Віра — сила, яку не здолати нікому
Рік 1996 став 750-ю річницею з дня смерті Михайла Чернігівського. Історія його життя відображена в літописах, сказаннях, житіях. Але цілісне уявлення цієї події, опираючись на існуючу джерельну базу, вперше дає Сергій Павленко у книзі «КНЯЗЬ МИХАЙЛО ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТА ЙОГО ВИКЛИК ОРДІ». (Чернігів, 199...
Збережено в:
Дата: | 1997 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200264 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Віра — сила, яку не здолати нікому / Є. Прожига // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 147-148. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-200264 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-2002642024-11-23T14:21:41Z Віра — сила, яку не здолати нікому Прожига, Є. Придеснянська книжкова полиця Рік 1996 став 750-ю річницею з дня смерті Михайла Чернігівського. Історія його життя відображена в літописах, сказаннях, житіях. Але цілісне уявлення цієї події, опираючись на існуючу джерельну базу, вперше дає Сергій Павленко у книзі «КНЯЗЬ МИХАЙЛО ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТА ЙОГО ВИКЛИК ОРДІ». (Чернігів, 1996). Часова віддаленість від цієї неординарної події дозволяє по-різному освітлювати наміри князя Чернігівського. Сергій Павленко у своїй книзі-дослідженні претендує на повну реконструкцію картини діянь Михайла Всеволодовича. 1997 Article Віра — сила, яку не здолати нікому / Є. Прожига // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 147-148. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200264 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Прожига, Є. Віра — сила, яку не здолати нікому Сiверянський літопис |
description |
Рік 1996 став 750-ю річницею з дня смерті Михайла Чернігівського. Історія його життя відображена в літописах, сказаннях, житіях. Але цілісне уявлення цієї події, опираючись на існуючу джерельну базу, вперше дає Сергій Павленко у книзі «КНЯЗЬ МИХАЙЛО ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТА ЙОГО ВИКЛИК ОРДІ». (Чернігів, 1996). Часова віддаленість від цієї неординарної події дозволяє по-різному освітлювати наміри князя Чернігівського. Сергій Павленко у своїй книзі-дослідженні претендує на повну реконструкцію картини діянь Михайла Всеволодовича. |
format |
Article |
author |
Прожига, Є. |
author_facet |
Прожига, Є. |
author_sort |
Прожига, Є. |
title |
Віра — сила, яку не здолати нікому |
title_short |
Віра — сила, яку не здолати нікому |
title_full |
Віра — сила, яку не здолати нікому |
title_fullStr |
Віра — сила, яку не здолати нікому |
title_full_unstemmed |
Віра — сила, яку не здолати нікому |
title_sort |
віра — сила, яку не здолати нікому |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
1997 |
topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200264 |
citation_txt |
Віра — сила, яку не здолати нікому / Є. Прожига // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1-2. — С. 147-148. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT prožigaê vírasilaâkunezdolatiníkomu |
first_indexed |
2024-11-26T04:13:20Z |
last_indexed |
2024-11-26T04:13:20Z |
_version_ |
1818524194355281920 |
fulltext |
старожитностей ім. В. В. Тарновського», А. А. Гапієнка та О. Б. Кова
ленка «Забутий музейний заклад старого Чернігова». Мова йде про іс
нування в Чернігові 1914— 1918 рр. Природничо-історичного сільсько-
господарсь і кустарного музею. Створено було цей музей з ініціа
тиви та на кошти Чернігівського губернського земства.
Чимало цікавих публікацій можна знайти у збірнику і з історії му
зеїв Чернігівщини: Новгород-Сіверського, Бахмацького, Корюківського
історико-краєзнавчих музеїв, меморіального музею М. О. Щорса та ін.
Збірник «Скарбниця української культури» підготовлений до друку
Чернігівським історичним музеєм ім. В. В. Тарновського та сектором
польової археографії інституту української археографії та джерело
знавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
Книга стане у пригоді науковим працівникам, викладачам, учите
лям, краєзнавцям, усім, хто вивчає українську історію та культуру.
Ірина КАГАНОВА.
