З історії розвитку чернігівської земської статистики
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200247 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З історії розвитку чернігівської земської статистики / A. Гапієнко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 49-65. — Бібліогр.: 85 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200247 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2002472024-11-23T14:04:29Z З історії розвитку чернігівської земської статистики Гапієнко, A. Розвідки 1997 Article З історії розвитку чернігівської земської статистики / A. Гапієнко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 49-65. — Бібліогр.: 85 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200247 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Гапієнко, A. З історії розвитку чернігівської земської статистики Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Гапієнко, A. |
| author_facet |
Гапієнко, A. |
| author_sort |
Гапієнко, A. |
| title |
З історії розвитку чернігівської земської статистики |
| title_short |
З історії розвитку чернігівської земської статистики |
| title_full |
З історії розвитку чернігівської земської статистики |
| title_fullStr |
З історії розвитку чернігівської земської статистики |
| title_full_unstemmed |
З історії розвитку чернігівської земської статистики |
| title_sort |
з історії розвитку чернігівської земської статистики |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200247 |
| citation_txt |
З історії розвитку чернігівської земської статистики / A. Гапієнко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 49-65. — Бібліогр.: 85 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT gapíênkoa zístoríírozvitkučernígívsʹkoízemsʹkoístatistiki |
| first_indexed |
2024-11-26T04:12:46Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:12:46Z |
| _version_ |
1818524158389125120 |
| fulltext |
Андрій Гапієнко
З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ЗЕМСЬКОЇ
СТАТИСТИКИ
Перед земськими установами, одразу після їх утворення в 1864 р.,
постало питання: з чого почати, які заходи вжити і як організувати
справу, щоб виконати покладені на них обов’язки. Адже на початку
свого існування «земство... нагадувало багатого спадкоємця, який отри
мав величезний, але розладнаний набуток, відносно якого не існувало
рішуче ніяких відомостей». А це, в свою чергу, «позбавляло будь-якої
можливості здійснювати корінну реформу народного господарства, яке,
між тим, тріщало по всім швам».1 Отже, «земству, — як зазначав ві
домий статистик М. Ф. Аненський, — потрібно було розробити питання
про вартість та прибутковість землі і інших нерухомих маєтностей, як
головного об'єкту земського оподаткування». Саме з цією метою були
створені статистичні бюро.2
Безперечно, земська статистика не була чимось надзвичайним, а
являла собою результат значної підготовчої роботи, яка проводилася
дослідниками соціально-економічного життя країни ще в 30—40-х рр.
XIX ст3 Крім того, до відкриття земських установ у Російській імпе
рії існувала і урядова статистика, яка збирала необхідні для адмініст
рації відомості про деякі галузі народного господарства. Але урядова
статистика, по-перше, не повідомляла даних для визначення вартості
об’єктів земського оподаткування, а, по-друге, її дані були не тільки
неповними, але й, часто-густо, неточними. Так, наприклад, урядові гу
бернські статистичні комітети, не досліджуючи землеволодіння по ок
ремих ділянках земель, які належали тому або іншому власнику, обме
жувалися вивченням окремих територій повітів (так званих «дач»). За
встановленим порядком кожна волость складала для губернського ста
тистичного комітету відомості по шести головних таблицях: 1) про
кількість дворів і мешканців у поселеннях по станах, 2) про кількість
мешканців за віросповіданням, 3) про кількість худоби, 4) про кіль
кість будівель, за виключенням церков, у міських поселеннях, 5) про
кількість фабрик і заводів у волості, 6) про кількість ремісників у місь
ких поселеннях. У свою чергу, кожен з цих підрозділів складався з ве
ликої кількості рубрик так, що в кінцевому результаті, по закінченні
опису, з’являлася велика книга, але «вона давала дуже мало багатого
матеріалу, бо зміст її далеко не відповідав величезному об’єму».3 Ця
статистична програма була універсальною для всієї неосяжної Росій
ської імперії і не враховувала специфіки різних губерній. Вона містила
питання про верблюдів і оленів, про наявність театрів у волостях і, на
віть, про язичницькі капища. Врешті-решт, це призводило до «жахли
вих перекручень незрозумілих для писарів слів».4
Саме тому, деякі земства висловлювались за злиття адміністратив
ної статистики з земською, вважаючи, що «достовірність відомостей, які
отримували губернські статистичні комітети, значно б збільшилась, як
би ці відомості перевірялись земськими діячами, бо їм потреби насе
лення відомі краще, ніж членам комітетів, тобто особам, більшою мі
рою лише тимчасово проживаючих у губерніях, статистикою яких вони
займаються». Лунали пропозиції не тільки про підпорядкування гу
бернських статистичних комітетів земствам, але навіть про їх цілкови
ту ліквідацію і спрямування внаслідок цього урядових коштів на роз
виток земської статистики. Але уряд не пішов на це.5
Сіверянський літопис 49
Земські статистичні дослідження спочатку проводилися без наяв
ності особливого статистичного апарату і лише з 1871 р. при земських
управах починають виникати спеціальні органи у вигляді «столів» або
відділень, які згодом перетворилися в статистичні бюро.6
Чернігівське губернське земство також зіткнулося з необхідність
отримання точних статистичних даних, щоб «земські кошти, взагалі не
дуже значні, були використані там, де вони найбільш потрібні і при
тому, по можливості, доцільно і економно». До активізації статистич
них досліджень земство спонукала продовольча криза в північних пові
тах Чернігівської губернії. Оскільки інформація про реальний стан
справ у цьому регіоні була вкрай суперечливою, губернські збори при
значили премію за його статистичне дослідження.7
Як наслідок, результати, отримані після дослідження економічного
положення Мглинського і Суражського повітів Чернігівської губернії,
«спричинили низку законодавчих заходів, як по відношенню до мешкан
ців цих повітів, так, між іншим, по всій Росії до полегшання чисельно
го класу землевласників з колишніх кріпаків».8
А в 1874 р. чернігівське губернське земське зібрання постановило
створити спеціальну комісію «для змін підстав земської розкладки».
Члени комісії, ознайомившись з станом справ у цій галузі, як у Черні
гівській, так і в інших губерніях, «прийшли до висновку, що при існую
чих даних про губернію, без збирання нових, більш точних статистичних
відомостей про землеволодіння та прибутковість земель і міського май
на, а особливо про цінність і прибутковість фабрик і заводів, правиль
на розкладка земських податків не може бути зовсім зроблена». Саме
тому, збирання цих відомостей комісія рекомендувала доручити «не
випадковим збирачам, а особам, які спеціально поставили себе для
цієї мети», створивши при губернській земській управі статистичне від
ділення.9
Крім цього, членами комісії були розроблені «Основания устрой
ства земской статистики в Черниговской губернии», якими передбача
лося, що, по-перше, статистичне відділення буде складатися з голову
ючого, члена губернської управи і двох осіб по найму, бажано з ви
щою освітою, по-друге, воно, як колегіальна установа, буде мати пра
во зноситися з земськими, офіційними і приватними особами, по-третє,
програми робіт відділення повинні визначатися його членами «по узгод
женню з губернською управою і згідно з вказівками статистичного
з’їзду», який повинен був збиратися принаймні раз на рік «для загаль
ного керівництва земськими статистичними роботами в губернії», по-
четверте, всі статистичні дані членам віділення рекомендувалося зби
рати «особисто і на місцях», і, нарешті, по-п’яте, планувалося друку
вати «Труды» статистичного відділення цілком або у вигляді витягів на
сторінках «Земского сборника Черниговской губернии» і окремими
книгами. Ознайомившись з «Основаниями устройства земской статисти
ки», чернігівська губернська земська управа 21 листопада 1875 р. по
становила надрукувати їх у «Земском сборнике» і передати на розгляд,
чергових губернських земських зборів.10
Чернігівське губернське земське зібрання, в свою чергу, також під
тримало пропозиції комісії і, як наслідок, 7 лютого 1876 року при чер
нігівській губернській земській управі було відкрите статистичне від-
ділення.11 До його складу ввійшли О. О. Русов, В. Є. Варзар і П. П. Че-
рвінський. Отже, земствам для проведення статистичних робіт дове
лося звернутися до осіб, які до того часу, як правило, стояли осторонь
земських справ. Надання земським статистикам можливості вільно дія
ти сприяло залученню до статистичних бюро значної кількості пред
ставників тодішньої інтелігенції. Не даремно земських статистиків на
зивали «третім елементом у земстві».12
50 Сіверянський літопис
О. О. Русов, який саме на той час шукав роботу після звільнення
у 1876 р. (за «неблагонадійність») з посади вчителя київської гімназії,
за порадою чернігівського земця О. Ліндфорса, переїздить до Чернігова
і обіймає посаду земського статистика. Ця посада, як пізніше згадува
ла С. М. Русова, давала йому можливість «наблизитися до народу, до
сліджувати його економічне і водночас і етнографічне життя. Крім то
го, вабила й земська служба, в тих часах найбільш незалежна, не за
смічена адміністративним формалізмом і зверхнім гнітом».13
Олександр Олександрович, погоджуючись працювати статистиком у
чернігівському земстві, не без скромності заявляв, що він «у цій спра
ві мало що розуміє».14 Але ж відомо, що О. Русов був одним з найак
тивніших членів «Південно-Західного відділу Російського географічно
го товариства», який займався розробкою не тільки питань з етногра
фії, географії, природознавства України, але й вивченням питань еко
номіки і статистики. Саме в «Південно-Західному відділі» О. Русов не
тільки ознайомився з програмою для збирання статистичних відомостей,
складеною відомим вченим-економієтом М. І. Зібером (Опыт программы
для собирания статистико-экономических сведений. — К., 1875), але й
сам, разом з П. П. Чубинським, брав участь у розробці «Программы
для собирания этнографических и статистических данных».15 Отже, як
бачимо, О. Русов мав певний, принаймні теоретичний, досвід у справі
статистики.
