author_facet |
Романчук, Н. |
| author_sort |
Романчук, Н. |
| title |
З наукового життя археологів |
| title_short |
З наукового життя археологів |
| title_full |
З наукового життя археологів |
| title_fullStr |
З наукового життя археологів |
| title_full_unstemmed |
З наукового життя археологів |
| title_sort |
з наукового життя археологів |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200049 |
| citation_txt |
З наукового життя археологів / Н. Романчук // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 137-138. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT romančukn znaukovogožittâarheologív |
| first_indexed |
2024-11-17T08:26:22Z |
| last_indexed |
2024-11-17T08:26:22Z |
| _version_ |
1818523749537808384 |
| fulltext |
ПРИДЕСНЯНСЬКА
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
З НАУКОВОГО ЖИТТЯ АРХЕОЛОГІВ
У 1995 роді відзначались ювілеї двох відомих на Чернігівщині ар-
хеологів та краєзнавців: 60-річчя Олександра Володимировича Шеку-
на і 70-річчя Герарда Олексійовича Кузнецова. З цієї нагоди 19—20
січня 1995 р. в м. Чернігові відбувся історико-археологічний семінар
«СЛОВ’ЯНО-РУСЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ ПІВНІЧНОГО ЛІВОБЕ-
РЕЖЖЯ», організатором якого став Інститут археології НАН України,
Чернігівський історичний музей ім. В. В. Тарновського, Чернігівський
державний педінститут ім. Т. Г. Шевченка. 22—23 вересня цього ж ро-
ку в містах Чернігові та Славутичі працював історико-археологічний семінар на
тему «АРХЕОЛОГІЧНІ СТАРОЖИТНОСТІ ПОДЕСЕН-
НЯ», спонсором якого стала генеральна дирекція Чорнобильської AEС.
Матеріали цих двох семінарів у вигляді збірників побачили світ у ви-
давництві «Сіверянська думка» за такими ж назвами. Надійшли вони
до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії ОУНБ ім. В. Г. Коро-
ленка.
До збірника «Археологічні старожитності Подесення», присвячено-
го Г. О. Кузнецову, вміщено матеріали науковців Москви, Брянська,
Калуги, Києва, Полтави. Серед них такі відомі вчені, як Л. І. Вино-
градська, О. П. Моця, В. І. Непріна, О. Б. Коваленко. Привертають
увагу своєю новизною статті молодих, котрі роблять перші кроки в на-
уці. Це А. Л. Казаков, Т. П. Валькова, С. Л. Лаєвський та П. Н. Гре-
бень.
Видання «Слов’яно-руські старожитності Північного Лівобереж-
жя», присвячене О. В. Шекуну, склали праці відомих науковців —
О. П. Моці, В. Є. Куриленка, В. П. Коваленка, І. М. Ігнатенка та ін.
Багато цікавих публікацій на сторінках збірника здійснено вченими
Воронежа, Гомеля, Брянська, Курська, Калуги, Києва, Полтави, Сум.
На підставі різноманітних джерел, більшість яких уперше запроваджу-
ється до наукового обігу, в цих книгах висвітлюються деякі аспекти
історії Подесення і Північного Лівобережжя (в т. ч. і Чернігівщини),
аналізується сучасний стан вивчення археологічних пам’яток даних ре-
гіонів.
Окреслюючи науковий шлях ювілярів, автор статей про них Л. Яс-
новська зуміла розкрити деякі етапи становлення археологічної на-
уки в Чернігові. У 1967 р. під егідою Товариства охорони пам’яток іс-
торії та культури була утворена обласна спелеоархеологічна експеди-
ція, яка займалася вивченням підземних культових пам’яток Черніго-
ва. Значну підтримку і допомогу чернігівцям надавав Польовий комі-
тет Інституту археології НАН України. Наслідком роботи стали чис-
Сіверянський літопис 137
леині публікації на сторінках наукового збірника «Археологія», здій-
снені учасниками експедиції на чолі із Г. О. Кузнецовим. Лише на йо-
го рахунку 60 публікацій (на сторінках й інших видань).
Активну роль в діяльності Чернігівської обласної спелеоархеологі-
чної експедиції відігравав і О. В. Шекун. У 1977 р. він став її головою.
З того часу археологи зосередились на вивченні давньоруських старо-
житностей Чернігівщини. Якісно новий період в археологічних дослід-
женнях розпочинається з часу утворення постійно діючої археологічної
експедиції при Чернігівському історичному музеї ім. В. Тарновського.
О. В. Шекун працює тут спочатку співробітником, а з 1989 р. очолює
відділ охорони та досліджень археологічних пам’яток, який недарма
ж називають археологічним центром. Адже звідси зробили перші кро-
ки в науку відомі нині фахівці А. Казаков, Т. Валькова, В. Руденок
та ін. Сам же О. В. Шекун є автором близько 50 наукових публікацій.
Безперечно, чернігівське видавництво «Сіверянська думка» зроби-
ло відчутний внесок у справу створення бази наукової історико-крає-
знавчої літератури, який гідно оцінять наші спадкоємці.
Ніна РОМАНЧУК.
«Я ПОМЕР У 1972 році»
Сьогодні Микола Холодний — один з найяскравіших поетів Укра-
їни. Проте не всі з цим погоджуються, плутаючи Холодного-поета і Хо-
лодного-людину. Як людина, із своїми рисами характеру, що так дра-
тують багатьох, він сформувався після 1965 року. Тоді Микола Холод-
ний був виключений із Київського університету за видану за кордоном
книгу поезій «Крик з могили». Як згадує сам поет у статті «Черга у во-
жді: хто крайній?» (Київ. — 1995. — № 4—5. — С. 145—146), його
«без засобів до існування, морально й матеріально підтримав В. Некра-
сов». «Другою людиною, котра не залишила» Холодного «в біді, був
Л. Вишеславський». Письменник Г. Снєгірьов надав поетові притулок.
Завдяки цим людям Микола Холодний добре знав творчість чужих
владі І. Дзюби, О. Солженіцина, Наума Коржавіна, чув про генерала
Григоренка. У домі письменника В. Некрасова поет двічі бачив опаль-
ного академіка Сахарова, приїздив сюди і Володимир Буковський —
відомий російський дисидент. Саме ці люди впливали на світогляд Ми-
коли Холодного. Хоча своє сприйняття радянського світу у нього сфо-
рмувалось ще в дитинстві. П’ятнадцятирічним хлопчиком написав ось
ці рядки:
Відлітаєм на той світ у вирій ми,
по два метри на брата відмірюючи,
не віримо в те, що віримо, —
всі ми невіруючи.
А потім вибухнула судова справа Василя Стуса. Це сталося теж
у 1965 році. Під час прем’єри фільму С. Параджанова «Тіні забутих
предків» у київському кінотеатрі «Україна» поет кричав антирадян-
ські гасла і був заарештований. Микола Холодний потрапив до в’яз-
ниці 20 лютого 1972 року, а у вересні був викликаний на процес Сту-
са як свідок. Йшлося про згубний антирадянський вплив книги М. Хо-
лодного «Крик з могили» на Василя Стуса. Холодний заперечував та-
кий вплив. Сказав, що ніяких розмов з підсудним про збірку поезій не
вів.
Василь Стус написав покаянні листи на ім’я лідерів компартії Ук-
раїни П. Шелеста, Ф. Овчаренка й В. Щербицького. Вони не публіку-
138 Сіверянський літопис
|