2025-02-23T09:57:01-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-200249%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T09:57:01-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-200249%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T09:57:01-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-23T09:57:01-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр
У вересні 1995 року Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя відсвяткував 175-ту річницю заснування вищої школи в Ніжині. У ці ж ювілейні дні відбулася ще одна непересічна подія — репрезентація Всеукраїнського Гоголівського науково-методичного центру, відкритого на базі Фундамен...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Series: | Сiверянський літопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200249 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-200249 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2002492024-11-23T14:04:55Z Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр Гранатович, Л. Розвідки У вересні 1995 року Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя відсвяткував 175-ту річницю заснування вищої школи в Ніжині. У ці ж ювілейні дні відбулася ще одна непересічна подія — репрезентація Всеукраїнського Гоголівського науково-методичного центру, відкритого на базі Фундаментальної бібліотеки інституту в старовинному приміщенні по вулиці Гоголя. 1997 Article Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр / Л. Гранатович // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 79-84. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200249 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Гранатович, Л. Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр Сiверянський літопис |
| description |
У вересні 1995 року Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя відсвяткував 175-ту річницю заснування вищої школи в Ніжині.
У ці ж ювілейні дні відбулася ще одна непересічна подія — репрезентація Всеукраїнського Гоголівського науково-методичного центру,
відкритого на базі Фундаментальної бібліотеки інституту в старовинному приміщенні по вулиці Гоголя. |
| format |
Article |
| author |
Гранатович, Л. |
| author_facet |
Гранатович, Л. |
| author_sort |
Гранатович, Л. |
| title |
Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр |
| title_short |
Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр |
| title_full |
Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр |
| title_fullStr |
Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр |
| title_full_unstemmed |
Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр |
| title_sort |
всеукраїнський гоголівський науково-методичний центр |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200249 |
| citation_txt |
Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр / Л. Гранатович // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 79-84. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT granatovičl vseukraínsʹkijgogolívsʹkijnaukovometodičnijcentr |
| first_indexed |
2024-11-26T04:12:50Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:12:50Z |
| _version_ |
1818524162404122624 |
| fulltext |
Лариса Гранатович
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ г о г о л ю с ь к и и
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
У вересні 1995 року Ніжинський державний педагогічний інститут
ім. М. В. Гоголя відсвяткував 175-ту річницю заснування вищої школи
в Ніжині.
У ці ж ювілейні дні відбулася ще одна непересічна подія — репре
зентація Всеукраїнського Гоголівського науково-методичного центру,
відкритого на базі Фундаментальної бібліотеки інституту в старовинно
му приміщенні по вулиці Гоголя.
Власне кажучи, ідея відкриття закладу такого типу виникала не
один раз і в минулі роки, але реалізувати її змогли саме тепер.
Згідно із задумом його фундаторів (а це кандидат філологічних
наук, доцент, завідувач кафедрою світової літератури П. В. Михед і
доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури
О. Г. Ковальчук) Гоголівський центр, який, до речі, не має аналогів
у жодній країні світу, в майбутньому повинен стати своєрідною Мек
кою для істинних знавців та шанувальників таланту Гоголя — письмен
ника світового рівня. Центр повинен акумулювати в собі рідкісні та
цінні видання творів Гоголя, починаючи з прижиттєвих, а також літе
ратуру про його життя та творчість; повинен створити і мати в своє
му розпорядженні високоефективний довідково-бібліографічний апарат
з вичерпним банком даних з цієї проблематики.
До 30-х років XX ст. інститутський музей Гоголя мав оригінали ру
кописів великого письменника:
1. «Мертві душі» І том (перша редакція).
2. «Тарас Бульба», «Портрет» (виправлена редакція).
3. Комедії «Игроки», «Тяжба», «Лакейская», «Театральный
разъезд».
4. 32 листи Гоголя до М. Я. Прокоповича.
Ця безцінна спадщина, ядро тодішньої Гоголіани, була вилучена
з музею і передана до відділу рукописів Публічної бібліотеки АН УРСР
(Київ). Гоголівський центр прикладе всіх зусиль, щоб в оригіналах чи
копіях рукописи повернулися в Ніжин.
