З історії містечка Варви
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200251 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З історії містечка Варви / Г. Греченко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 87-90. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200251 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2002512024-11-23T14:05:20Z З історії містечка Варви Греченко, Г. Історія міст і сіл 1997 Article З історії містечка Варви / Г. Греченко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 87-90. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200251 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл Греченко, Г. З історії містечка Варви Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Греченко, Г. |
| author_facet |
Греченко, Г. |
| author_sort |
Греченко, Г. |
| title |
З історії містечка Варви |
| title_short |
З історії містечка Варви |
| title_full |
З історії містечка Варви |
| title_fullStr |
З історії містечка Варви |
| title_full_unstemmed |
З історії містечка Варви |
| title_sort |
з історії містечка варви |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200251 |
| citation_txt |
З історії містечка Варви / Г. Греченко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 87-90. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT grečenkog zístoríímístečkavarvi |
| first_indexed |
2024-11-26T04:12:54Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:12:54Z |
| _version_ |
1818524166480986112 |
| fulltext |
Григорій Греченко
З ІСТОРІЇ МІСТЕЧКА ВАРВИ
(або маловідомі сторінки із розвитку освіти кінця XIX століття)
У фондах Центрального державного історичного архіву України в
місті Києві зберігається, як на мене, досить цінний документ на 20 ар
кушах паперу. Про нього і піде мова в цій публікації.
На середину 80-х років XIX ст. містечко Варва (мало саме такий
статус) відносилось за адміністративно-територіальним поділом до Озе-
рянської волості Лохвицького повіту Полтавської губернії.
Статистичні відомості тих років засвідчують, що містечко було до
сить багатолюдним, це, по-перше (на 22 грудня 1883 року у Варві та
хуторі Рудому налічувалось 1905 осіб чоловічої статі та 1966 жіночої).
Мешканці займалися торгівельним промислом та хліборобством.1 А,
по-друге, воно було розташоване на окраїні двох повітів — Лохвицько
го та Прилуцького. В останньому повіті уже функціонувало одне дво
класне міністерське училище у містечку Срібному, що на відстані біль
ше 40 верст (верста — 1,0668 км), від Чорнух же Варва знаходилась
ще далі — за 50 верст, а від Сенчі — за 60 верст. В усіх вищеназва
них містечках уже працювали училища, а Сенча одержала дозвіл на
відкриття вже другого в Лохвицькому повіті двокласного училища. Все
це, крім усього іншого, утруднювало відкриття аналогічного навчально
го закладу у містечку Варві.2
Та попри всі складності, мешканці Варви в результаті своїх напо
легливих намагань позитивно розв’язують наболіле для них завдання.
Певну допомогу варвинчанам надали також Озерянська волость, ке
рівництво Лохвицького повіту, директор народних училищ Полтавської
губернії Амвросій Добротворський, архієпископ Полтавський і Переяс-
ловський Іоанн, попечитель Київського учбового округу і навіть дирек
тор департаменту Н. Аничков.3
Та все ж ініціювали цю благородну справу самі мешканці Варви і
про них ми повинні завжди пам’ятати. Саме вони на своєму сході 13
вересня 1881 року (козаки, казенні селяни, селяни-власники, домогос-
подарі) ухвалили відкрити у містечку Варві двокласне зразкове учи
лище. Ухвала складалась із п’яти пунктів, а саме:
1. Відвести із громадського вигону землі одну десятину (1,0954 га)
і на ній побудувати будинок цілком придатний для нього. Для побу
дови приступити негайно (ініціатори не знали, що це затягнеться аж на
цілих три роки — авт.).
2. На утримання його, вчителя (квартира), сторожа товариство що
річно буде виділяти 250 крб. сріблом, але не більше 300 крб.
3. Просити директора народних училищ Амвросія Порфировича
Добротворського клопотати перед урядом про відкриття.
4. Просити земство про відпуск допомоги для училища.
5. Обрати уповноважених на сході для клопотання з цього питання
дворян Павла Івановича Константиновича, Володимира Івановича Сто
янова, козаків — Тимофія Івановича Руденка, Івана Федоровича Вин-
яичевського, Спиридона Миколайовича Пуха, селянина Гордія Лав-
рентійовича Голобородька.
