Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр.
Наведена таблиця дозволяє нам створити об’єктивне конкретне уявлення про селянський повстанський рух, а не говорити про нього абстрактно. Складаючи її, автор дотримувався принципу об’єктивності у відборі даних. В таблицю заносились лише загони політичного характеру. Радянська історична наука селянсь...
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200321 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр. / П. Ісаков // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 10-25. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200321 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2003212024-11-26T15:34:33Z Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр. Ісаков, П. Становлення державності України Наведена таблиця дозволяє нам створити об’єктивне конкретне уявлення про селянський повстанський рух, а не говорити про нього абстрактно. Складаючи її, автор дотримувався принципу об’єктивності у відборі даних. В таблицю заносились лише загони політичного характеру. Радянська історична наука селянські повстанські загони називала «куркульськими бандами», умисно підміняючи політичний зміст їхньої боротьби кримінальним. 1997 Article Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр. / П. Ісаков // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 10-25. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200321 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Становлення державності України Становлення державності України |
| spellingShingle |
Становлення державності України Становлення державності України Ісаков, П. Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр. Сiверянський літопис |
| description |
Наведена таблиця дозволяє нам створити об’єктивне конкретне уявлення про селянський повстанський рух, а не говорити про нього абстрактно. Складаючи її, автор дотримувався принципу об’єктивності у відборі даних. В таблицю заносились лише загони політичного характеру. Радянська історична наука селянські повстанські загони називала «куркульськими бандами», умисно підміняючи політичний зміст їхньої боротьби кримінальним. |
| format |
Article |
| author |
Ісаков, П. |
| author_facet |
Ісаков, П. |
| author_sort |
Ісаков, П. |
| title |
Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр. |
| title_short |
Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр. |
| title_full |
Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр. |
| title_fullStr |
Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр. |
| title_full_unstemmed |
Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр. |
| title_sort |
зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на сумщині та чернігівщині в період 1919-1923 рр. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Становлення державності України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200321 |
| citation_txt |
Зведена таблиця селянських повстанських загонів, що діяли на Сумщині та Чернігівщині в період 1919-1923 рр. / П. Ісаков // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 10-25. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT ísakovp zvedenatablicâselânsʹkihpovstansʹkihzagonívŝodíâlinasumŝinítačernígívŝinívperíod19191923rr |
| first_indexed |
2024-11-27T04:17:38Z |
| last_indexed |
2024-11-27T04:17:38Z |
| _version_ |
1818524306806669312 |
| fulltext |
10 Сіверянський літопис
Павло Ісаков
ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ СЕЛЯНСЬКИХ ПОВСТАНСЬКИХ ЗАГОНІВ, ЩО ДІЯЛИ НА СУМЩИНІ ТА ЧЕРНІГІВЩИНІ
В ПЕРІОД 1919—1923 рр.
№ №
п. п
назва загону, його
керівник чисельність озброєння територія діяльності
дата згаду
вання чи
існування
умови ліквідації посилання
і 2 3 4 5 6 7 8
і. Зібік, Крючковський до об’єд
нання: Крючковсь
кий 120
піхоти, 20
кінноти;
Бібік—2000
невідомо Путивльський, Роменсь-
кий, Лебединський, Кро-
левецький повіти
1919—1920 24. 09. 19 утворився шля
хом об’єднання загонів
Крючковського і Бібіка
в Путивльському п-ті.
Злились з Махном
Супруненко М. І. Бо
ротьба трудящих Укра
їни проти денікінщини.
— К., 1979, — С. 165
2. ЗорисоВ 300 чол. —»— Путивльський повіт 1919 Невідомо СОДА. — Р 2552, оп
3,спр. 18,арк.1
3. Ангел невідомо Борезенський, Коноп-
топський п-ти; Ічнянський
р-н: хх Августово,
Дзюбівка, Жалівка
(штаб)
6 серпня
1919
ЧОДА. — Р 4615, оп
1,спр. 13,арк.97.
4. «Курінь смерті» —»— —»— Борезенський, Коноп-
топський п-ти
квітень
1919 >>— Верстюк В. Ф. Внутріш
ній фронт.— К., 1991.
— С. 102
5. Галако 150(1919)— —»—
32 шабель
(08.04.1921)
Городнянський, Ямпі-
льськтй р-ни
1919—1921 Галаку в бою вбито,
загін розпався на 4 час
тини, які розійшлися по
своїх селах
ЧОДА,— Р. 4615, оп
1,спр. 1,арк. 13,36
Примітка: СОДА - Сумський обласний держ авний архів.
ЧОДА - Чернігівський обласний держ авний архів.
Сіверянський літопис 11
1 2 3 4 5
6. Григорій Штакало 300 багне
тів
5 кулеметів,
2 гармати з
снарядами
Борзенський п-ти, ліси
Бутовка, Гола йбіни ху
тори
7. ~рива невідомо невідомо Новгород-С іверський
пт, Дмитрівська в-ть,
с. Олтареці
в . «Зелена армія» » с. Грузьке, Ворожба;
Коното пський, Пути в-
льський п-ти
9. «В кожаной тужурке с
погонами и биноклем»
70 гвінтівки,
гранати
Роменський п-т
10. Невідомо 195 6 кулеметів с. Крупець, Шостинсь-
кий п-т
11. Хорченко 200 1 кулемет Роменський п-т
1 2 . ■Сирило Вовк, Трофимов,
Лапко
100—200—
900
невідомо Роменський п-т
13 Христовий 3 тис.(300
кінноти) —
700 багне
тів, 40-50
кінноти
6 кулеметів,
від Махна
одержано
600 гвин
тівок з 300
патронами
на кожну,
2 гармати,
300 возів
Гадячський, Роменсь
кий п-ти
14 Ткаченко 500 (1920) —
15;2(1921)
невідомо Чернігівський п-т,
Яновська в-ть;
Сумський п-т
1919
1919— 1920
21.11.1920
17.12.1920
14.07.1920
11.12.1920
13.12.1920
серпень
1920
1920- 1921
Невідомо ЧОДА.— Р. 2201, оп
1,спр. 213,арк. 203
— - ЧОДА.— Р. 442, оп 1,
спр. 9,арк. 5
- > - СОДА..— Р. 3136, оп
1, спр. 29,арк. 181
СОДА.. .—Р.1241,оп.
2,спр.22,арк. 56; спр.
13,арк.60
СОДА...—Р.3098, оп.
1,спр.6 арк. 10
СОДА...— Р.1241,оп.
2,спр.22 арк. 78
Переговори в грудні 20 СОДА.. .—Р.1241,оп.
року з ЧК 26.01.21 р. 2,спр.22 арк. 110,135;
в Глинський в-ті Вовк спр. 13,арк. 12, 57;після амністії
ляний міліцією
розстрі- спр. 3, арк.269
Невідомо СОДА.. .— Р.1241,оп.
1,спр.18 арк. 129;
145; оп.2,спр.11,арк.