Ще один напрям діяльності центру полягатиме в об’єднанні, коор
динації, подальшому спрямуванні творчих зусиль гоголезнавців Украї
ни та інших держав у справі вивчення творчості великого ніжинця». З
цією метою передбачається організація і проведення наукових семіна
рів та конференцій, видання збірників наукових праць та бібліографіч
них покажчиків.
Суттєва роль відведена дієвій методичній допомозі, яку надавати
ме центр студентам, аспірантам, викладачам, дослідникам-гоголезнав-
цям, дозволяючи їм користуватися своїм фондом і довідково-бібліогра
фічним апаратом, кваліфікованими порадами та консультаціями спе
ціалістів.
Про перші кроки центру, зокрема про його фонд та початок науко
вої діяльності, хотілося б розповісти докладніше.
Сіверянський літопис 79
У відкритих вітринах експозиції виділено чотири розділи: «Твори
М. В. Гоголя», «Гоголь і Ніжин», «Гоголь у працях вчених Ніжинської
вищої школи», «Твори Гоголя мовами народів світу».
У розділі «Твори М. В. Гоголя» за хронологією подано найбільш
цікаві, на наш погляд, видання.
Передусім, це стосується прижиттєвих видань. Серед них повість
«Бисаврюк, или Вечер накануне Ивана-Купала»,1 вперше опублікована
в журналі «Отечественные записки» у 1830 році. Ця повість, досить
безцеремонно відредагована видавцем Павлом Свіньїним, була проте
літературним дебютом молодого автора. Двотомник «Арабески» (СПб.,
1835),2 що за життя Гоголя друкувався лише раз, повість «Коляска»,3
стаття «О движении журнальной литературы в 1834 и 1835 гг.»,4 дра
матична сцена «Утро делового человека»,5 надруковані в пушкінському
«Современнике» за 1836 рік, повість «Рим»,6 що вперше з’явилася на
сторінках редагованого Михайлом Погодіним «Москвитянина» за 1842
рік, «Выбранные места из переписки с друзьями»7 1847 року видання
— такий неповний перелік прижиттєвих видань, які ми маємо нині.
З посмертних зібрань творів М. В. Гоголя, виданих до 1917 року,
в нашому розпорядженні є окремі томи 6-томника «Сочинений и пи-
сем»,8 редагованого П. О. Кулішем. Особливу цінність становлять два
останні томи, в яких вміщено листи. Протягом всього XIX століття цей
гоголівський епістолярій залишався першим та єдиним, що нарахову
вав 800 листів, дбайливо відтворених за оригіналами.
Далі — добре відоме літературознавцям 10-е академічне видання
творів Гоголя,9 замислене і виконане його редактором, видатним уче
ним, істориком літератури, академіком М. С. Тихонравовим як повне
науково-критичне зібрання творів Гоголя, звірене з текстами рукописів
автора, наділене грунтовним науковим коментарем. Слід зазначити, що
й донині воно лишається одним з найавторитетніших. Згодом його тек
сти було покладено в основу багатьох перевидань з різноманітними
скороченнями та змінами.
Одним з таких перевидань є популярне в свій час 15-те видання
«Сочинений»10 в 12-ти томах (СПб., 1900). В ньому відновлено все по
зитивне, що було в 10-му виданні, доповнено великим біографічним на
рисом В. І. Шенрока та матеріалами VI та VII додаткових томів 10-го
видання, що вийшли за його ж редакцією.
Також викликає неабиякий інтерес «Иллюстрированное издание
сочинений»11 за редакцією Євгена Ляцького в 5-ти т. (СПб., 1902).
Його підготувало і видало товариство «Народная польза». Як зазначе
но на шмуцтитулі, воно являє собою «общедоступное, роскошное, иллю
стрированное издание, содержащее 235 иллюстраций». Автори ілюстра
цій брати Васнецови, барон М. П. Клодт, Б. Кустодієв, брати Маков-
ські, К. А. Савицький — імена досить промовисті.
