Про склад учнів Чернігівського колегіуму
Кількісний та соціальний склад учнів Чернігівського Колегіуму є одним з багатьох ще недостатньо досліджених питань з історії цього навчального заклад. До нашого часу збереглася тільки одна відомість про учнів Чернігівського Колегіуму за 1767/68 навчальний рік, що зберігається в Чернігівському обла...
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200332 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про склад учнів Чернігівського колегіуму / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 32-36. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200332 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2003322024-11-26T15:35:53Z Про склад учнів Чернігівського колегіуму Травкіна, О. У глиб віків Кількісний та соціальний склад учнів Чернігівського Колегіуму є одним з багатьох ще недостатньо досліджених питань з історії цього навчального заклад. До нашого часу збереглася тільки одна відомість про учнів Чернігівського Колегіуму за 1767/68 навчальний рік, що зберігається в Чернігівському обласному архіві і яка ще не стала предметом спеціального дослідження. 1997 Article Про склад учнів Чернігівського колегіуму / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 32-36. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200332 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
У глиб віків У глиб віків |
| spellingShingle |
У глиб віків У глиб віків Травкіна, О. Про склад учнів Чернігівського колегіуму Сiверянський літопис |
| description |
Кількісний та соціальний склад учнів Чернігівського Колегіуму є одним з багатьох ще недостатньо досліджених питань з історії цього навчального заклад.
До нашого часу збереглася тільки одна відомість про учнів Чернігівського Колегіуму за 1767/68 навчальний рік, що зберігається в Чернігівському обласному архіві і яка ще не стала предметом спеціального дослідження. |
| format |
Article |
| author |
Травкіна, О. |
| author_facet |
Травкіна, О. |
| author_sort |
Травкіна, О. |
| title |
Про склад учнів Чернігівського колегіуму |
| title_short |
Про склад учнів Чернігівського колегіуму |
| title_full |
Про склад учнів Чернігівського колегіуму |
| title_fullStr |
Про склад учнів Чернігівського колегіуму |
| title_full_unstemmed |
Про склад учнів Чернігівського колегіуму |
| title_sort |
про склад учнів чернігівського колегіуму |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
У глиб віків |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200332 |
| citation_txt |
Про склад учнів Чернігівського колегіуму / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 32-36. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT travkínao proskladučnívčernígívsʹkogokolegíumu |
| first_indexed |
2024-11-27T04:17:57Z |
| last_indexed |
2024-11-27T04:17:57Z |
| _version_ |
1818524327706886144 |
| fulltext |
Ольга Травкіна
ПРО СКЛАД УЧНІВ ЧЕРНІГІВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ
Кількісний та соціальний склад учнів Чернігівського Колегіуму є
одним з багатьох ще недостатньо досліджених питань з історії цього
навчального заклад. Дореволюційні дослідники Колегіуму, маючи в
своєму розпорядженні значно ширшу документальну базу, не приділя
ли йому належної уваги, обмежуючись лише загальними зауваження
ми щодо всестанового характеру складу учнів, трохи краще було до
сліджене питання утримання малозабезпечених студентів.
Дослідники XIX ст. наводять тільки два документи, де мова йде
про кількість учнів та про деякі факти щодо їх походження і утриман
ня — це донесення в Синод чернігівських архієпископів Іродіона Жу-
раковського від 1727 р. та Іларіона Рогалевського від 1738 р.1 Хоч, як
зазначав один із дослідників Чернігівського Колегіуму XIX ст. В. Ли-
тинський, починаючи з 1737 р. архієреї щорічно надсилали в Синод зві
ти про стан Колегіуму.2
До нашого часу збереглася тільки одна відомість про учнів Черні
гівського Колегіуму за 1767/68 навчальний рік, що зберігається в Чер
нігівському обласному архіві і яка ще не стала предметом спеціального
дослідження.3
На жаль, відсутні дані про учнів Колегіуму в перші роки його іс
нування. Це пояснюється самим характером освіти в цей період, відсут
ністю бюрократичного контролю з боку державного апарату за учбови
ми закладами на Україні. Кожен бажаючий, маючи певний рівень під
готовки, міг вступити до Колегіуму, відвідувати лекції викладачів, а
також міг вільно залишити його і перейти до іншого учбового закладу.
Обліку учнів не велося. Списки були відсутні.
Про це свідчить донесення в Синод І. Жураковського від 1727 р.:
«...а сколько было в нем (Колегіумі) учеников по сю пору (по 1727 р.) о
том неизвестно, первее для того, что оных нигде не записывано, другое
же, нельзя и записывати, понеже суть отходные люди, одни из других
училищ приходят и отходят»4.