6,2
ЧОДА.— Р. 2201, оп
1, спр.213, арк.257;
СОДА. Р. 88,оп.З,
спр. 10б,арк.209
12 Сіверянський літопис
1 2 3 4 5
15. Гресь невідомо Роменський п-т
16. Бусло (колишній вчитель
Борківської школи Ми
кола Титов)
зо — »— Черемуівський, Город-
нянський п-ти, Яковлів-
ська в-ть, м.Жуків,
Олександрівський ліс
17. Чернов 500 Лубни, Лохвиця,
Роменський п-т
18. Колишній військкомісар
Роменського повіту
50 — »— Чернеча Слобода
19 Петренко невідомо Сосницький, Борзен-
ський п-ти
20. Легик, Сірик — »— Л. Долинський п-т
21. Буховецький 75 — »— Л. Долинський п-т
22 Арамонов, Маслов 3 0— 70 Глухівський, Шосткин-
ський п-ти
23 Ромашко 400 7 кулеметів Козелецький, Остерсь-
кий, Ніжинський, Глу
хівський п-ти, Ярослав
ська в-ть, м.Бобровиця
24 Яценко, Артамонов,
Тидень (його ад’ютант —
Москалець)
40 2 кулемети Тулиговська в-ть,
Глухівський п-т
25 Сушенко невідомо невідомо Глухівський п-т
б 7 8
26.12.1920 — » СОДА. — Р.1241, оп.
2,спр. 13,арк. 185
серпень — »— ЧОДА.— Р. 28, оп
1920 спр. 14,арк. 7
серпень
1920
СОДА. — Р. 1241, оп
2, спр. 11,арк. 5
31.08.1920 С О Д А ..Р .1241 , оп.
2,спр.11,арк. 16
29.05.1920 Діяв від імені Дирек
торії УНР і С. Петлюри
ЧОДА,— Р. 4,оп 1,
спр. 22 ,арк. 33
серпень
1920
Невідомо С О Д А ..Р .1241 , оп.
2,спр.11,арк. 28
серпень
1920
СОДА.. .— Р.1241, оп.
2,спр.22 арк. 28
1920-1921 СОДА...— Р.1634, оп.
2,спр.1, арк. 2; Р.
1705, оп. 1, спр. 2, арк.
38
1920-1921 СОДА. — Р. 1705, оп.
1, спр.1, арк. 180;
ЧОДА — Р. 5080, оп
1, спр.10, арк. 45; Р.
70, оп. 1, спр. 28, арі
107; Р.1, оп.1, спр.5,
арк.23
1920-1921 Тидень, Москалець ве
ли переговори з ЧК
СОДА. — Р.1705, оп.
2, спр.1, арк. 18;
ЧОДА,— Р. 4615, оп
1, спр.4, арк. 12
невідомо СОДА,—Р.1705, оп.
2, спр. 1, арк. 25
27.05.1920
Сіверянський літопис 13
1 2 3 4 5
26. Фролов, Денисенко » Лебединський п-т
27 Листопад 20 — Охгирський п-т
28. Малій невідомо --»-- Остерський п-т
29. Ласточкін Охтирський п-т
ЗО. Донченко — Охгирський п-т
31 Пахновський 40 — Охгирський п-т
32. Полодій невідомо Охгирський п-т
33. Ющенко 13— 20 3 кулемети Городнянський п-т( в
шабель болотах). Основна час
тина прийшла з Мін
ської губернії
34. іСочубей 75 2 кулемети Валковський п-т
35. Ємельнов 14— 15
шабель
невідомо Аннівка — Г рибово-
Рудня
36 Вілець кий невідомо невідомо Валковський п-т
37 ЕСалінін 50 невідомо Ізюмський повіт
8б 7
1920-1921 Фролов розкаявся ра
дянській владі
СОДА.— Р.98, оп.2,
спр. 19, арк. 1;Р.60,
оп. 3,спр. 3, арк. 7
19.07.1921 Невідомо СОДА,— Р. 98, оп 2,
спр. 20,арк. 712
1920-1921 ЧОДА..—Р.4612, оп
1, спр. 16,арк. 16.
23.07.1921 СОДА.. .— Р.98, оп.2,
спр.20,арк. 725
1921 СОДА,— Р. 98 оп 2,
спр. 20 ,арк. 725
1921 СОДА,— Р.98 оп 2,
спр. 20 ,арк. 726
1921 Об’єднався в липні з
Пановським і Дончен-
ком
СОДА,— Р. 98 оп 2,
спр. 20 ,арк. 726
1921 Вів переговори з ЧК,
але під впливом агіта
торів із загону Балахо-
вича відмовився від них
і перешов у Кам’янку
ЧОДА.. .— Р.4615, оп.
1,спр.1, арк .131
20..09.1921 Невідомо СОДА — Р. 98 оп 2,
спр. 20 ,арк. 726
1921 23 липня 1921 загін зі
зброєю здався радянсь
кій владі
ЧОДА.. — Р.4615, оп.
1,спр.1, арк.. 145
1921 Невідомо СОДА — Р. 98 оп 2,
спр. 20 ,арк. 726
07.09.1921 СОДА,— Р. 98 оп 2,
спр. 20 ,арк. 726
14 Сіверянський літопис
1 2 3 4 5 6 7 8
38. Іорудчик Коваленко і йо- ЗО багне- 5 тачанок, Ічнянський, 1921 Готував повстання в ЧОДА.. .— Р.4615, оп.
го ад’ютант Шевченко 2 брички, Прилуцький п-ти х. Жадьківка але чер- 1,спр.1, арк..142
'петлюровський характер) 1 дрога воні випереджаючим
ударом перешкодили
14 повстанців вбито в
бою
39. Загорунько 25 невідомо Охтирський п-т 29.09.1921 невідомо СОДА,— Р. 98, оп 2,
спр. 20,арк. 726
40. Ситник невідомо — Охтирський п-т 1920-1921 СОДА,— Р. 98, оп 2,
спр. 20,арк. 726
41. Цзюба 15 чол. —»— Чернігівський, 31..08.1921 —»— ЧОДА.. .— Р.4615, оп.
кінноти Городянський п-ти 1,спр.1, арк..145
42. Савченко 60 шабель Лебединський п-т,
Н.-Сіверськіш п-т
с. Біла Берізка
22.03.1921 СОДА.— Р. 98 оп 2,
спр. 19 ,арк. 1
ЧОДА...— Р.490 оп. 1
спр.65, арк.,92
43. Добрий вечір 20 1 кулемет Г ороднянський п-т( в 1921 25.07.1921 загін йшов ЧОДА...—Р.4615, оп.
болотах). Основна час- на з’єднання з Ющен- 1,спр.1, арк.,145
тина прийшла з Мін- ком, але був розстріляний
ської губернії червоними.Отамана по
ранено. Загін пішов в
Гомельську губ.
