Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко)
Відомий український вчений Василь Петрович Горленко (1853—1907), котрий написав багато праць в галузі літературознавства, мистецтвознавства, етнографії та фольклористики, походив із старовинного козацького роду Горленків, міцно пов’язаного з Чернігівщиною....
Збережено в:
Дата: | 1997 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200323 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко) // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 116-120. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-200323 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-2003232024-11-26T15:34:50Z Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко) З архівних джерел Відомий український вчений Василь Петрович Горленко (1853—1907), котрий написав багато праць в галузі літературознавства, мистецтвознавства, етнографії та фольклористики, походив із старовинного козацького роду Горленків, міцно пов’язаного з Чернігівщиною. 1997 Article Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко) // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 116-120. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200323 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
З архівних джерел З архівних джерел |
spellingShingle |
З архівних джерел З архівних джерел Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко) Сiверянський літопис |
description |
Відомий український вчений Василь Петрович Горленко (1853—1907), котрий написав багато праць в галузі літературознавства, мистецтвознавства, етнографії та фольклористики, походив із старовинного козацького роду Горленків, міцно пов’язаного з Чернігівщиною. |
format |
Article |
title |
Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко) |
title_short |
Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко) |
title_full |
Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко) |
title_fullStr |
Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко) |
title_full_unstemmed |
Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко) |
title_sort |
листи василя горленка дмитру яворницькому (публікація с. абросимової та і. тарасенко) |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
1997 |
topic_facet |
З архівних джерел |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200323 |
citation_txt |
Листи Василя Горленка Дмитру Яворницькому (публікація С. Абросимової та І. Тарасенко) // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 116-120. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
first_indexed |
2024-11-27T04:17:42Z |
last_indexed |
2024-11-27T04:17:42Z |
_version_ |
1818524310866755584 |
fulltext |
ЛИСТИ ВАСИЛЯ ГОРЛЕНКА ДМИТРУ ЯВОРНИЦЬКОМУ
(Підготовка до друку, передмова та коментарі Світлани Абросимової
та Інни Тарасенко)
Відомий український вчений Василь Петрович Горленко (1853—
1907), котрий написав багато праць в галузі літературознавства, мисте
цтвознавства, етнографії та фольклористики, походив із старовинного
козацького роду Горленків, міцно пов’язаного з Чернігівщиною. Пер
шим відомим представником роду був Лазар Горленко (помер у
1687 p.), прилуцький полковник, добре знаний політичний діяч України
часів Руїни. Цей же рід дав і Якима Горленка (помер бл. 1758 p.), кот
рий був генеральним хорунжим і навіть наказним гетьманом під час ус
пішного походу на Крим 1736 p., коли було взято і Перекоп, і кримську
столицю — Бахчисарай. Горленки дали Україні і близького сподвиж
ника гетьмана Івана Мазепи, прилуцького полковника у 1692—1708 pp.
Дмитра. Горленка, і навіть святого Православної Церкви Йоасафата
(І705— 1754 pp.), що був єпископом Білгородським.
За даними «Енциклопедії українознавства», В. Горленко походив з
Прилуччини, але насправді його родовим гніздом і місцем народження
була Ярошівка на Чернігівщині (нині — с. Українське Талалаївського району).
В. Горленко вчився спочатку у Полтаві, а потім у Ніжинсько
му ліцеї кн. Безбородька, врешті у знаменитому Сорбонському універ
ситеті у Парижі. Там же він розпочав свою кар’єру як талановитий жур
наліст, друкувався у знаменитій і нині газеті «Фігаро». Пізніше числен
ні статті Горленка виходили в «Отечественных записках», «Новом вре
мени» і, звичайно, у «Киевской старіше», котру він особливо полюбляв.
Справою життя В. Горленка стали не його кореспонденції у ря
ді європейських газет, а твори з україністики (історія, фольклор, мис
тецтвознавство, шевченкознавство, публікація архівних документів то
що). Так, він писав практично про всіх класиків української літератури
XIX ст., про видатних українських художників XVIII ст. Дм. Левицько-
го та В. Боровиковського та ін. Варто зазначити, що Горленко був осо
бисто знайомий з М. Костомаровим, П. Мирним, Б. Грінченком,
М. Заньковецькою та ін. діячами української науки і культури.
