До історії міської герольдики та сфрагістики
Збережено в:
Дата: | 1996 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200129 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | До історії міської герольдики та сфрагістики / С. Половникова // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 131-132. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-200129 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-2001292024-11-17T13:09:20Z До історії міської герольдики та сфрагістики Половникова, С. Придеснянська книжкова полиця 1996 Article До історії міської герольдики та сфрагістики / С. Половникова // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 131-132. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200129 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Половникова, С. До історії міської герольдики та сфрагістики Сiверянський літопис |
format |
Article |
author |
Половникова, С. |
author_facet |
Половникова, С. |
author_sort |
Половникова, С. |
title |
До історії міської герольдики та сфрагістики |
title_short |
До історії міської герольдики та сфрагістики |
title_full |
До історії міської герольдики та сфрагістики |
title_fullStr |
До історії міської герольдики та сфрагістики |
title_full_unstemmed |
До історії міської герольдики та сфрагістики |
title_sort |
до історії міської герольдики та сфрагістики |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
1996 |
topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200129 |
citation_txt |
До історії міської герольдики та сфрагістики / С. Половникова // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 131-132. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT polovnikovas doístoríímísʹkoígerolʹdikitasfragístiki |
first_indexed |
2024-11-26T04:08:50Z |
last_indexed |
2024-11-26T04:08:50Z |
_version_ |
1818523918256832512 |
fulltext |
Глянув Андрій, герой оповідання (він щойно отримав квартиру),
«а за вікном, ніби диво, лежало велике світле сяйво». А гості співали
й танцювали, бажали, щоб у цій хаті завжди була злагода. Господар,
дарма, що ждав квартиру довго — уже й діти до школи пішли, радів
і сміявся. Проясніли будинки, й стало видно сині плеса Десни, а за
ними гаї. Сходило сонце.
Отож, чи справді мала так звана «мала» проза? Гадаю, що все
визначає талант митця і міра його присутності у творі. А якщо до того
ж річки дитинства і юності письменника напувають його солодкою во-
дою, ця проза стає джерельною.
Володимир КУЗЬМЕНКО.
ДО ІСТОРІЇ МІСЬКОЇ ГЕРАЛЬДИКИ ТА СФРАГІСТИКИ
Коли мова заходить про такі важливі атрибути держави, як пра-
пор, герб та державна печатка, більшість людей вважає, що добре зна-
ється у цій справі і може давати свої рекомендації, якими їм бути. То-
му так багато суперечок викликали і державний герб України і міські
герби, зокрема, Чернігова. Але геральдика і сфрагістика — це наукові
дисципліни, які мають свої правила і традиції, і вимагають вдумливо-
го підходу до тієї чи іншої проблеми. На жаль, літератури та наукових
публікацій з цих питань не так багато. Трохи більше поталанило гера-
льдиці, бо історію гербів досліджували відомі фахівці дореволюційно-
го часу і сучасні спеціалісти. Значно гірші справи із сфрагістикою —
наукою про печатки. І хоча останнім часом помітні зміни на краще зав-
дяки активній діяльності Українського геральдичного товариства, яке
видає вісник «Знак», проводить наукові конференції, але на часі бага-
то питань потребують свого вирішення.
Одне з них — видання каталогу «Міські печатки Лівобережної Ук-
раїни XVII—XVIII ст.ст. зі збірки Чернігівського історичного музею
ім. В. В. Тарновського», вдалося розв’язати з допомогою цього ж Това-
риства. Він вийшов з друку у Львові наприкінці минулого року, його
автор — провідний науковий працівник Чернігівського історичного му-
зею Ігор Михайлович Ситий. Опрацьовуючи документи XVII—XVIII
ст.ст., які зберігаються у рукописному фонді музею, він ретельно ви-
вчив і печатки, що їх завіряють. Ця копітка робота допомогла вияви-
ти і ввести у науковий обіг 46 печаток міст Лівобережлої України, при-
чому значну частину оприлюднити вперше.
Крім Чернігівщини, тут представлені печатки міст і містечок Пол-
тавщини, Київщини, Стародубщини. Є цікаві відомості і про чернігів-
ський герб. Всі звикли до зображення одноглавого орла з хрестом, але
першим гербом м. Чернігова був святий Владислав, наданий 1623 року
польським королем Сигізмундом III. Його зображення зустрічаємо на
печатці 1675 р. Особливо виділяються 4 печатки дворянських зібрань,
на яких бачимо зображення гербів всіх повітових міст, які входили до
окладу губерній (Новгород-Сіверської, Полтавської, Чернігівської) та
Київського намісництва. Ними засвідчували грамоти на дворянство.