Але з посиленням бюрократизації та регламентації усіх сторін жит
тя за Петра І, насамперед, удержавлення церкви, створення у 1721 р.
Синоду та прийняття «Духовного регламенту», становище поступово
почало змінюватися. Слідом за «Духовним регламентом» Синод видав
ряд указів про обов’язкове навчання дітей усіх священнослужителів та
створення з цією метою шкіл в єпархіях при архієрейських резиденціях.
Синод вимагав щорічної докладної звітності про всі сторони життя цих
учбових закладів.
Одним з таких звітів, що дійшов до нашого часу у вигляді окремих
цитат в дослідженнях XIX ст., а, в 1895 р. був надрукований у журналі
«Київська старина», і був звіт в Синод І. Жураковського за 1727 р.5
У звіті вперше повідомлялося про час створення Колегіуму —
1700 р., кількість класів, які існували на тоді (їх називали школами) —
«по риторику» тобто чотири граматичні класи: аналогія, інфима, грама
тика, синтаксима та класи поетики і риторики. У них навчалося 257
учнів.
Враховуючи, що класів було шість, то у кожному класі-«школі» в
середньому було більше 40 учнів. Відомо, що в 4 молодших класах ви
кладало по 4 вчителі, один на два класи і в старших двох классах (до
32 Сіверянський літопис
тридцятих років, коли ще поетика не виділялась в окремий клас)6 —
один учитель, тобто весь курс навчання забезпечували три вчителі і на
одного вчителя в середньому припадало 80 учнів.
Звіт підтверджував, що у Чернігівському Колегіумі, який був за
снований випускниками Києво-Могилянського Колегіуму за зразком
своєї аітае matris, також дотримувалися демократичних принципів що
до прийому учнів усіх станів, як духовних, так і світських осіб. У до
несенні називаються посади, які обіймали учні після закінчення Коле
гіуму: «...а скончавши школы, некоторые монашеский чин приняли от
епархии киевской, а другие в черниговской, а иные в профессорстве зо-
стают, другие проповедью слова божия бавятся, а иные произведены до
игумен и другие достоинства, а которые в светском стану, иные священ
никами поставлены, а другие на мирских властях зостают... Число же
тех учеников в школах черниговских сего 1728 г. обретается на лицо
всех господских детей и нищих (нищетных?). 257.. ,».7
У звіті вказувалися джерела утримання учнів: «...пропитание же
оные ученики имеют, которые господские дети, же от своих домов пи
таются, а неимущим своего пропитания, по силе духовного регламента
с начала 1723 г. с монастырей и земель церковных дается пропитание
и на прочия нужныя требования повсягодние...».8
І. Жураковський згідно з «Духовним регламентом» з початку
1723 р. встановив, що по черзі один рік монастирі давали двадцяту час
тину своїх прибутків на утримання малозабезпечених учнів Колегіуму,
а другий рік приходські церкви — тридцяту частину.9
До створення Синоду та виходу «Духовного регламенту» утриман
ня учнів здійснювалося з казни архієрейської кафедри та за рахунок
пожертвувань заможних осіб.
Другий звіт про стан Чернігівського Колегіуму архієпископа Іла-
ріона Рогалевського за 1738 р. дійшов до нас лише у вигляді окремих
витягів, які дослідники Колегіуму XIX ст. цитували у своїх працях.
З них дізнаємося, що засновником Чернігівського Колегіуму І. Рога-
левський вважав чернігівського архієпископа І. Максимовича.10
У цей час в Колегіумі навчалося 253 учні,11 тобто кількість учнів,
порівняно з 1727 р., майже не змінилася. У донесенні вперше повідом
лялось про кількість дітей як світських, так і духовних осіб, які здобу
вали освіту в Колегіумі — «светского и духовного стану» насчитыва
ется первых 175 человек, а последних только 78».12 Таким чином доне
сення свідчить, що більшість учнів, які навчалися в цей період в Коле
гіумі, були світського походження, а не духовного. І це, незважаючи на
укази Синоду, а слідом за ними численні укази чернігівських ієрархів
про обов’язкове навчання дітей священнослужителів та такі покарання
у випадку їх невиконання, як «лишенія парохии и священничества».13
Дореволюційний дослідник В. Литинський вважав, що у цей час в Чер
нігівському Колегіумі навчалися переважно діти військової старшини.
