Для дитячої радості
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200239 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Для дитячої радості / Н. Фурникова // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 118-119. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200239 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2002392024-11-20T18:05:42Z Для дитячої радості Фурникова, Н. Придеснянська книжкова полиця 1996 Article Для дитячої радості / Н. Фурникова // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 118-119. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200239 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Фурникова, Н. Для дитячої радості Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Фурникова, Н. |
| author_facet |
Фурникова, Н. |
| author_sort |
Фурникова, Н. |
| title |
Для дитячої радості |
| title_short |
Для дитячої радості |
| title_full |
Для дитячої радості |
| title_fullStr |
Для дитячої радості |
| title_full_unstemmed |
Для дитячої радості |
| title_sort |
для дитячої радості |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200239 |
| citation_txt |
Для дитячої радості / Н. Фурникова // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 118-119. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT furnikovan dlâditâčoíradostí |
| first_indexed |
2024-11-26T04:12:31Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:12:31Z |
| _version_ |
1818524140677627904 |
| fulltext |
ДЛЯ ДИТЯЧОЇ РАДОСТІ
Ім’я нашого земляка письменника Володимира Сенцовського (лі-
тературний псевдонім журналіста В. Ященка) уже давно відоме чи-
тачам завдяки книжечкам для малят — «Хлоп’ята з Тополиної вулиці»,
«Оленка не хоче співати», «Дивень-ранок» та інші.
Народився Володимир Іванович 22 липня 1952 року в селі Носе-
лівка Борзнянського району.
У 1973 році закінчив філологічний факультет Ніжинського пед-
інституту імені М. В. Гоголя. Учителював в сільській школі, нині —
журналіст. Саме в ті роки Володимир написав кілька творів для ді-
тей, які були опубліковані в місцевій пресі. Тепер В. Сенцовський —
автор шести дитячих книжок. І кожна з них розкриває чарівність
рідного краю, душ і сердець людей, яких добре знає і любить прозаїк
і поет.
В. Сенцовський — тонкий лірик, він глибоко знає психологію ди-
тини. Образи, створені письменником, осяяні глибиною думок і по-
чуттів. Тони, якими він змальовує сільське життя, м’які, пастельні. Але
скільки тут відтінків! Приємно дивують художні образи, які розвива-
ють творчу уяву маленьких читачів.
А щойно в Чернігові вийшла друком ще одна книжечка автора
«ЛИЦАР І ПОПЕЛЮШКА» — маленька повість та оповідання і вірші
для середнього шкільного віку. Це чудовий подарунок хлоп’ятам і дів-
чаткам, які вчаться пізнавати світ, розрізняти добро і зло, входять у
складний процес людських взаємин.
До нової збірочки увійшли твори про дітей і школу, які вперше
побачили світ на сторінках чернігівської молодіжної газети «Гарт».
Це видання ще раз засвідчило, що В. Сенцовський цікаво, оригінально
йде своєю творчою стежкою. Автор не зрадив своїм переконанням. Він
не шукає чорноти, негативу, бо в нього ніжна і любляча душа.
Як бере за душу «Полонез Огінського», де хлопчик і дідусь за
допомогою музики знаходять спільну мову, мовби виникає душевна єд-
ність поколінь, яку дехто уперто намагається розірвати.
Або «Народження Ікара» — пісня гуманізму, любові, вірніше,
взаємолюбові всього сущого на землі, що здатна творити дива.
Припадають до душі його вірші — зовні прості, непретензійні,
теп-лі й щиро розчулені, осяяні коханням, щирою дружбою, вірою в май-
буття.
Травневий сад напнув вітрила,
Змахнуло сонце чарівним веслом,
І ніжна пелюсткова хвиля
Гойднула, наче, човника, село.
І вже, радіючі тій ласці,
Що полонила тихий світ умить,
Пливе село, немав у казці,
У казці, де ніколи не штормить.