У 1908— 1909 роках за редакцією історика російської літератури,
о дного з великих знавців життя та творчості М. В. Гоголя, В. В. Калла-
ша вийшов 10-томник «Сочинений Н. В. Гоголя»12 в серії «Библиотека
русских классиков». Видання супроводжується низкою вступних статей
до окремих творів та коментарів, що належать здебільшого перу
В. Каллаша. У IX та X томах вміщено вибрані листи.
1909 року з’явився однотомник «Полное собрание художественных
произведений Н. В. Гоголя»13 з біографією, яку написав видатний вче
ний, історик загальної та російської літератури, академік О. І. Кірпіч-
ніков. Видання прекрасно проілюстровано художниками Афанасьєвим,
Івановим, Пічугіним, Ягужинським та іншими.
Останнє з дореволюційних видань, здатних привернути до себе
увагу — «Иллюстрированное полное собрание сочинений Н. В. Гого-
80 Сіверянський літопис
ля»14 в 8-ми томах, яке вийшло за редакцією О. Є. Грузинського з
вступною статтею почесного академіка і професора Д. М. Овсянико-
Куликовського (М., 1912— 1913). Воно не є науковим у точному зна
ченні слова, тут відсутнє листування, але всі основні твори, включаючи
журнальні статті та окремі уривки з них, вміщено. За основу взято
знов-таки 10-томник за редакцією М. С. Тихонравова. Розкішне оформ
лення (тиснена золотом шкіра, відмінної якості папір і шрифт, числен
ні ілюстрації та портрети) роблять це видання надзвичайно привабли
вим для читача, виховуючи та розвиваючи його естетичний смак.
З найбільш визначних видань, здійснених за роки радянської вла
ди, треба назвати 3-томник вибраних творів Гоголя 192715 року, який
вийшов за редакцією К. Халабаєва та Б. Ейхенбаума. У нього, в ре
зультаті нового систематичного перегляду найважливіших гоголівських
текстів, було внесено цілий ряд суттєвих змін та уточнень з метою по
вернення до суто гоголівської редакції.
В 1937— 1952 роках вийшло фундаментальне академічне «Полное
собрание сочинений»46 в 14-ти томах. Воно й донині є найбільш повним
зібранням всього, що було написане Гоголем. В кожному томі, крім ос
новного тексту, вміщено інші редакції, друковані та рукописні, чис
ленні варіанти, уривки, чернетки тощо. Дев’ять перших томів станов
лять твори Гоголя, томи X — XIV — листи, обсяг яких значно поповне
но порівняно з виданням «Писем»,17 здійсненим В. І. Шенроком в 1901
році, та прокоментовано. Видання розраховане на фахівців-гоголезнав-
ців і на тривалий час стало канонічним для наступних перевидань,
призначених для широкого читача.
З інших видань радянської доби досить авторитетним можна вва
жати «Собрание сочинений»18 в 7-ми томах, що вийшло за редакцією
С. І. Машинського та М. Б. Храпченка в 1966—67 рр. та згодом пере
видавалося в 1977—79, 1984 — 86 роках. Крім них, в експозиції демон
струються вибрані та окремі твори, серед яких є й подаровані приват
ними особами. Таких видань маємо понад 30 примірників, найціннішим
з яких є дарунок відомого московського літературознавця В. О. Воро
паева — 9-томне «Собрание сочинений» (М., 1994),19 одним із уклада
чів та коментаторів якого він є. До цього видання включено низку тво
рів, передусім релігійно-морального змісту, які свого часу не потрапили
до академічного 14-томника.
У розділі «Гоголь і Ніжин» можна побачити видання, що давно
стали бібліографічною рідкістю — збірники «Лицей князя Безбородко.