Взагалі, Горленко написав понад 100 важливих наукових статей і
три книги («Южнорусские очерки и портреты», (1898), «Украинские
были» (1899), «Отблески» (1905). Напружена праця і тяжка хвороба
(сухоти) передчасно звели В. Горленка у могилу. Він помер у Петер
бурзі, але його прах, згідно з останньою волею, упокоївся у Ярошівці.
Там було поставлено пам’ятник. У радянські часи ім’я Василя Горлен
ка було піддано забуттю. Досить сказати, що навіть в «Історії міст і
сіл Української РСР (Чернігівська область)» про В. Горленка навіть
не згадано. Лише в останній час повертається з забуття його ім’я і твор
ча спадщина. Так, було перевидано його твір «Южнорусские очерки и
портреты», а стаття Василя Туркевича в «Історичному календарі-97»
(К., 1996) дає надію, що ім’я славетного чернігівця стане відомим і
кожному українцю. Сподіваємося, що буде нарешті видана у повному
обсязі й творча спадщина Горленка, яка й досі не зібрана й не систе
матизована і тому публікація 8 листів ученого до видатного українсько
го історика Дмитра Яворницького (1855— 1940), котрі знаходяться у
відділі рукописів Дніпропетровського історичного музею (далі — ДІМ)
зробить новий крок до видання у повному обсязі всього написаного Ва
силем Горленком.
116 Сіверянський літопис
Відзначимо, що наведені нижче 8 листів удоводнюють зайвий раз
міцний зв’язок В. Горленка і Д. Яворницького з Чернігівщиною, зокре
ма з Ярошівкою та Дмитрівною (у Бахмацькому районі Чернігівської
обл.). Тут згадується й Качанівка, у власників якої — відомих укра
їнських меценатів Тарновських — бували обидва українські вчені. У
поданих нижче листах мова йде і про XIII Археологічний з’їзд у Кате
ринославі (1905) і про зацікавлення В. Горленка, наприклад, мемуара
ми Петра Апостола — сина гетьмана Данила Апостола, і про творчі
контакти В. Горленка з видатним українськими художниками Василем
Кричевським. Не будемо переказувати текст листів, а подамо їх тексти.
Сподіваємося, вони придадуться кожному, хто цікавиться розвитком ук
раїнської культури та історіографії і, особливо, ролі у цьому Чернігів
щини.
№ 1.
«10 апреля 1888 г.
СПб. — СПб.
Многоуважаемый Дмитрий Иванович!
Расставаясь с Вами, я (...) дать Вам свой адрес (...) времени приезд (...) в Ка-
чановку. Адрес (...) по Либаво-Роменской (...) станц. Дмитровка Василию Петров/ичу/
Горленку в с. Ярошовку.
Накажите Борщевскому, чтобы приезжал в Качановку 15— 20 мая. До этого вре
мени я и Лазаревский определим достоверные предметы, годные для снимка фото
графий.
Напишите мне хотя два слова — видели ли Вы у Алексеева записки Апостола?
Искренно уважающий Вас В. Горленко».
(ДІМ, КП—70850 / Арх. — 13227)
№ 2.
«22 мая 1888 г.
с. Ярошовка Чернигов, губ.— СПб.
Многоуважаемый Дмитрий Иванович!
Только третьего дня получил я Ваше письмо от 24 апреля, приехал домой из
Киева, где я застрял было по разным делам. Не сочтите невежеством с моей сторо
ны столь поздний ответ.
Боюсь впрочем, что письмо мое уже не застанет Вас в Петербурге и мне не удастся
оправдаться перед Вами.
«Запорожье» я уже видел в Киеве. У Оглоблина было первоначально два экземп
ляра, котор/ые/ сейчас же и продались. Я заказал Себе, но еще не получил от него
посылки. Искренно желаю труду Вашему всевозможного успеха.
В Качановке я не раз буду до августа и, по крайнему своему разумению, отде
лю мысленно достоверные и ценные предметы для снимка. Нет надобности Вас/илию/ Вас/ильевичу/
снимать все, да и пользы От этого никому и никакой не будет. Напро
тив, будет вред, как от всякого беспорядочного знания, ложные понятия. Снимки же
с достоверных малорос/ийских/ вещей будут драгоценны. Я охотно проведу сколько
угодно времени, когда понадобится это, в Качановке.
Насчет записок Петра Даниловича Апостола можно только скорбеть и скорбеть.