Та чи не найголовніше в оповіданнях В. Сенцовського те, що ав-
тор спонукає своїх читачів замислитись, чи правильно чинять його
герої. Спонукає, а не повчає менторським тоном.
Авторська ненав’язливість, уміле маневрування творчими прийо-
мами робить твори письменника вивершеними, високохудожніми.
Характери героїв книжки проявляються у стосунках з ровесника-
ми, батьками, сусідами. Навіть прояви дитячого егоїзму чи надмірна
118 Сіверянський літопис
цікавість здатні виховати в малих читачів риси, яких так не виста-
чає сьогодні навіть нам, дорослим.
У передньому слові до збірки В. Сенцовського «ЛИЦАР І ПОПЕ-
ЛЮШКА» письменник Віктор Кава, наш земляк, лауреат премії іме-
ні Лесі Українки, пише: «Коли я прочитав його збірку «Привези мені,
тату, сонце», то мовби мурашки забігали по моєму тілу — ось вона,
поезія в прозі, ось нащадок великого Степана Васильченка, мого
вчителя».
З цими словами талановитого майстра української дитячої літе-
ратури не можна не погодитись.
Наталія ФУРНИКОВА.
ПОВЕРНЕННЯ ГЕТЬМАНА
Павло Скоропадський особа, навколо якої тривалий час точи-
лися неабиякі дискусії. Тому поява його книги «СПОГАДИ», що по-
бачила світ 1995 р. у Києві (видавництво «Філадельфія»), зацікавила
не лише істориків, краєзнавців і педагогів, але й широке коло читачів.
Нарис спогадів останнього гетьмана України, що пропонується
читачеві, дає можливість відчути внутрішній світ цієї людини, поба-
чити й зрозуміти світогляд Скоропадського, його оцінку подій, які пе-
реживала українська земля у важкі роки революції і в епіцентрі яких
певний час він перебував (автор охоплює період з 1917 по 1918 pp.).
«СПОГАДИ» вражають ясним, відвертим і недвозначним описом
розвитку найважливіших аспектів діяльності Павла Скоропадського,
насамперед як головнокомандувача 24-им корпусом російської імпер-
ської армії, Першим Українським корпусом і як гетьмана України. Ско-
ропадський наголошує, що він хоче подати власне бачення подій свого
часу так, як він сам їх розумів, а оцінка його роботи—це справа майбут-
ньої історичної науки: «Можливо, майбутнім історикам революції мої
записки пригодяться. Прошу їх повірити, що все. написане мною буде
правильним, тобто я буду заносити так, як мені бачилось становище
на даний час, а чи правильно я думав, чи неправильно — у цьому до-
поможе розібратись майбутнє».
До книги також увійшли спогади Павла Скоропадського «МОЕ
ДЕТСТВО НА УКРАИНЕ», де автор згадує про найкращі роки свого
життя на Чернігівщині.
Спомини починаються з того періоду, коли автор перебував в Трос-
тянці на Ічнянщині. Павло Скоропадський дає яскраву характеристи-
ку рідних, змальовує побут і звичаї родини. «Мой дед, Иван Михайло-
вич Скоропадский — бывший полтавский губернский предводитель
дворяства. По выходе в отставку он поселился в своем имении Тро-
стянец, где и жил почти безвыездно. Это был очень умный и образо-
ванный человек... У Ивана Михайловича была одна страсть: это лю-
бовь к природе. Живя, как я уже сказал выше, постоянно в
Тростянце и обладая крупными средствами, он создал Тростянецкий парк, ко-
торый к концу его жизни представлял крупную достопримечательность
Украины. Не говоря о художественной стороне последнего, удив-
лявшей всех, кому приходилось в нем бывать, парк этот по количест-
ву собранных в нем редких экземпляров деревьев мог конкурировать
с первоклассными ботаническими садами Европы».
Родина Скоропадських була дуже гостинна, тому до них часто за-
їжджали сусіди, серед яких Василь Васильович Тарновський відо-
Сіверянський літопис 119
|