Помилка Михайла Максимовича
Збережено в:
Дата: | 1997 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200331 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Помилка Михайла Максимовича / С. Воїнов // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 146-147. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-200331 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-2003312024-11-26T15:35:46Z Помилка Михайла Максимовича Воїнов, С. Краєзнавча мозаїка 1997 Article Помилка Михайла Максимовича / С. Воїнов // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 146-147. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200331 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка |
spellingShingle |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка Воїнов, С. Помилка Михайла Максимовича Сiверянський літопис |
format |
Article |
author |
Воїнов, С. |
author_facet |
Воїнов, С. |
author_sort |
Воїнов, С. |
title |
Помилка Михайла Максимовича |
title_short |
Помилка Михайла Максимовича |
title_full |
Помилка Михайла Максимовича |
title_fullStr |
Помилка Михайла Максимовича |
title_full_unstemmed |
Помилка Михайла Максимовича |
title_sort |
помилка михайла максимовича |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
1997 |
topic_facet |
Краєзнавча мозаїка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200331 |
citation_txt |
Помилка Михайла Максимовича / С. Воїнов // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 146-147. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT voínovs pomilkamihajlamaksimoviča |
first_indexed |
2024-11-27T04:17:55Z |
last_indexed |
2024-11-27T04:17:55Z |
_version_ |
1818524325919064064 |
fulltext |
тувався у нерівний, написаний навмання дарчий напис на сторінці 77-й: «Дорогому-
Дмитрию (ще одне свідчення його вже дуже поганого слуху на той час — В. Т.)
Владимировичу Терлецкому, С уважением И. Кавалеридзе»... Через місяць, 3 грудня
1978 року, славетного І. П. Кавалерідзе вже не стало. Пішов з життя один з само
бутніх і оригінальних українських скульпторів, ім'я якого залишиться навічно в істо
рії- нашої культури.
Святослав Воїнов
ПОМИЛКА МИХАИЛА МАКСИМОВИЧА
Ім'я Михайла Максимовича (1804—1873) стоїть в числі найбільш видатних вихо
ванців Новгород-Сіверської гімназії. Вчений з енциклопедичними знаннями — про
фесор ботаніки, словесності, відомий історик, фольклорист, до того ж перший рек
тор Київського університету — все це Максимович.
Літературознавці не шукають білих плям в біографії нашого земляка, не спе
речаються і не піддають сумніву існуючі біографічні свідчення про нього, адже сам
Максимович залишив для нащадків свою чудову автобіографію, яку написав у 1854
році за проханням С. П. Шевирьова для біографічного словника професорів і викла
дачів Московського університету. В ній майже сторінка присвячена його життю і нав
чанню у Новгороді-Сіверському. Зокрема, він пише: «Под конец достопамятного
1812 года отдали меня в Новгород-Северскую гимназию, которая в 1808 году откры
та была им же, Ильею Федоровичем (мається на увазі І. Ф. Тимківський. — С. В.)
как визитатором Харьковского округа с 1803 года, и в которой директором был
тесть его, статский советник Иван Иванович Халанский. В гимназии семь лет прошли
для меня как семь месяцев».1
Про сім років свого навчання у гімназії Максимович пише також у «Воспомина
нии о Тимковских» у тому ж 1854 році (опубліковані у 1898 p.), згадуючи про свого
рідного дядька І. Ф. Тимківського:
«Эту гимназию, — которой питомцем был и я (с 1812 до 1819 г.), — мой дядя
любил, как дитя свое».2
Спогади видатного вченого являють собою визнані біографічні свідчення про
його гімназичні роки навчання і без будь-яких сумнівів сприймаються всіма його біо
графами. Але якщо більш уважніше ознайомитись з історією гімназичної освіти до
революційної Росії, то можна помітити, що згідно з статутом 1804 року всі гімназії,
у тому числі і Новгород-Сіверська, були в той час 4-класними з 4-річним терміном
навчання. їх перетворення у 7-річні почалося здійснюватися за новим уставом гім
назій з 1828 року і проходило не одночасно. У Новгород-Сіверській гімназії це бу
ло здійснено лише в жовтні 1833 року.3
Як же міг Михайло Максимович вчитися в гімназії сім років? Звернемось до
його спогадів: «За те мои успехи в науках, в двух высших классах гимназии спусти
лись с прежней превосходной степени на очень хорошую, и даже очень хорошую!