Плохо верится (... ) Алексеев, чтобы он сдержал слово и обнародовл их. А ут
рата трех книжок этого бесценного матерьяла чего стоит! Страшно также, чтобы он
не исказил его совершенно своим, конечно, неумелым переводом. Ради всего свя
того, действуйте на него в том смысле, чтобы он скорее отдал подлинник, француз
ский. Антонович был глубоко взволнован, когда я передал ему сцену нашего посе
щения Алексеева. Действуйте на него, действуйте чем можно!
Сюда я перебрался до поздней осени. У Вас есть адрес мой и, если найдется
время — то очень обяжете, черкнув когда-нибудь. Куда направляете Вы свои сто
пы это лето? На Великий Луг или в иные места.
Желаю Вам успехов и остаюсь искренно уважающий
В. Горленко»
(ДІМ, КП—70861 / Арх. - 13229)
Сіверянський літопис 117
№ 3.
«21 июня 1888 г.
с. Ярошовка Черниг. губ. — СПб.
Многоуважаемый Дмитрий Иванович!
На днях я был в Качановке, а письмо свое Вам я откладывал до поездки туда.
После Качановки мне пришлось сейчас ехать в Прилуку на земское собрание. Вот
почему я только сегодня могу отвечать Вам.
Корбута нет в настоящее время у Тарновских, Борщевский будет, как кажется,
в августе. Но о приезде его Вас/илий/ Вас/ильевич/ говорит с тою неопределенностью,
которая характеризует его, раз дело касается вещи мало-мальски серьезной.
Я не знаю, кто из этих лиц и когда сможет сделать нужный Вам снимок креста
Головка. Во всяком случае я не упущу из виду этого обстоятельства и воспользуюсь
приездом того или другого из этих фотографов для передачи ему Вашей просьбы о
снятии этого снимка.
В Качановке по обыкновению много народа и, по обыкновению же, выносишь из
нее впечатление хорошего, но не серьезно стоящего дела... Дайте сюда строгого зна
ния, серьезности — отбросьте окружающую пустоту и фальш — и все имело бы
другой вид.
На днях будет там Лазаревский, котор/ый/ заедет и ко мне. Я тоже подъеду к
тому времени с целью разбора вещей ввиду снимания их Борщевским (если он сог
ласится). А издание снимков с достоверных малороссийских вещей было бы большой
услугой и искусству и науке.
Я только теперь получил от Оглоблина Ваше «Запорожье» и приступил к его
чтению. Читаю с большим интересом, но суета последних дней не дала мне возмож
ности еще много подвинуться. В ушах жужжит еще дребедень и пошлость, котор/ые/
наслушался на земском собрании в Прилуке. Надо два-три дня, чтоб очухаться от
земских тяжелых печатлений и получить способность понищать и чувствовать другое.
Где Алексеев? Ради всех святых не упускайте его из виду и не забывайте, что
Украина вся надеется только на Вас для вырыванья у этого зверя и напечатания в
подлиннике записок Петра Апостола. Пишите ему об этом или жене его, если по
следнее целесообразно. Ради Бога!
Стасов не дал Софье Васильевне Боплана из Публичной библиотеки. Она хочет
достать французскую перепечатку Боплана, сделанную несколько лет спустя после
появления самой книги слово в слово, и переводить с нее. Книга эта есть у гр. Ми-
лорадовича. Но все это делается с тою скоростью и трудолюбием, какие возможны в
Качановке. Можете по этому судить, когда оно будет.
Пожелав Вам всего хорошего, остаюсь искренно Вас уважающий
Вас/алий/ Горленко.
Как поживает Ваш Сирко? Что новенького вырыли Вы в богатой петербургской
книжной сокровищнице? Если будет досуг — не поленитесь черкнуть словечко-дру
гое».
(ДІМ, КП—70854 / Арх. — 13222)
№ 4.
«4 июня 1905
Либаво-Роменский у-ед,
с. Дмитровка Черниговской губ. —
Екатеринослав
Многоуважаемый Дмитрий Иванович!
Бывши недавно в Полтаве (по приезде из Петербурга), слышал там, что вопрос о том,
состоится ли в нынешнем году археологич/еский/ съезд в Екатеринославе под
вергается сомнению.
Между тем я собирался посылать некот/орые/ предметы на археологич/ескую/
выставку и быть на съезде сам. Будьте добры разрешите мои недоумения и сообщи
те мне окончательное решение относительно съезда, равно и срок его начала, если он состоится.