44. Скрипаль невідомо невідомо Лебединський п-т 1921 Загін розпався після СОДА,— Р. 98 оп 2,
вбивства отамана по
мічником Кучера Молі-
спр. 20 ,арк. 726
ним
45.. ^етьман Лебединський п-т 1921 Невідомо СОДА,— Р. 98 оп 2,
спр. 19 ,арк. 1
46. Коваль (загін в «шаро зо Лебединський п-т., 29..09.1921 Коваля вбито Скрипа- СОДА.— Р. 98 оп 2,
варах с леями с желтой с.. Вільшана лем спр. 19 ,арк. 12; Р.88,
кожи») оп. 3, спр. 9, арк. 50
Сіверянський літопис 15
1 2 3 4 5
47. Брати Бутко 21 «вооруже- Лебединський п-т,
ны плохо, с. Бобрик
большинст
во обреза
ми, а так
же плохо
одеты, мно
гие совер
шенно бо
сые
48. Заєць 5 невідомо Марти ні вська в-ть,
Лебединський п-т,
49. Волинський 18 —»— Лебединський п-т,
50. Кучер невідомо —»— Лебединський п-т
51. Цимбаленко (колишній 250 багне 2 кулемети, Лебединський,
Кавалерійський офіцер) тів, 50 2 гармати Охтирський,
шабель Зеньківський п-ти
52. Хавро «декілька
чоловік»
невідомо Лебединський п-т.,
с.. Вільшана
53 Зайцев, Сміянов невідомо —»— Охтирський п-т
54. «Алешка Грозный» 3 — »— Охтирський п-т..
Ловицький п-т.,
Зоринківська в-ть
55. Симоненко 20 Зоринківська в-ть,
Ловицький п-т.,
56 Фома Козін (з штабу
Махна)
невідомо —»— Роменський п-т
57 Мітель 2000 —»— Охтирський п-т..
8б
23.05.1921 Невідомо СОДА,— Р. 98, оп 2,
спр. 19,арк. 66
02..09.1921 СОДА,— Р. 98, оп 2,
спр. 19,арк. 91
1921
1921
1921
1921
— »— СОДА,— Р. 60, оп З,
спр. 8,арк. 10
Отамана вбито своїм ООДА. Р. 98, оп 2,
Загоном восени 1921 спр' 19-арк 117
Об’єднався з Червоним
з Полтавщини СОДА.— Р. 98 оп 2,
спр. 19 ,арк. 119
Невідомо СОДА.— Р. 98 оп 2,
спр. 19 ,арк. 119
10.10.1921
06.05.1921
СОДА.— Р. 98 оп 2,
спр. 56, арк. 303
Об’єднався з Симонен- СОДА.— Р. 1240, оп
ком 1, спр. 17, арк. 7
1921 Невідомо СОДА,— Р. 1240, оп
1, спр. 17, арк. 7
25.04.1921
19.07.1921
СОДА,— Р. 1240, оп
1, спр. 16, арк. 202
СОДА,— Р. 98 оп 2,
спр. 56 ,арк. 235
16 Сіверянський літопис
1 2 3 4 5 б 7 8
58. Зулавинець-
Золоторевський
12 » Охтирський п-т 02.06.1921 —» СОДА.— Р. 98, оп 2,
спр. 56,арк. 188
59. Чумак 60 кінноти с. В. Неплюївка,
Сумський п-т
20.01.1921 СОДА — Р. 1241, оп,
2 спр. 3,арк. 56
60 Невідомо 150 » С. Хижки,
Конотопський п-т
13.02.1921 » СОДА.— Р. 3293, оп,
1, спр. 2,арк. 25
61. Сривущенко Маруся та 100—200— 17—12 куле- Глухівський, липень В 1921 злилась з Ма- СОДА.— Р. 3098, оп
«офіцер-петлюрівець
[ванюк»
400 шабель:
— 1000
кінноти
метів, 12
тачанок,
250 возів
Охтирський,
Роменський п-ти
1920—
червень
1921
ном 1, спр. 6, арк. 8; спр
28, арк.1; Р.98, оп. 2,
спр. 20, арк.414
62. Зорошилов невідомо невідомо північ Сумського п-ту
с. Юнаківка
29.041921 Знищено Червоною ар
мією у Білопільському
р-ні
СОДА — Р. 1241 оп
2, спр. 45 ,арк. 58
63. «Низкого роста с рыжей
небольшой бородой»
500(200
кінноти)
10 кулеме
тів, 150 во
зів з та
чанками,
біля кож
ної від 3
до 5 коней
Конотопський,
Роменський п-ти
30.04.1921 СОДА — Р. 2552 оп.
3 спр. 52, арк. 21
64. Пилипенко
(від Махна)
20 1 кулемент,
Зтачанки
Сумський п-т, с, Срібне червень
1921
СОДА,— Р. 1241, оп
2, спр. 48, арк. 77
65. Левадний невідомо невідомо Хміловська в-ть 04.08.1921 > СОДА.— Р. 1241, оп
2, спр. 6, арк. 136
66 Ткаченко 2-15 Сумський п-т,
с.Воробйовка
08.08.1921 —* — СОДА — Р. 88, оп. 3
спр. 1 Об, арк. 209
67 Сурчаєв 12 Сумський п-т,
с. В. Бобрик
серпень
1921
СОДА.— Р. 88 оп 3,
спр. 106 ,арк. 210
68 Лозовок 8 Сумський п-т,
с. В. Бобрик
серпень
1921
СОДА,— Р. 88 оп 3,
спр. 106 ,арк. 210
69 Зей 20 Глинська в-ть 26.04.1921 СОДА.— Р.98 оп 2,
спр. 20 ,арк. 26
Сіверянський літопис 17
1 2 3 4 5 б 7 8
70. Гріть 120 шабель. 3 кулемети Охтирський п-т 03.06.1921 СОДА — Р. 98, оп 2,
150 багнетів спр. 20,арк. 125
71. Сундій 15 невідомо Зеньківський, 16.06.1921 СОДА,— Р. 98,оп2,
Лебединський п-ти спр. 20, арк. 351
72. «Отряд одет в буденов- 200 Сумський повіт 16.06.1921 » СОДА,— Р 98, оп 2,
скую форму » спр. 20, арк. 198
73. Сенін 16 —»— Глухівський п-т, 19.03.1921 —»— СОДА — Р. 1802, оп
Ямпільська в-ть 1, спр. 2, арк. 5
74. голобородько 8-12 —»— Лебединський п-т, лютий СОДА.— Р. 60, оп.З,
с. Сергіївка 1921 спр. 8 ,арк. 11
75. [ванов 15 Лебединський п-т, лютий СОДА.— Р. 60, оп.З,
сс. Берестівка,
Капустянці
1921 спр. 8 ,арк. 11
76. ■Срупський невідомо Лебединський п-т, 15.06.1921 СОДА — Р. 60, оп.З,
спр. 7 ,арк. 51
77. Тарновська група (Н.І. Червень 2 трьох- сс. Суджа, Юнаківка, 22.01.1920— Під тиском переважаю- СОДА — Р. 3098, оп
Махно з дружиною, з 1920: 700— дюймові Терни, Бобрик, 01.06.1921 чих регулярних черво- 1, спр. 7, арк.1— 7, 39,
червня 1921 приєдналась 1500; в 1921 Вільшана, Ворожба, них частин, нестачі 104,193; Р.1241, оп.1,2000 17000 гармати, зброї і голоду 1921 —
Маруся); командир кав. (кінноти 35-50 ку- Недригайлів, 1923, який зломив укра- спр. 18,арк. 141; оп. 2,
полку Азовської гру- 2000), 300 леметів, Л. Долина, їнського селянина, в спр. 3, арк.72; Р.2552,
гш 2-го Кримського пол- поранених
Основні си- снарядів, Сумський, сер. 1921 покинув Ук
раїну. оп. 3, спр. 27, арк. 7
ку Харлашко,. Командир ли склад а- патронів Лебединський, ЧОДА.—Р.4615, оп.
