Забуте ім'я
Забуті імена. Одне з них − учителя малювання Родіона Корнійовича Музиченка-Цибульського. Людини доброї вдачі, вчителя, реставратора, художника, великого трудівника. У 1994 році виповнилось 160 років з дня народження цієї людини, яка понад 40 років свого життя віддала роботі в Ніжинській гімназії ви...
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200123 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Забуте ім'я / Т. Уривалкіна // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 99-100. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200123 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2001232024-11-17T13:08:27Z Забуте ім'я Уривалкіна, Т. Краєзнавча мозаїка Забуті імена. Одне з них − учителя малювання Родіона Корнійовича Музиченка-Цибульського. Людини доброї вдачі, вчителя, реставратора, художника, великого трудівника. У 1994 році виповнилось 160 років з дня народження цієї людини, яка понад 40 років свого життя віддала роботі в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька. 1996 Article Забуте ім'я / Т. Уривалкіна // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 99-100. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200123 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка |
| spellingShingle |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка Уривалкіна, Т. Забуте ім'я Сiверянський літопис |
| description |
Забуті імена. Одне з них − учителя малювання Родіона Корнійовича Музиченка-Цибульського. Людини доброї вдачі, вчителя, реставратора, художника, великого трудівника.
У 1994 році виповнилось 160 років з дня народження цієї людини, яка понад 40 років свого життя віддала роботі в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька. |
| format |
Article |
| author |
Уривалкіна, Т. |
| author_facet |
Уривалкіна, Т. |
| author_sort |
Уривалкіна, Т. |
| title |
Забуте ім'я |
| title_short |
Забуте ім'я |
| title_full |
Забуте ім'я |
| title_fullStr |
Забуте ім'я |
| title_full_unstemmed |
Забуте ім'я |
| title_sort |
забуте ім'я |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Краєзнавча мозаїка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200123 |
| citation_txt |
Забуте ім'я / Т. Уривалкіна // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 99-100. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT urivalkínat zabuteímâ |
| first_indexed |
2024-11-26T04:08:38Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:08:38Z |
| _version_ |
1818523906353397760 |
| fulltext |
КРАЄЗНАВЧА МОЗАЇКА
ЗАБУТЕ ІМ’Я
Забуті імена. Одне з них − учителя малювання Родіона Корнійовича Музичен-
ка-Цибульського. Людини доброї вдачі, вчителя, реставратора, художника, великого
трудівника.
У 1994 році виповнилось 160 років з дня народження цієї людини, яка понад 40
років свого життя віддала роботі в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безборо-
дька, Уродженець міста Києва, син міщан Корнія Антоновича і Євдокії Олександрі-
вни. Охрещений в Києво-Подільській Притиско-Миколаївській церкві 10 листопада
1834 року. Після закінчення училища, Родіон Музиченко-Цибульський вступає до
Санкт-Петербурзької Академії Мистецтв. В Академії навчався малювання «з натури,
в гіпсі, в фігурному і натурному класах».«...Завжди виділявся гарною поведінкою».
З 30 листопада 1865 року, на 31 році життя, P. К. Музиченко-Цибульський почи-
нає викладати в Ніжинській класичній гімназії. Уже в наступному з початку його тру-
дової діяльності році пише для Свято-Олександрівської церкви велику ікону «Свя-
того благовірного великого князя Олександра Невського». Написана ця ікона була
на згадку чудесного спасіння життя імператора Олександра III. Як пише в книзі «Ін-
ститутська Свято-Олександрівська церква в місті Ніжині» настоятель ліцейської цер-
кви, магістр Київської духовної академії О. Хойнацький, «...написана ікона учителем
ніжинської гімназії, вправним художником P. К. Музиченком-Цибульським». Ікона
була в широкій рамі, «улаштована старанням чиновників, наставників та вихованців
ліцею і гімназії». Розташовувалась вона на лівій стіні храму серед ікон, більшість з
яких надійшла з картинної галереї графа Безбородыка. Наприклад, ікона «Спаситель
на хресті» школи Тінторетто, «Несіння Спасителем хреста» школи Ломбардської Ла-
франко, або «Богородиця із Спасителем та Іоанном» Венеціанської школи першого
майстра Іоанна Белліні.