ВІРА — СИЛА, ЯКУ НЕ ЗДОЛАТИ НІКОМУ
Перша половина XIII сторіччя. На роздріблену Київську Русь з
азіатських степів насувалась монголо-татарська навала. Як свідчить лі
топис, «по гневу божиему за умножение грехов наших, было нашествие
поганых татар на землю христианскую». Чернігово-Сіверська земля, ос
лаблена усобицями, чварами між князями, не могла дати рішучу від
січ противникові. 18 жовтня 1239 року загарбникам вдалось завдяки
безперервному приступу проникнути у Чернігів.
Подія, яка сталася у 1246 році в Золотій Орді, була нечуваною,
неймовірною: чернігівський князь Михайло Всеволодович, викликаний
у Золоту Орду, відмовився виконати ординський ритуал: вклонитися
«кущу, ідолам, вогню, сонцю».
Рік 1996 став 750-ю річницею з дня смерті Михайла Чернігівського.
Історія його життя відображена в літописах, сказаннях, житіях. Але
цілісне уявлення цієї події, опираючись на існуючу джерельну базу,
вперше дає Сергій Павленко у книзі «КНЯЗЬ МИХАЙЛО ЧЕРНІГІВ
СЬКИЙ ТА ЙОГО ВИКЛИК ОРДІ». (Чернігів, 1996). Часова віддале
ність від цієї неординарної події дозволяє по-різному освітлювати намі
ри князя Чернігівського. Сергій Павленко у своїй книзі-дослідженні
претендує на повну реконструкцію картини діянь Михайла Всеволо
довича.
Заслужений журналіст України,. Дослідник, відомий краєзнавець,
автор книжок «Загибель Батурина» та «Опозиція на Чернігівщині» Сер
гій Павленко у своїй книзі розповідає про життєпис одного з відомих
представників Ольговичів, вчинок-протест якого мав великий резонанс
у другій половині XIII сторіччя серед поневолених монголами русичів.
Родовід Михайла Всеволодовича йде у глиб аж до князювання Іго
ря. За літописними повідомленнями він був «мудрим», додержувався
заповідей Божих. Мученицька загибель чернігівського князя показала,
що незламна вірність Богу — ось порятунок, шлях до свободи. Ця за
гибель стала символом нескореної віри, цементуючої єдності русичів.
Що змусило Михайла Чернігівського приречено їхати до Батия на
вірну смерть? Автор дослідження аналізує мотиви дій князя, приводить
різноманітні документи, припущення дослідників і приходить до вис
новку, що родові зобов’язання зіграли вирішальну роль у від’їзді. Для
православних тієї доби виконання ординських обрядів було рівноцінно
Сіверянський літопис 147
зреченню віри, а непокірність, відмова виконати нехристиянський об
ряд з боку орди карались смертю.
С. Павленко наголошує: «Чернігівський князь дав зрозуміти Батиє-
ві: є грішні поневолені народи, є тяжка реальність монгольської окупа
ції, але і є над всіма Бог, духовний оберіг—віра—сила, якої не здола
ти нікому».
Використовуючи значну джерелознавчу базу, автор розповів про
зміну ординської політики після смерті князя Михайла Чернігівського,
про першу спробу надати йому ореолу святості. Великий інтерес для
дослідників становить розділ «Нащадки Михайла Всеволодовича».
С. Павленко зауважує: «...ряд цікавих, неординарних подробиць про
особистостей з роду святого засвідчують про те, що духовні чесноти
князя, його праведний стиль життя як певний код-кодекс поведінки
передавався спочатку дітям, а потім їх наступникам».
З родини князя Михайла Чернігівського пішли відомі роди князів
Одоєвських, Оболенських, Волконських, Борятинських, Долгоруких. Всі
вони принесли своїй країні славу у різних сферах діяльності.
Велике значення для майбутніх дослідників історії Чернігівського
краю має бібліографія, складена автором згідно з темою книги. Понад
триста літературних джерел, на які посилається С. Павленко, засвідчу
ють про науковий підхід до розкриття образу Михайла Чернігівського
і тієї епохи, коли відбувались описані у книзі події.
Головної мети, якої прагнув автор книги «Князь Михайло Черні -
гівський та його виклик Орді», на нашу думку, досягнуто: С. Павлен
ко переконує читача, що патріотизм, почуття обов’язку і сила людсько
го духу — вічні постулати.
Євгенія ПРОЖИГА
148 Сіверянський літопис
|