1-ої групи -Петренко. лись з 3-х обмаль, 300 Путилівський, 1, спр. 5, арк. 25; Р.
2-гу групу очолював сам полків: Ку- гвинтівок; Білопільський, 4615, оп. 1, спр. 1, арк.
Н. І Махно Махнов- червень Борзенський п-ти 185
ський, Дон- 1921:40
ський, Бать- тачанок, 30
ківський кулеметів
78 Висоцький «Червоні 150 кулемети Конотопський п-т 19.011921 невідомо СОДА — Р. 3098
Кустарі» оп. 1. 7, арк. 51
18 Сіверянський літопис
1 2 3 4 5 б 7 8
79. Вчитель Буховський,
іСовякін
150 невідомо Недригайлівський п-т 19.02.1921 невідомо СОДА — Р. 3098, оп,
1, спр. 7, арк. 53
80. Мондрик Платон,
Буйний Захар
зо - » - Буринська в-ть 17.03.1921 - * - СОДА.— Р. 3098, оп,
1, спр. 7, арк. 75
81. С а фро но в\(С а во но в),
Чусь (Щусь). Загін в
«червоно-черкасском обмун
дировании с буденовски-
ми шапками, с красны
ми флагами»
400—500—
700
9-15 куле
метів,
2гармати,
200 підвод
Роменський
Конотопський,
Бахмацький,
Борзенський,
Путилівський,
Охтирський п-ти
1921 загін пішов в Кремін-
чуцьку губернію
СОДА.— Р. 3098, оп
1, спр. 7, арк. 92, 107
177; Р.2552, оп.З, спр.
66, арк. 2
82. Чіуровець 12 невідомо Новгород-
Сіверський п-т,
30.04.1922 невідомо СОДА — Р. 4564, оп.
1 спр. 17 ,арк. 35
83. [ващенко,
Бєлковець
невідомо Шосткинський п-т квітень
1922
СОДА — Р. 4564, оп.
1 спр. 17, арк. 17;
ЧОДА. .— Р. 4515, оп.
1, спр. 24, арк. 11
84 Стешенко 12 —»— Лебединський п-т 01..09.1922 —»— СОДА.— Р. 60, оп.З,
спр. 11, арк. 52
85 Ващенко 5-8 Кпишківська в-ть,
Н.-Сіверський округ,
Понорницький р-н
1922-1923 СОДА,— Р. 1731, оп.
2, спр. 5, арк. 15;
ЧОДА. .— Р. 4615, оп.
1, спр. 35, арк. 25
86 Левченко,
Погорілий
невідомо —»— Зеньківський,
Роменський п-ти
19.01.1922 12.02.1922 засуджені до
Розстрілу
Військово-По
льовим Судом
СОДА — Р. 1241, оп.,
2 спр. 8, арк. 5.
87 Василь Шеворін 10 Глухі вський,
Шоскинський п-т
13.04.1922 невідомо СОДА — Р. 1705, оп.,
1 спр. 33, арк. 7.
88. Юхим Бондаренко 5 »— Лебединський п-т 11.10.1922—
16.03.1923
знищено ЧК СОДА.— Р. 98, оп.,2,
спр. 46, арк. 39; Р.88,
оп. 1, спр. 52, арк.З
89. Хоробрий 6-8 Лебединський п-т 11.10.1922 невідомо СОДА.— Р. 98, оп.,2,
спр. 46, арк. 39.
90. хорній 4 Охтирський п-т червень СОДА — Р. 98, оп.,2,
1922 спр. 57, арк. 279
Сіверянський літопис 19
1 2 3 4 5 б 7 8
91. Сміян, Марк 7 » Охтирський п-т червень
1922
вбиті братом Сміяна
Арсентієм
СОДА. — Р.
спр. 57, арк.. 279
98, оп. 2,
92. эадченко( полковник невідомо Охтирський п-т травень невідомо СОДА Р. 98, оп. 2,
Кірсан-Чаплін) 1922 спр. 44, арк.. 1
93. Уіарфенко 4 Сумський, 21.11.1922 — » _ СОДА. — Р. 88, оп. 3
Лебединський п-ти спр. 1 7, арк 20, Р.60
с.. Н. Сироватка оп.З, спр. 10, арк.. 37
94.. Солянго 10 шабель Охтирський п-т 25..04.1922 СОДА. —
спр. 20, арк. 72
Р. 88 оп. 3
95. •Сапу стін 8 Охтирський п-т 25..04.1922 СОДА. —
спр. 20 ,арк. 75
р. 88 оп.З
96 Срипченко,Скубан невідомо Ічнянський п-т 1922—1923 02.07.1923 вбиті і пере- ЧОДА. Р. 4615, оп.
(його жінка Іліаленко дані радянській владі 1, спр. 35, арк. 22
Анастасія) 3-ма членами загону
97 зокренко Лебединський п-т 16.03.1923 невідомо СОДА,
спр. 52 ,арк. 3
р. 88 оп. і,
98 Тонський Роменський п-т 14.04.1923 СОДА.
спр. 52 ,арк. 12
р. 88 оп.. і,
99 Шевченко Сумський п-т 14.04.1923 СОДА.
спр. 52 ,арк. 12
р 88 оп. і,
100. Канц (циганський загін) Сумський п-т 14.04.1923 СОДА. —
спр. 52, арк. 12
Р. 88 оп. 1,
101. Андрієнко 36
- >у-
Сумський п-т,
Юнаківський р-н
14.04.1923 » СОДА.
спр. 50, арк. 12
Р. 88 оп. 1,
102. Дебельський 6 Новгород-С іверський 1923 — » — ЧОДА — Р. 4615, оп.
(колишній нарсудця) округ, понорницький 1, спр. 35, арк. 25
103 18
р-н, прийшов 3 ново-
зибківського П-ТУ
Герасимець, Чертай — »— Ямпільський п-т 1923 — »— ЧОДА. р. 4615, оп.