І пояснює це загальноосвітньою програмою навчання у Колегіумі. Тре
ба мати на увазі, що в Україні на той час не було інших навчальних
закладів підвищеного і вищого типу, крім колегіумів, де можна було б
отримати світську освіту. У звіті І. Рогалевського детально описується,
скільки коштів та харчів було витрачено на утримання незаможних сту
дентів з 1723 року до 1737 р. Грошей — 379 р. 89 коп., житньої муки —
192 четвертей, пшеничної — 8 четвертей, гречаної — 48 четвертей, круп —
56 четвертей, «олеї» — 800 кварт, свинячого сала — 72 пуди.14 Якщо
врахувати, що кожного року в бурсі жило понад 100 малозабезпечених
студентів (це видно, як писав В. Литинський, із щорічних архієрейських
звітів у Синод)2 і розділити вищеназвані суми ще на 14 років, то на ут
римання одного бурсака у рік припадало: — 27 коп. грошима, житньої
Сіверянський літопис 33
муки — 7 1/2 гарнців (приблизно 20,5 кг), пшеничної — близько 9 гарн
ців (близько 24,3 кг), гречаної — 2 гарнці (близько 5,4 кг), круп — 2,5
гарнців (близько 6,7 кг), «олеї» — 0,5 кварти і свинячого сала — бли
зько 2 фунтів (тобто 818 грамів). Як бачимо, забезпечення цієї катего
рії студентів було мізерним, жили вони впроголодь, що примушувало
їх жебракувати. Про це писав авторитетний краєзнавець ХУШ ст.
О. Ф. Шафонський.15
Цінним джерелом у дослідженні кількісного та соціального складу
учнів Чернігівського Колегіуму, їх утримання є відомість за 1767/1768
навчальний рік.16
У передмові цього документа вказується, що згідно з указом імпе
ратриці Анни Іоаннівни і св. Синоду від 8 лютого 1731 р. та форми, яка
була додана до указу від 3 березня 1737 р., складено відомість про уч
нів «славенолатинського колегіума» за 1767/1768 навчальний рік, з пе
реліком учнів різних чинів, а також кількості грошей та харчів, які бу
ло зібрано та витрачено на «пропитание и другие потребности» учнів.
Підписав документ чернігівський єпископ Кирило Ляшевецький.
На відміну від вищеназваних звітів, ця відомість є найбільш пов-
ною: представлені списки учнів всіх класів, зазначено з якого полку,
єпархії, протопопії чи сотні, міста чи села прибув учень, вказується прі
звище, ім’я та соціальний стан батька, скільки років виповнилося учню
на даний навчальний рік, дата його вступу в Колегіум (число, місяць,
рік), чого навчився учень, чому навчається, оцінки.
Згідно з відомістю у 1867—68 рр. в Чернігівському Колегіумі у се
ми класах навчалося 213 учнів: в класі аналогії — 29 уч., інфими — 17
уч., граматики — 17 уч., синтаксими — 31 уч., поетики — 37 уч., рито
рики — 52 уч., філософії — 30 уч. Кількість учнів не збільшилася у по
рівнянні з 1738 р., а навіть трохи зменшилася, незважаючи на те, що
1749 р. у Чернігівському Колегіумі був відкритий ще один клас філосо
фії. Можливо, це пояснюється тим, що в 1738 р. митрополит Рафаїл
Заборовський запровадив в Києво-Могилянській Академії курс додат
кових іноземних мов: єврейської, грецької та німецької,17 а з 1753 р. —
вводиться французька,18 чого не було у Чернігівському Колегіумі в цей
період. І можна припустити, що це стало причиною відтоку частини уч
нів в Києво-Могиляиську Академію. Так, в 1749 р. учень класу синтак-
сими Чернігівського Колегіуму Петро Мінц перейшов в Київську Ака
демію «к научению иностранных языков».19 Є відомості про те, що у
Чернігівському Колегіумі курс грецької мови був запроваджений черні
гівським єпископом Кирилом Ляшевецьким (1761—1770 рр.), але неві
домо в якому році. 20
Якщо звернутися до географії місць, звідки походили учні Колегіу
му, то бачимо, що найбільше було з Чернігівського полку — 117 чоло
вік, а саме: з міста Чернігова, з Седнівської, Менської, Любецької, Ріп-
кинської, Роїщенської, Березинської, Сосницької, Городнянської, Понор-
ницької сотень та сотенних містечок.
Багато вихідців з північної Сіверщини — Стародубського полку —
74 учні: з м. Стародуба, Новгород-Сіверської, Почепської, Погарської,
Топольської сотень.