В. Є. Варзар також був у цій справі людиною компетентною і не-
випадковою. Адже, по-перше, мав вищу технічну освіту (в 1874 р. він
закінчив Петербурзький технологічний інститут), а, по-друге, в тому
ж таки 1874 р. побачила світ одна з його перших праць у галузі полі
текономії «Хитрая механика», в якій автор показав антинародну сут
ність податкової політики царського уряду.16
Що ж стосується П. П. Червінського, то не випадково О. О. Русов
називав його «знаменитістю нашого часу».17 Саме в 1875/76 рр. на сто
рінках ліберальної газети «Неделя» з’явилася низка його статей, при
свячених економічним питанням. П. Червінський, використовуючи марк-
сівський «Капітал», намагався обгрунтувати ідею самобутнього шляху
економічного розвитку Росії. У цих працях він виявив себе «як типо
вий ліберальний народник теоретик».18
Розпочинаючи діяльність у лютому 1876 р., члени статистичного
відділення не мали точного уявлення про засоби і можливі межі своїх
досліджень, адже «губернське зібрання, прийнявши постанову про
влаштування відділення, не дало йому певної програми або інструкції,
якою можна було б керуватися»;19 до того ж, на той час, незважаючи
на всю важливість питання правильної і справедливої оцінки предме
тів оподаткування, «навіть більш або менш вдалих спроб у вказаному
напрямку з боку земств зроблено було дуже мало».
Таким чином, у першу чергу чернігівські статистики повинні були
визначити спосіб своїх дій і скласти програму для збирання статистич
них відомостей. З цією метою вони детально ознайомилися не тільки з
матеріалами, які знаходилися в журналах, справах і окремих виданнях
чернігівського земства, але й з тими способами і прийомами, які засто
совувалися для збирання статистичних відомостей у різних губерніях.
Формуючи свою власну бібліотеку, відділення залучило до її фондів не
тільки матеріали чернігівського та інших земств, а також «увійшло в
безпосередні зв’язки з Імператорським Російським географічним това
риством, південно-західним відділенням географічного товариства, з
центральним статистичним комітетом, з статистичними комітетами Чер
нігівським і губерній, прикордонних з Чернігівською.., з статистичними
комітетами, відомими своїми працями з провінційної статистики Росії
(Нижегородським, Вітебським, Самарським), з статистичним бюро при
Сіверянський літопис 51
Херсонській Губернській Земській Управі, з Губернськими Управами:
Тверською і Рязанською».21
Також, для написання програми оціночно-статистичних робіт по
Чернігівській губернії, були використані «окремі статистичні дослід
ження різних приватних осіб, що проводилися в Південній Росії... в
XVIII і XIX віках з часів Рум’янцевського опису Малоросії, порівнян
ня даних якої з тими, які будуть добуті в XIX столітті, чернігівські
статистики ставили собі як певне завдання історико-статистичного по
рівняння». Крім Рум’янцевського опису Малоросії 1765/69 рр., з старих
описово-статистичних трудів чернігівським статистикам були відомі:
«Краткое описание о малороссийском народе и военных его делах» Пет
ра Симоновського (1765), «Землеописание Малої России, изъявляющее
города, местечки, реки, число монастырей и церквей и сколько где вы
борных козаков, подпомощников и посполитых по ревізии 1764 года на
ходилось» Василя Рубана (1777), «Черниговского наместничества топо
графическое описание 1786 г.» Опанаса Шафонського (1851), «Записки
0 Малороссии, ее жителях и произведениях» Якова Марковича (1793) і
багато інших.22
Отже, чернігівські статистики не бажали обмежуватися збиранням
матеріалу, необхідного лише для практичних потреб земстваю. Їх плани
були набагато ширшими. Майбутні «Труды» чернігівського статистич
ного відділення повинні були, крім оціночно-статистичних, містити та
кож дані з історії, географії, топографії та етнографії Чернігівщини.
Взагалі, це було притаманно не тільки чернігівським земським статис
тикам. Як правило, в своїй діяльності земські статистики виходили за
межі офіційних програм, звертаючи увагу на вивчення умов життя на
роду. Протягом перших двадцяти років свого існування земські стати
стичні бюро віддавали перевагу суспільно-науковим, а не вузькопрак
тичним завданням земської статистики.23
«Программа для статистико-экономического изучения Черниговской
губернии» була однією з перших детальних програм з переліком тих
відомостей, які були необхідні для земств у цілях оцінки різних видів
нерухомого майна. Вона отримала схвальні відгуки професора по
літекономії київського університету (майбутнього міністра фінансів і
голови Комітету міністрів) М. X. Бунге. «Програми складені дуже сум
лінно і з знанням справи», — писав професор. У той же час, одним з
недоліків програми, на його думку, був її занадто великий обсяг і на
магання «осягнути неосяжне».24
Трохи згодом це вимушені були визнати і її упорядники, за визна
ченням яких, програма «була задумана широко і весь план майбутньої
роботи малювався в неясних, але в не менш широких розмірах»25
«Програма для статистико-економічного вивчення Чернігівської гу
бернії» складалася з трьох головних розділів: «1) про промисловість
видобувну, або... головним чином про землеробство і умови його існу
вання; 2) про промисловість переробну, як у більш простих, так і в
більш удосконалених формах і про умови, що визначають, її форми;
3) про торгівлю ввутрішню і зовнішню, форми і умови її існування».26
Упорядниками першого, другого і третього розділів програми були
відповідно П. П. Червінський, В. Є. Варзар і М. О. Константинович (го
лова статистичного відділення).
