Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича»
В умовах розбудови української держави туризм може і повинен стати дієвим чинником стабілізації та виходу вітчизняної економіки з кризи. Його розвиток сприятиме утвердженню ринкового простору, залученню коштів до державного бюджету, демократизації суспільства і задоволенню потреб людей щодо змістовн...
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200216 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича» / В. Кокоть // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 3-6. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200216 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2002162024-11-20T18:02:23Z Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича» Кокоть, В. Становлення державності України В умовах розбудови української держави туризм може і повинен стати дієвим чинником стабілізації та виходу вітчизняної економіки з кризи. Його розвиток сприятиме утвердженню ринкового простору, залученню коштів до державного бюджету, демократизації суспільства і задоволенню потреб людей щодо змістовного дозвілля, пізнання природи та історико-культурної спадщини. 1996 Article Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича» / В. Кокоть // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 3-6. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200216 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Становлення державності України Становлення державності України |
| spellingShingle |
Становлення державності України Становлення державності України Кокоть, В. Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича» Сiверянський літопис |
| description |
В умовах розбудови української держави туризм може і повинен стати дієвим чинником стабілізації та виходу вітчизняної економіки з кризи. Його розвиток сприятиме утвердженню ринкового простору, залученню коштів до державного бюджету, демократизації суспільства і задоволенню потреб людей щодо змістовного дозвілля, пізнання природи та історико-культурної спадщини. |
| format |
Article |
| author |
Кокоть, В. |
| author_facet |
Кокоть, В. |
| author_sort |
Кокоть, В. |
| title |
Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича» |
| title_short |
Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича» |
| title_full |
Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича» |
| title_fullStr |
Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича» |
| title_full_unstemmed |
Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича» |
| title_sort |
перлини чернігівщини в «намисті славутича» |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Становлення державності України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200216 |
| citation_txt |
Перлини Чернігівщини в «Намисті Славутича» / В. Кокоть // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 3-6. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT kokotʹv perliničernígívŝinivnamistíslavutiča |
| first_indexed |
2024-11-26T04:11:47Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:11:47Z |
| _version_ |
1818524096180256768 |
| fulltext |
СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ
УКРАЇНИ
Валерій Кокоть
●
ПЕРЛИНИ ЧЕРНІГІВЩИНИ В «НАМИСТІ СЛАВУТИЧА»
В умовах розбудови української держави туризм може і повинен
стати дієвим чинником стабілізації та виходу вітчизняної економіки з
кризи. Його розвиток сприятиме утвердженню ринкового простору, за-
лученню коштів до державного бюджету, демократизації суспільства і
задоволенню потреб людей щодо змістовного дозвілля, пізнання при-
роди та історико-культурної спадщини.
Україна володіє значним рекреаційним потенціалом, ефективне ви-
користання якого неможливе без розвитку туристичної індустрії. «Стра-
тегічна мета розвитку туристської індустрії в Україні полягає в ство-
ренні конкурентоздатної на світовому ринку сфери туристських пос-
луг, спрямованої на максимальне задоволення туристських потреб, за-
безпечення на цій основі розвитку території та її соціально-еко-
культурного довкілля» [1].
Одним з важливих кроків на цьому шляху є прийняття Указу Пре-
зидента України «Про фонд «Намисто Славутича», втілення якого
сприятиме вдосконаленню створеної ще в 1984 році системи туристично-
екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича». У червні того ж року
постановою уряду України було затверджено завдання щодо будівни-
цтва, реконструкції і благоустрою готелів, туристичних баз, підприємств
громадського харчування, пам’яток архітектури та культури, парків і
заповідних місць на території Київської, Полтавської, Сумської, Чер-
каської, Чернігівської областей і м. Києва. Але майже всі заходи, пе-
редбачені постановою, залишилися нереалізованими. Указом передба-
чається додаткове включення до цієї системи семи областей по всій
течії Дніпра [2]. Пропонується утворити благодійний фонд «Намисто
Славутича» з метою акумулювання коштів для реконструкції мате-
ріальної бази туристичної галузі та об’єктів історико-культурної спад-
щини, зокрема в Чернігівській та Сумській областях. Увага держави
до фінансування, збережння та раціонального використання історико-
культурної спадщини й природних рекреаційних ресурсів Чернігівщи-
ни обумовлена великим пізнавально-виховним значенням і цінністю па-
м’яток історії та культури, природно-заповідного фонду регіону. Навіть
попередні дослідження туристичних ресурсів області дають підстави
стверджувати, що розвиток туристичної індустрії приноситиме значні
фінансові прибутки і може стати одним з джерел подолання соціально-
економічної кризи регіону.
