Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка)
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200154 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка) / Д. Яворницький // Сіверянський літопис. — 1996. — № 5. — С. 114-116. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200154 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2001542024-11-19T14:27:43Z Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка) Яворницький, Д. З історіографічної спадщини 1996 Article Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка) / Д. Яворницький // Сіверянський літопис. — 1996. — № 5. — С. 114-116. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200154 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З історіографічної спадщини З історіографічної спадщини |
| spellingShingle |
З історіографічної спадщини З історіографічної спадщини Яворницький, Д. Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка) Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Яворницький, Д. |
| author_facet |
Яворницький, Д. |
| author_sort |
Яворницький, Д. |
| title |
Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка) |
| title_short |
Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка) |
| title_full |
Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка) |
| title_fullStr |
Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка) |
| title_full_unstemmed |
Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка) |
| title_sort |
село красилівка (підготовка до друку і передмова о. коваленка та в. шевченка) |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
З історіографічної спадщини |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200154 |
| citation_txt |
Село Красилівка (підготовка до друку і передмова О. Коваленка та В. Шевченка) / Д. Яворницький // Сіверянський літопис. — 1996. — № 5. — С. 114-116. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT âvornicʹkijd selokrasilívkapídgotovkadodrukuíperedmovaokovalenkatavševčenka |
| first_indexed |
2024-11-26T04:09:40Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:09:40Z |
| _version_ |
1818523969286832128 |
| fulltext |
З ІСТОРІОГРАФІЧНОЇ
СПАДЩИНИ
Дмитро Яворницький
СЕЛО КРАСИЛІВКА
(Підготовка до друку і передмова
ОЛЕКСАНДРА КОВАЛЕНКА та ВІКТОРА ШЕВЧЕНКА)
«Нестор» Запоріжжя Дмитро Іванович Яворницький (1855—1940)
увійшов у історію вітчизняної культури передусім як знавець минув-
шини українського козацтва. Однак діапазон його інтересів та уподо-
бань був набагато ширшим. Він плідно займався історією та археоло-
гією, етнографією і мовознавством, успішно пробував сили на ниві кра-
сного письменства. Багато років учений очолював історичний музей
у Катеринославі (нині Дніпропетровськ), який тепер носить його ім’я.
Д. І. Яворницького неможливо уявити кабінетним дослідником.
Непосидюча, енергійна людина, він багато мандрував по Україні й
далеко за її межами. Маршрути невтомного збирача старожнтностей
пролягали і Чернігівщиною1. Чи не уперше Д. І. Яворницький приїхав
сюди влітку 1887 p., аби ознайомитись із колекцією В. В. Тарновського
у Качанівці. Звідти гість і господар разом вирушили на Запоріжжя й
відвідали місця, пов’язані з героїчною історією козацтва. Щойно опуб-
ліковані спогади Д. І. Яворницького про В. В. Тарновського детально
відтворюють перебіг цієї своєрідної «експедиції»2.
У травні—червні 1896 р. Д. І. Яворницький знову завітав на Чер-
нігівщину, вивчав місцеві архіви, записував пам’ятки фольклору, які
згодом увійшли до упорядкованої дослідником, збірки українських на-
родних пісень. Наслідком поїздки став, зокрема, історико-етнографіч-
йий нарис «Село Красилівка», який побачив світ 15 липня 1896 р. на
шпальтах «Новостей и биржевой газеты», то видавалася у Петербурзі,
а за кілька днів, 20 липня, був передрукований газетою «Киевлянин».
Цікаво, що на цю публікацію в «Киевлянине» звернув якнайпиль-
нішу увагу видатний український композитор М. В. Лисенко, який са-ме
тоді готував до видання народні обрядові пісні. 7 серпня 1896 р.
він терміново написав листа Д. І. Яворницькому в Красилівку: «Як-
що є змога мені добути тамечки особливо обрядового матеріалу (вес-
нянки, купальські, обжинкові, весільні, колядки, щедрівки), то я б за-
любки приїхав». Втім, лист не застав, адресата у Красилівці —
Д. І. Яворницький одержав його 24 серпня в Херсоні3. Не виключено,
проте, що М. В. Лисенко таки побував у Красилівці по «гарячих слі-
дах» публікації Д. І. Яворницького, адже у цьому селі протягом дру-
гої половини 80—90-х pp. XIX ст. щоліта жив і працював його добрий
114 Сіверянський літопис
знайомий художник, архітектор і етнограф О. Г. Сластіон. До речі,
якраз натоді у Красилівці було зведено й розписано (можливо, за
участю О. Г. Сластіона) муровану Покровську церкву4. У всякому разі,
«красилївський епізод» у біографії цих трьох діячів української куль-
тури — Д. І. Яворницького, М. В. Лисенка і О. Г. Сластіона — заслу-
говує на поглиблене вивчення.
Текст, вельми колоритного нарису Д. І. Яворницького про село
Красилївку (нині Козелецького району Чернігівської області) подаєть-
ся за першодруком мовою оригіналу згідно з нормами сучасного росій-
ського правопису із збереженням усіх лексичних та стилістичних особ-
ливостей. Наприкінці гіарису згадано прізвище О. В. Шишацького-Іллі-
ча, відомого фольклориста, етнографа і літератора середини XIX ст.,
який зібрав та оприлюднив чимало пам’яток усної народної творчості,
що побутували на Чернігівщині.