П. Червінськии вніс у першу загальну частину своєї програми 27
запитань, які повинні були допомогти зібрати «найзагальніші відомості
про географічні та економічні умови життя, а також про соціальні та
етнографічні відмінності населення і про обставини побуту розумового
1 морального».2'
52 Сіверянський літопис
Створення статистичної програми означало «закінчення першого
фазису робіт відділення — фазису підготовчого». Оскільки поїздки по
губернії планувалося розпочати лише в жовтні 1876 р., «чернігівські
статистики зайнялися вивченням планів та експлікацій Межової Па
лати і Чернігівської Межової Комісії для визначення землеволодіння»28
А трохи згодом було вирішено перевірити і доповнити програми ста
тистичного опису губернії на прикладі трьох волостей Чернігівського
повіту і надати губернським земським зборам сесії 1876 р. не тільки пе
ревірені і виправлені програми, але й зразки робіт на основі цих про-
грам.29
Але, відвідавши волості, статистики встановили, що, часто-густо,
«землеволодіння являло зовсім іншу картину, чим ту, яку малювали
плани і експлікації Межової Палати». Адже більшість цих планів бу
ла складена в середині та кінці 60-х рр. XIX ст., а «з тих пір, у бага
тьох місцях, де землеволодіння швидко змінювалося, десятки колишніх
власників зникли і замість них з’явилися нові». До того ж, майже 1/4
території Чернігівської губернії взагалі була не розмежована. Як на
слідок, «замість статистики землеволодіння і території», членам відді
лення «довелося обмежитися однією статистикою території». Поступово,
в ході оціночних робіт, «з програми (особливо загальної) були вилуче
ні, незважаючи на їх інтерес, всі зайві етнографічні, народно-юридичні
та інші питання, які склали особливий, необов’язковий додаток до про-
грами».30
Безпосереднім наслідком роботи, проведеної чернігівськими статис
тиками в 3-х волостях Чернігівського повіту, став перший випуск «Тру
дов статистического отделения при черниговской губернской управе»
(1877), в якому були вміщені праці П. Червінського, О. Русова і
В. Варзара. До цього збірника увійшли лише ті дослідження, які, на
думку членів статистичного відділення, «являли інтерес і цільність самі
по собі». За його межами залишилися практично всі цифрові дані про
врожайність, про орендні та продажні ціни на землю і таке інше. Їх
друкування у вигляді карт і таблиць було відкладене до закінчення
оціночно-статистичних робіт по всьому Чернігівському повіту.31
Серед досліджень, розміщених на сторінках «Трудов», привертає
увагу «Статистико-экономическое описание деревни Кашовки Довжи-
цкой волости Черниговского уезда, сделанное на основании описи этой
деревни» О. О. Русова. На той час, це була одна з перших спроб роз
робки матеріалів Рум’янцевського опису Малоросії 1765/69 рр. Олек
сандр Олександрович співставив економічне положення населення с. Ка
шовки як у часи Рум’янцевського опису, так і в XIX ст. Він був пере
конаний, що «для характеристики сучасного економічного положення
населення дуже цікавими бувають порівняння цього положення з ми
нулим». Результатом такого порівняння став висновок О. Русова про те,
що «останні сто років, прожиті населенням села, привели не до покра
щення, а до погіршення його економічного добробуту». Головну причи
ну такого положення він бачив у тому, що рівень агрокультури з
60-х рр. XVIII до 70-х рр. XIX ст. залишився практично незмінним. Са
ме тому О. Русов запропонував створити в губернії «сільсько-господар
ську школу для сільського населення». 32
Не менш цікаві пропозиції були висловлені і в статті П. Червін-
ського «Землевладение в Салтыково-Девицкой волости Черниговского
уезда». У ній пропонувалося дослідникам звернути особливу увагу на
козацьке землеволодіння. Адже, на відміну від колишніх поміщицьких
та державних селян, які лише внаслідок аграрних реформ 60-х рр.
XIX ст. стали власниками своїх земельних наділів, «козаки були в Ро
сії єдиним численним розрядом поселян, здавна володівшого своїми
землями на тому самому праві власності, яке вперше визнавалося за
Сіверянський літопис 53
селянами Положенням 19 Лютого». Саме тому вивчення козацького
землеволодіння, зазначає автор, «має виключне, єдине в своєму роді
значення, бо дає можливість відповісти на ряд запитань: чи сприяв
принцип повної власності козаків на свої землі накопиченню козацьких
земель у руках небагатьох і обезземеленню більшості, на які категорії
за розміром володінь розподіляється козацьке землеволодіння». «Вирі
шення цих питань, — на думку П. Червінського, — могло б слугува
ти начебто пророчим свідченням про долю нашого селянства».33
Що ж стосується В. Є. Варзара, то він, крім того, що брав найак
тивнішу участь в упорядкуванні «Программы для статистико-экономи
ческого изучения Черниговской губернии» і «Трудов статистического
отделения при черниговской губернской управе», підготував також нау
ково-теоретичну статтю «О способах и приемах оценки городских нед
вижимых имуществ», яка була надрукована в «Земском сборнике Чер
ниговской губернии». Її головною метою було визначити теоретичні
принципи і практичні засоби оцінки міського майна. Критично проана
лізувавши досвід оціночних робіт у Вятському і Херсонському земствах,
В. Є. Варзар запропонував обкладати пропорційним земським поддат-
ком продажну вартість будинку, яка визначалася його прибутковістю,
а не «природню вартість, яка визначається витратами на будівництво».34
Ця стаття ще раз підтвердила високий фаховий рівень В. Є. Варзара
Діяльність земського статистичного відділу позитивно вплинула і
на «Земский сборник Черниговской губернии», який з моменту свого
заснування в 1869 р., у силу різних обставин, протягом багатьох років
не користувався особливим авторитетом серед читачів. Лише в 1877 р.
на його сторінках, крім «Трудов» статистичного відділу, були надруко
вані ще дві роботи, які містили цікаві історико-краєзнавчі матеріали—
«Общий обзор местопроживания козаков в Черниговской губернии»
і «Народное образование в Черниговской губернии». У передмові до
«Общего обзора», складеного в 1838 р. попечительською над козаками
конторою, зазначалося, що він був розміщений у «Сборнике», як «необ
хідний матеріал для порівняння збираємих Статистичним Відділенням
економічних даних нашого часу з даними минулого».35
Чернігівські статистики вважали, що після практичної перевірки
їхньої «Программы» і виправлення деяких її положень «вся праця опии-
су і обробки отриманих матеріалів може бути закінчена протягом трьох
років, починаючи з 1877 року».36
Та не так сталося, як гадалося. Місцевій адміністрації «земська
статистика видалася чимось підозрілим, великі пани занепокоїлися роз-
слідами земельної власності і селян і панів».37
Крім того, що в ті часи «земська статистика видавалася чимось
підозрілим», чернігівського губернатора дуже непокоїла політична «не-
благонадійність» членів статистичного відділення. Завдяки інформа
ції, отриманій від жандармського управління, губернатор знав, що
«Русов був членом Ради, яка мала назву «Громада» і очолювала орга
нізацію українофілів-соціалістів у Києві». О. Русов, на думку губерна
тора, взагалі «відрізнявся прихильністю до справи пропаганди і під
тримки в інших енергії в переслідуванні злочинних намірів».38 До того
ж, саме за «неблагонадійність» у 1876 р. Олександр Олександрович був
звільнений з посади вчителя в Києві.
Не менш небезпечним для місцевої влади видавався і В. Є. Вар
зар. Він, ще під час навчання в Петербурзі, був активним учасником
революційного гуртка «лавристів». Саме цей гурток у 1874 р. видав пер
шу його роботу «Хитрая механика». Як наслідок, В. Є. Варзар ще в
студентські роки потрапив до списку неблагонадійних осіб, а з 1874 р.
знаходився під негласним наглядом поліції.39
54 Сіверянський літопис
У той же час, не зацікавлені були в продовженні статистичних дос
ліджень і великі землевласники губернії. Їх лякало те, що подальше
вивчення розмірів землеволодіння, умов оренди землі, умов найму і ба
гатьох інших питань висвітить реальне становище селянського госпо
дарства, виявить його відносини з поміщицьким господарством. Помі
щики не тільки оскаржували діяльність чернігівських статистиків у сво
їх доносах на ім’я губернатора, але й намагалися дискредитувати її
на губернських земських зборах.40
Врешті-решт, вони свого домоглися. Чернігівське губернське зем
ське зібрання 18 січня 1878 р. (більшістю всього в три голоси) поста
новило припинити діяльність статистичного відділення. Таке рішення
мотивувалося тим, що роботи відділення могли бути корисними лише
як науковий матеріал. «Інтереси науки це одне, а інтереси земського
оподаткування — інше. Земство, — наголошували противники стати
стики, — має право і зобов’язане переслідувати лише практичні цілі
даної хвилини». Але, в той же час, вони вимушені були визнати, що як
би «Программа для статистико-экономического изучения Черниговской
губернии» «була виконана не по всій губернії, але хоча б по одному
повіту, то ми отримали б один з найкращих етнографічних творів», який
«дав би можливість висловитись чудовим талантам, про нього, вірогід
но, говорили б у далекому майбутньому».41
Після закриття статистичного відділення при губернській земській
управі вивчення Чернігівської губернії не припинилося. Ініціатива в
цій справі перейшла від губернського до повітових земств. Спочатку за
дорученням Борзнянського, а потім Ніжинського земства, протягом
1878/79 рр., О. О. Русов займався дослідженням відповідно Борзнян
ського і Ніжинського повітів.