Искренно уважающий Вас
В. Горленко».
(ДІМ, КП—70855 / Арх. - 13223)
118 Сіверянський літопис
[28.06.1905 р.]
№ 5.
[с. Дмитрівна— Катеринослав]
«Многоуважаемый Дмитрий Иванович!
Ваше любезное письмо дает мне повод еще раз беспокоить Вас несколькими
«опросами, касающимися арх/еологического/ съезда и требующими разъяснения
(о чем прошу Вас).
1) . Какого числа откроется съезд?
2) . Надо ли или можно ли записываться в члены заранее? Кому и в каком раз
мере присл/ать/ членские взносы?
3) . Будут ли приготовлены помещения для членов съезда, по примеру Харьков
ского, или надо обращаться /к/ гостиницам. Какие из них рекомендуются?
4) . Надо ли вещи для выставки присылать заранее, или можно привести с собою?
5) . Внесены ли мои вещи, о кот/орых/ я писал /предположительно/, а каталог, или
можно изменить состав вещей.
Я предполагал привезти:
а) портрет Мазепы;
в) подсвечник с датой 1737 г.;
с) две гравюры Боровиковского;
д) четыре-пять рукописных сборников Киевск/ой/ Академии и проч.
е) одна-брошюра (с гравюрами), поднесенная Киевск/ой/ Акад/емией/ Алекс/ею/ Розумовскому.
1) «Энеида» Котляревск/ого/, изд. 1798 г.
Портрет я, конечно, доставлю. Недавно гостил у меня Кричевский и мы вместе
сочинили для него раму в малорос/сийском) стиле, которую я заказал в Полтаве.
Подсвечник привезу также. Но вести ли сборники? Я очень боюсь чтобы их не истре
пали, не трогали руками и проч.
Интересны ли также гравюры Боровиковского (при отсутствии его картин) и надо
ли их вести? Нужно ли и 1-е изд/ание/ «Энеиды»?
Дайте мне указания насчет всего этого, равно как того, кому, на чей адрес и как
направлять заранее вещи для выставки.
Со съезда я буду писать корреспонд/енции/ в «Нов/ое/ вр/емя/». Найдется ли в
Екатеринославе опытный фотограф для снимков любопытнейших предметов выстав
ки для иллюстрации «Нов/ого/ вр/емени/»?
Не поставьте себе в труд просветить меня по всем этим недоумениям и вопро
сам, равно как и сообщить все, касающееся съезда и выставки.
Истинно уважающий Вас В. Горленко».
(ДІМ, КП—70858 / Арх. — 13226).
№ 6.
«12 августа 1905 г,
Дмитровка Черниг. губ. — Екатеринослав
Многоуважаемый Дмитрий Иванович!
Надеюсь, что вещи мои для выставки уже получены. Рама Для портрета высы
лается Кричевским из Харькова. Был в большом недоумении насчет съезда. Теле
грамма Трутовского успокоила. Выеду из дому только 14-го, так что приеду, вероятно
16-го. (...) смею просить Вас, удержите для меня, где удобнее, светлую и отдельную
комнату (мне надо ведь писать). С вокзала заеду в музей узнать, где остановиться.
Мой членский билет № 53. Простите, что беспокою Вас. Невольно опаздываю на
съезд.
Искренно уважающий Вас
В. Горленко».
(Д1М, КП—70857 / Арх. — 13225)
№ 7.
«30 августа 1905 г.
ст. Дмитровка Чернигов, губ. —
Екатеринослав
Многоуважаемый Дмитрий Иванович!
К величайшему огорчению мне не удалось попасть в Екатеринослав, на съезд.
Совершенно непреодолимые препятствия задержали. Если возможно, прошу выслать
мне (наложен, платежом) каталог бывшей выставки и все брошюры, какие вышли во
время съезда. Очень обяжете меня.
На днях я еду в Крым и надеюсь все-таки побывать в Екатеринославе на обрат
ном пути, чтобы взглянуть на Ваш музей. Выставка до тех пор (начало октября) ко
нечно рассеется.
Из посланных мною вещей книгу «Родословие Разумовских» прошу передать в
Екатериносл/авский/ музей, как дар от меня. Остальные вещи прошу выслать мне в
конце сентября, ибо до тех пор я не буду дома.
Искренно уважающий Вас и преданный
В. Горленко».
(ДІМ, КП—70860 / Арх. — 13228)
Сіверянський літопис 119
№ 8.