В июне 1819 года, проговорив речь «Об истинном просвещении» на публичном эк
замене, я получил аттестат, которого не помню...»4
Видно, що вчився Михайло дуже добре, бо у двох нижчих класах його успіхи
були ще кращими. Тож не міг він кілька разів залишатися на другий рік в одному
класі. До речі, його згадка про два вищі класи натякає саме на чотирирічну гімна
зію того часу, що складалася з двох нижчих та двох вищих класів.
У автобіографії Максимовича можна помітити ще дві суперечності гімназичним
правилам — до гімназії приймалися діти віком не молодше десяти років, причому
учбовий рік починався не з 1 вересня, а з 1 серпня.5
Михайла ж привезли до Новгорода-Сіверського не на початок учбового року —
до 1 серпня, а «под конец достопамятного 1812 года», коли йому було лише вісім
років (народився він 3 вересня 1804 року). Тому за малим віком хлопця не міг пору
шити правила прийому навіть його родич — директор гімназії І. І. Халанський.
Щоб розібратися у всьому цьому, уважніше переглянемо біографію Максимо
вича. Десь у шість років його віддали до Золотоніського Благовіщенського мона
стиря на навчання. Свого часу у цьому ж монастирі здобували початкову освіту і йо
го рідні дядьки Тимківські (Ілля, Іван, Василь, Роман та Єгор Федоровичі), які стали
видатними людьми. Тут Михайло пройшов Граматику, Часослов і Псалтир. Невдовзі
його батько отримав нове призначення по службі на Шосткинський пороховий завод
Чернігівської губернії. Майже одночасно (у 1811 р.) пішов у відставку з Харківського
університету старший дядько Михайла Ілля Федорович, який вирішив оселитись в се
лі Туранівці, неподалік від Шостки, у маєтку своєї дружини Софії Іванівни, уродженої
Халанської. Вирішено було, що Михайло буде жити у дядька і той підготує його
до вступу у гімназію.
«Туда, — згадує Максимович, — взял меня И. Ф. к себе, в 1811 году, и учил ме
ня началам разных наук и по-латыни».
146 Сіверянський літопис
Лише рік пожив Михайло в Туранівці. Вітчизняна війна 1812 року дещо змінила
сімейні плани. І. Ф. Тимківський 18 серпня 1812 року був обраний членом дворянсь
кого комітету, що формував і споряджав ополчення.6 У нього зовсім не залишалось
часу для занять з племінником. Не міг приділяти увагу Михайлу і його батько, адже
він працював на пороховому заводі і через виконання термінових фронтових замов
лень вільного часу у нього не було. Тому й відвезли Михайла в кінці 1812 року до
Новгорода-Сіверського.