Але харківський генерал-губернатор, згідно з «представлением»
чернігівського губернатора, 24 липня 1879 р. розпорядився «негайно
припинити статистичні дослідження, що проводяться земством Ніжин
ського повіту, з огляду тенденційності цих досліджень, шкідливого їх
впливу на сільське населення і неблагонадійність осіб, яким дослід
ження ці були доручені».42 На думку чернігівського губернатора, обраний
О. Русовим «спосіб збирання статистичних відомостей... був... незруч
ним для народного спокою, бо несподівано з’являючись то в тій, то в
іншій місцевості повіту, він входив у безпосередні зв’язки з селянами,
розпитував їх про господарство, засоби до життя і поземельні відносини
з великими землевласниками, що при нерозумінні селянами прямого
їх значення давало привід до різноманітних балачок».43
Звинувачення, висунуті чернігівським губернатором на адресу
О. Русова, вражають не тільки своєю абсурдністю. Вони, так би мо
вити, на дев’ять років «випередили» свій час. Адже, лише в грудні
1886 р. міністр внутрішніх справ Росії Д. Толстой своїм таємним цир
куляром рекомендував всім губернаторам «звернути особливу увагу на
склад земських статистиків... і... негайно усунути від занять по збиран
ню статистичних відомостей за дорученням земських управ осіб, полі
тична неблагонадійність яких... є достатньо доведеною, а також надалі
не допускати таких до вищезгаданих занять». Таке рішення міністр мо
тивував тим, що «збирання статистичних відомостей пов’язане з части
ми роз’їздами по селам, заводам і фабрикам і ставить збираючих ві
домості в безпосередні, без будь-якого контролю, зносини з сільським
і фабричним населенням».43
Під тиском генерал-губернатора ніжинські повітові земські збори
подавляючою більшістю голосів постановили припинити статистичні
дослідження в повіті. Лише троє гласних насмілилися виступити проти
такого рішення. Трохи згодом, один з них (Микола Миколайович Ми-
лорадович) у пояснювальній записці з цього приводу вказав на справж-
Сіверянський літопис 55
ню причину припинення статистичних досліджень. «Знаючи як сприй
мається деякою частиною нашого суспільства будь-яка спроба зрівнян
ня платежів, можна припустити, — зазначає він, — що репресивна мі
ра була здійснена на підставі неправдивих доносів».45
І все ж, незважаючи на репресивні міри, О. О. Русов, обробивши
вже зібраний матеріал, видав статистичний опис Ніжинського повіту
(Нежинский уезд. — К., 1879). Ця праця містила грунтовний опис по
віту «як у природньо-історичному, так і в господарському відношенні, з
низкою грунтовних монографічних описів окремих галузей господар
ства», вона «одразу висунула молодого дослідника в ряди видатних
статистиків і була відзначена Імператорським Географічним Товарист
вом золотою медаллю».46
Ця нагорода, по суті, була визнанням заслуг не тільки О. Русова,
але й інших членів чернігівського статистичного відділення, які розро
били і частково перевірили на практиці зразкову на той час програму
статистичних досліджень (так званий «чернігівський тип» статистики).
Чернігівський спосіб статистичних досліджень з деякими змінами,
відповідно до місцевих особливостей, практикувався в Херсонському,
Полтавському, Вятському, Уфимському та інших земствах.47 Слід зазна
чити, що в ті часи існувало лише два загальновизнані фахівцями ме
тоди земської статистики — «московський» і «чернігівський», які, попри
деякі відмінності, являли собою «перші планомірні спроби суцільного
експедиційного дослідження, — кожна з них, по новизні справи, певною
мірою однобічна, — і наступна еволюція земської статистики черпала і
з того, і з іншого джерела».48 Сам О. О. Русов намагання протиставлен
ня зазначених методів вважав «наслідком якогось непорозуміння». «Як
московська, так і чернігівська програми, — підкреслював він, — мали
на увазі вивчення в цих двох губерніях положення землеробства і за
лежну від нього ступінь прибутковості і цінності земель».49
Закривши статистичне відділення в 1878 р., чернігівське губернське
земство вже через три роки вимушене було відновити його діяльність.
20 січня 1881 р. комісія кошторисів і податків запропонувала губерн
ському земському зібранню поновити статистичне вивчення губернії.
Майбутньому статистичному відділенню, перш за все, рекомендувалося
«надати в розпорядження земства повне зведення числових даних, не
обхідних для розкладки земського збору». Збирання ж іншого статис
тичного матеріалу ставилося в залежність від «доброї волі і бажання
виконавця». Комісія вважала, що для повного опису всієї губернії зна
добиться чотири роки.50
Заслухавши доповідь комісії, губернські земські збори постановили
«визнати в принципі необхідним збирання статистичних даних», але, в
той же час, деякі земці наполягали на тому, щоб статистичне відділен
ня в своїй роботі обмежилося збиранням відомостей, необхідних лише
для губернської розкладки, а «збирання даних з інших питань не до
зволяти ні в якому разі». Ці зауваження, на думку П. Червінського, бу
ли «настільки неймовірними, що особи, незнайомі з старою історією пи
тання, могли б подумати, що вони просто недочули». «Було б бажано,
— наголошував у своєму виступі О. Ліндфорс, — поставити статисти
ку поза коливаннями земських партій, які вже раз встигли погубити
справу».51 Врешті-решт, губернські збори дали дозвіл статистикам зби
рати і т. з. «необов’язкові» матеріали.
Головою статистичного відділення було призначено П. П. Червін-
ського. Він, використавши попередні статистичні програми, для оцінки
земельних угідь губернії розробив «Земледельческую программу», яка
складалася з двох частин — статистичної і описової. «У першій, — як
зазначав сам автор, — розміщені питання кількості — скільки? у дру
гій питання якості і побутових обставин — як?».52 По суті, друга (опи-
56 Сіверянський літопис
сова) частина програми була зорієнтована і на збирання етнографіч
них матеріалів. Статистики повинні були відповідати на її запитання
докладно, «з місцевими виразами, прикметами, взагалі з усіма побуто
вими обставинами справи».53
Підсумком діяльності земського статистичного віділення стали 15
томів «Материалов для оценки земельных угодий» Чернігівської губер
нії. «Материалы» отримали схвальні відгуки фахівців і були визнані
зразковим дослідженням. Саме тому вчений комітет міністерства дер
жавного майна Росії удостоїв статистичні труди Чернігівського земства
премії графа П. Д. Кисельова. Особисто було відзначено цією ж пре
мією і медаллю П. П. Червінського, який, «крім створення програми
для дослідження, був головним керівником робіт на місцях, редагував
всі томи (крім VII, XI і XIV), особисто брав участь у збиранні мате
ріалів і в упорядкуванні деяких відділів і склав опис Кролевецького по
віту».54
Вчений комітет також звернув увагу на те, що «Земледельческая
программа» П. Червінського була складена таким чином, «щоб можна
було зробити порівняння сучасного перепису з так званим Рум’янцев-
ським описом Малоросії».56 Розробку цього цінного історичного дже
рела, як вже згадувалося вище, чернігівські статистики ще в 1876 р.