Издал граф Г. А. Кушелев-Безбородко» (СПб., 18 5 9),20 «Гимназия и
Лицей князя Безбородко» (СПб., 1881),21 в яких вміщено біографіч
ні нариси про засновників Гімназії, її почесних попечителів, директо
рів, професорів та вихованців, серед яких, як відомо, з 1821 по 1828 рік
жив, вчився, формувався як особистість вихованець Гоголь-Яновський.
Численні статті та монографії різних років допоможуть детальніше оз
найомитися з етапами короткої та досить бурхливої історії Гімназії і з
учнівськими роками Гоголя.
Справжньою знахідкою стали виявлені нами роботи І. Г. Кулжин-
ського, відомого в свій час літератора, який викладав латинську мову
в Гімназії, коли вчився в ній Гоголь. Чотирнадцять праць Кулжинсько-
го, серед яких статті з теорії літератури, російської мови, питань релі
гії, художні твори, спогади, відтворюють загальну культурну атмосфе
ру того часу.
Не забуті і товариші-однокурсники Гоголя — О. С. Данилевський
і М. Я. Прокопович, дружні стосунки з якими не переривалися все жит
тя; Нестор Кукольник — популярний в свій час письменник і драма
тург; П. Г. Редкін — відомий вчений, історик, юрист, педагог, професор
Сіверянський літопис 81
Московського, а потім Петербурзького університетів; К. М. Базілі —
дипломат і письменник, дослідник Близького Сходу, російський гене
ральний консул в Сирії та Палестині; Є. П. Гребінка — поет і пись
менник; Платон Лукашевич — етнограф і фольклорист та інші. Їхні
праці, література про них, спогади та листування також мають місце
в фонді центру та вітринах експозиції.
У розділі «Гоголь в працях вчених Ніжинської вищої школи» ми
намагалися зосередити дослідження про Гоголя та його творчість про
фесорів та викладачів, які працювали в Ніжині, починаючи з 1875 ро
ку по наш час.
Серед науковців XIX — початку XX ст., що віддали належне поста
ті великого письменника, імена історика М. Я. Аристова, літературо
знавця і фольклориста В. В. Данилова, філолога-славіста П. О. Забо-
лоцького, відомого вченого-славіста М. Н. Сперанського, літературо
знавця, доктора історичних наук І. І. Іванова, доктора філології, пер
шого директора історико-філологічного інституту М. О. Лавровського,
історика І. О. Сребницького та інших.
Слід зазначити, що сучасні ніжинські вчені не менш плідно працю
ють в цьому плані. Про це свідчить їхня постійна участь в Гоголівських
читаннях, які з 1982 року проходили в Полтаві, активна участь в орга
нізації та проведенні міжнародних Гоголівських науково-практичних
конференцій, ініційованих історико-філологічним факультетом в Ніжи
ні (1988, 1989, 1994 роки), систематична публікація наукових статей в
збірниках та журналах, підготовка монографій, методичних посібни
ків та бібліографічних покажчиків, захист дисертацій з гоголівської
тематики тощо.
Нещодавно Гоголівський центр підготував і видав бібліографіч
ний покажчик «Ніжинська Гоголіана. (1979— 1995)» (Ніжин, 1996),22
який містить 218 праць ніжинських літературознавців і лінгвістів, при
свячених Гоголю. Виявилося декілька напрямків в дослідженні твор
чості письменника. Чи не центральний — Гоголь і Ніжин. В цьому пла
ні загальний інтерес вчених-гоголезнавців привернули роботи кандида
та філологічних наук О. Супронюк, які відкривають нові пласти фак
тичного матеріалу для вивчення культурного та літературного оточен
ня Гоголя в роки навчання в Ніжині. Доцент П. Михед послідовно роз
робляє і обгрунтовує ідею існування ніжинської літературної школи в
російській літературі, також в полі його зору постійно перебуває піз
ній Гоголь, пошуки ним «нової естетики», її зв’язок з українським ба
роко.
