Післямова. На відстані часу
Минув рік по смерті відомого українського фольклориста-музикознавця Валентина Володимировича Дубравіна. І все нагальніше постає потреба згадати добрим словом цього подвижника на ниві збирання і популяризації надбань усної народної творчості українського та інших народів, чудового педагога, сотні вих...
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200114 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Післямова. На відстані часу / Ю. Чекан // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 52-54. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200114 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2001142024-11-17T13:07:14Z Післямова. На відстані часу Чекан, Ю. Мистецтво Минув рік по смерті відомого українського фольклориста-музикознавця Валентина Володимировича Дубравіна. І все нагальніше постає потреба згадати добрим словом цього подвижника на ниві збирання і популяризації надбань усної народної творчості українського та інших народів, чудового педагога, сотні вихованців якого пішли у світ і продовжують його благородну справу. 1996 Article Післямова. На відстані часу / Ю. Чекан // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 52-54. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200114 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мистецтво Мистецтво |
| spellingShingle |
Мистецтво Мистецтво Чекан, Ю. Післямова. На відстані часу Сiверянський літопис |
| description |
Минув рік по смерті відомого українського фольклориста-музикознавця Валентина Володимировича Дубравіна. І все нагальніше постає потреба згадати добрим словом цього подвижника на ниві збирання і популяризації надбань усної народної творчості українського та інших народів, чудового педагога, сотні вихованців якого пішли у світ і продовжують його благородну справу. |
| format |
Article |
| author |
Чекан, Ю. |
| author_facet |
Чекан, Ю. |
| author_sort |
Чекан, Ю. |
| title |
Післямова. На відстані часу |
| title_short |
Післямова. На відстані часу |
| title_full |
Післямова. На відстані часу |
| title_fullStr |
Післямова. На відстані часу |
| title_full_unstemmed |
Післямова. На відстані часу |
| title_sort |
післямова. на відстані часу |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Мистецтво |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200114 |
| citation_txt |
Післямова. На відстані часу / Ю. Чекан // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 52-54. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT čekanû píslâmovanavídstaníčasu |
| first_indexed |
2024-11-26T04:08:21Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:08:21Z |
| _version_ |
1818523887941451776 |
| fulltext |
Вивчення пісенного репертуару ансамблів (справжній, аутентич-
ний він чи в обробці), їх форм існування (первинна, коли участь беруть
носії фольклору, чи вторинна, що передбачає у складі професіоналів,
освоївших фольклорну традицію), способи реалізації фольклору (в кон-
церті чи в складі проведення свят тощо) дозволить в подальшому зро-
бити більш значні висновки відносно впливу цих пісенних груп на жит-
тєдіяльність народної музики.
1
Загалом, в контексті розвитку та побутування народна культура
області йде по двох напрямках: перший віддзеркалює процес функціо-
нування аутентичного фольклору, продовжуючи його життя у традицій-
ній формі вжитку (на весіллі, на народних святах та ін.); другий від-
биває нові тенденції музикування, що пов’язані з концертно-виконавсь-
кою діяльністю фольклорно-етнографічних ансамблів. Така двополюс-
на організація народної культури на практиці ототожнюється у свідо-
мості носіїв фольклору. І це зрозуміло, бо хоч за функцією ці два по-
токи культури розходяться, та з точки зору мистецької сутності — во-
ни майже однакові, адже етнографічні ансамблі без аутентичного фоль-
клору неможливі.
Такий об’єктивний стан фольклору Чернігівщини на сьогоднішній
день.
На завершення додамо, що на базі зібраної колекції нами укладе-
но збірник пісень, куди увійшло 370 найбільш показових зразків фоль-
клору області. Всі вони жанрово чітко атрибутовані, паспортизовані і
прокоментовані укладачем. В такому повному жанрово-стильовому об-
сязі пісні регіону представлені у збірнику вперше.
Рукопис лежить у видавництві «Музична Україна»; пройшов вже
стадію набору. Але відсутність коштів затримує завершення публіка-
ції на невизначений час. А подібне видання зараз конче потрібне. Ад-
же в період піднесення національного життя в Україні, духовного від-
родження та культурного оновлення саме фольклор, і особливо, якщо
він пов’язаний з рідним краєм, є найбільш впливовим у вихованні на-
ціональної свідомості. Збірник міг би слугувати важливим практичним
джерелом в роботі викладачів педвузів, мистецьких учбових закладів,
вчителів шкіл, в концертній діяльності колективів художньої самодіяль-
ності тощо.
Матеріал збірника записувався на порубіжжі двох століть і є, по суті,
підсумком фольклорних цінностей віку. Тому публікація могла б бути гідним
пам'ятником культури краю прийдешнім поколінням.
То ж надія на небайдужість спонсорів до національних художніх
скарбів, на розуміння і матеріальну підтримку владних структур обла-
сті в здійсненні загальної справи — видання повного зібрання пісень
Чернігівщини.
ПІСЛЯМОВА.