«ставили собі як певне завдання». Більше того, їх наміри знайшли від
гук і підтримку з боку деяких губернських гласних, які були перекона
ні, що «вивчення губернії має на меті... дати ключ до вирішення... істо
ричного питання про те, як покращилось або погіршилось становище
нашого простолюду з часів Рум’янцевського опису Малоросії».56
Першою спробою співставлення економічного положення населення
як у часи Рум’янцевського опису, так і в XIX ст. була, як відомо, праця
О. Русова «Статистико-экономическое описание деревни Кашовки Дов-
жицкой волости Черниговской губернии», надрукована в 1877 р. у пер
шому випуску «Трудов» статистичного відділення. А вже через п’ять
років, у 1882 р., у IX томі «Материалов для оценки земельных угодий»
чернігівський статистик Є. С. Філімонов у спеціальному розділі («Фор
мы землевладения в Суражском уезде»), використавши матеріали опи
су 1765/69 рр., дослідив еволюцію земельних відносин у зазначеному по
віті протягом XVIII—XIX ст. Крім цього, він на початку 1884 р. для
VI Археологічного з’їзду в Одесі підготував доповідь «Сябренная сокуп-
ная займанщина и сябренное долевое землевладение; личная займан-
щина и личное землевладение». У додатках до цієї доповіді були надру
ковані акти з Рум’янцевського опису.57 У той же час, Є. С. Філімонов
намагався надрукувати в «Земском сборнике Черниговской губернии»
матеріали для характеристики землеволодіння в Чернігівській губернії,
вибрані ним з того ж таки Рум’янцевського опису, але, на жаль, гу
бернатор не дозволив цього зробити.58
Серед досліджень Генерального опису 1765/69 рр., проведених чер
нігівськими статистиками, слід відзначити праці А. С. Семяновського
і П. П. Червінського, вміщені в XIV і XV томах «Материалов для оцен
ки земельных угодий». Ця робота, за словами П. Червінського, була
спробою «вирішення такого великого і вкрай складного питання, як пи
тання про те, коли економічне положення маси населення було кращим,
у минулому столітті або зараз».59
Наслідком порівняння цифрового матеріалу Рум’янцевського опии-
су з даними подвірного опису 1883 р. став висновок П. Червінського
про те, що «в минулому столітті не тільки селянству, але й значній ча
стині козацтва в економічному відношенні жилося гірше і важче, чим
зараз». Цей висновок не тільки суперечив загальноприйнятим поглядам,
але й виявився повною несподіванкою для самого Петра Петровича.
«Багато висновків, — писав він у листі до В. Б . Антоновича, — мене
Сіверянський літопис 57
самого збентежили, майже образили своею несподіваністю». Саме то
му це питання дослідник хотів «розробити більш грунтовно, висвітлив
ши історичною критикою», бо «голе співставлення цифр, — на його
думку, — може породжувати лише плутанину у висновках».60
Дослідження П. Червінського спричинило появу на сторінках «Зем
ского сборника» статті іншого чернігівського статистика А. П. Шлике-
вича «Лучше ли жилось в Малороссии за сто лет назад?». Останній,
критично проаналізувавши висновки свого колеги, не тільки спросту
вав їх, але також накреслив програму подальшого вивчення матеріа
лів Рум’янцевського опису.61
На жаль, цим планам чернігівських статистиків не судилося збу
тись. На початку 90-х рр. XIX ст. матеріали опису, які зберігалися в
Чернігові, буди передані до бібліотеки Петербурзької Академії Наук.
Відірваний від місцевих наукових сил, Рум’янцевський опис почав за
буватись і жодного нового дослідження над його матеріалами, які ра
ніше знаходилися в бібліотеці чернігівського статистичного комітету, не
було зроблено.62
Із самого початку проведення статистичних робіт — у 70-х роках
XIX ст. — чернігівські земські статистики значну увагу приділяли пи
танню вивчення якості земель. Якраз у цьому полягала специфіка чер
нігівського статистичного методу. На підставі матеріалів, зібраних про
тягом 1876/83 рр., В. Є. Варзар, П. П. Червінський і А. П. Шликевич
склали карту грунтів Чернігівської губернії. Грунтознавчі роботи, здій
снені чернігівськими статистиками, були, на думку фахівців, «найбільш
чистим і найбільш широким застосуванням статистичного методу до
вивчення російських грунтів».63 Замість проведення хімічного або меха
нічного аналізу грунтів чернігівські статистики зосередили свою увагу
на збиранні зауважень селян про якості оброблюваних ними грунтів.
Саме внаслідок такого методу дослідження, з точною фіксацією термі
нів і висловів землеробів, «з’явилася, — на думку О. Русова, — низка
об’єктивних ознак, більш необхідних для оціночної класифікації грун
тів, чим ті хімічні або механічні ознаки, які слугують підставою для
наукової їх класифікації».64
Після завершення робіт по збиранню матеріалів, необхідних для
оцінки земель губернії, чернігівське губернське земство 8 грудня 1883
року доручило статистичному відділенню провести оцінку нерухомого
майна міст, промислових і фабричних закладів. До цієї роботи П. Чер-
вінським були залучені фахівці з Москви і Петербурга. Узагальненням
і осмисленням зібраного ними протягом 1885 р. матеріалу стало грун
товне дослідження — «Оценка недвижимих имуществ Черниговской гу
бернии» (Чернігів, 1886). Наукове значення проведеної вченими роботи
важко переоцінити, адже вона, по-перше, була не стільки оцінкою, скі
льки економічним вивченням різних сторін фабричної і заводської про
мисловості губернії, а, по-друге, містила історичний нарис розвитку ви
робництва в губернії.
Крім цього, в п’ятому випуску «Трудов комиссии по исследованию
кустарных промыслов» (Спб., 1887) були надруковані підсумки вивчен
ня кустарних промислів Чернігівської губернії, проведеного В. Є. Вар-
заром.
Прикметно, що відновлення діяльності земського статистичного від
ділення, знову ж таки, як і в перший період його існування, позитивно
вплинуло на «Земский сборник Черниговской губернии». Починаючи з
1881 р., на сторінках «Сборника» в рубриці «Земская статистика» ре
гулярно друкується детальна інформація про діяльність інших земських
статистичних бюро. А в 1882 р. у першому і другому числах земського
часопису побачила світ праця призабутого дослідника Чернігівщини
58 Сіверянський літопис
Г. Єсимонтовича «Описание Суражского уезда Черниговской губернии».
«Описание», складене ще в 1845 р., вже у 80-х рр. минулого століття
було бібліографічною рідкістю. Воно містило докладний опис селянсь
кого і поміщицького господарств 40-их рр. XIX ст. і саме тому стано
вило неабиякий інтерес для місцевих дослідників.
Не менш цікавою була праця гласного чернігівського губернського
земства І. Миклашевського «Очерки крестьянского хозяйства Малорос
сии». Спочатку І. Миклашевський виступив з рефератом на згадану те
му 1 травня 1887 р. перед членами московського юридичного товари
ства. Реферат привернув до себе увагу фахівців і, як наслідок, був над
рукований у «Известиях» Петровсько-Разумовської Академії. «Нарис,
— за словами його автора, — мав на меті показати в загальному ви
гляді риси розподілу поземельної власності серед селянських станів
Чернігівської і частково Полтавської губерній і, разом з тим, указати
на головні ознаки, які можуть характеризувати селянське господарство
цієї частини Малоросії».65 У той же час, на думку редакції «Земского
сборника Черниговской губернии», праця І. Миклашевського заслугову
вала на увагу, «як одна з небагатьох спроб обробки накопиченого ста
тистичного матеріалу про нашу губернію» і «безперечно буде прийнята
до уваги упорядниками майбутнього «зводного опису» Чернігівської гу
бернії при написанні ними відповідно відділу про селянські господар
ства губернії».66
Отже, матеріали, зібрані чернігівським земським статистичним від
діленням протягом 70-х—80-х рр. XIX ст., стали значним імпульсом
для подальшого вивчення губернії. 14 листопада 1885 р. губернське
земство доручило управі виробити програму загального економічного
опису губернії, запросивши для консультації А. П. Шликевича і
В. Є. Варзара. «Підставою для передбачуваного опису губернії, — за
значалося в постанові земських зборів, — повинні слугувати головним
чином земські статистичні матеріали, які вже є в наявності». Всі робо
ти планувалося закінчити протягом двох років. Загальна редакція май
бутнього підсумкового опису була покладена на губернську управу, а
також В. Варзара, А. Шликевича і П. Червінського. А вже на губерн
ських земських зборах у 1886 р. була розглянута і затверджена програ
ма загального опису, яка складалася з чотирьох головних відділів:
1) Географічний і статистичний опис; 2) Економічний опис (землероб
ство, промисли, торгівля); 3) Споживання і, нарешті, 4) Висновки.67
Але, прийнявши рішення про написання зводного опису губернії,
чернігівське земство, в той же час, припинило діяльність статистичного
відділення, вважаючи, що воно виконало покладені на нього обов’язки.