Сіверянський літопис 3
Важко переоцінити рекреаційний потенціал Чернігівщини. Але в
останні роки за браком фінансування він використовувався не повною
мірою, а деякі атрактивні об’єкти були занедбані взагалі. Посилаючись
на коментарі Служби з питань гуманітарної політики Адміністрації
Президента України вищезгаданого Указу, є підстави сподіватися, що
частина коштів Фонду буде спрямована на реконструкцію першої чер-
ги матеріально-технічної бази туризму в м. Новгороді-Сіверському,
смт Батурині, с. Качанівці [3]. Потрібно визначитись, в які саме об’-
єкти туристичної індустрії перерахованих населених пунктів найбільш
доцільним буде інвестування коштів. Однак не повинні залишитися по-
за увагою й інші суб’єкти туристичної діяльності регіону.
Оцінюючи туристичні ресурси, доцільно враховувати поєднання
«природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнаваль-
них та соціально-побутових ресурсів.., які задовольняють різноманітні
потреби туриста» [4].
Чернігівщина — одна з найбільших областей, яка має досить своє-
рідні природні особливості, які з успіхом можна використати для ре-
креаційної діяльності. Надра Придесення багаті на корисні копалини,
що придатні для оздоровчого туризму: торф, озокерит, бішофіт. Пере-
важно рівнинний, подекуди хвилястий характер поверхні в цілому спри-
ятливий для багатьох видів туризму. Клімат області помірно конти-
нентальний, з досить теплим літом і порівняно м’якою зимою, що дає
змогу розвивати різносезонні види туризму. Тривалість теплого сезо-
ну, коли можливі майже всі види туризму (пересічна температура до-
би вище 10°С) становить від 150 — в північних до 165 днів в півден-
них районах, з кінця квітня до початку жовтня. Тривалість пляжно-
купального сезону становить 95—105 днів, з них комфортний період
(температура води понад 20°С) — 40—45 днів, з червня до початку
серпня. Морозний період (температура нижче 0°С) в межах області
коливається від 175 в Корюківському і Щорському районах до 155 —
в Срібнянському і Талалаївському. Найбільш оптимальний період для
зимового туризму в поліській частині області становить 100—110 днів
при сніговому покриві більше 12 см, а в лісостеповій — 85—90 днів
при малопотужному сніговому покриві.
Гідрологічні рекреаційні ресурси представлені 1200 річками ба-
сейну Дніпра загальною протяжністю до 8 тис. км, більше як 1800 озе-
рами, ставками та водосховищами, водне дзеркало яких становить 0,3
відсотка площі області, підземними водами. Площа річкових пляжів
становить 140 кв. км, об’єм лікувальних грязей — 1,6 тис. м куб.
Корисність, шкідливість чи індеферентність біологічних ресурсів
регіону для використання в туризмі визначається поєднанням їх ком-
понентів в наявних ландшафтних комплексах: вододільних лісових,
схилових, приаквальних. В області переважають вододільно лісові лан-
дшафти. Для рекреаційного використання без обмежень придатний 21
відсоток ландшафтів Чернігівщини. В розрахунку на одного мешканця
— 0,47 га, що дозволяє при раціональному використанні ресурсів за-
безпечити розвиток як місцевого, так і в’їзного туризму.
Історико-культурні ресурси туризму області — це матеріальні об’-
єкти, що «несуть семантичну і естетичну інформацію та використовую-
ться (або можуть бути використані) для задоволення специфічних по-
треб людини у відновленні психофізичної енергії й спілкуванні з куль-
турним надбанням нації і суспільства» [5]. Ці матеріальні об’єкти ство-
рюють певні типи культурно-інформаційних місцевостей. У межах Чер-
нігівщини поширені такі з них: архітектурно-культовий, архітектурно-
громадський, історико-археологічний, героїко-революційний, науково-
пізнавальний, природно-точковий, природно-антропогенний, літератур-
ний та комплексний. На території Придесення знаходиться 2859 архі-
4 Сіверянський літопис
тектурно-історичних пам’яток, що охороняються державою і церквою.
За цим показником область посідає 4 місце в Україні, після Львів-
ської, Республіки Крим та Київської [6]. Історико-культурні об’єкти
області мають три рівні пізнавальної цінності: місцевий, національний
і міжнаціональний. Місцевий рівень дає уявлення про природні, істо-
ричні, художні, архітектурні та інші загальнокультурні особливості ок-
ремих місцевостей області. Він найбільш поширений. Прикладом може
бути Покровська церква XX століття в с. Жуклі Корюківського району
(архітектурно-культовий тип місцевості), може використовуватися як
екскурсійний об’єкт. До об’єктів національного рівня пізнавальної цін-
ності належать найзначніші пам’ятки природи і культури, які мають
велику історичну і наукову цінність і висвітлюють окремі етапи форму-
вання етносу та території його мешкання. Серед значної кількості об’-
єктів цього рівня прикладом можуть бути пам’ятки Полуботка, Преоб-
раженська церква XIX століття, дитинець літописного міста Любеча,
поселення 2 тисячоліття до н. е., Антонієва печера в смт Любечі «комп-
лексний тип місцевості).