У притворі храму була розміщена ще одна ікона роботи викладача малювання
P. К. Музиченко-Цибульського — «Великомучениця Варвара», написана у 1877 році.
Розташована була поруч з іконами «Поклоніння пастирів» Венеціанської школи Кар-
піоні, «Створення світу» Брегеля-батька, «Спаситель вручає ключі апостолу Петру»
Н.Пуссена.
Уже те, що роботи Музиченка-Цибульського були розміщені поряд з іконами
роботи таких великих майстрів, свідчить про високий рівень художника. Ще у 1866
році, коли він написав свою першу ікону для інститутської церкви, О. Хойнацький
відмітив, що написана вона вправним художником», що свідчить про майстерність
автора, признану знавцями і цінувальниками.
До переліку речей, що надходили у Свято-Олександрівську церкву після 1875
року, входить і «вишукана плащаниця для престолу», зроблена викладачем Ніжин-
ської гімназії Р. Цибульським на полотні, оздоблена рожевим атласом».
Неодноразово, у 1882,1883 та 1886 роках, ім’я Музиченка-Цибульського значить-
ся в списках чиновників гімназії, які мають права на нагороду. I тільки 1 січня 1895
року він був нагороджений орденом Святого Станіслава III ступеня. На той час він
займався реставрацією картинної галереї інституту. У договорі, який був складений
8 квітня 1894 року, зазначено, що художник P. К. Музиченко-Цибульський повинен
реставрувати двадцять дві картини з інститутської картинної галереї до 1січня 1896
року. Декілька з них — безкоштовно.
Серед реставрованих Музиченком-Цибульським картин були: «Святий Іеронім»
і «Святий Франциск» Рібери, «Буря та вівці» Сальватора Рози, «Шлюб Богородиці»
П. Рубенса, «Діана на полюванні», «Геркулес та німфи» школи Баттоні, «Свята Маг-
даліна» школи Тіциана, «Моісей, спасений з води» Падованіо. Всі двадцять дві пере-
лічені роботи були реставровані вчасно і за свідченнями сучасників, дуже якісно.
А такі роботи, як «Від’їзд хазяїна» Девліба, «Тварини» Рози ді Тіволі, «Буря та вів-
ці» Сальватора Рози, «Невіра Фоми» копія Тіциана, «Шлюб Богородиці» Рубенса,
«Руїни, вкриті снігом» Франциска Манса, і зараз милують око в картинній галереї ін-
ституту.
Сіверянський літопис 99
18 листопада 1895 року, Р, К. Музиченку-Цибульському присвоєно чин Колезько-
го Радника. Так адміністрацією інституту була оцінена реставраційна праця художни-
ка — підвищенням з VIII на VI клас по Табелю про ранги.
Але основною діяльністю Цибульського в гімназії було викладання малювання
і креслення в початкових класах.
Одним з тих, кого він навчав в гімназії, був М, Самокиш — в майбутньому ху-
дожник-баталіст, академік Петербурзької Академії Мистецтв. У своїй книзі «Як я
став художником» М. Самокиш пише про початковий етап своєї мистецької освіти:
«З першого класу гімназії почались уроки малювання... Учитель малювання Р. Ци-
бульський, побачивши мою любов до малювання, почав приділяти мені більше часу
і звертати на мене увагу.Коли я набув певного досвіду в техніці копіювання,учитель
показав мені способи малювання аквареллю».
Музиченко-Цибульський, сам вихованець Академії Мистецтв, навчав гімназистів
основних прийомів малювання, давав їм грунтовну підготовку з свого предмета. І
як тільки на цей благодатний грунт потрапив справжній талант — він розвинувся,
розцвів всіма барвами. М. Самокиш був прийнятий в Академію Мистецтв у 1879 ро-
ці. Його робота на вступних іспитах була визнана одною з кращих.
