Відверто про найголовніше
У 1996 році у редакційно-видавничому комплексі «Деснянська правда» побачила світ книга поезій Юрія Крисанова «Полнолуние». Як на мене — це подія у літературному житті Чернігівщини, бо вперше у нас вийшла книга на такому високому поліграфічному рівні (кольорова обкладинка з чудовим малюнком, ілюстрац...
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200131 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відверто про найголовніше / М. Руденко // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 133-134. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200131 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2001312024-11-17T13:09:36Z Відверто про найголовніше Руденко, М. Придеснянська книжкова полиця У 1996 році у редакційно-видавничому комплексі «Деснянська правда» побачила світ книга поезій Юрія Крисанова «Полнолуние». Як на мене — це подія у літературному житті Чернігівщини, бо вперше у нас вийшла книга на такому високому поліграфічному рівні (кольорова обкладинка з чудовим малюнком, ілюстрації до багатьох віршів, грамотний і оригінальний комп’ютерний набір, фінський папір, — все це, безперечно, справляє враження). Автор передмови і редактор книги — поет Сергій Дзюба, художник «Полнолуния» — Ігор Суботія. Це — перша книга нашого земляка, від першої до останньої сторінки присвячена найголовнішому, що є в людському житті — коханню. 1996 Article Відверто про найголовніше / М. Руденко // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 133-134. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200131 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Руденко, М. Відверто про найголовніше Сiверянський літопис |
| description |
У 1996 році у редакційно-видавничому комплексі «Деснянська правда» побачила світ книга поезій Юрія Крисанова «Полнолуние». Як на мене — це подія у літературному житті Чернігівщини, бо вперше у нас вийшла книга на такому високому поліграфічному рівні (кольорова обкладинка з чудовим малюнком, ілюстрації до багатьох віршів, грамотний і оригінальний комп’ютерний набір, фінський папір, — все це, безперечно, справляє враження). Автор передмови і редактор книги — поет Сергій Дзюба, художник «Полнолуния» — Ігор Суботія. Це — перша книга нашого земляка, від першої до останньої сторінки присвячена найголовнішому, що є в людському житті — коханню. |
| format |
Article |
| author |
Руденко, М. |
| author_facet |
Руденко, М. |
| author_sort |
Руденко, М. |
| title |
Відверто про найголовніше |
| title_short |
Відверто про найголовніше |
| title_full |
Відверто про найголовніше |
| title_fullStr |
Відверто про найголовніше |
| title_full_unstemmed |
Відверто про найголовніше |
| title_sort |
відверто про найголовніше |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200131 |
| citation_txt |
Відверто про найголовніше / М. Руденко // Сіверянський літопис. — 1996. — № 4. — С. 133-134. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT rudenkom vídvertopronajgolovníše |
| first_indexed |
2024-11-26T04:08:54Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:08:54Z |
| _version_ |
1818523922293850112 |
| fulltext |
мінальну повість «Лють жіноча», і детективне оповідання «Жінка з ко-
шиком винограду», вміщені у цій книзі. Людина так влаштована, що
гнівно засуджуючи злочини усіляких маньяків, шахраїв, кіллерів, із
задоволенням і цікавістю читає про них у пресі та літературі. А за
«Жабами», до всього, можна зняти цілком касову кінострічку — такий
собі бойовичок зі стріляниною та карате.
І все-таки я переконаний, що автору не варто замикатись лише в
прокрустовому ложі «профанного» (так ще називають «низ» нашої лі-
тератури). Він має деякий потенціал, тож, хоча б у вигляді експери-
менту, міг би спробувати себе у «сакральному» (елітарному). Правда,
для цього А. Кокотюсі треба повчитись образності. Не обійтись йому
без певного рівня інтелекту, оригінальності і свого філософського по-
гляду на життя.
Тепер, коли всі заборони з масової літератури знято, вона потроху
починає набирати оберти. У Чернігові, наприклад, детективи (крім
всього іншого) пишуть Віталій Леус та Олена Конечна. І, зрештою, ав-
тор цих рядків теж не зарікається.від якоїсь «крутої» повісті у майбут-
ньому.
Переконаний, що за 50 років ми матимемо достатню кількість ма-
сової літератури українською мовою. Це, звичайно, позитивно відобра-
зиться на вітчизняному книжковому ринку. А висока література? Вона
теж була і буде — у шкільних та університетських хрестоматіях, літе-
ратурних виданнях. Думаю, тепер, із здобуттям незалежності, нам зна-
добиться не більше тих же 50 років, щоб про українську літературу
широко заговорили у світі і у нас нарешті з’явився свій Нобелівський
лауреат. Ми матимемо прекрасну елітарну літературу — «профанне»
їй не конкурент.
Сергій ДЗЮБА.