«30 сентября 1905 г.
Дмитровка Черниг. губ. — Екатеринослав
Многоуважаемый Дмитрий Иванович!
Я вернулся восвояси, к сожалению не на Екатеринослав, отчего и не мог пови
даться с Вами. Прошу Вас (...) выслать мне теперь мою картину, а также — если
пересылка не казенная — сообщить сколько будет она стоить. Я сейчас возвращу
Вам стоимость. Еще недели три пробуду в деревне до отъезда в Петербург. Удер
жите, ради Бога, в музее портрет запорожцев, особенно Невинчанного!
Искренно преданный Вам
В. Горленко».
(ДІМ, КП—70836 / Арх. — 13224)
КОМЕНТАР:
№ 1
БОРЩ ЕВСЬКИЙ I. — фотограф, приятель Д. Яворницького. Збереглося 3 листи Бор-
щевського до Яворницького, писаних якраз у 1888 р.
АЛЕКСЄЄВ Г. П. — генерал, таємний радник, меценат і колекціонер, далекий родич
гетьмана Данила Апостола.
«ЗАПИСКИ АПОСТОЛА». Тут мова йде про щоденник сина гетьмана Апостола —
Петра (помер у 1758 p.). Вів щоденник з травня 1725 по травень 1727 pp. фран
цузькою мовою; якраз у той час, коли перебував як заложник (1726 — 1730) у
Москві й Петербурзі внаслідок колоніальної політики Росії щодо України. Що
денник містить у собі чимало цінних свідчень про соціально-економічний і полі
тичний розвиток Лівобережної Гетьманщини, побут козацької старшини. Багато
даних стосується Чернігівщини.
№ 2
«ЗАПОРОЖЬЕ». Йдеться про книгу Яворницького «Запорожье в остатках старины и
преданиях народа» (СПб., 1888).
О ГЛОБЛІН М. М. (1852— рік смерті невід.) — московський історик та археограф,
знавець московських архівів, де зберігається маса джерел до історії України ко
зацької доби.
«ВАСИЛИЮ ВАСИЛЬЕВИЧУ». Мова йде про В. В. Тарновського (1837 — 1899), ук
раїнського мецената й колекціонера, власника Качанівки.
АНТОНОВИЧ В. Б. — (1834— 1908) — видатний український історик.
№ 3
КОРБУТ С. — колекціонер української старовини, приятель В. В. Тарновського.
«КРЕСТ ГОЛОВКА». Мова йде про хрест на могилі кошового отамана Костя Горді
єнка (Головка). Ця могила знаходиться на території Олешківської Січі.
ЛАЗАРЕВСЬКИЙ О. М. (1834— 1902) — відомий український історик, котрий велику
увагу приділяв історії Чернігівщини.
«СОФЬЕ ВАСИЛЬЕВНЕ». Мова йде про С. В. Тарновську — дружину В. В. Тарнов
ського.
«БОПЛАНА». Йдеться про Гійома Левасера де Боплана — знаменитого мандрівника,
інженера й мемуариста. Перебував на Україні 17 років (до 1648 p.), видав у
Руані 1660 р. спогади про Україну, котрі стали класичним джерелом для до
слідження її історії.
СТАСОВ В. В. (1824 — 1906) — відомий російський історик, перший російський про
фесійний художній та музичний критик.
«СИРКО». Сірко Іван — (поч. XVII ст. — 1680) — знаменитий кошовий отаман запо
розьких козаків, життям якого завжди цікавився Яворницький. Мова однак йде
не про особу Сірка, а про присвячену йому книгу, яка готувалася тоді Яворни-
цьким (Эверницкий Д. Иван Дмитриевич Сирко, славный кошевой атаман войска
запорожских низовых казаков. СПб., 1894).
№ 5
МАЗЕПА І. — гетьман України у 1687— 1709 рр.
БОРОВИКОВСЬКИЙ В. (1757— 1825) — видатний український художник.
РОЗУМОВСЬКИЙ О. (1709— 1771) — син козака з с. Лемеші на Чернігівщині. Фаво
рит імператриці Єлизавети, взяв з нею таємний шлюб. Генерал-фельдмаршал,
граф. Сприяв відродженню Гетьманату в Україні .
КРИЧЕВСЬКИЙ В. (1873— 1952) — визначний український художник.
120 Сіверянський літопис
|