Об’єкти міжнаціонального рівня мають принципове значення для
пізнання історії та культури всього Європейського континенту. З цього
зрозуміло, чому державні пріоритети щодо фінансування з Фонду сто-
суються саме Новгорода-Сіверського, Батурина, Качанівки, де розмі-
щені унікальні пам’ятки, що належать до окремих періодів розвитку
людства і збереглися, як правило, в обмеженій кількості.
Новгород-Сіверський утворює комплексний тип культурно-інфор-
маційної місцевості і включає: меморіал «Слово о полку Ігоревім», іс-
торико-краєзнавчий музей, пам’ятники Б. Хмельницькому, К. Ушинсько-
му, Успенський собор XVIII ст., Миколаївську церкву початку XVIII
ст., Спасо-Преображенський монастир XVII ст., Тріумфальну арку
XVII ст., торгові ряди і склади XIX ст., поселення епохи мезоліту і
бронзи, пізньопалеолітичну стоянку, гідрологічні пам’ятки природи.
Маючи такий величезний туристичний потенціал, місто при належному
інвестуванні коштів має підстави зайняти чільне місце на вітчизняно-
му туристичному ринку.
Пізнавальна цінність пам’яток гетьманської доби в смт Батурині: будинку
Кочубея, палацу Розумовського і парку біля нього не викликає сумніву і є
свідченням одного з найколоритніших етапів утвердження української
державності.
Історико-культурний заповідник «Качанівка» (Ічнянський район)
— видатна пам’ятка садово-паркової архітектури минулого століття,
крім чудової природи і вишуканої архітектури споруд, пам’ятний пере-
дусім іменами уславлених діячів слов’янської культури, які відвідували
садибу: Шевченко, Гоголь, Глінка, Рєпін та багато інших. Значна ат-
рактивність заповідника та парку зумовлює включення об’єкта до сис-
теми як внутрішнього, так й іноземного туризму.
Одним з привабливих населених пунктів, що розміщений в Черні-
гівському регіоні, є м. Славутич — місто новітньої історії, архітектурна
пам’ятка, створена фахівцями восьми республік колишнього СРСР.
Потрапивши сюди, можна ознайомитись з сучасною архітектурою При-
балтики і Кавказу, середньої смуги. Росії ї українського Полісся.
Місто споруджено за найбільш досконалими проектами і приваблює
гостей національним колоритом кожного кварталу, компактністю і ви-
соким рівнем благоустрою. Це справжній музей архітектури, в якому
мешкають працівники Чорнобильської АЕС та члени їх сімей.
Належна увага держави до туризму, створення стартових переду-
мов для успішного розвитку туристичної індустрії дасть змогу значно
підвищити рівень туристичного сервісу, а це, в свою чергу, збільшить
потік вітчизняних і іноземних туристів і прискорить розвиток більш ніж
Сіверянський літопис 5
30-ти галузей народного господарства, які впливають на створення ту-
ристичних послуг. Останнє є особливо актуальним в сучасних умовах, коли
економіка Чернігівщини перебуває в лещатах гострої кризи. Самечерез туризм
багато регіонів світу прийшли до високого рівня добробуту- вирішивши разом з
проблемою надходження коштів до бюджетуі проблему зайнятості населення.
Адже на створення одного робочого місця в туризмі витрачається в 20 разів
менше коштів, ніж у промис-ловості. «Архітектурно-планувальна організація
території полягає в ра-ціональному використанні природних оздоровчих
ресурсів і культурно- історичних цінностей шляхом чіткого визначення
функціонального при-значення районів і комплексів в сукупності з розвитком
усіх галузей народного господарства і заходами по охороні і збагаченню
природних ресурсів відпочинку» [7].
Нагальною проблемою подальшого функціонування і розвитку ту-
ристичної індустрії Чернігівської області є науково-методичне, право-ве і
економічне обгрунтування доцільності та черговості інвестицій, забезпечення їх
державним гарантуванням. Створення Фонду «Намисто Славутича» — це
один з перших кроків на цьому шляху.
Література:
1 Науменко Г. П. Пріоритетні напрямки туристської політики в Україні до 2005
року. — Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної па-
м’яті народу засобами туризму. К. — Косів, 1994. — С. 6.
2 Указ Президента України «Про Фонд «Намисто Славутича» від 27 вересня
1996 року № 880/95 // Урядовий кур’єр. — 1996. — № 185.
3 Коментарі до Указу Президента України «Про фонд «Намисто Славутича». //
Урядовий кур’єр. — 1996. — № 186.
4 Закон України «Про туризм» від 15 вересня 1995 року № 324/95—ВР.
5 Смаль І. В. Культурно-інформаційні системи як форми територіальної органі-
зації пізнавальної рекреації. — Економічна географія, К, 1993. — Вип. 43.
6 Бейдик О. О. Районування і ресурси як базові поняття рекреаційної географії
та географії туризму. — Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи. К.,
1995. — С. 240.
7 Савченко В. Ф. Чернігівська область. Соціально-економічний стан. Шляхи роз-
витку. Чернігів, 1995. — С. 187.
6 Сіверянський літопис
|