1, спр. 35, арк. 48
104 Орловський невідомо — »— Чернігівська губ-я 1923 — »— ЧОДА. Р. 4615, оп.
1, спр. 35, арк. 61
105 Мед 0 вик — »— Чернігівська губ-я 1923 — »— ЧОДА. Р. 4615, оп.
1, спр. 35, арк. 61
106 'алиця Чернігівська губ-я 1923 ЧОДА. р. 4615, оп.
1, спр. 35, арк. 61
У 1919—1921 рр. громадянська війна на Україні вступила в свою
завершальну, найбільш активну і трагічну фазу. 1920 року радянська
влада, остаточно закріпившись в Україні після двох невдалих поперед
ніх спроб, продовжує свою політику щодо українського селянина, яка
в 1919 р. породила масовий антикомуністичний селянський повстанський
рух.
Наведена таблиця дозволяє нам створити об’єктивне конкретне
уявлення про селянський повстанський рух, а не, говорити про нього
абстрактно. Складаючи її, автор дотримувався принципу об’єктивності
у відборі даних. В таблицю заносились лише загони політичного харак
теру. Радянська історична наука селянські повстанські загони назива
ла «куркульськими бандами», умисно підміняючи політичний зміст їх
ньої боротьби кримінальним. При цьому слово «куркуль» не мало чіт
кого соціального й економічного визначення. «Криміналізм» в діях за
гонів полягав у вбивствах радянських працівників, членів комнезамів
і продзагонів, у знищенні комун тощо. Але ж всі ці дії мали політичний
мотив і були відповіддю гнобленого українського селянства російсько-
комуністичній каральній державній машині, конкретним втілювачам її
політики. Так, наприклад, загін Дзюби 31 серпня 1921 р. вбив 3 членів
комнезаможу, а його секретаря кинув живим у вогонь.1 Але при цьому
чомусь обходили стороною те, що в інструкції комнезаможам від 9 лис
топада 1920 р. дозволялось залишати в себе від 10 до 25% реквізова
ного збіжжя;2 те, що досить часто місцевий комнезамож був лише засо
бом зведення особистих рахунків шляхом звинувачення в куркульстві;
те, що «комнезами приймають потворну форму і нерідко стають причи
ною заворушень і повстань».3 Або ж 13 червня 1921 р. з с. Медвежого в
Роменський повітвійськкомат повідомляли, що 8 червня загін Махна з
2400 чол., зайнявши село, «з короткими гужами чіплявся до населення
з видачею комуністів, комнезаможей і взагалі радянських працівників,
попереджуючи, що знову прийде обов’язково; на селянство це страшно
діє».4 Об’єктивності ради треба сказати, що траплялись іноді і переги
ни. Так, наприклад, загін Висоцького «Червоні Кустарі» часом приму
сово мобілізовував селян в свій загін.5 Добровільно і примусово вербу
вав населення і загін Христового.6 Як виняток, траплялись випадки
прямого насилля і вбивства селян за відмову віддати або обміняти ко
ней для загону.7 Але ще раз підкреслюю, що це — виняток. Частіш траплялись
випадки, коли чисто кримінальний елемент, прикриваючись
політичними гаслами і користуючись всеохоплюючим руйнівним хаосом
громадянської війни, набивав власні кишені, «списуючи» свої злочинні
дії на політичні повстанські загони. І цьому охоче вірила радянська
влада, а іноді і сама робила подібне. Так, наприклад, у заяві в Ромен
ський повітвійськкомат від 4 липня 1921 р. говорилось: «В м. Хмілов є
організація махновців (очевидно, що в даному випадку слово «махнов
ці» використовується для прикриття або як політичний жупел — Іса-
ков). На її чолі стоять: Кобець, Шульга (начальник повітової міліції),
Єхрем. Вони примусово втягують молодь в свою партію. Проти них ні
хто не скаже ні слова, тому що вони страшенно озброєні: поїхали на ху
тір Заклимок і перерізали всю родину Шевченка. Кого зарізали, кого-
застрелили, вбито 8 душ, старший син, невістка і п’ятеро дітей».8
Чому ж подібні до вищезгаданих, а в багатьох випадках і жорсто
кіші за характером і масштабами, дії регулярних військових червоних
частин, продзагонів, ВУЧК, частин особливого призначення, міліції не
вважаються кримінальними? Чи не тому, що були санкціоновані від 17
липня 1919 р. РРСО УСРР в постанові «Про придушення куркульських
і білогвардійських заколотів на селі», прийнятої на основі листа
X. Г. Раковського, де йшлося про надзвичайні методи боротьби — кру
гову поруку, воєнну блокаду, захоплення заложників, накладання конт
20 Сіверянський літопис
рибуцій тощо? Як, наприклад, оцінити такі документи? Начальник ка
ральної експедиції XII армії А. Азаров 6 липня 1920 р. повідомляв, що
прибувши на х. Панщина, що біля с. Слоут Шосткинського повіту, він
«всіх жінок і дітей заарештував і відправив у Глухів в концентраційний
табір, майно конфіскував, а хутір спалив дотла. Це справило на селян
хороше враження».9 Лебединський повітвиконком від 15 травня 1921 р.
повідомляв: «Група Агапова, яка переслідувала Щуся і Савонова, гвал
тувала жінок, грабувала, пиячила і т. п.».10 Начальник Марчихино-Буд-
ської волосної міліції Глухівського повіту 2 липня 1920 р. доповідав:
«В продовольчому відношенні повна криза і голодування. 1/3 населення
по тижню і більш зовсім не мають хліба, харчуються зеленню і части
ною молодої картоплі, а 2/3 населення користуються привозним суро
гатом хліба, ціна досягла до 20000 крб. за пуд»11 (для порівняння: за
робітна платня на цей час члена повітвиконкому становила 5850 крб.
на місяць, а члена волвиконкому — 4400 крб.12). Ось так і починалась
репетиція голодомору 1932— 1933 pp. 6 серпня 1921 р. Ленін повідомив
наркомпрода УСРР М. Владимирова про свій намір широко застосу
вати війська для збирання продподатку в Україні. 12 серпня за його
підписом вийшла спеціальна постанова РПО про застосування надзви
чайних заходів «примусового характеру» під час вилучення продподат-
ку. А якщо ще і взяти до уваги загороджувальні загони навколо кона
ючих від голоду і невиконуючих продрозкладку районів,13 ходом якої,
зокрема на Полтавщині, особисто кожен день цікавився Ленін14 (до
речі, НЕП в Україні з його продподатком рішенням особливої сесії
ВУЦВК в кін. березня 1921 р. було введено, на відміну від Росії, лише
з осені 1921 p.), розстріли заложників, примусові виселення за межі
України і т. п., то стане очевидною та політика тоталітарно-комуністич
ної системи щодо українського селянина. В 1921 р. в Україні вперше
було запроваджено терор голодом. І тепер постає питання: так чиї ж
дії, селянських повстанських загонів чи комуністичного режиму, вва
жати «бандитизмом», якщо не сказати більше? В умовах гноблення по
літикою «військового комунізму», терору голодом українське селянство
мало повне право боронити всіма засобами свою волю і своє життя.
