«Скарбниця української культури»
Таку назву має збірка матеріалів ювілейної наукової конференції, присвячена 100-річчю Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. У книзі подаються поновлені документи з історії музею українських старожитностей, розкриваються багатющі фонди та зібрання музею, висвітлюються маловідомі ст...
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200263 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | «Скарбниця української культури» / І. Каганова // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 146-147. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200263 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2002632024-11-23T14:21:33Z «Скарбниця української культури» Каганова, І. Придеснянська книжкова полиця Таку назву має збірка матеріалів ювілейної наукової конференції, присвячена 100-річчю Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. У книзі подаються поновлені документи з історії музею українських старожитностей, розкриваються багатющі фонди та зібрання музею, висвітлюються маловідомі сторінки історії музейної справи на Чернігівщині. Низка розвідок присвячена найбільш цікавим експонатам і колекціям, що зберігаються у музейних закладах краю. 1997 Article «Скарбниця української культури» / І. Каганова // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 146-147. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200263 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Каганова, І. «Скарбниця української культури» Сiверянський літопис |
| description |
Таку назву має збірка матеріалів ювілейної наукової конференції, присвячена 100-річчю Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. У книзі подаються поновлені документи з історії музею українських старожитностей, розкриваються багатющі фонди та зібрання музею, висвітлюються маловідомі сторінки історії музейної справи на Чернігівщині. Низка розвідок присвячена найбільш цікавим експонатам і колекціям, що зберігаються у музейних закладах краю. |
| format |
Article |
| author |
Каганова, І. |
| author_facet |
Каганова, І. |
| author_sort |
Каганова, І. |
| title |
«Скарбниця української культури» |
| title_short |
«Скарбниця української культури» |
| title_full |
«Скарбниця української культури» |
| title_fullStr |
«Скарбниця української культури» |
| title_full_unstemmed |
«Скарбниця української культури» |
| title_sort |
«скарбниця української культури» |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200263 |
| citation_txt |
«Скарбниця української культури» / І. Каганова // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 146-147. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT kaganovaí skarbnicâukraínsʹkoíkulʹturi |
| first_indexed |
2024-11-26T04:13:18Z |
| last_indexed |
2024-11-26T04:13:18Z |
| _version_ |
1818524192019054592 |
| fulltext |
представники владних структур, земства та урядові особи. Проте з по
чатком першої світової війни в кооперативному русі почали активно
діяти представники політичних партій, котрі намагалися всілякими за
собами штовхнути кооперацію на шлях політичної боротьби. На під
твердження цієї тези В. М. Половець вперше наводить документи Чер
нігівського жандармського управління, які зберігаються в Централь
ному державному історичному архіві України в місті Києві.
Важливо, що автор монографії «Кооперативний рух в Лівобереж
ній Україні (1861—1917 рр.)» приділив значну увагу бібліографії з даного
питання. Біля 200 літературних та архівних джерел, використа
них В. М. Половцем, в майбутньому можуть скласти науково-допоміж
ний покажчик за темою монографії, яка відкриває шлях наступним
дослідникам.
Бо проблема кооперативного руху в Україні дійсно багатопланова
малодосліджена і цікава.
Людмила СТУДЬОНОВА
«СКАРБНИЦЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»
Таку назву має збірка матеріалів ювілейної наукової конференції,
присвячена 100-річчю Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тар-
новського. У книзі подаються поновлені документи з історії музею ук
раїнських старожитностей, розкриваються багатющі фонди та зібрання
музею, висвітлюються маловідомі сторінки історії музейної справи на
Чернігівщині. Низка розвідок присвячена найбільш цікавим експона
там і колекціям, що зберігаються у музейних закладах краю.
Початок розвитку музейної справи на Чернігівщині відноситься до
1895 року, коли Чернігівський губернатор Є. К. Андрієвський розгор
нув активну роботу по створенню архівної комісії, яка повинна була
мати при собі архів, бібліотеку та історичний музей. Справа набула
широкого розголосу в губернії. Офіційною датою відкриття губернської
вченої архівної комісії та історичного музею вважається 14 листопада
(за старим стилем) 1896 року, про що оголосили «Черниговские губерн
ские ведомости».
Сьогодні Чернігівський історичний музей є крупним музеєм-закла-
дом, який збирає, зберігає, вивчає і популяризує пам’ятки матеріальної
і духовної культури українського народу, досліджує історію рідного
краю, веде велику науково-дослідну роботу, виконує функції обласного
методичного центру з проблем музеєзнавства і охорони не
рухомих пам’яток історії, археології, монументального мис
тецтва. Фонди музею нараховують понад 150 тис. одиниць збе
реження. Щорічно він приймає 150 тис. відвідувачів, обслуговує значну
кількість дослідників, краєзнавців.
