Повернення Гетьмана
Нарис спогадів останнього гетьмана України, що пропонується читачеві, дає можливість відчути внутрішній світ цієї людини, побачити й зрозуміти світогляд Скоропадського, його оцінку подій, які переживала українська земля у важкі роки революції і в епіцентрі яких певний час він перебував (автор охоплю...
Збережено в:
| Дата: | 1996 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200240 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Повернення Гетьмана / Н. Лузіна // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 119-120. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200240 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2002402024-11-20T18:05:49Z Повернення Гетьмана Лузіна, Н. Придеснянська книжкова полиця Нарис спогадів останнього гетьмана України, що пропонується читачеві, дає можливість відчути внутрішній світ цієї людини, побачити й зрозуміти світогляд Скоропадського, його оцінку подій, які переживала українська земля у важкі роки революції і в епіцентрі яких певний час він перебував (автор охоплює період з 1917 по 1918 pp.). 1996 Article Повернення Гетьмана / Н. Лузіна // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 119-120. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200240 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Лузіна, Н. Повернення Гетьмана Сiверянський літопис |
| description |
Нарис спогадів останнього гетьмана України, що пропонується читачеві, дає можливість відчути внутрішній світ цієї людини, побачити й зрозуміти світогляд Скоропадського, його оцінку подій, які переживала українська земля у важкі роки революції і в епіцентрі яких певний час він перебував (автор охоплює період з 1917 по 1918 pp.). |
| format |
Article |
| author |
Лузіна, Н. |
| author_facet |
Лузіна, Н. |
| author_sort |
Лузіна, Н. |
| title |
Повернення Гетьмана |
| title_short |
Повернення Гетьмана |
| title_full |
Повернення Гетьмана |
| title_fullStr |
Повернення Гетьмана |
| title_full_unstemmed |
Повернення Гетьмана |
| title_sort |
повернення гетьмана |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1996 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200240 |
| citation_txt |
Повернення Гетьмана / Н. Лузіна // Сіверянський літопис. — 1996. — № 6. — С. 119-120. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT luzínan povernennâgetʹmana |
| first_indexed |
2024-11-26T04:12:33Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:12:33Z |
| _version_ |
1818524142878588928 |
| fulltext |
цікавість здатні виховати в малих читачів риси, яких так не виста-
чає сьогодні навіть нам, дорослим.
У передньому слові до збірки В. Сенцовського «ЛИЦАР І ПОПЕ-
ЛЮШКА» письменник Віктор Кава, наш земляк, лауреат премії іме-
ні Лесі Українки, пише: «Коли я прочитав його збірку «Привези мені,
тату, сонце», то мовби мурашки забігали по моєму тілу — ось вона,
поезія в прозі, ось нащадок великого Степана Васильченка, мого
вчителя».
З цими словами талановитого майстра української дитячої літе-
ратури не можна не погодитись.
Наталія ФУРНИКОВА.
ПОВЕРНЕННЯ ГЕТЬМАНА
Павло Скоропадський особа, навколо якої тривалий час точи-
лися неабиякі дискусії. Тому поява його книги «СПОГАДИ», що по-
бачила світ 1995 р. у Києві (видавництво «Філадельфія»), зацікавила
не лише істориків, краєзнавців і педагогів, але й широке коло читачів.
Нарис спогадів останнього гетьмана України, що пропонується
читачеві, дає можливість відчути внутрішній світ цієї людини, поба-
чити й зрозуміти світогляд Скоропадського, його оцінку подій, які пе-
реживала українська земля у важкі роки революції і в епіцентрі яких
певний час він перебував (автор охоплює період з 1917 по 1918 pp.).
«СПОГАДИ» вражають ясним, відвертим і недвозначним описом
розвитку найважливіших аспектів діяльності Павла Скоропадського,
насамперед як головнокомандувача 24-им корпусом російської імпер-
ської армії, Першим Українським корпусом і як гетьмана України. Ско-
ропадський наголошує, що він хоче подати власне бачення подій свого
часу так, як він сам їх розумів, а оцінка його роботи—це справа майбут-
ньої історичної науки: «Можливо, майбутнім історикам революції мої
записки пригодяться. Прошу їх повірити, що все. написане мною буде
правильним, тобто я буду заносити так, як мені бачилось становище
на даний час, а чи правильно я думав, чи неправильно — у цьому до-
поможе розібратись майбутнє».