Всього підписалось 324 мешканці, із них грамотних — 16, що скла
дає із числа 486 дворів дві третини — 324 особи.
Сіверянський літопис 87
Ухвалу підписав козак Антон Бурляй (за неграмотних підписував
ся він же). При її підписанні був присутній староста містечка Варви
Арсен Філоненко. На ухвалі помітна печатка також сільського старости
Варви та Озерянського волосного управління, е ще підпис і волосного
засідателя.4
Вдруге ухвала Варвинського сільського сходу була прийнята 2 лю
того 1884 року. На цей раз підписав її сільський староста Яків Винни-
чевський. На сході мешканці ухвалюють: додатково виплачувати ще
100 крб. сріблом щорічно на опалювання, ремонт і прислугу, тобто 350
крб., сріблом.
Ухвалу знову ж підписали козаки, казенні селяни, селяни-власники
та наявні домогосподарі.5 Із них грамотних уже наполовину менше —
8 осіб (козаки Степан Редька та Олександр Кисіль, Григорій Пуць,
Родіон Кисіль, Федір Руденко, Григорій Моренець, Пилип Федченко та
інші). За неграмотних поставив підпис козак Кіндрат Кривуца.
План-проект на побудову двокласного народного училища в містеч
ку Варві був розроблений в Лохвиці (архівна справа містить його, ви
конаний в кольорових тонах, фарбах, думаю, що хорошими кресляра-
ми-проектантами і забудовниками, про що вже засвідчила сама істо
рія). А в ньому ми бачимо такі його складові: вхідне крильце, передня
класна кімната, підготовче класне приміщення, класне приміщення,
приміщення вчителя, кухня вчителя і приміщення сторожа, коридор і
друге вхідне крильце. Та хто із варвенчан та жителів навколишніх сіл
не пам’ятає його, як і автор цих рядків.
Другий лист-ухвалу підписали також волосний старшина Зуб та
писар Скнар.6
Виписка із журналу Лохвицької повітової земської управи від 18
листопада 1883 року за № 3059 також засвідчує про її клопотання пе
ред вищими інстанціями про виділення щорічно по 300 крб. у випадку
його відкриття.7
Справа ця була, як свідчать архівні документи, копіткою, трива
лою в часі і навіть «волокітною». Судіть самі: окрім уже наведених іс
торичних фактів, звернемося ще до не менш вагомих із них. 30 липня
1884 року директор народних училищ Полтавської губернії надсилає
листа-клопотання попечителю Київського учбового округу про відкрит
тя двокласного сільського училища Міністерства народної освіти в Вар-
ві Лохвицького повіту Полтавської губернії.
Уповноваженими на цей раз від товариства містечка Варви були:
дворянин Володимир Іванович Стоянов, козаки: Степан Редька, Тимо
фій Руденко, Спиридон Пух і селянин Гордій Голобородько, які і нада
ли дві ухвали Варвинського сільського сходу, що відбулися 15 вересня
1881 року та 2 лютого 1884 року.
Ось, що в цьому листі-клопотанні пропонувалось:
— відвести із громадського вигону землі одну десятину і на ній
звести будинок досить придатний для двокласного училища;
— мешканці зобов’язуються щорічно виділяти на утримання учи
лища із своїх коштів по 350 крб.;
— уповноважені клопочуть перед Урядом про відкриття визначе
ного училища і просять від Міністерства народної освіти допомоги на
його утримання щорічно до 800 крб. і одноразової допомоги на облаш
тування будинку, на меблі і на книги 1800 крб.;
— Лохвицьке повітове земське зібрання на своєму засіданні від 15
липня 1882 року ухвалило: на випадок реорганізації Варвинського учи
лища у зразкове двокласне виділяти від земства на його утримання по
300 крб. щорічно.
88 Сіверянський літопис
Міністерство народної освіти, в свою чергу, ухвалило щорічно виді
ляти по 600 крб. і одноразової допомоги товариству 1400 крб. на такі
потреби:
а) побудову приміщення для училища — 800 крб.;
б) на облаштування класними меблями —300 крб.;
в) на облаштування книжкового складу — 300 крб.
