Красляни
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200250 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Красляни / Г. Горіла, Н. Власенко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 85-86. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200250 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| fulltext |
ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ
Галина Горіла, Надія Власенко
КРАСЛЯНИ
Чимало віків прошуміло над селом Красляни Прилуцького райо
ну, бо перша згадка про них датується 1085 роком. Перші поселенці
Краслян були жителями м. Красного, які поселились в ярах, після
розгрому татарами цього міста. За переказами, їх залишилось всього
10. Так втікачів і назвали «десятенки», а рід їх живий і до наших часів.
Краслянці люди волелюбні. У XVI ст. в Краслянах вибухнуло повстан
ня селян проти польського магната — землевласника Вишневецького.
У 1648 році у визвольній боротьбі проти польських загарбників брала
участь Краслянська сотня козаків, яка була складовою частиною При
луцького полку. На чолі сотні стояв сотник Давид Деркач. Мужньо за
хищали свою землю краслянці і в 1812 році. Більшість населення в
Краслянах—українці. Найпоширенішими в селі прізвищами є: Омеля-
ненко, Ювченко, Мелащенко, Кисіль, Соболь, Ярмоленко, Власенко.
Прізвиська: Гусаки, Зореви, Бряди — від слова багато говорити, бро
дити, Марчуки, Гусарі — пращур був гусаром у війську, Стрільці, Ми-
хлини, Ковалі — дід був коваль.
Колись селяни займались пивоварством, чинбарством, були кова
лями, шили взуття та збрую для коней. Були свої ткалі та кравці.
Село ділиться на кутки, як і скрізь по українських селах. Хапунів-
ка — в 1918 році цей шматок землі стали захоплювати для будівни
цтва садиб. Хоменщина — земля належала багатому селянину Хомі.
Цю землю після революції заселили. Соболівка — на цьому кутку осе
лилась багатодітна сім’я Соболів. Куток Безубівку обжила сім’я Бе-
зубів.
На землях Ладанського монастиря було створено СОЗ і засновано
хутір Чубарівка. У 1941 році цей хутір спалили німці. Козин — хутір,
тут селяни розводили кіз.
Навесні Красляни пишаються буйним білопінним цвітом своїх са
дів. Сади також мають свої назви. Сад Дубина посадив заможний се
лянин Кириляка в 1924 році. А Чубарівський сад посаджений монаш
ками Ладанського монастиря в 1910 р. Знищений він був уже в наші
дні, 1970 року.
Про себе згадку залишив і відставний солдат Бондаренко Гаври
ло. Він одержав землю за вислугу в армії 25 років. У 1922 році на цій
землі він посадив сад. Тепер цей сад називається Бондарівщина. Ще
був сад Лукомський, який садили кріпаки пана Лукомського в 1860
році, а знищений він 1945 року.
Сіверянський літопис 85
Село Красляни оточили поля. Одне з них називається Лікаривщи-
на, бо під час війни з шведами в лісі і полі був розміщений шпиталь.
Поле Бабачиха взяло назву від кургана, на якому давним-давно стояла
кам’яна баба. Ще є Подиське поле, від села Подище, Біла гора, від бі
лої глини на цій горі.
На захід від Краслян Урочище Сотниківщина, бо колись там сто
яла сотня козаків Прилуцького полку. Жидивщина — від єврея-влас-
ника, який мав у селі шинок.
Чимало ярів, назви яких походять під власних імен селян: Брусків
яр, Калинів яр, Кисилівський, Вашурини штани, Гаметовичів яр, Він
ницький яр. На краслянських землях багато горбів та долин — Соболів-
ський, Кирилягин. Назви залишились від заможних селян.
Урвища також мають назви — Хоменське, Бондареве, Бойчакове.
Славляться Красляни і лісами: Довге, Коморицьке, Гречанівщина, Жи-
дівщина, Шкалубине, Калинове, Яких тільки назв не почуєш в нашо
му краї!
Два ставки в селі також мають назви. На північному сході Крас
лян Ігнатієнків ставок, викопаний Ігнатієм, Гнатом, а на півночі пан
ський Лукомський ставок.
Людська пам’ять зберегла чимало назв, різних подій. Але вже не
мало втрачено та забуто. Та все-таки є надія, що нашому роду жити
і творити добро.
Висловлюємо свою вдячність пенсіонеру Соболю Д. О. за допомогу
в зібранні матеріалів про село Красляни.
86 Сіверянський літопис
|
| spelling |
irk-123456789-2002502024-11-23T14:05:06Z Красляни Горіла, Г. Власенко, Н. Історія міст і сіл 1997 Article Красляни / Г. Горіла, Н. Власенко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 85-86. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200250 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл Горіла, Г. Власенко, Н. Красляни Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Горіла, Г. Власенко, Н. |
| author_facet |
Горіла, Г. Власенко, Н. |
| author_sort |
Горіла, Г. |
| title |
Красляни |
| title_short |
Красляни |
| title_full |
Красляни |
| title_fullStr |
Красляни |
| title_full_unstemmed |
Красляни |
| title_sort |
красляни |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200250 |
| citation_txt |
Красляни / Г. Горіла, Н. Власенко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 85-86. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT gorílag kraslâni AT vlasenkon kraslâni |
| first_indexed |
2024-11-26T04:12:52Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:12:52Z |
| _version_ |
1818524164170973184 |