До книги також увійшли спогади Павла Скоропадського «МОЕ
ДЕТСТВО НА УКРАИНЕ», де автор згадує про найкращі роки свого
життя на Чернігівщині.
Спомини починаються з того періоду, коли автор перебував в Трос-
тянці на Ічнянщині. Павло Скоропадський дає яскраву характеристи-
ку рідних, змальовує побут і звичаї родини. «Мой дед, Иван Михайло-
вич Скоропадский — бывший полтавский губернский предводитель
дворяства. По выходе в отставку он поселился в своем имении Тро-
стянец, где и жил почти безвыездно. Это был очень умный и образо-
ванный человек... У Ивана Михайловича была одна страсть: это лю-
бовь к природе. Живя, как я уже сказал выше, постоянно в
Тростянце и обладая крупными средствами, он создал Тростянецкий парк, ко-
торый к концу его жизни представлял крупную достопримечательность
Украины. Не говоря о художественной стороне последнего, удив-
лявшей всех, кому приходилось в нем бывать, парк этот по количест-
ву собранных в нем редких экземпляров деревьев мог конкурировать
с первоклассными ботаническими садами Европы».
Родина Скоропадських була дуже гостинна, тому до них часто за-
їжджали сусіди, серед яких Василь Васильович Тарновський відо-
Сіверянський літопис 119
мий збирач української старовини, що пізніше перейшла до Черні-
гівського історичного музею його імені. Бували у Тростянці досить ві-
домі літератори, музиканти, живописці. Досить сказати, що у І. М. Ско-
ропадського тривалий час гостював М. М. Ге — один із відомих ху-
дожників того часу. «Помню также, — згадує П. П. Скоропадський, —
выдающихся музыкантов, братьев Зарембо. В Тростянце и дед, и все
остальные жители страшно любили музыку. Вообще, все пребывание
в Тростянце мое связано с миром звуков: постоянная игра на форте-
пиано, трио и квартеты струнные чередовались из дня в день. Я очень
любил музыку и старался всегда не упустить случая послушать му-
зыкантов. В смысле общего музыкального развития это Тростянецкое
пребывание, несомненно, имело для меня в жизни большое значение.
Могу сказать, что после уже в жизни не приходилось больше нахо-
диться в такой постоянной музыкальной обстановке».
Дитинство Павла Скоропадського повне переїздів. Деякий час він
жив у Стародубі, зупинялась родина і в Брезгунівці, але «самое луч-
шее время нашего детства провел я в Волокитине Глуховского уезда
Черниговской губернии». Закінчуються дитячі згадки переїздом до
Москви.
Коротка хроніка життя Павла Скоропадського дає читачеві змогу
більш повно познайомитись з його особою, життєвим шляхом та бага-
товіковою історією родоводу. І дуже добре, що теперішнє і майбутнє
покоління школярів і студентів, вивчаючи історію України, дійшовши
до періоду Гетьманату, може ознайомитись з правдивим описом оче-
видця та дати об’єктивну оцінку подіям того часу.
Наталія ЛУЗІНА.
ДАВНО ОЧІКУВАНА ЗУСТРІЧ
Нині — доба відродження, повернення скарбів літератури й мис-
тецтва народові, нових зустрічей з відомими, але з різних причин при-
забутими іменами.
Ось перед нами «Зібрання творів С. М. Музиченка та спогадів про
нього». Воно вражає добротністю видання, оформлення, гарним
папером. Не можна без хвилювання читати: «Ця книга видана за ра-
хунок внесків благодійників Всеукраїнського благодійного фонду
«Відродження села Макіївки Носівського району Чернігівської обла-
сті».
Зупинимося на мить. Так, ми вже читали такі слова. Фонд видру-
кував цікаву працю М. М. Баклана «Історія села Макіївки». Отже,
книга С. М. Музиченка — друге видання Макіївських благодійників!
Чудово! Унікальний, єдиний в Україні такого типу Фонд діє! І діє ак-
тивно, плідно.
Хто ж такий С.М. Музиченко?
Про це розповідає у вступному слові голова Макіївської сільської
Ради М. М. Коровай. Степан Михайлович вчителював у рідному селі,
писав поезії, пісні, картини, керував хором, опублікував оповідання
про художників, зібрані у книзі «Подих землі».
Розширює і поглиблює образ С. М. Музиченка земляк, лауреат
міжнародної української премії ім. Г. Сковороди, лауреат літератур-
120 Сіверянський літопис
|