Робота «трійок» на Чернігівщині
У зв’язку з проведенням масових «операцій» щодо колишніх куркулів, членів «антирадянських» партій, білогвардійців, жандармів і службовців царської Росії, бандитів, реемігрантів, учасників антирадянських організацій, церковників і сектантів, наказом наркома внутрішніх справ СРСР генерального комісара...
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200229 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Робота «трійок» на Чернігівщині / В. Розстальний // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 79-85. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200229 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2002292024-11-20T18:04:16Z Робота «трійок» на Чернігівщині Розстальний, В. З архівних джерел У зв’язку з проведенням масових «операцій» щодо колишніх куркулів, членів «антирадянських» партій, білогвардійців, жандармів і службовців царської Росії, бандитів, реемігрантів, учасників антирадянських організацій, церковників і сектантів, наказом наркома внутрішніх справ СРСР генерального комісара держбезпеки М. Єжова за № 00447 від 30 липня 1937 р. були створені республіканські, крайові та обласні «трійки» для розгляду справ на вказану категорію осіб, які за мірою покарання поділялися на дві категорії: 1. Найбільш ворожі із перерахованих вище елементів, які підлягають розстрілу; 2. Всі інші, які підлягають ув’язненню в табори чи тюрми на строк від 8 до 10 років. 1996 Article Робота «трійок» на Чернігівщині / В. Розстальний // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 79-85. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200229 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З архівних джерел З архівних джерел |
| spellingShingle |
З архівних джерел З архівних джерел Розстальний, В. Робота «трійок» на Чернігівщині Сiверянський літопис |
| description |
У зв’язку з проведенням масових «операцій» щодо колишніх куркулів, членів «антирадянських» партій, білогвардійців, жандармів і службовців царської Росії, бандитів, реемігрантів, учасників антирадянських організацій, церковників і сектантів, наказом наркома внутрішніх справ СРСР генерального комісара держбезпеки М. Єжова за № 00447 від 30 липня 1937 р. були створені республіканські, крайові та обласні «трійки» для розгляду справ на вказану категорію осіб, які за мірою покарання поділялися на дві категорії: 1. Найбільш ворожі із перерахованих вище елементів, які підлягають розстрілу; 2. Всі інші, які підлягають ув’язненню в табори чи тюрми на строк від 8 до 10 років. |
| format |
Article |
| author |
Розстальний, В. |
| author_facet |
Розстальний, В. |
| author_sort |
Розстальний, В. |
| title |
Робота «трійок» на Чернігівщині |
| title_short |
Робота «трійок» на Чернігівщині |
| title_full |
Робота «трійок» на Чернігівщині |
| title_fullStr |
Робота «трійок» на Чернігівщині |
| title_full_unstemmed |
Робота «трійок» на Чернігівщині |
| title_sort |
робота «трійок» на чернігівщині |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
З архівних джерел |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200229 |
| citation_txt |
Робота «трійок» на Чернігівщині / В. Розстальний // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 79-85. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT rozstalʹnijv robotatríjoknačernígívŝiní |
| first_indexed |
2024-11-26T04:12:12Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:12:12Z |
| _version_ |
1818524121974177792 |
| fulltext |
З АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ
Віталій Розстальний
●
РОБОТА «ТРІЙОК» НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
У зв’язку з проведенням масових «операцій» щодо колишніх куркулів, членів
«антирадянських» партій, білогвардійців, жандармів і службовців царської Росії,
бандитів, реемігрантів, учасників антирадянських організацій, церковників і сектан-
тів, наказом наркома внутрішніх справ СРСР генерального комісара держбезпеки
М. Єжова за № 00447 від 30 липня 1937 р. були створені республіканські, крайові
та обласні «трійки» для розгляду справ на вказану категорію осіб, які за мірою
покарання поділялися на дві категорії: 1. Найбільш ворожі із перерахованих вище
елементів, які підлягають розстрілу; 2. Всі інші, які підлягають ув’язненню в табори
чи тюрми на строк від 8 до 10 років.
Цим наказом, зокрема, був затверджений склад «трійки» по Чернігівській об-
ласті: голова — начальник облуправління НКВС УРСР капітан, пізніше — майор
держбезпеки (дорівнювало званню комбрига у Червоній Армії) М. Б. Корнев; чле-
ни: 1-й секретар обкому та міськкому КП(б)У П. П. Маркітан і обласний прокурор
М. С. Склярський. Перше своє засідання «трійка» провела 9 серпня 1937 р. Зго-
дом склад її змінювався. Так, після М. Корнева, якого у лютому 1938 р. перевели
до Білорусії, «трійку» очолив майор держбезпеки А. І. Єгоров — новий начальник
обласного УНКВС. Членами цього позасудового органу в різний час були О. Д. Ми-
хайлов (2-й секретар обкому КП(б)У), О. Ф. Федоров (1-й секретар обкому КП(б)У,
І. Л. Савранський (облпрокурор після зняття Склярського), Т. Я. Донченко (пом.
облпрокурора у спецсправах), Д. В. Шильштудт (заввідділом керівних парторганів
і член бюро обкому КП(б)У, Товчи-Гречко (заст. облпрокурора).