Серед авторів збірки прицівники музею А. І. Неділя, С. О. Полов-
никова, І. М. Ситий, В. В. Зайченко, В. Г. Мудрицька, Л. О. Майборо
да та ін. Дуже цікаві матеріали подаються у розвідках співробітників
Чернігівського літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського
М. І. Москаленко «М. М. Коцюбинський і музей українських старожит-
ностей В. В. Тарновського» та Л. І. Зеленської «Спогади Ганни Барві
нок про В. В. Тарновського та його музей (із епістолярної спадщини
письменниці)».
Багато матеріалів на конференцію представили науковці ЧДПІ ім.
Т. Г. Шевченка. Це — розвідки В В. Ткаченка «Музеї Чернігівщини в
історико-краєзнавчому русі 20—30-х років», О. Б. Коваленка та
В. В. Ткаченка «Нововиявлені документи з історії музею українських
146 Сіверянський літопис
старожитностей ім. В. В. Тарновського», А. А. Гапієнка та О. Б. Кова
ленка «Забутий музейний заклад старого Чернігова». Мова йде про іс
нування в Чернігові 1914— 1918 рр. Природничо-історичного сільсько-
господарсь і кустарного музею. Створено було цей музей з ініціа
тиви та на кошти Чернігівського губернського земства.
Чимало цікавих публікацій можна знайти у збірнику і з історії му
зеїв Чернігівщини: Новгород-Сіверського, Бахмацького, Корюківського
історико-краєзнавчих музеїв, меморіального музею М. О. Щорса та ін.
Збірник «Скарбниця української культури» підготовлений до друку
Чернігівським історичним музеєм ім. В. В. Тарновського та сектором
польової археографії інституту української археографії та джерело
знавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
Книга стане у пригоді науковим працівникам, викладачам, учите
лям, краєзнавцям, усім, хто вивчає українську історію та культуру.
Ірина КАГАНОВА.
ВІРА — СИЛА, ЯКУ НЕ ЗДОЛАТИ НІКОМУ
Перша половина XIII сторіччя. На роздріблену Київську Русь з
азіатських степів насувалась монголо-татарська навала. Як свідчить лі
топис, «по гневу божиему за умножение грехов наших, было нашествие
поганых татар на землю христианскую». Чернігово-Сіверська земля, ос
лаблена усобицями, чварами між князями, не могла дати рішучу від
січ противникові. 18 жовтня 1239 року загарбникам вдалось завдяки
безперервному приступу проникнути у Чернігів.
Подія, яка сталася у 1246 році в Золотій Орді, була нечуваною,
неймовірною: чернігівський князь Михайло Всеволодович, викликаний
у Золоту Орду, відмовився виконати ординський ритуал: вклонитися
«кущу, ідолам, вогню, сонцю».
Рік 1996 став 750-ю річницею з дня смерті Михайла Чернігівського.
Історія його життя відображена в літописах, сказаннях, житіях. Але
цілісне уявлення цієї події, опираючись на існуючу джерельну базу,
вперше дає Сергій Павленко у книзі «КНЯЗЬ МИХАЙЛО ЧЕРНІГІВ
СЬКИЙ ТА ЙОГО ВИКЛИК ОРДІ». (Чернігів, 1996). Часова віддале
ність від цієї неординарної події дозволяє по-різному освітлювати намі
ри князя Чернігівського. Сергій Павленко у своїй книзі-дослідженні
претендує на повну реконструкцію картини діянь Михайла Всеволо
довича.
Заслужений журналіст України,. Дослідник, відомий краєзнавець,
автор книжок «Загибель Батурина» та «Опозиція на Чернігівщині» Сер
гій Павленко у своїй книзі розповідає про життєпис одного з відомих
представників Ольговичів, вчинок-протест якого мав великий резонанс
у другій половині XIII сторіччя серед поневолених монголами русичів.
Родовід Михайла Всеволодовича йде у глиб аж до князювання Іго
ря. За літописними повідомленнями він був «мудрим», додержувався
заповідей Божих. Мученицька загибель чернігівського князя показала,
що незламна вірність Богу — ось порятунок, шлях до свободи. Ця за
гибель стала символом нескореної віри, цементуючої єдності русичів.
Що змусило Михайла Чернігівського приречено їхати до Батия на
вірну смерть? Автор дослідження аналізує мотиви дій князя, приводить
різноманітні документи, припущення дослідників і приходить до вис
новку, що родові зобов’язання зіграли вирішальну роль у від’їзді. Для
православних тієї доби виконання ординських обрядів було рівноцінно
Сіверянський літопис 147
|