Автором цілого ряду оригінальних праць, в яких досліджуються
екзистенціальні проблеми творчості письменника є доктор філологічних
наук, професор О. Ковальчук. Міфопоетичній основі творів Гоголя при
свячені праці кандидата філологічних наук Т. І. Агаєвої. Вивчення
творчості Гоголя, гоголівські традиції в сучасній літературі — тема
численних монографій та окремих публікацій доктора філологічних
наук, професора Г. В. Самойленка. Він же є співавтором бібліогра
фічного покажчика «Гоголь и литература народов СССР» (Нежин,
1984).23 Помітний внесок зробили і ніжинські лінгвісти, які досліджу
ють особливості перекладу творів Гоголя на українську мову (Арват
Ф. С), питання стилю (Арват Н. М., Коваленко В. Г., Гетман І. М.,
Гетман Л. І., Біла А . С.), проблеми часу і простору (Сидоренко В. О.).
Останній розділ експозиції «Твори Гоголя мовами народів світу»
містить окремі видання письменника 21 мовою народів Європи та
Азії.
На 1.01.97 року в експозиції та загальному робочому фонді центру
налічувалось 2010 одиниць зберігання — це монографії, збірники та
82 Сіверянський літопис
журнали, бібліографічні та довідково-енциклопедичні видання, наукові
записки, що містять гоголівські матеріали. Чи не половина з них — рід
кісні та цінні видання, що побачили світ в XIX — на початку XX сто
ліття.
Крім згаданого бібліографічного покажчика «Ніжинська Гоголіа-
на», Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр підготу
вав і видав збірник наукових праць «Гоголезнавчі студії. Вип. 1» (Ні
жин, 1996).24 Авторами збірника є відомі в Україні та Росії вчені. Це
Дмитро Наливайко та Вадим Скуратівський (Київ), Нінель Арват,
Олександр Ковальчук, Павло Михед (Ніжин), Володимир Воропаев
(Москва) та інші. Своїм завданням вони, передусім, вважали спробу
окреслити нові підходи, вийти на нові обрії в справі вивчення творчої
спадщини Гоголя з точки зору національної русистики.
Дозволимо собі зацитувати окремі рядки з редакційної статті до
«Гоголезнавчих студій», що висвітлюють напрямки творчих пошуків
вчених:
— «Дмитро Наливайко пропонує нову методологію дослідження
витоків творчості письменника через вияв архетипових моделей і струк
тур художнього мислення, що коріняться в українському ментально-
емоційному грунті.
— Зв’язок творчості Гоголя з християнськими текстами і їх вплив
на художній і духовний світ письменника — інша проблема сучасного
тлумачення гоголівської спадщини. Цій темі присвячена стаття Воло
димира Воропаева, який пропонує оригінальне прочитання хрестома
тійного твору (мається на увазі комедія «Ревізор» — Л. Г.)
— Естетичні пошуки нових засад літератури Гоголем періоду «Ви
браних місць», окреслені Павлом Михедом, який відстоює думку про
примат естетичного в творчому розвитку письменника, а також подає
аналіз творчого осмислення Гоголем долі і книг Сільвіо Пелліко.
— Роль Гоголя в становленні нової української літератури висвіт
лена у статті Володимира Скуратівського.
— Олександр Ковальчук зосередив увагу на екзистенціальній про
блематиці і продовжив аналіз категорії страху цього разу на матеріа
лі «Вибраних місць».
— Ритмічну організацію мови і художньо-виразну природу ритму
повісті «Тарас Бульба» аналізує Нінель Арват
— У статті Юрія Хоменка висвітлене питання рецепції гоголівської
спадщини в критичному доробку О. Твардовського».
Готовий до друку черговий другий випуск «Гоголезнавчих студій»,
триває підготовча робота з пошуку, обробки, систематизації та аноту
вання матеріалів до персональної гоголівської бібліографії.
Навесні цього року, в квітні, центр планує провести науковий се
мінар «Сучасні аспекти вивчення творчості Миколи Гоголя і культура
слов’янського світу». Крім вчених України та Росії, запрошення одер
жать науковці інших країн Східної Європи.