Всього за період діяльності «трійки» (з 9.08.1937 р. по 30.10.1938 р.) до роз-
стрілу було «засуджено» 4625 чоловік (тільки за час з 31.03 по 29.04.1938 р. вищу
міру покарання отримали 2404 чоловіки!). До виправно-трудових таборів було за-
слано 3463 чоловіки, до тюремного ув’язнення «засуджено» 35 чоловік і до заслан-
ня у Казахстані — 1. Всього «трійка» репресувала 8114 чоловік. Серед них най-
більший відсоток селян, є багато учителів, є викладачі вузів, радянські та державні
працівники, робітники, безробітні.
Крім «трійки», справи чернігівських «ворогів народу» передавали також на т. з.
«двійку», створену у Москві 11.08.1937 р. (чекісти називали цей шлях розгляду спра-
ви особливим порядком, або «по альбомних справках»). До складу «двійки» входили
нарком М. Єжов (коли останній був відсутній, його заміняв 1-й заступник М. Фри-
новський) і Прокурор СРСР А. Вишинський (з заміною 1-м заступником Г. Леплевсь-
ким). З 13.09.1937 р. по 16.02.1938 р. «двійка» відправила на той світ 474 черні-
гівці, 496 чоловік «поїхали» до таборів, а троє — на заслання.
По всіх неосяжних просторах колишньої Радянської імперії розкидала черні-
гівців караюча десниця сталінського правосуддя, звичайно, крім тих, хто вже зна-
йшов свій останній притулок у рідній землі. Наведу перелік таборів, де найчастіше
відбували покарання наші земляки, щоб читач мав хоч невелике уявлення про цю
кошмарну країну вбивства, насильства і наруги, назва якій — ГУТАБ: Соловецький,
Свірський (Ленінградська обл.), Карагандинський, Каргопольський (Архангельська
обл.), Івдельський (Свердловська обл.), Сибірський (Новосибірська обл.), Північно-
Східний (Магадан), Норільський, Темниківський (Мордовська АРСР), Амурський, Вол-
зький (Ярославська обл.), Усть-Вимський (Комі АРСР), Горшорський (Новосибірська
обл.), Локчимський (Комі АРСР), Біломоро-Балтійський (ст. Медвежа гора Мур-
манської залізниці), Дмитрівський (Московська обл.), Самарський (Куйбишевська
Сіверянський літопис 79
обл.), Томськ-Асінський (Новосибірська обл.), Ново-Тамбовський (Далекосхідний
край), Буреїнський залізничний (Амурська обл.), Північний залізничний (Комі АРСР),
Кулойський (Архангельська обл.). Красноярський, Усольський (Урал), Сусловський
(Красноярський край), Тагільський (Свердловська обл.), Північно-Уральський (Сверд-
ловська обл.), Южський (Івановська обл.), Прорвенський (Астрахань), Онезький (Ар-
хангельська обл.), Вятський (Кіровська обл.), Березівський (Архангельська обл.), Пів-
денний (Бурят-Монгольська АРСР), Прикаспійський (Азербайджанська РСР).
Якщо врахувати, що, крім «трійки» та «двійки», долі наших земляків вершили:
виїзна сесія Військової Колегії Верхсуду СРСР (у Чернігові була двічі 11.09.1937 р. і
29.09.1938 p., до того ж чернігівців возили на її засідання до Києва і навіть до
Сталіно), військові трибунали 15-го стрілецького корпусу, Київського і Харківського
ВО, спецколегія обласного суду, то стає більш зрозумілим масштаб репресій сис-
теми проти власного нещасного народу...
На закінчення хотілося б розповісти про долю членів чернігівської «трійки».
Мирон Борисович Корнєв-Капелюс після призначення пом. наркома внутрішніх справ
Білоруської РСР невдовзі був заарештований і розстріляний у березні 1939 р. у
Москві. Така ж доля спіткала і депутата Верховної Ради УРСР, начальника УНКВС по
Чернігівській області Андрія Івановича Єгорова. Його заарештували у грудні 1938 р.
і розстріляли також у Москві 27 липня 1941 р. Старшого лейтенанта держбезпеки
(майор у Червоній Армії) заступника начальника УНКВС по Чернігівській області
Івана Тарасовича Широкого перевели на посаду наркома внутрішніх справ Мол-
давської АРСР, де незабаром заарештували і помістили до в’язниці. Там він і по-
вісився. Загинули також 1-й та 2-й секретарі обкому КЛ(б)У Павло Пилипович Мар-
кітан (заарештований 28.08.1937 p., розстріляний 25.10.1937 р. у Києві) і Олексій
Дмитрович Михайлов (заарештований 25.04.1938 p., розстріляний 22.09.1938 р. у Ки-
єві). Порівняно кращою видалася доля Дмитра Володимировича Шильштудта, яко-
го репресували влітку 1938 р. і звільнили лише у 1940 р. (але хоч звільнили). Помер
він у Чернігові наприкінці 70-х років. Не були репресовані О. Ф. Федоров, І. Л. Са-
вранський (до війни залишався обласним прокурором, помер у 60-х — 70-х роках),
М. С. Склярський, Т. Я. Донченко, Товчи-Гречко.
Сіверянський літопис 80
Сіверянський літопис 81
82 Сіверянський літопис
Сіверянський літопис 83
84 Сіверянський літопис
Сіверянський літопис 85
|