«Тепер саме час сказати про чернігівську статистику: вона, — не без
суму писав у 1887 р. П. Червінський О. Русову, — закінчена. Зібрання
дало нам ще 8000 рублів на складання загального статистико-економіч-
ного опису губернії». 68
Таким чином, закривши вдруге статистичне відділення, чернігів
ське земство відмовилося від проведення так званої «поточної» ста
тистики, яка вже на той час стала нагальною потребою земського жит
тя. Адже масшатбні й дорогі за вартістю дослідження основної статис
тики не могли задовольнити потребу земств у щорічній інформації про
зміни в господарському житті губернії.69
До того ж, відсутність статистичного відділення призвела до втра
ти чернігівським земством високопрофесійних статистиків. Протягом
1890-х рр. Чернігів залишили П. П. Червінський, А. П. Шликевич і
В. Є. Варзар, засновники загальновідомого «чернігівського типу» ста
тистики.
Певне затишшя в проведенні статистичних робіт наприкінці 80-х—
на початку 90-х рр. XIX ст. спостерігалося не тільки в чернігівському,
Сіверянський літопис 59
але й у інших земствах. Це було викликано, з одного боку, протидією
царського уряду, який прагнув не допустити здійснення в країні гли
боких за змістом соціально-економічних досліджень, а, з другого, зни
женням у самих земствах інтересу до вивчення економічного побуту
села, чим відрізнялася земська інтелігенція в 70-х—80-х роках.70
Завдяки законам 1893, 1899 рр. царський уряд повністю підпоряд
кував собі земську статистику. Як наслідок, «з вільного продукту віль
ної взаємодії земства і позастанової інтелігенції статистичне дослід
ження перетворюється на повинність, що лежить на земстві».71
Що ж стосується чернігівської земської статистики, то в 90-х рр.
XIX ст. можна виділити лише дві події, які виходили за межі черні
гівського земства і були, так би мовити, відлунням її попереднього
розвитку.
У 1890 р. у «Земском сборнике Черниговской губернии» була на
друкована стаття А. П. Шликевича «Что дают и что могут дать под
ворные описи?», яка відіграла значну роль у розвитку земської стати
стики. Раніше, при обробці зібраних матеріалів, земські статистики
широко використовували так званий метод «групувань». Суть його по
лягала в тому, що статистики систематизували дані про окремі двори
певного поселення за окремими рубриками або групами, досліджуючи
таким чином величину лише однієї ознаки (землі, худоби і т. п.). «Ні
чого дивуватися тому, — зазначає А. Шликевич, — що у всіх без ви
ключення статистиків, які пішли в накопичення подвірних даних, «гру
пування» зустрічають беззаперечне схвалення. Їх так глибоко шанують,
що саме достоїнство статистичної праці готові вичерпати кількістю гру
пувань». Такий метод дослідник вважав «логічною помилкою». Нама
гаючись захистити зібраний статистиками матеріал від знецінення і
зберегти його для використання іншими дослідниками, А. Шликевич
створив комбінаційну таблицю. «Головна ідея таблиці, — на його дум
ку, — полягала в розташуванні дворів, що підлягають обстеженню, за
типами їх елементарного складу. Для цього причиною об’єднання в
групи треба брати однакову приналежність кожному з них усіх ознак:
землі, худоби, робочої сили і всього іншого».72 Нагадаємо, що метод
комбінованих таблиць вперше в земській статистиці розробив і застосу
вав на практиці саме А. П. Шликевич.73
У 1898 р. побачило світ двотомне «Описание Черниговской губер
нии» О. Русова. Це було саме те «Описание» губернії, яке задумувало
ся чернігівським земством ще в 1886 р., але, в силу різних обставин,
здійснено було цей задум лише наприкінці XIX ст. Саме О. О. Русову,
який в середині 90-х рр. на запрошення чернігівського земства повер
нувся до Чернігова, було доручено «визначити економічний баланс гу
бернії, шляхом можливо точного обліку виробничих сил, виробництва
і споживання». Оскільки при виконанні цього доручення Олександр
Олександрович мав можливість використовувати лише той матеріал,
який був у наявності (питання про нові дослідження було відхилено зем
ством), то виконати поставлене губернськими земськими зборами зав
дання в повному обсязі йому не вдалося. Тим не менше, «залишене ним
2-томне «Описание Черниговской губернии» стало настільною книгою
не тільки для земства, але й взагалі для місцевих діячів».74
Дослідження, крім всього іншого, містило грунтовний екскурс у
історичне минуле краю з традиційним для чернігівських статистиків по
рівнянням зібраного ними матеріалу з даними урядових переписів
XVIII—XIX ст. Ще в 1895 р., під час роботи над «Описанием Черни
говской губернии», О. Русов у листі до О. М. Лазаревського повідом
ляв, що в нього «з’явилося бажання від нинішніх цифр зробити екскур
сії в область цифр, Вами добутих і виданих. У вашому «Стародубсько-
му» і «Ніжинському» полках є цифри про кількість дворів і хат почат-
60 Сіверянські літопис
ку і кінця XVIII ст. (1723, 1736 і 1781). Якби їх усі підрахувати, то
«була б можливість порівняти з даними 1858 і сучасними для висновку
про те, як забудовувався, а значить і залюднювався великий район Ма
лоросії протягом століть».75 Можна сказати, що з цим завданням Олек
сандр Олександрович блискуче впорався.
Дослідження О. Русова було не тільки підсумком роботи чернігів
ського земства протягом другої половини XIX ст., але, в той же час,
являло собою підсумок вивчення Чернігівщини. «Ми не перебільшимо,
як зазначав відомий краєзнавець П. Федоренко, — коли скажемо,
що книжка Русова є найкраща наукова робота, що її написано про
Чернігівщину»76
Праця О. О. Русова належним чином була оцінена фахівцями: 14
лютого 1901 р. він отримав премію Харківського університету.
Одночасно з появою «Описания Черниговской губернии» на сто
рінках «Земского сборника» в 1898 р. була надрукована ще одна пра
ця підсумкового, так би мовити, характеру — «Описание Черниговской
губернии. Уезды: Городнянский, Черниговский, Сосницкий, Новгород-
Северский».
Згідно з постановою Державної Ради Росії від 18 січня 1899 р. на
земські установи покладався обов’язок проведення оціночно-статистич
них робіт, для виконання яких уряд виділяв 1 мільйон рублів (з них
на долю Чернігівської губернії припадало 55000 руб. на рік). Закон
передбачав створення при повітових і губернських земських управах з
представників земств і місцевих адміністративних установ спеціальних
оціночних комісій.