ВІДВЕРТО ПРО НАЙГОЛОВНІШЕ
У 1996 році у редакційно-видавничому комплексі «Деснянська пра-
вда» побачила світ книга поезій Юрія Крисанова «Полнолуние». Як на
мене — це подія у літературному житті Чернігівщини, бо вперше у нас
вийшла книга на такому високому поліграфічному рівні (кольорова
обкладинка з чудовим малюнком, ілюстрації до багатьох віршів, гра-
мотний і оригінальний комп’ютерний набір, фінський папір, — все це,
безперечно, справляє враження). Автор передмови і редактор книги
— поет Сергій Дзюба, художник «Полнолуния» — Ігор Суботія. Це —
перша книга нашого земляка, від першої до останньої сторінки присвя-
чена найголовнішому, що є в людському житті — коханню.
Якби треба було визначити тематику поезій Юрія Крисанова, то
я б, мабуть, перш за все говорила про еротично-філософський (неспо-
діване поєднання, правда?) аспект. Анітрохи не турбуюсь з такого ви-
значення, бо й самі вірші Юрія Крисанова —несподівані. Декілька ро-
ків поспіль (особливо останнім часом) довкола слова «еротика» точать-
ся суперечки, які інколи перетворюються на такі собі безкровні публі-
цистичні бої. Мовляв, нашу молодь не так виховують. Але жоден з «не-
примиримих» так і не зміг визначити, що то є «еротика», наскільки во-
на невіддільна від кохання. Проте всі ми живемо за законами Всесві-
ту: народжуємось, кохаємо, народжуємо самі... Чому ж тоді ми сприй-
маємо те, що відбувається між чоловіком і жінкою, наче якісь дикуни?!
Можна, звичайно, знову заборонити навіть згадку про еротику, тільки
це не вирішить проблему брутальних написів на парканах...
Сіверянський літопис 133
Що ж стосується автора «Полнолуния», то він прагне бути відвер-
тим. Але це відвертість поета: з яскравими літературними знахідками,
несподіваними кінцівками, глибоко прихованим змістом (бо, як відомо,
не все те золото, що блищить на поверхні!). Говорячи про кохання, ав-
тор водночас поважає і свою музу, натхненицю, і себе самого. В цьо-
му — суть поезій Юрія Крисанова.
Мені здається, що ці вірші знайдуть свого читача (насамперед, це
будуть, очевидно, жінки, адже нашій заклопотаній, натомленій жінці
дуже хочеться бути коханою, жаданою, щасливою). І не одна з чита-
чок, дочитавши «Полнолуние», зітхне: «Це — майже про мене...».
Автор зовсім по-своєму, лірично і в той же час з інтонаціями дав-
нього філософа пише про море. А ще у нього є цикл «Оркестр», у яко-
му Юрій Криеанов зміг побачити (а не лише відчути), зрозуміти ха-
рактери і почуття... музичних інструментів! Скрипка, орган, фагот,
валторна, флейта, арфа, контрабас — кожен з них має свої думки, ба-
жання, власну долю. Відшукати «живе в неживому» — дар поета. І ху-
дожника. Саме завдяки чудовим ілюстраціям Ігоря Суботіна деякі ві-
рші сприймают.ся якось зовсім по-іншому — глибше, добріше, сетимен-
тальніше, якщо хочете. Але це — не «плаксива» сентиментальність.
Автор — мудрий, мужній і ніжний. Зрештою, так і має бути! Скільки
можна «оспівувати» нинішній бруд і вести боротьбу римованими ряд-
ками з політичними, економічними та іншими негараздами?! Для цьo-
го є журналістика, їй і карти в руки. Нам же зараз так не вистачає
просто краси, просто благородства, просто людяності.
До всього — це книга про наш Чернігів. Автор подорожує Прине-
сенням, таким домашнім і рідним, мандрує околицями нашого міста з
їхніми вузькими вуличками, на яких «деревья инеем цветут», ходить
стрункими алеями, де ніжно і трохи зворушливо шурхотить жовтневе
листя!
У книзі є присвяти рідним і близьким, друзям поета. Що ж, споді-
ваюсь, ніхто з них не залишився розчарований цією книгою. Всі ми жи-
вемо в очікуванні дива. Кожен з нас чекає на своє «Полнолуние». Юрій
Крисанов вже його знайшов. Виявилось, що дива все-таки існують!
Майя РУДЕНКО
«НА СПОКУТУ ДО ПАМ'ЯТІ»
Вже пройшло більше півстоліття, як відлунала, залишивши по со-
бі вічну згадку, війна. Але й сьогодні вона відгукується в серцях ни-
нішнього покоління, збуджуючи спогади очевидців, хвилює тих, хто ли-
ше чув про неї з розповідей старших.
До останньої категорії належить і О. В. Забарний — педагог та
письменник, викладач Ніжинського педінституту. Недавно вийшла в
світ його збірка новел «Лелеки не зраджують»,* у якій він виступив у
дещо незвичному для себе амплуа, розкривши перед читачами талант
новеліста. Збірочка присвячена дідові письменника — Олександру За-
барному, який загинув уже у перші місяці війни. У ній ми знаходимо
спогади про війну, її очевидців та учасників, яскраві свідчення того, як
трагічні наслідки війни глибоко пустили коріння в душах не одного
покоління.
* Забарний Олександр. Лелеки не зраджують. Новели. — Прилуки, 1995. — 35 с..
134 Сіверянський літопис
|