Свої взаємовідносини з селянством повстанські загони в цілому бу
дували так, щоб не обтяжувати селян. Продукти харчування, фураж,
коні купувались в основному у селян за ринковими цінами (кошти для
цього реквізувались в установ радянської влади). Коні мінялись досить
часто і безкоштовно. Це давало змогу повстанським загонам залиша
тись дуже маневреними. Досить часто повстанські загони себе забез
печували шляхом прямих натуральних реквізицій в установ радянської
влади. Поширеним був і такий шлях забезпечення загонами себе про
дуктами харчування, як їх обмін на цукор, реквізований на цукрозаво
дах. Повстанці, як найбільш активна частина селянства, розуміли, що
само селянство в цілому, яке вело не активну, а пасивну боротьбу (ухи
ляння від служби в Червоній Армії, дезертирство, відмова виконувати
продрозкладку і т. п.), є їхньою соціальною базою. І якщо втратити під
тримку цієї соціальної опори, за чию свободу і вели боротьбу селянські
повстанські загони, то їхня подальша боротьба стане неможливою. До
кінця 1921 р. в основному радянська влада позбавила повстанські за
гони соціальної бази (голод 1921—1923 pp., введення НЕПу — специ
фічної спроби (з силовим відтінком) тимчасового компромісу комуніс
тичного режиму з селянством, ідеологічний розкол українського сус
пільства). Все це позначилось і на чисельності, і на кількості політич
них повстанських загонів у 1922 р.
За характером діяльності, селянські повстанські загони ділилися на
тимчасові (здебільшого, місцеві) і постійні. У своїй боротьбі вони вра
Сіверянський літопис 21
ховували наступне: влітку, восени селянина тримало господарство, зем
ля; реквізиції продзагонів, їхнє посилення восени з врожаю (коли у се
лянина можна було щось забрати) призводили до хвилювань селян і
різкого збільшення дезертирства з Червоної Армії, яка в основному
складалася з селян (про події червоноармійці довідувалися з листів
від рідних). Тимчасові повстанські загони створювались на весняно-літній
та осінній періоди, а на зиму розходились по хатах (взимку важче бу
ло вести боротьбу і відходити від переслідування по снігу, залишаючи
при цьому сліди). Постійні — навпаки, вели боротьбу протягом всього
року. Рейди великих повстанських загонів в основному проводились
влітку-восени, щоб мати змогу маневрувати у боях, не обтяжувати се
лян зимою, коли продукти харчування зростали у ціні, а коней у насе
лення було важче міняти. У таблиці загонами місцевого характеру є
ті, в території діяльності яких вказані конкретні села. Проміжними між
місцевими і постійними були загони, які вели боротьбу в межах одно
го повіту або волості.
У своїй тактиці боротьби селянські повстанські загони, як прави
ло, уникали прямих зіткнень з регулярними військовими частинами. І
ось чому. По-перше, чисельність загонів значно поступалася чисельно
сті червоних частин. Наприклад, у 1919 р. на одній тільки Чернігівщині
знаходились: 12-та армія; 3-тя радянська українська (колишня інтерна
ціональна), 3-тя радянська стрілецька дивізії (всі — з Москви); диві
зіон важкої артилерії (Ніжин), дивізіон легкої артилерії (Конотоп); у
Городні — 20-ий (із Калуги) і 21-ий український стрілецький полки,
чисельність двох останніх разом з ще одним важким артдивізіоном,
який теж знаходився у Городні, становила 2250 чол. До кін. 1919 р. ще
прибули: з Курська — 81-й полк; в Шостку — Дубовицький полк. В
кінці 1919 р. було сформовано «Борзенський» полк і 12-ою армією про
ведена мобілізація по Чернігівській губернії. На поч. 1920 р. в Глухів-
ський повіт прибув Московський полк військ внутрішньої охорони.15 До
цього потрібно ще додати чисельність міліції Чернігівщини (в 1921 р.—
2567 чол.16), численні продзагони, частини особливого призначення, час
тини ВУЧК, частини воєнізованої охорони. І все стане зрозумілим. Вза
галі на середину 1920 р. Ф. Дзержинський для боротьби з повстанським
рухом задіяв 107 батальйонів, 5 кавполків, 6 батарей. По-друге, повстан
ські загони кількісно і якісно поступалися регулярним військовим час
тинам в озброєнні. Так, з Махном у січні 1921 р. під Сумами вело бо
ротьбу одних лише 5 бронепоїздів. По-третє, обмеженість в матеріаль
них, людських, військових ресурсах повстанських загонів, їхня обтяже
ність пораненими. По-четверте, гостра нестача для командування про
фесійних військових. По-п’яте, прив’язаність більшості повстанських за
гонів до своїх господарств, землі, небажання залишати рідну місцевість
(з одного боку, селянський егоїзм, з іншого — під час їх відсутності ка
ральні червоні частини могли спалити їхні села, а родини відправити
до концтабору). Тому селянські повстанські загони в основному вели ус
пішну боротьбу проти невеликих і середніх військових частин, продза-
гонів, радянських і комнезамівських працівників, знищували ненависні
селянам комуни і радгоспи, заважали здійсненню заходів «військового
комунізму», псували технічні засоби виробництва, зв’язку, шляхів спо
лучення. У своїй боротьбі іноді повстанські загони успішно використо
вували засоби дезорієнтації червоних частин. Це — використання
червоноармійської будьонівської форми.18 При всій своїй прив’язаності
до рідної місцевості більшості повстанських загонів вони все ж в ціло
му відзначались високою рухливістю при їхньому переслідуванні. В та
ких випадках загони не рахувались з кордонами повітів і губерній і ма
ли змінну територію діяльності. З 2-ї пол. 1921 р. боротьба з повстан
ськими загонами в основному зосереджується в руках ВУЧК, яка і до
22 Сіверянський літопис
цього брала у ній найактивнішу участь. Постановою політнаради при
РНК від 28 вересня 1921 р. ведення переговорів із загонами передава
лось виключно органам ЧК.19 Останні активно створювали і викорис
товували широку агентурну мережу донощиків (до речі, на 1922 р. за
робітна платня для донощиків становила 1800 крб.,20 не враховуючи
продовольчих пайків і речової допомоги) і провокаторів. Закритість від
повідних архівних фондів МВС, СБУ не дає змоги прослідкувати до
кінця умови ліквідації деяких повстанських загонів, виявити, які «по
встанці» були «підставними». І ця закритість, з одного боку, зрозуміла:
на місцях продовжують проживати нащадки донощиків і провокаторів,
а також тих, кого ці донощики і провокатори видали ЧК. Але працюва
ла і агентурна розвідка повстанських загонів. Так, радянські органи,
які вели боротьбу з повстанцями, протягом всього 1921 р. були змушені
міняти майже кожні 2 тижні шифр переговорів.21 Повному об’єктивному
розгляду питання боротьби радянської влади з повстанськими загона
ми заважає і те, що дуже велика частина відповідних архівних фондів
в 1988— 1990 роках була забрана Москвою.