Як наслідок, на губернських земських зборах у 1899 р. розглядала
ся доповідь управи про спосіб використання виділених урядом коштів
для проведення оціночних робіт в Чернігівській губернії. Адже стано
вище оціночної справи в губернії, за визначенням земської управи, зна
ходилося в незадовільному стані. Для проведення статистичних робіт
управа пропонувала залучити осіб з вищою освітою, під керівництвом
досвідченого статистика. Але саме в цьому полягала найбільша склад
ність. Статистичні роботи розпочиналися майже одночасно в усіх зем
ських губерніях і тому укомплектувати статистичні оціночні комісії фа
хівцями було дуже важко. «Протягом перших місяців 1900 р., — попе
реджала управа чернігівські губернські збори, — не буде повного скла
ду осіб, для виконання необхідних робіт». Врешті-решт, чернігівське
земство прийняло рішення обрати статистичну комісію з голови і членів
губернської земської управи і восьми гласних (серед яких був і О. Ру-
сов), а також звернулося з клопотанням до уряду про проведення на
кошти міністерства фінансів з’їзду статистиків для вироблення єдиних
для всіх губерній підстав оціночно-статистичних робіт.77
У тому ж таки 1899 р. О. О. Русов розробив «Проект организации
земских статистических учреждений в Черниговской губернии», в яко
му він, між іншим, висловив застереження, що навіть у разі комплек
тування майбутнього бюро фахівцями з окремих галузей знань (фінан
систів, інженерів, агрономів, грунтознавців тощо) воно «буде непридат
ним для місцевої провінційної статистики, якщо його члени мало знайо
мі з місцевими побутовими умовами життя населення, видами його бу
дівель, формами землеводоління, звичаями землеробства і т. п.».78
У травні 1900 р. чернігівська губернська земська управа запросила
на посаду завідуючого оціночно-статистичним бюро князя М. Л. Ша-
ховського, якому було доручено скласти проект програми майбутніх
статистичних робіт і написати програму дослідження предметів зем
ського оподаткування.79
Свою діяльність новостворене статистичне бюро розпочало лише в
1901 р. і одразу зіткнулося з значними труднощами. Відсутність у йо-
Сіверянський літопис 61
го складі достатньо підготовлених для проведення оціночних робіт лю
дей призвела, врешті-решт, до того, що земство, ознайомившись з дру
кованими роботами бюро і заслухавши доповідну записку О. Русова
(який на той час працював у Полтаві), вирішило, що «в силу необхід
ності мати впевненість у тому, що всі роботи в бюро поставлені пра
вильно, необхідно запросити кількох відомих фахівців з теорії і прак
тики статистичних робіт (Каблукова, Фортунатова, Щербину, Анен-
ського, Пешехонова). Крім цих осіб варто було б просити прийняти
участь у розгляді питання і О. О. Русова, близько знайомого з поста
новкою оціночного діла в Чернігівській губернії».80
Нарада фахівців відбулася 18—24 лютого 1902 р. у Чернігові. Їх
висновки були невтішними: «Постановка земельних досліджень зовсім
не вірна. Загальне враження від розгляду отриманих матеріалів різко
висуває назовні недоліки програм та притаманні їм дефекти і ще біль
ше вказує на відсутність досвідченого і знаючого керівника».81
Незважаючи на те, що програма статистичного обстеження гу
бернії була виправлена експертами, її виконати чернігівському статис
тичному бюро так і не вдалося. 30 травня 1902 р. царським урядом бу
ло заборонено збирати статистичні відомості про земельні маєтності в;
Чернігівській губернії. А ще раніше, наказом губернатора були зупи
нені роботи по опису міст.82
Причиною зупинки діяльності земських статистичних бюро стали
селянські заворушення, що спалахнули в губерніях Лівобережної Ук
раїни на початку 1902 р.
Відновити земельно-оціночні роботи чернігівському земству було-
дозволено лише в 1910 р. Саме тому свою головну увагу статистичне
бюро зосередило на дослідженні грунтів губернії. З 1903 по 1911 рр.
під керівництвом грунтознавця К. Г. Білоусова було обстежено 7 пові
тів губернії. А після його відмови від служби в чернігівському земстві
обстеження грунтів було продовжено під керівництвом іншого відомо
го грунтознавця М. О. Дімо і об’єднаної ним групи фахівців з москов
ського грунтознавчого комітету. Крім цього, під керівництвом доктора
географії Л. С. Берга, геолога А. Архангельського і геоботаніка І. Спри-
гіна розпочалися відповідно географічні, геологічні і геоботанічні до
слідження на Чернігівщині.83
По відношенню до деяких найважливіших напрямків оціночних ро
біт у губернії 1914 р. повинен був стати останнім. Однак початок пер
шої світової війни загальмував розвиток статистичного дослідження гу
бернії. Крім того, що були припинені експедиційні роботи, значно по
слабився склад оціночно-статистичного бюро, адже вже в липні 1914 р.
частину його членів було мобілізовано до лав діючої армії. І все ж,
до 1914 р. майже повністю було закінчене географічне, геологічне, гео
ботанічне, геодезичне і кліматичне вивчення губернії.84
Матеріал, зібраний чернігівським земством внаслідок природно-
історичного дослідження Чернігівщини протягом першого десятиріч
чя XX ст., був використаний останнім для заснування в Чернігові зем
ського природно-історичного і сільськогосподарського музею. Рішення
про це було прийнято в січні 1914 р. під час засідань чернігівського
губернського земського зібрання. Майбутній музей, на думку земців,
повинен був дати «повну картину природи губернії і, в той же час, му
сив охоплювати в історичному висвітленні і сучасному положенні всі
галузі земського господарства і діяльності. Це була б одна з кращих
форм закріплення у вигляді пам’ятника музея історії піввікового роз
витку земського самоврядування».85
Починаючи з 1914 р., чернігівські статистики зосереджуються на
обробці зібраного матеріалу. Як наслідок, у «Земском сборнике» про-
62 Сіверянський літопис
тягом того ж таки 1914 р. з’являються такі праці, як «Черниговская
губерния в естественно-историческом отношении» Ю. Кондакова та
«Главнейшие итоги для характеристики Черниговской губернии в ста
тистико-экономическом отношении» А. Дядиченка (батька відомого ук
раїнського історика В. А. Дядиченка).
А через два роки побачила світ монографія колишнього члена чер
нігівського оціночно-статистичного бюро Г. Кущенко «Крестьянское
хозяйство в Суражском уезде Черниговской губернии по двум перепи
сям — 1882 и 1911 гг.» (Чернігів, 1916). Ця робота була першою спро
бою в Чернігівській губернії обробки порівняльних даних, відділених
майже тридцятирічним проміжком часу. Автору вдалося «точно вста
новити» історію походження кожного сучасного господарства, в смислі
наступності його зв’язку з певним господарством попереднього пере
пису».
І, нарешті, останньою серед робіт чернігівських статистиків була
праця Н. Кострова «Очерки крестьянских хозяйств Черниговской губер
нии. Материалы бюджетных записей». Вона видана в Чернігові у бу
ремному 1918 році, коли Україна була охоплена полум’ям громадян
ської війни. З ліквідацією земств скінчилася й історія земської статис
тики. Протягом свого існування, з 1864 по 1919 р., земства провели не
тільки значні за обсягом, але, у той же час, і найрізноманітніші за зміс
том дослідження. Вони, без перебільшення, стали своєрідними «мозко
вими» центрами, інтелектуальними осередками по вивченню губерній.
Саме завдяки діяльності чернігівських статистиків щодо вивчення Чер
нігівщини дуже високо була оцінена діяльність самого чернігівського
земства. «Немає жодної галузі господарського або культурного життя,
для вивчення якої земство не внесло чогось цінного і помітного», -
зазначав у 1931 р. чернігівський краєзнавець П. Федоренко.86
Джерела і література:
1. Белоконский И. П. История Орловской земской статистики (К 25-ти летию зем
ских учреждений и 5-ти летию Орловской статистики) // Земский сборник Чернигов
ской губернии (далі Зем. сб. Черниг. губ.). — 1892. — № 2. — С. 57—58.
2. Цит. по: Кауфман А. А. Земская статистика // Юбилейный земский сборник.
1864 — 1914. / Под ред. Б. Б. Веселовского и З. Г. Френкеля. — Спб., 1914. — С. 260.
3. Гозулов А. И. Очерки истории отечественной статистики. — М., 1972. — С. 148.
4. Материалы для оценки земельных угодий. — Т. 1 Черниговский уезд. — К.,
1877. — С. 13, 16.
5. Земская статистика // Зем. сб. Черниг. губ. — 1881. — № 8. — С. 68—70.
6. Гозулов А. И. Вказана праця. — С. 152.
7. О необходимости собирания статистических сведений о губернии // Зем. сб. Чер-
ниг. губ. — 1875. — № 9—10. С. 104.
8. Русов А. Проект организации земских статистических учреждений в Чернигов
ской губернии // Зем. сб. Черниг. губ. — 1899. — № 6. — С. 59.
9. О необходимости собирания... — С. 104—108.
10. Там само. — С. 109—111.
11. О первоначальных действиях статистического отделения при Губернской Земс
кой Управе. (Доклад члена Управы П. А. Константиновича) // Зем. сб. Черниг. губ.
— 1876. — № 1—4. — С. 11.