Сума 1250 крб. (300 крб. земських, 600 крб. міністерських і 350
громадських) щорічно повинна розподілятись таким чином:
а) на заробітну плату двом учителям по 330 крб. (660 крб.);
б) законовчителю — 160 крб.;
в) учителю співів — 60 крб.;
г) на книги, навчальні посібники і письмові приладдя — 65 крб.;
д) учителю якого-небудь ремесла (гімнастика або за вибором то
вариства) — 60 крб.;
е) на опалення училища і учительських квартир — 110 крб.;
ж) на освітлення — 20 крб;
з) на найм (утримання) прислуги — 60 крб.;
и) на ремонт приміщень училища — 40 крб.;
і) на страхування від вогню приміщень училища — 15 крб.;8
Два вчителі повинні одержувати заробітну плату за рахунок кош
тів Міністерства народної освіти із доплатою (дотацією) від земства по
30 крб. кожному; решта витрат, перелічених вище, повинна виплачува
тись за кошт земства і громадськості (варвинського товариства). Коли
виникне потреба, варто мати і помічника учителів.9
Цікава деталь: попечитель Київського учбового округу надсилає
свого листа Високопреосвященству Іоанну, архієпископу Полтавському
і Переяславському із запитом: чи не має із його «...сторони перешкод
для відкриття в м. Варві згаданого Міністерського училища».10 Лист да
тований 6 вересня 1884 року. Відповідь не забарилась — 19 вересня то
го ж року. Вона була також не менш лаконічною: «...маю честь увідо-
мити, щодо відкриття в містечку Варві Лохвицького повіту двокласного
училища Міністерства народної освіти із сторони єпархіального началь
ства немає ніякої перешкоди».11
Крім того, попечитель Київського учбового округу адресував свого
листа міністру народної освіти із повного розшифровкою суми 1250 крб.,
на які потреби вони виділяються.12
І, нарешті, Міністерство народної освіти, директор департаменту
Н. Аничков адресує листа керуючому Київським учбовим округом від
22 жовтня 1884 року, в якому зазначалось:
1. В Лохвицькому повіті уже одержано дозвіл на відкриття дво
класного зразкового училища в м. Сенчі. За існуючими в Міністерстві
правилами кожний повіт може відкривати не більше одного двоклас
ного сільського училища. Винятки бувають рідко.
2. Тепер двокласні реоргнізовуються в однокласні через відсутність
учнів.
3. «В виду крайней скудости состоящего в распоряжении Минис
терства Народного Просвещения кредита на устройство и содержание
народных училищ, сые Мынистерство оказывается вынужденым расхо
довать оный на учреждение новых училищ лишь с чрезвычайной осмот
рительностью».
Сіверянський літопис 89
І все ж, остаточне рішення для варвинчан виявилося обнадійли
вим: «Даю добро на відкриття в м. Варві однокласного сільського учи
лища Міністерства Народної Освіти із віднесенням утримання його на
кошти, які внесе на нього місцеве земство і товариство в розмірі 650
крб. в рік.
Міністерство дає одноразову допомогу на облаштування приміщен
ня та всього іншого приблизно до 500 крб.».13
І, насамкінець, заради чого і вирішив автор порушити дану проб
лему: Варвинське товариство успішно завершило побудову училища за свої
кошти (на облаштування училища мешканці м. Варви витратили
більше трьох тисяч карбованців) і 21 жовтня 1884 року воно і було ос
вячене.14
Ось така ця повчальна сторінка із розвитку освіти містечка Варви
першої половини 80-х років XIX ст.
Джерела та література:
1. Центральний державний історичний архів України м. Київ (ЦДІАУ). — Ф. 707.—
Оп 207. — Спр. 126. — Арк. 12.
2. Там же. — Арк. 2. 3.
3. Там же. — Арк. 1, 3, 8, 11, 15, 16, 17, 18, 19.
4. Там же. — Арк. 4—8.
5. Там же. — Арк. 9.
6. Там же. — Арк. 12.
7. Там же. — Арк. 13, 14.
8. Там же. — Арк. 2.
9. Там же. — Арк. 2.
10. Там же. — Арк. 15.
11. Там же. — Арк. 16.
12. Там же. — Арк. 17.
13. Там же. — Арк. 18, 19.
14. Там же. — Арк. 20.
90 Сіверянський літопис
|