При створенні таблиці автор не включив до її складу звичайні за
гони, групи, формування (що робила радянська історична наука) ди
версійного характеру, які формувалися, на відміну від селянських пов
станських загонів, «зверху» на території Радянської Росії комуністич
ним режимом для боротьби з УНР. Ці диверсійні формування засила
лися особливо з «нейтральної зони» по демаркаційній лінії Сураж —
Унеча — Стародуб — Новгород-Сіверський — Івот — Зернове — Глу-
хів — Рильськ — Колонтаївка — Суджа — Беленихіно — Куп’янськ.
Крім повстанських загонів політичного характеру, які знаходяться
в таблиці, існували на той час і загони карного характеру, про що вже
згадувалось. Завжди у вирі справжньої політичної боротьби «випливає»
на поверхню і чисто кримінальний елемент. Це теж наша з вами істо
рія, яку ми не повинні замовчувати, а тим більше зараховувати ці за
гони до політичних. Ось ці збройні формування: 1920 р. — Лукерченко
(Шосткинський п-т (22); 1921 р. — Кобець, Шульга, Єхрем (Хміловська
в-ть)23; 1922 р. — Лезняк, брати Мєдвєдєви, Трояновський (7 чол.), Га
йовий, Левченко, Соломинський (всі — Чернігівський, Сосницький
п-ти),24 Колодій (Куп’янський, Валковський п-ти),25 Солівон (Охтир-
ський п-т),26 Безверхий (Безверховий) (40 чол., Сумський, Лебединський
п-ти),27 Штепа (с. Глинськ, Роменський п-т),28 Ковтунов (с. Шкирма-
нівка, Шосткинський п-т, 7 чол.),29 Корньов і Чорт (Пилип Роск —
справжнє прізвище Кістень, з с. Палійовка Шосткинського п-ту) (17
чол., Глухівський, Шосткинський п-ти, 28 липня 1922 р. Корньов за
арештований ЧК).30 Основна маса цих кримінальних формувань з’яви
лась в 1922 — 1923 р р., коли в 1921 р. звузилась до мінімуму соціальна
база політичного повстанського руху.
Хотів би окремо виділити таких повстанських отаманів, як Ли
стопада, Ласточкіна, Донченка, Фролова і Денисенка, Колодія, Пах-
новського, Кочубея, Білецького, Калініна, Шатравки, Загорунька, Сит
ника, Савченка, Скрипаля, Гетьмана, Волинського, Кучера, Хавра, які
в угоду особистим амбіціям, не забуваючи про власні інтереси, не об’єд
налися із загонами Н. І. Махна під час його Лівобережного походу.
Скільки вже разів губив Україну вузькоамбіційний егоїзм українців!
Спільною особливістю селянського повстанського руху на Сумщи
ні і Чернігівщині була майже повна відсутність серед широких селян
ських мас яких-небудь українських національно-патріотичних прагнень.
Це пояснюється географічною близькістю Росії, багатовіковим її руси
фікаторським впливом, можливістю швидкого військового втручання. Це
обумовило те, що серед вимог широких верств селянства Сумщини і
Сіверянський літопис 23
Чернігівщини 90% займали вимоги соціально-економічного характеру,
а не національного. І навпаки, на Київщині, Правобережній Україні
відсоток національних вимог був значно більший. Селянські повстанські
загони, що діяли на Сумщині і Чернігівщині, вимушені були це вра
ховувати в своїй діяльності. Організуючи мітинги, проводячи політичну
агітацію серед селянських мас, а це було другим основним, поряд з вій
ськово-силовим, напрямком боротьби, повстанські загони в своїй біль
шості робили акцент саме на соціально-економічних проблемах: мітинг
8 червня 1921 р. в с. Тучному Лебединського повіту загону Булавинця-
Золотаревського,31 мітинг 3 серпня 1920 р. вгм. Жукові Черемуховсько-
го повіту загону Бусла.32 Зустрічалась і політична агітація, але вона
знаходила менше розуміння: прокламації (2 січня 1920 р., с. Уланове
Глухівського повіту) загону Маслова («Хай живе Вільна Федерація в
ім’я села і міста!»)33; прокламації (2 липня 1920 р., с. Будища Кроле-
вецького повіту) отаманші Марусі (скликання Установчих Зборів, під
тримка союзу Петлюри і поляків)34; прокламації (29 травня 1920 р. по
Сосницькому повіту) отамана Петренка (відновлення влади УНР і
С. Петлюри, часткове використання соціально-економічних гасел)35; прокламації
(лютий 1919 р., м. Шостка) з вимогами федерації.36
Характерною особливістю селянського повстанського руху на Чер
нігівщині було те, що в ньому, на відміну від Сумщини, відчувався
вплив Правобережжя з його Директорією, очолюваною С. Петлюрою.
На Сумщині ж переважав вплив Н. Махна. Так, наприклад, в 1021 р.
на Чернігівщині органами ВУЧК були ліквідовані Броницький район
ний повстанський комітет Чернігівської губернії (220 чол.),37 Остер-
ський (в Сорокошичах) повстанський комітет.38 Архівні документи не
дозволяють сумніватися у їх зв’язках з С. Петлюрою. Навіть ще в
1923 р. в ніч з 6 на 7 квітня була ліквідована Повстанська організація
Козелецького району Ніжинського округу, яка займалась підготовкою
селянського повстання в с. Браниця. Операція ліквідації мала агентурну
назву «Гроза». В ній брало участь 60 багнетів і 2 кулемети 96-го диві
зіону військ ГПУ, 90 багнетів, 50 кіннотників курсів Губміліції, учбо
вий взвод Конвойного полку та співробітники Губвідділу ГПУ. Бій три
вав 2 години. Було заарештовано 100 чол., знайдено новий кулемет
«Кольт», індуктор для вибуху пірокселіном залізничного полотна та по
тягів, телефон, багато іншого озброєння. В Браниці було введено вій
ськовий стан, взято відповідачів.39
Не можу обминути «єврейського» питання у діях селянських пов
станських загонів, бо саме через нього багато цих загонів було відне
сено до карних радянською історичною наукою.
