Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника
Переглядаючи різні документальні колекції та статті у Гарвардській бібліотеці, знаходимо багато цікавих матеріалів, які ілюструють життя й побут у першій модерній українській державі — Гетьманщині 17—18 ст. До них належить рідкісний опис вибору полковника козаками та потвердження його гетьманом....
Збережено в:
Дата: | 1997 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200246 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника / Ю. Гаєцький // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 47-48. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-200246 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-2002462024-11-23T14:04:19Z Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника Гаєцький, Ю. Розвідки Переглядаючи різні документальні колекції та статті у Гарвардській бібліотеці, знаходимо багато цікавих матеріалів, які ілюструють життя й побут у першій модерній українській державі — Гетьманщині 17—18 ст. До них належить рідкісний опис вибору полковника козаками та потвердження його гетьманом. 1997 Article Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника / Ю. Гаєцький // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 47-48. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200246 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Розвідки Розвідки |
spellingShingle |
Розвідки Розвідки Гаєцький, Ю. Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника Сiверянський літопис |
description |
Переглядаючи різні документальні колекції та статті у Гарвардській бібліотеці, знаходимо багато цікавих матеріалів, які ілюструють життя й побут у першій модерній українській державі — Гетьманщині 17—18 ст.
До них належить рідкісний опис вибору полковника козаками та потвердження його гетьманом. |
format |
Article |
author |
Гаєцький, Ю. |
author_facet |
Гаєцький, Ю. |
author_sort |
Гаєцький, Ю. |
title |
Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника |
title_short |
Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника |
title_full |
Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника |
title_fullStr |
Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника |
title_full_unstemmed |
Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника |
title_sort |
сторінки з побуту гетьманщини: вибір полковника |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
1997 |
topic_facet |
Розвідки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200246 |
citation_txt |
Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника / Ю. Гаєцький // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 47-48. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT gaêcʹkijû storínkizpobutugetʹmanŝinivibírpolkovnika |
first_indexed |
2024-11-26T04:12:44Z |
last_indexed |
2024-11-26T04:12:44Z |
_version_ |
1818524156611788800 |
fulltext |
Юрій Гаєцький
СТОРІНКИ З ПОБУТУ ГЕТЬМАНЩИНИ:
ВИБІР ПОЛКОВНИКА
Переглядаючи різні документальні колекції та статті у Гарвард
ській бібліотеці, знаходимо багато цікавих матеріалів, які ілюструють
життя й побут у першій модерній українській державі — Гетьманщині
17— 18 ст.
До них належить рідкісний опис вибору полковника козаками та
потвердження його гетьманом.
В 1929 році проф. Микола Петровський видав документ «Елекції»
переяславського полковника Івана Лисенка у дев’ятому томі «Записок
Ніженського інституту народної освіти». Цей матеріал переписаний з
московського архіву міністерства юстиції — книги «Малоросійського
приказу». В половині 1690 року полковник переяславський Леонтій По
луботок (батько майб. наказного гетьмана Павла Полуботка) був звіль
нений зі свого уряду. Для переведення виборів нового полковника геть
ман Іван Мазепа вислав трьох визначних представників до Переяслава;
військового товариша Захара Шийкевича, колишнього генерального пи
саря (1665—69), за гетьманів Івана Броюховецького та Дем’яна Много
грішного, військового товариша Якова Жураківського, колишнього пол
ковника ніжинського (1678— 1685) за гетьмана Івана Самойловича та
сотника полкової сотні ніжинського полку, Василя Ігумецького, колиш
нього наказного полковника ніжинського (1673), за гетьмана Д. Мно
гогрішного. Титул військових товаришів за Гетьманщини носили визнач
ніші особи, які не мали визначеного уряду, але були до диспозиції геть
мана та Генеральної військової канцелярії.
Кандидатів на уряд переяславського полковника було два: Іван
Лисенко, який вже був полковником у Переяславі в 1677— 1679 роках,
та Константин Мокієвський, який опісля став полковником київським
(1691— 1708).
Голосували на полковника всі козаки, 17 сотень переяславського
полку, спершу окремо по сотнях і присилали своїх репрезентантів до
Переяслава на останні вибори перед гетьманськими представниками.
Тоді також голосували полкові старшини, а саме обозний, суддя, писар,
осаул, хорунжий та отаман Переяслава й чотири значкові товариші.
Останні, це колишні старшини полкові або інші заслужені особи, які
підлягали тільки полковникові, хоч могли жити де-небудь на території
полку, але були звільнені від наказів льокальних сотників. Крім того
голосувало також дев’ять членів переяславської міської ради.
В день виборів, 25 червня 1690 року, зібралася полкова старшина,
сотники, репрезентанти козацтва та «значніші особи» в полковничому
дворі. Гетьманські представники сіли за стіл. Спершу прочитано елек-
ційний універсал гетьмана Мазепи (який не зберігся), а потім підсту
пали по черзі козацька старшина й інші й давали свої «вотум», себто
голоси, полковому осаулові.
Зі старшини голосували за Лисенка обозний і суддя, а за Мокієв-
ського писар, осаул, хорунжий та отаман переяславський; зі значкових
товаришів на Лисенка голосувало два і два на Макіївського. Козацтво
всіх 17 сотень подало свої голоси на Лисенка, себто з першої та другої
полкових сотень у Переяславі, Трахтемирів, Воронків, Басань, Бариш-
Сіверянський літопис 47
ківка, Гельнязів, Золотоноша, Кропивна, Іркліїв, Піщани, Домонтів,
Бубнів, Ліплява, Борисполе, Яготин і Березань, хоч у двох сотнях, а са
ме у Кропивні та Борисполі, багато голосували за Мокієвського.
Також члени міської ради подали свої голоси на Лисенка, моти
вуючи при тім, що за його першого полковництва, в 1677—79 роках,
місто Переяслав зросло і збагатіло, а за його наслідників Войци Сер
бина (1679—83), Леонтія Полуботка (1683—87), Родіона Райци (1687
—88) і вдруге Леонтія Полуботка (1689—90), місто зубожіло. Це між
іншим і є єдина причина, подана в цілім документі, чому голосували
за Лисенка, а не за Мокієвського.
Отже, Іван Лисенко був вибраний полковником в червні, але офі
ційно почав урядувати аж у серпні, коли поїхав до гетьманської столи
ці в Батурині й одержав полковничий пернач від Івана Мазепи. Пол
ковництво Лисенка тривало до його смерті у вересні 1692 і на його міс
це був вибраний сотник Золотоноші Іван Мирович (1692—1706).
Цей документ показує недвозначно, що бодай у 17 ст. козацтво ча
сто само вибирало своїх полковників та що ті вибори гетьман потверд
жував. Також бачимо, що процес виборів мав свої вимоги, правибори
по сотнях і загальні вибори, де делегати сотень давали свій голос на
того кандидата, котрого хотіли козаки. Формальності вибору вимагали
участи представників гетьмана, що й легітимізувало їх в очах вищих
властей.
Також ця елекція відбувалась у мирнім часі, де було можливо пе
рейти всі формальності, зв’язані з перебранням влади полковника. Це
заперечує деякою мірою погляди кількох дослідників, які твердили, що
влада переходила в атмосфері хаосу, хабарництва та підкупства. Від
криття й публікація інших елекційних документів з 17 ст. дозволить
зробити більш точні висновки про перебір влади в полках.
48 Сіверянський літопис
|