Якщо судити з архівних документів, на 34, 37 і 40 році своєї трудової діяльності в
гімназії Музиченко-Цибульський представляє роботи ще двадцяти своїх учнів в
Канцелярію Імператорської Академії Мистецтв на конкурси 1900, 1903 та 1906 років.
Життя викладача малювання було не дуже легким. Платня за уроки була неви-
сокою, а художник мав велику родину.Та й здоров’я у Родіона Корнійовича було
не богатирське. Тільки за 1884 рік він двічі: в січні і в грудні звертається до дирек-
ції інституту з проханням про видачу матеріальної допомоги «з приводу моєї хворо-
бй», та «з приводу тяжкої хвороби жінки та п’ятьох моїх дітей». Можливо, й через
матеріальні нестатки доводилось багато працювати: то в іконописній школі при жі-
ночому монастирі «для навчання Сестер христових, здібних до цього мистецтва», то
в гімназії ім. П. І. Кушакевич. Крім цього, P. К. Цибульського, згідно з циркуляром
начальника учбових закладів Київського учбового округу, неодноразово запрошували
для «судової експертизи» в Ніжинський окружний суд. Про нестатки в сім’ї свідчить
і такий архівний документ, як Прохання Голові Ніжинського Окружного Суду від
«сина вчителя Володимира Музиченка-Цибульського: Будучи змушений по домашніх
обставинах звільнитися з IV класу Ніжинської гімназії і не бажаючи бути тягарем
моєму батькові і так обтяженому великою родиною, маю честь просити прийняти
мене писарем по найму в канцелярію Ніжинського окружного суду». Тобто, життя
у талановитої і працелюбної людини було не дуже легким. Та Родіон Корнійович
був не тільки талановитою, а й дуже доброю людиною.
О. М. Лазоренко, колишній його учень, в своїх спогадах про Ніжин пише і про
викладачів гімназії: «Декотрих з них, наприклад, учителя чистописання і малювання
Родіона Корнійовича Цибульського — любили». Згадує про нього в своєму листі і
І.Качуровський: «Це вчитель моєї матері (в гімназії Кушакевич). Про нього треба
більш написати: попри всі валуевські циркуляри і емські укази, він говорив і викла-
дав виключно українською мовою». Родіон Корнійович викладав малювання і чисто-
писання також і в чоловічій гімназії. В нього вчився малювати і художник Васильків-
ський.
Ім’я цієї людини незаслужено забуте нащадками. І лише скромний пам’ятник на
Троїцькому кладовищі м. Ніжина нагадує про минуле Життя. Лаконічний напис, до
речі, російською мовою, на темному граніті свідчить: «Тут покоится прах художника
Родиона Корнеевича Музыченко-Цыбульского. Родился 10 ноября 1834 года — умер
22 января 1912 года. Дорогому мужу от любящей жены. Спи спокойно до Божьего
суда». Чоловік, батько. Це земний шлях багатьох і багатьох. І лише одиниці наділені
талантом, талантом художника, майстра з великої літери.
Тетяна УРИВАЛКІНА,
науковий співробітник Ніжинського краєзнавчого музею.
ЛІСКОВИЦЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ
Якщо мене спитають, що нового я прочитав останнім часом, найперше назву
кни- гу чернігівця Юрія Антоновича Григоровича. Щоправда, книга ця лише в
одному примірнику, в рукопису, що становить більше десяти товстих і тонких
зошитів, густо помережаних дбайливим почерком. Це не лише життєпис його
дитячих та юнацьких літ, а й літопис його рідного Чернігова, його отчої Лісковиці.
На жаль, автора цієї незвичайної книги уже нема серед нас, він пішов із життя три
роки тому, а руко- пис зберігає його донька Олена Якименко.
100 Сіверянський літопис
|