Але серед учнів гімназії його не було — про це свідчить книжка «Историческая
записка о Новгород-Северской гимназии», яка вийшла з друку у 1889 році до 100-річ-
чя гімназії. Іі автор, вчитель Іван Панаженко двічі згадує Максимовича: перший раз
— у передмові, серед видатних вихованців гімназії, другий — серед учнів, які за
кінчили повний курс її у 1819 році7 (дата вступу його до гімназії не вказана). Таким
чином, офіційна дата закінчення Максимовичем гімназії співпадає з його автобіогра
фічним свідченням. А далі, в цій же книжці наведено повний список учнів всіх класів
гімназії за 1813 рік. Михайла Максимовича серед них немає, тобто ні в 1812, ні в
1813 роках в гімназії він не навчався.8
Між іншим, все пояснюється дуже просто. Вступник до гімназії повинен був мати
знання у обсязі програми повітового училища, тобто фактично повинен був закінчити
його. Не випадково, що при перетворенні Новгород-Сіверського головного народно
го училища в гімназію у 1808 році одночасно було відкрито й повітове училище. Во
но мало свій власний штат, наглядача і, разом з тим, було підпорядковане директору
гімназії. Цікаво, що у 1808—1833 pp. повітове училище розміщувалось в одному з
гімназією будинку, про що свідчать не лише офіційні документи, але й численні
спогади вихованців гімназії, зокрема П. О. Куліша, М. К. Чалого, М, О. Шрамченка
та інших.9
Отже, за малим віком Михайла Максимовича його рідні змушені були влаштувати
його у трьохкласне повітове училище, закінчивши яке, він прийшов у 1815 році до
першого класу гімназії. Враховуючи, що училище знаходилося в одному будинку з
гімназією, стає зрозумілим і невільна помилка Максимовича — всі його дитячі вра
ження пов'язувались саме з гімназією, бо вона у місті задавала всьому тон, йти на
уроки до училища значило — йти до гімназії. А ще й директором гімназії був його
родич — тесть рідного дядька Іллі Федоровича. Михайло жив у директорському до
мі по вулиці Казаїцькій, не мав ніяких клопотів у навчанні, не знав про якісь клопоти
при оформленні в училище та гімназію. Маючи добру підготовку і неабиякі здібності,
він з легкістю закінчив гімназичний курс і вступив до Московського університету.
Слід відзначити, що дитячі враження Михайла Максимовича щодо навчання у
гімназії були характерними і для інших гімназистів. Пізніше це призвело до певних
непорозумінь у визначенні біографічних даних, пов'язаних з часом навчання у гімна
зії П. О. Куліша, О. І. Покорського-Жоравки та інших її вихованців.
Навіть вихованець Новгород-Сіверської гімназії Михайло Чалий, навчання якому
у повітовому училищі давалося нелегко і який дуже добре знав історію гімназії (бо
працював над гімназичним архівом, готуючи свої спогади), пишучи про П. О. Куліша,
робить в статті «Юные годы П. А. Куліша» аналогічну помилку: «На десятому году
мальчика отвезли в Новгород-Северск... для поступления в гимазию», а нижче ви
правляється: «...он счастливо избежал «первейшего» (приготовительного) класса... и
поступил прямо в первый класс поветового училища».10
Таким чином, в біографії М. О. Максимовича зроблено досить суттєве уточнення,
пов'язане з навчанням його у Новгород-Сіверській гімназії з 1815 по 1819 pp.
Джерела та література:
1. Максимович М. А. Автобиография // Киевская старина. 1904. № 9. С. 325. Гово
рячи про відкриття І. Ф. Тимківським Новгород-Сіверської гімназії у 1808 p.,
Максимович мав на увазі нові перетворення в існуючому головному народному
училищі. Датою ж заснування гімназії офіційно вважалось її лютого 1789 р.
2. Максимович М. А. Воспоминание о Тимковских // Киевская старина 1898. N° 11 С. 264.
3. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К, 1990. С. 162; Панаженко И. Исто
рическая записка о Новгород-Северской гимназии. К, 1889. С. 27, 90.
4. Максимович М. А. Автобиография. С. 325.
5. Панаженко И. Вказана праця. С. 79.
6. Шугуров Н. В. Илья Федорович Тимковский, педагог прошлого времени // Киев
ская старина. 1891. № 10. С. 82.
7. Панаженко И. Вказана праця. С. 63.
8. Там само. С. 30—31.
9. Извлечение из исторической з аписки о Новгород-Северской гимназии // Официаль-
но-учеб. прибавл к журналу Мин. Нар. Проев. 1844. С. 71; Чалый М. К. Воспо
минания // Киевская старина. 1889. № 2. С. 398
10. Чалый М. К. Юные годы П. А. Кулиша // Киевская старина. 1897. № 5. С. 291.
Сіверянський літопис 147
|