Джерела та література:
1. Бисаврюк, или Вечер накануне Ивана-Купала. Малороссийская повесть (из на
родного предания), рассказанная дьячком Покровской церкви // Отечественные
записки. — 1830. — Ч. ХЫ — Кн. 117. — С. 238—264; Ч. ХLП. — Кн. 119. —
С. 421—442.
2. Арабески: В 2-х ч. — СПб., 1835.
Ч. 1. — 287 с.
Ч. 2. — 276 с.
Сіверянський літопис 83
3. Коляска. Повесть // Современник. — 1836. — Т. 1. — С. 170 — 190.
4. О движении журнальной литературы в 1834 и 1835 году // Современник — 1836
— Т. I. — С. 192—225.
5. Утро делового человека. Петербургские сцены // Современник — 836. — Т. 1. —
С. 227—241.
6. Рим. Отрывок // Москвитянин. — 1842. — Ч. 11. — № 3. — С. 22—67.
7. Выбранные места из переписки с друзьями. — СПб., 1847. — 287 с.
8. Сочинения и письма: В 6-ти т. / Изд. П. Кулиша. — СПб., 1857. — Тт. Ш—VI.
9. Сочинения: в 7-ми т. — 10-e изд. Текст сверен с собственноруч. рукописями ав
тора и первонач. изд. его произв Н. Тихонравовым и В. Шенроком. — М., СПб.,
1889—1896. Тт. II, IV, V.
10. Сочинения. — 15-е изд.: В 12-ти т. / Ред. Н. Тихонравова. — СПб., 1900. Тт.
I— XII.
11. Иллюстр. изд. соч.: В 5-ти т. / Под ред. Е. Ляцкого. — СПб., 1902. — Тт. I—V.
12. Сочинения: В 10-ти т./ Под ред. В. В. Каллаша. —Б. м., б. г. — / Изд. Брок
гауза — Ефрона). — Тт. I—X.
13. Полн.собр. худож. произв / С биогр., написанной проф. А. И. Кирпичниковым.
— М., 1909. — 819 с.
14. Иллюстр. изд. соч.: В 8 -ми т. / Под ред. А. Е. Грузинского. — М., 1912 — 1913. —
Тт. І—VIII.
15. Сочинения: В 3-х т. / Ред К. Халабаева, Б. Эйхенбаума — М., Л., 1927. — Тт.,
II- III.
16. Полн.собр. соч.: В 14-ти т. / Вступ, ст. В. В. Гиппиуса.— Л., 1937 — 1952. —
(АН СССР. Ин-т рус, лит. Пушкинский Дом). — Тт. 1—14.
17. Письма Н. В. Гоголя: В 4-х т. / Ред. В. И. Шенрока. — СПб., 1901. — Тт. I—IV.
18. Собр соч.: В 7-ми т / Ред. С. И. Машинского, М. Б. Храпченко — М., 1976 —
1979. — Тт. I—VII.
19. Собр соч : В 9-ти т. / Сост., комент В А. Воропаева, И. А. Виноградова — М.,
1994. — Тт. І—IX.
20. Лицей князя Безбородко. Изд. граф Г. А. Кушелев-Безбородко. — СПб., 1859. —
144 с. + 208 с., портр.
21. Гимназия высших наук и Лицей князя Безбородко. — 2-е изд., испр., доп. — СПб.,
1881. — 474 с. + СХСІІ.
22. Н. В. Гоголь и литература народов СССР: Библиогр. Указатель / Сост. Г. В. Са-
мойленко, Е. Н. Михальский. — Нежин, 1984. — 147 с.
23. Ніжинська Гоголіана. 1979 — 1995: Бібліогр. Покажчик / Укладач Л. Гранатович;
Вступ, ст. П. Михед, Г. Самойленко. — Ніжин, 1996. — 28 с.
24. Гоголезнавчі студії: Збірник наук. праць. Вип. І / Відп. ред. П. В. Михед . — Ні
жин, 1996. — 63 с.
84 Сіверянський літопис
|