Завжди в умовах соціальних катаклізмів посилюється пошук вину
ватців, якими в Україні ще з часів Визвольної війни Б. Хмельницького
були євреї. У період громадянської війни євреї в свідомості багатьох
селян, за свідченнями численних архівних документів, ототожнювалися
з комуністичним режимом, з його каральними заходами. Тому всі ті ак
ції, що проводилися з боку повстанських загонів щодо євреїв, мали по
літичне підгрунтя, а не були в своїй більшості просто каральними вбив
ствами. Звичайно, я не виправдовую ці заходи, але їх потрібно сприйма
ти в контексті тогочасних історичних подій, а не абстрактно, самих по
собі. Майже всі тогочасні повстанські загони висували гасло «Бий жи
дів і комуністів», яке знаходило підтримку широких селянських мас. І
це — історичний факт. Так, повітревком Чернігівської губернії в кін.
січня 1920 р. прийняв рішення «спалити деякі селища» за підтримку
селянами цих селищ дій загону Ромашка,40 який 2 січня 1920 р. в
м. Бобровиці вирізав 38 євреїв, через декілька днів в Остерському по
віті в м. Гоголеві — 40 євреїв, а 9 січня в м. Новій Басані — до 80 єв
реїв.41 «Населення Вороніжської волості настроєне антисемітськи».42 Але
24 Сіверянський літопис
і серед червоних частин були поширені антисемітські настрої. Червоно-
армійці корпусу Г. Котовського, які на поч. 1921 р. викачували у селян
Сумської волості цукор, награбований ними на цукрозаводах, «тут же
міняли його на самогон, грабували селян і говорили, що вони приїхали
в тил робити чистку і бити жидів, розорювати села і всілякі безчин
ства».43 І такі випадки були далеко не поодинокими.
На всьому цьому фоні жорстокостей громадянської війни на Чер
нігівщині і Сумщині виділявся Глухівський повіт, який являв собою,
і це буде сказано, без перебільшення, «вільну селянську республіку».44
Але про неї більш детальна розповідь піде в наступній статті, яка буде
присвячена комплексному розгляду селянського повстанського руху
1919— 1921 р р. на Чернігівщині та Сумщині: причинам його виникнення і
поразки, ходу, урокам і наслідкам.
Джерела та література:
1 ЧОДА. — Р. 4615. Оп. 1. — Спр. 1. — Арк 143.
2 СОДА. — Р. 5575.— Оп. 1. — Спр. 2. — Арк. 59.
3 Трудящі Сумщини в боротьбі за владу Рад ( 917 — 1920) : Зб. документів і мате-
теріалів — Суми, 1957. — С. 97
4 СОДА. — Р. 1241. — Оп. 2. — Спр. 48. — Арк. 45—46.
5 СОДА. — Р. 98: — Оп. 2. — Спр. 20. — Арк. 488.
6 СОДА. — Р. 1241. — Оп. 2 — Спр. 11. — Арк. 26.
7 СОДА. — Р. 3098. — Оп. 1. — Спр. 7 — Арк. 1.
8 СОДА. — Р. 1241. — Оп. 2. — Спр. 5. — Арк. 4.
9 Розстріли, заложники, концтабори // Народна трибуна. — 1992. — 25 листопада.
— С. 2—3.
30 СОДА. — Р. 60. — Оп. 3. — Спр. 7. — Арк. 28.
11 СОДА. — Р. 1705. — Оп. 2. — Спр. 1. — Арк. 33.
12 ЧОДА. — Р. 2. — Оп. 1. — Спр. 134. — Арк. 39.
13 СОДА. — Р. 1241. —Оп. 2. — Спр. 9. — Арк. 2.
14 СОДА. — Р. 1241. — Оп. 2. — Спр. 6. — Арк 30.
15 ЧОДА. — Р. 2201. — Оп. 1. — Спр. 213. — Арк. 17, 20, 33, 46а, 111, 247.
16 ЧОДА. — Р. 4615. —Оп. 1. — Спр 1. — Арк. 39.
17 СОДА. — Р. 3098. —Оп. 1. — Спр. 7. — Арк. 3, 12.
18 ЧОДА. — Р. 4615. — Оп. 1 — Спр. 1. — Арк. 7.
19 ЧОДА. — Р. 4615. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 176.
20 СОДА. — Р. 1731. — Оп. 2. — Спр. 4. — Арк. 44.
21 ЧОДА. — Р. 3978. — Оп. 5 — Спр. 1. — Арк. 68.
22 ЧОДА. — Р. 442. — Оп. 1. — Спр. 9. — Арк. 20.
23 СОДА. — Р. 1241. — Оп. 2 — Спр. 5. — Арк. 4, 12.
24 ЧОДА. — Р. 4615. — Оп. 1. — Спр. 31. — Арк. 22.
25 СОДА — Р. 98. — Оп. 2 — Спр. 44. — Арк. 1.
26 СОДА. — Р. 98. — Оп. 2. — Спр. 57. — Арк. 279.
27 СОДА. — Р. 98. — Оп. 2 —Спр. 26. — Арк. 20; Спр. — 46. — Арк. 38
28 СОДА. — Р. 5703. — Оп. 1. — Спр. 795 — Арк. 17.
29 СОДА. — Р. 1731. — Оп. 2. — Спр. 5. — Арк. 331.
30 СОДА. — Р. 1739. — Оп. 3. — Спр. 3. — Арк. 93; Р. 1634. — Оп. 2. — Спр. 10. —
Арк. 17, 19; Р. 1731. — Оп. 2. — Спр. 5. — Арк. 15; Р. 1705. — Оп. 1. — Спр. 33,
— Арк. 31.
31 СОДА. — Р. 98. — Оп. 2. — Спр. 56. — Арк. 188.
32 ЧОДА. — Р. 28. — Оп 1. — Спр. 14. — Арк. 7.
33 СОДА. — Р. 1705. — Оп. 2. — Спр. 1. — Арк. 9, 30.
34 СОДА. — Р. 1623. — Оп. 1. — Спр. 317 — Арк. 6.
35 ЧОДА. — Р. 4. — Оп 1 — Спр 22 — Арк. 33—36.
36 ЧОДА. — Р. 2201. — Оп 1. — Спр. 213. — Арк 48.
37 ЧОДА — Р. 4615. — Оп 1. — Спр. 13. — Арк 23.
38 ЧОДА. — Р. 4615. — Оп. 1 — Спр. 5. — Арк 11.
39 ЧОДА. — Р. 4615. — Оп. 1. — Спр. 35. — Арк. 5, 7, 9.
40 ЧОДА. — Р. 1. — Оп. 1. — Спр. 5. — Арк. 27.
41 ЧОДА. — Р. 1. — Оп. 1. — Спр. 5. — Арк. 23, 28
42 СОДА. — Р. 1363. — Оп. 1. — Спр. 5. — Арк. 187; ЧОДА. — Р. 4615. — Оп. 1. —
Спр. 24, — Арк. 11.
43 СОДА. — Р. 88. — Оп. 3. — Спр. 10. — Арк. 33.
44 СОДА — Р. 1808. — Оп. 2. — Спр 5 — Арк 2—3; Р. 1731 — Оп 2 — Спр 1 —
Арк. 9—27.
Сіверянський літопис 25
|