12. Кауфман А. А. Вказана праця. — С. 26.
13. Русова С. Життя українського ідеаліста кінця XIX в. Ол. Ол. Русова. —
Львів, 1938. — С. 4.
14. Там само.
15. Корнійчук Л. Я. Суспільно-економічна думка на Україні в 70-х роках XIX ст.
— К., 1971. — С. 110—115.
Сіверянський літопис 63
16. Кириченко В. Ф. Визначний економіст і статистик. (До 125-річчя з дня на
родження В. Є. Варзара) // Історія народного господарства та економічної думки Ук
раїнської РСР — Вип. 11. — К., 1977. — С. 105—106.
17. Цит. по: Русова С. Вказана праця. — С. 4
18. Корнійчук Л. Я. «Капітал» К. Маркса і ідеологія народництва (70-ті — поча
ток 80-х років XIX ст.) // Історія народного господарства та економічної думки Ук
раїнської РСР. — Вип. 14. — К., 1980. — С. 91—93.
19. Доклад Статистического Отделения Губернской Земской Управе // Зем. сб.
Черниг. губ. — 1876. — № 9—12. — С. 190.
20. Материалы для оценки земельных угодий. — Т. 1... — С. 1.
21. О первоначальных действиях... — С. 16—17.
22. Русов А. Краткий обзор развития русской оценочной статистики — К 1909 -
С. 17—18.
23. Кауфман А. А. Вказана праця. — С. 261.
24. Русов А. Краткий обзор... — С. 4.
25. Доклад Статистического Отделения... — С. 192.
26. Русов А. Краткий... — С. 8.
27. Там само. — С. 9.
28. Доклад Статистического Отделения... — С. 193.
29. Труды статистического отделения при черниговской губернской земской уп
раве. — Вып. I. — Чернигов, 1877. — С. 1—2.
30. Доклад Статистического... — С. 194 — 199.
31. Труды статистического отделения... — С. 3.
32. Там само. — С. 117 — 118.
33. Там само. — С. 15 — 16.
34. Див.: О способах и приемах оценки городских недвижимых имуществ. (Док
лад члена статистического отделения В. Є. Варзара). // Зем. сб. Черниг. губ. — 1876
— № 1 — 4. — С. 120 — 162.
35. Общее обозрение местожительства козаков в Черниговской губернии // Зем.
сб. Черниг. губ. — 1877. — № 5—8. — С. 1 (приложение).
36. Доклад Статистического... — С. 200.
37. Русова С. Вказана праця. — С. 5.
38. Інститут рукопису Центральної наукової бібліотеки ім. В. Вернадського НАН
України (далі ІР ЦНБ). — Ф. 10. — Спр. 14795. — Арк. 15.
39. Кириченко В. Ф. Вказана праця. — С. 105.
40. Журналы заседаний очередного черниговского губернского земского собра
ния (далі ЖЗОЧГЗС) сессии 1876 г., состоявшейся в январе 1877 г. — Чернигов.
1877. — С. 215.
41. ЖЗОЧГЗС сессии 1877 г., состоявшейся в январе 1878 г // Зем. сб. Черниг.
губ. — 1878. — № 1—4. — С. 515.
42. Центральний державний історичний архів України (далі ЦДІА). — Ф.,
1191. — Оп. 2. — Спр. — 82. — Арк. 1.
43. ІР ЦНБ. — Ф. 10. — Спр. 14795. — Арк. 14.
44. ЦДІА. — Ф. 442. — Оп. 937. — Спр. 2. — Арк. 1.
45. Там само. — Ф. 1191. — Оп. 2. — Спр. 82. — Арк. 10 зв.
46. А. А. Русов // Черниговская земская неделя. — 1915. — № 43. — С. 16.
47. Белоконский И. П. Вказана праця. — С. 79.
48. Кауфман А. А. Вказана праця. — С. 263.
49. Русов А. Краткий обзор... — С. 27.
50. ЖЗОЧГЗС сессии 1880 года, состоявшейся в январе 1881 года // Зем. сб.
Черниг. губ. — 881. — № 1—4. — С. 523—527 (приложение).
51. Там само. — С. 111 —117.
52. Червинский П. П. Объяснение к земледельческой программе // Зем. сб. Чер
ниг. губ. — 1881. — № 1—4. — С. 21—22.
53. Там само. — С. 51.
54. О присуждении ученым комитетом министерства государственных имуществ
премий за статистические работы // Зем. сб. Черниг. губ — 1887 — № 3—6 — С.
118—119.
55. Там само. — С. 117.
56. ЖЗОЧГЗС сессии 1876 г., состоявшейся в 1877 г. // Зем. сб. Черниг. губ. —
1877. — № 1—4. — С. 178 (приложение).
57. Филимонов Е. С. Материалы по вопросу об эволюции землевладения. —
Пермь, 1895. — С. 52.
64 Сіверянський літопис
58 ЖЗОЧГЗС 28 сессии 1892 г., состоявшейся 10—22 января 1893 г. — Чернигов,
1894. — С. 291.
59. Материалы для оценки земельных угодий. — Т. 15. Кролевецкий уезд. / Сост.
Червинский П. П. — Чернигов, 1887. — С. IX.
60. ІР ЦНБ. — Ф. 3. — Опр. 67058. — Арк. 1—2.
61 Див.: Шликевич А. П. Лучше ли жилось в Малороссии за сто лет назад? //
Зем. сб. Черниг, губ. — 1890. — № 11—12. — С. 152—179.
62. Максимович Г. А. Деятельность Румянцева-Задунайского по управлению Ма
лороссии. — Т. 1. — Нежин, 1913. — С. 351.
63. Цит по: Русов А. Описание Черниговской губернии. — Т. 1. — Чернигов.
1898 — С. 87.
64. Там само. — С. 88.
65. Миклашевский И. Очерк крестьянского хозяйства Малороссии // Зем. сб. Чер
ниг. губ. — 1887. — № 7—8. — С. 210.
66. Там само. — С. 259.
67. ЖЗОЧГЗС 22 сессии с 4 по 19 декабря 1886 г. // Зем. сб. Черниг. губ. —
1887. — № 9—10, — С. 53—58 (приложение).
68. ІР ЦНБ. — Ф. 3. — Спр. 2358. — Арк. 1.
69. Зубко А. М. Вивчення земськими статистичними органами соціально-економіч
ного розвитку України (1864—1917 рр.) II Український історичний журнал. — 1988.
— № 3. — С. 134—135.
70. Там само.
71. Кауфман А. А. Вказана праця. — С. 263.
72. Див.: Шликевич А. П. Что дают и что могут дать подворные описи? // Зем.
сб. Черниг. губ. — 1890. — № 3—4. — С. 9—62.
73. Гозулов А. И. Вказана праця. — С. 181.
74. А. А. Русов // Черниговская земская неделя. — 1915. — № 43. — С. 16.
75. ІР ЦНБ. — Ф. 1. — Спр. 68261. — Арк. 1.
76. Федоренко П. Нариси з історії вивчення Чернігівщини // Записки Чернігів
ського наукового товариства. — Т. 1. — Праці історико-краезнавчої секції. — Чер
нігів, 1931. — С. 29.
77. ЖЗОЧГЗС 35 сессии с 7 по 21 декабря 1899 г. — Чернигов, 1900. — С. 140,
144.
78. Русов А. Проект организации... — С. 61.
79. ЖЗОЧГЗС экстренной сессии 9—10 июля 1900 г. — Чернигов, 1900 — С. 12—13.
80 Отчет Черниговской губернской земской управы за 1901 г. — Чернигов, 1902.
— С. 351—352.
81 Отчет Черниговской губернской земской управы за 1902 г. — Чернигов, 1903.
— С. 359.
82. Там само. — С. 361.
83. Див.: Державний архів Чернігівської області. — Ф. 140. — Оп. 1. — Спр. 54.
— Арк. 1—18.
84. ЖЗОЧГЗС 49-й сессии 1913 г., состоявшейся 17—28 января 1914 г. (С при
ложением). — Чернигов, 1914. — Доклад № 55. — С. 2.
85. Федоренко П. Вказана праця. — С. 26—27.
Сіверянський літопис 65
|