Джерела та література:
1. Див.: Коваленко О. Б. Д. І. Яворницький на Чернігівщині // Деснянська правда. —
1980. — 25 листопада.
2. Яворницький Д. І. В. В. Тарновський // Хроніка — 2000 — К., 1996. — Вип. 16
— С. 139—172.
3. Хандрос Б. Н. Всматриваясь в лица: Художественно-документальное повествова-
ние. — К., 1981. — С. 152—161. Автор помилково стверджує, що нарис Д. І. Явор-
ницького газета «Киевлянин» передрукувала з «Черниговских губернских ведомо-
стей».
4. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. — К., 1990. — С. 365, 640.
Редко можно найти в настоящее время такое село в археологиче-
ском и этнографическом отношениях, как село Красиловка, Чернигов-
ской губернии, Козелецького уезда. Здесь старухи и до сих пор ходят
в старийных повязках, «намытках»; диды в летнее время носят высо-
кие барашковые шапки, а дядьки и парубки — белые и черные пояр-
ковые и соломенные «брыли», т. е. шляпы. Речь у всех прекрасная, ма-
лорусская с заменою О в У (вместо вол — вул, вместо конь — кунь
и т. п.). Тут, что ни день и что ни праздник, то поверье и обычай. Так,
на праздник Рождества Христова «хлопци» водят козу. Вы видите пе-
ред собою сделанную из соломы и из шерсти козу с рогами, хвостом,
четырьмя ногами, и высокаго журавля с длинной шеей, на высоких но-
гах, с острым клювом, пляшущих и подпрыгивающих под удары бубен
и под пение оригинальной стариннейшаго мотива песни: «Пане госпо-
дарю, Господь з тобою, Господь з тобою, идем з козою... Дурная коза
нерозумная, своим деточкам не господыня»... При этом комизма, сме-
ха и веселья без конца!.. На второй день после праздника Пасхи в
Красиловке празднуются так называемый «блыскавыци» («блыскав-
ка» значит молния). «Э, завтра мы не робым, бо завтра «блыскавы-
ци», — обыкновенно говорят крестьяне тем, которые нанимают их под
такой день. День Преполовения у красиловцев известен под именем
переплавной середы: «Святая середа переправляется с одного берега
Десны на другой». В день св. Юрия, т. е. 23-го апреля, каждый хозяин
старется выгнать свій скот на молодое жито, т. е. на поле, на котором
поднялась молодая рожь, в надежде, что это принесет здоровье скоту
и счастье хозяину. На «зелену недилю», т. е. на Троицу, всякий молит-
ся и просит Бога, чтобы ему не умереть в это время: «Як-бы мени, Гос-
поды, на зелену недилю не вмерты». Это — время русалок, и поэтому
люди боятся умирать в такие дни.
Во всю «зелену недилю» происходят различный «мороки»: идет
человек по полю и видит, будто вдали голые мужики косят траву, а оно
Сіверянський літопис 115
в действительности не мужики, а бусолы, т. е. аисты шагают по по-
лю. В четверг на «зелену недилю» все русалки выходят из воды и су-
шатся на солнце. Поэтому в этот день всякий хозяин и хозяйка ста-
раются вынести свою одежду, для просушки, на воздух. Понедельник
после «зеленой недели» называется «розыгры». В этот день собирают-
ся за селом «дивчата», ставят там, в каком-нибудь месте, тонкую «елы-
ну» (ель), на «елыну» надевают колесо, вокруг «елыны» кладут соло-
му и все это поджигают огнем, после чего становятся в круг, поют пес-
ни и танцуют. Это называется провожать русалок за село. В июле ме-
сяце, когда хозяин привозит первый воз хлеба с поля до клуни (риги),
то он не сразу кладет его в стог, а берет сперва меры против мышей:
для этого достается из коморы «святый хрин из зубыв порося», кото-
рое обыкновенно святится, вместе с куличем, на первый день празд-
ника Пасхи и держит в своих зубах корешки хрена; два корешка та-
кого хрена кладутся попеременно до восхода солнца, крест-на-крест,
под первый сноп ржи, и после того уже ввозится в ток остальной хлеб,
которого не посмеет тронуть ни одна мышь. В августе месяце, после
окончательной уборки хлеба, красиловцы празднуют «обжинки» и за-
вязывают на поле «бороду»: для «бороды» оставляется лучший куст
жита (ржи) и складывается крестом; в середину «бороды» кладется
большой кусок печеного хлеба. В декабре месяце, на св. Спиридона,
12 числа, выгоняют из хат тараканов. Для этого берут в посуду воды,
обходят три раза («трейчы») хату, брызгают на нее водой, стараясь
лить «од себе», и приговаривают: «святый Спиридон, выгоняй всяку
нечисть вон!»...
Кроме всего этого, в селе Краеиловке изредка можно видеть слеп-
цов с кобзами, а близ Красиловки живет и мастер, который делает та-
кие кобзы. Песен, сказок, пословиц, присловьев, повестей о разных про-
делках чертей — записывай в Краеиловке на обе руки. Для южнорус-
ского этнографа село Красиловка достойно внимания еще и в том от-
ношении, что в ней з аписана Шишацким-Ильичем древнейшая песня о
боге Посвистоце, в свое время наделавшая много шума и заподозрен-
ная в чисто-народном происхождении. К сожалению, мы не можем
сказать ни за, ни против Шишацкого, так как старуха, от которой он
якобы записал песню языческих времен, несколько лет тому назад
скончалась.
116 Сіверянський літопис
|