Деякі його розвідки про герби міст Чернігівщини, подані на широ-
кому тлі історичних подій, друкувалися у центральній та місцевій пре-
сі, але більшість печаток знайшла відображення тільки у каталозі.
Ілюстрації супроводжуються характеристикою печатки, датою докумен-
ту, на якому її виявлено, бібліографією.
Сіверянський літопис 131
Цим каталогом розпочато важливу справу, яка, на нашу думку,
повинна мати продовження, адже вивчалася лише, одна, хоча і дуже
багата, започаткована ще В. В. Тарновським, музейна збірка. Скільки
нового можна було б ще дізнатися про міську геральдику, вивчаючи
рукописні фонди інших музеїв, архівів, бібліотек. Мабуть, в нинішніх
умовах важко сподіватися на створення зведеного каталогу міських пе-
чаток Чернігово-Сіверщини, але в усі часи були ентузіасти, які доходи-
ли до мети.
Світлана ПОЛОВНИКОВА.
«ЖОВТА ЛІТЕРАТУРА»? А ЧОМУ Б І НІ?!
На семінарі молодих літераторів, журналістів і політологів в Ірпе-
ні (цього року) жваво обговорювалась перша книга нашого земляка
Андрія Кокотюхи «Шлюбні ігрища жаб». Звичайно, міркування були
різні. Багато хто говорив про те, що книга не заслуговує такої високої
відзнаки, просто лауреатом видавництва «Смолоскип» став... співробіт-
ник видавництва «Смолоскип» А. Кокотюха. Тому й «Жаби» (так в Ір-
пені у кулуарах одразу ж охрестили книгу), на відміну від книг інших
лауреатів, мають під 200 сторінок, тверду обкладинку і суперобклади-
нку.
Безперечно, у США подібних книг масової літератури (детективів,
тріллерів, бойовиків та ін.) щороку видається тисячі. У нас із цілком
зрозумілих причин такого «чтива» досі практично не було. Проте всі
ми потребуємо легкої «жуйки»: авантюрних, кримінальних, фантасти-
чних романів, які б можна було читати у тролейбусах і на пляжі, від-
волікаючись від непростих реалій життя. Зрозуміло, і детектив може
бути високою, елітарною літературою, справжнім витвором мистецтва.
Скажімо, «Ім’я троянди» Умберто Еко — це і філософський роман, і
історичний бестселлер, і психологічна драма, і «крутий» детектив, що
тримає в напрузі читача від першої до останньої сторінки (підготовле-
ного, освіченого читача!).
Але Андрій Кокотюха свідомо пише «попсу»: з інтригуючим сюже-
том, «гострими» сценами вбивств та мафіозних «розбірок», несподіва-
ними кінцівками, певною лексикою, — все це позбавлене якоїсь глиби-
ни, та автор і не приховує свого прагнення бути зрозумілим всім, бути
«тиражним» і, отже, — популярним.
Давайте не будемо сердитись на нього. Бо саме через відсутність
масової літератури українською мовою (як відомо, святе місце порож-
нім не буває), наші прилавки заповнені часто дуже низькопробною
«продукцією» з США та Росії.
Пам’ятаю, як обурювались в Чернігові деякі мої знайомі, що пога-
но володіють українською: «Как это так — «Санта-Барбара» не по-на-
шему, «Ніхто, крім тебе» — хороший фильм, но не по-нашему, невоз-
можно смотреть!». Тепер побачив їх недавно, запитав, чи дивляться
«мильні опери» українською. «Смотрим, — відповіли. — Как-то привы-
кли уже. Очень нравятся нам мексиканские или бразильские сериалы,
что ж их не смотреть только из-за мовы?! Даже газеты сейчас на ук-
раинском языке свободно читаем...».)
Гадаю, ось таке «зізнання» найкраще свідчить на користь «чтива»
Андрія Кокотюхи. Не буду переказувати «Жаби». Скажу тільки, що у
цій кримінальній повісті йдеться про зухвалий наліт дрібних злочинців
на кур’єрів мафії. Думаю, вам захочеться прочитати і невеличку кри-
132 Сіверянський літопис
|