НА ВІДСТАНІ ЧАСУ
Минув рік по смерті відомого українського фольклориста-музико-
знавця Валентина Володимировича Дубравіна. І все нагальніше постає
потреба згадати добрим словом цього подвижника на ниві збирання і
популяризації надбань усної народної творчості українського та інших
народів, чудового педагога, сотні вихованців якого пішли у світ і про-
довжують його благородну справу.
1. Явище фольклоризму вже досліджується в етномузикознавстві, проте однозначних
висновків поки що не зроблено, бо процес цей складний і знаходиться весь час в
стадії постійного руху.
52 Сіверянський літопис
Автор багатьох грунтовних і самобутніх праць, професор, кандидат
наук, член Спілки композиторів України, Валентин Володимирович за-
слуговує високої поваги і шани, щирої пам’яті людської.
Кілька штрихів до його біографії.
Народився 1933 року. Батьків не знав. Виховувався в дитячому бу-
динку с. Мончин Погребищенського району на Вінниччині, куди його
привезли, засвідчують місцеві жителі, — з Києва. У роки війни малень-
кий Валентин стає «сином полку», возить харчі на передову. Під час
бомбардування його тяжко поранило, і це стало причиною втрати зору.
1945—46 p.p. перебуває у будинку інвалідів війни. З 1946 до 1950
року навчається в Чернігівській семирічній школі для слабозорих і не-
зрячих дітей. Середню освіту здобуває в Саратові. Там же навчається
на музично-теоретичному відділенні музичного училища: 1961 року за-
кінчує Київську консерваторію за фахом музикознавця. Потім майже
18 років працює викладачем Сумського музичного училища. За цей час
закінчує аспірантуру при Ленінградській консерваторії, згодом захи-
щає кандидатську дисертацію. Після п’ятирічного завідування кафед-
рою музики та співів Сумського педінституту переїздить до Ніжина, де
йому присвоюють спершу звання доцента, а потім і професора.
35 років разом зі своєю дружиною Валентиною Григорівною він
проводив фольклорно-збиральницьку роботу, записав понад двадцять
п’ять тисяч зразків народно-пісенної творчості в Сумській, Харківській,
Полтавській, Київській, Черкаській, Житомирській та Чернігівській об-
ластях. Підготував до друку десять збірок українських та російських
народних пісень. Частина з них побачила світ. Ще 1974 року в Москві
вийшла книга «Русские календарные песни», 1988-го у Києві — «Пісні
однієї родини» та 1989-го — «Пісні Сумщини». У видавництві «Музич-
на Україна» чекають свого часу рукописи книг «Пісні Чернігівщини»,
«Пісні Полтавської області», «Пісні Слобожанщини», «Пісні одного се-
ла» (село Мончин Погребищенського району), «Христинівські пісні». В
архіві зберігаються рукописи двох книг: «Російські пісні на Україні»
та «Російська балада «Вдовушка» у сучасних багатоваріантних запи-
сах».
Окрім цього, на основі зібраних Дубравіним матеріалів укладено
і видано «Хрестоматію з музичного фольклору для студентів музично-
педагогічних факультетів педвузів у 2-х частинах» (Ніжин, 1994,
1995 p p.). Це перший навчальний посібник такого плану в Україні.
У царині науково-дослідної роботи Валентин Володимирович теж
зробив багато. Ним опубліковано понад 60 статей та розвідок з про-
блем ладової будови та методів розвитку мелодики українських народ-
них пісень, вміщених у наукових збірниках та журналах «Народна
творчість та етнографія», «Советская этнография», «Советская музы-
ка», «Музыкальная жизнь», «Музика». З науково-методичних праць
найвагомішими є «Програма з курсу української народної музичної
творчості (проект) для музично-педагогічних факультетів педвузів Ук-
раїни» (Київ, 1988), а також навчальний посібник «Народний музич-
ний епос» (Ніжин, 1990).
Валентин Дубравін також автор тільки опублікованих більше 50
статей і рецензій з питань фольклору, композиторської творчості та ви-
конавства.
Валентин Володимирович написав понад 80 музичних творів — ін-
струментальних, вокальних та вокально-хорових. Вони ще потребують
детального вивчення і популяризації, бо по-справжньому цікаві і само-
бутні.
Сіверянський літопис 53
Цей, безперечно, важливий і місткий перелік, однак, не вбирає
всього зробленого В. В. Дубравіним. Його авторитет, як вченого, ви-
значався не лише масштабами та кількістю наукової продукції. Не
менш важливими були й такі якості Валентина Володимировича, як гранична
наукова точність, прагнення в усьому спиратися на реальний
матеріал — факти, для нього не існувало магії авторитетів та половин-
частості істин. Професіоналізм, що грунтується на доведеному до філі-
гранності освоєнні свого ремесла, — ось підвалини його пошуків, ось
база його наукових узагальнень, ось основа його безкомпромісності й
вимогливості — до себе і до кожного.
І чим більше часу минає від того дня, як він пішов від нас, тим яс-
нішим стає усвідомлення його ролі та місця в музичній фольклористи-
ці, у музикознавстві, у творчій долі всіх, хто мав щастя працювати з
ним, знати його.
Юрій ЧЕКАН.
54 Сіверянський літопис
|