У Чернігівському Колегіумі навчалися студенти і з інших полків
України: з Київського — 8 чол., Прилуцького — 2 чол., Лубенського —
3 чол., Ніжинського — 6 чол., Переяславського — 1. Здобували освіту
в Колегіумі і 4 виходці з Росії— з Московського, Воронезького і Бєл
городського повітів та 3 учні із західних областей України, що входили
до складу Польщі: з Львівського повіту, містечка Дубна, м. Дрибина.
У відомості учні кожного класу розділені на групи згідно з їх со
ціальним становищем: «сыны священнические», «сыны козачьи», «сыны
34 Сіверянський літопис
мещанские», «сыны посполитые». Із 213 учнів Чернігівського Колегіу
му трохи більше половини, а саме 111 учнів, були дітьми світських осіб,
102 — священнослужителів. Таким чином, і в цей період, коли наплив
дітей священнослужителів повинен був значно посилитися відповідно до
указів про обов’язкове їх навчання, все-таки більшість студентів була
світського походження. 71 студент — вихідці з козацьких сімей, з них
48 — з середовища козацької старшини і урядовців, 40 учнів походи
ли з міщанських родин та селян.
Серед дітей козацької старшини, які навчалися у Колегіумі, на
щадки таких відомих родин на Чернігівщині як Лизогубів, Мокрієви-
чів, Рославців, Бакуринських, Грембецьких, а також Кутнєвських, Ста-
ховичів, Комаровських, Крачевських та інших. Так, в цей час в Коле
гіумі здобували освіту праправнуки чернігівського полковника XVII ст.
Якова Лизогуба;21 Василь (клас аналогії, 13 років), Федір та Роман
Лизогуби (клас риторики, 16 років), праправнук генерального писаря
XVII ст. Карпа Івановича Мокрієвича22 — Василь Мокрієвич (клас гра
матики, 15 років), його батько Василь Іванович теж «учение происхо
дил» в Академии Черниговской».23 Він був полковим канцеляристом та
бунчуковим товаришем. Тут вчилися правнуки стародубського полков
ника XVII ст. Івана Григоровича Рославця:24 Олександр (клас анало
гії, 13 років), Микола (клас граматики, 14 років), Федір (клас синтак-
сими, 16 р.), а також правнук наказного Чернігівського полковника
XVII ст. Миколи Грембецького25 — Степан Грембецький (клас грамати
ки, 10 років), правнук Новгород Сіверського соника Данила Гераси
мовича Кутнєвського26 — Андрій Кутнєвський (клас аналогії, 11 р.),
нащадок седнівського та городнянського сотників Іван Стахович27 (клас
поетики, 15 років), син роїіценського Сотника Леонтія Бакуринського—
Петро Бакуринський (клас граматики, 15 років), син виблівського сот
ника Миколи Тризни27 — Андрій Тризна (клас граматики, 11 років). У
Колегіумі навчалися діти й інших бунчукових, військових, значкових
товаришів, військових та полкових канцеляристів, полкових і сотенних
писарів, отаманів, чернігівського бургомістра, райців чернігівського ма
гістрату, а також простих козаків, міщан (художників, кушніра) і по
сполитих (селян), а саме: Петро Панкочський (клас граматики, 17 ро
ків), Гаврило Трофимович (граматика, 17 років), Лаврентій Драдов-
ський (клас риторики, 20 років) та інші. До Колегіуму вступала молодь різного
віку. Так, у першому класі (аналогії) навчалися діти 10, 13— 14,
16 років і навіть 18 років, у передостанньому класі риторики — відпо
відно від 13 до 24 років. Закінчували навчання у Колегіумі вже до
рослими людьми, найстарший вік студента, зафіксований у відомості
— 29 років. Приймали на навчання протягом всього навчального року: по
чинаючи з вересня і кінчаючи квіт-нем-травнем. Навчальний рік розпо
чинався у вересні. Курс навчання у Чернігівському Колегіумі не мав
стабільних термінів. Так, відомість останнього класу філософії свідчить,
що студенти навчалися різні строки (у відомості вказується дата всту
пу учня до Колегіуму) — це і 10, 7, 6, і навіть 5 років. Учні, напевно,
як і в Києво-Могилянській Академії, могли залишатися в класі скільки
завгодно разів і мали можливість навчатися необмежений час.28
213 учнів Чернігівського Колегіуму навчало 5 учителів, у чотирьох
молодших граматичних класах було по два вчителі: учитель класів ана
логії та інфими Стефан Давидов навчав 46 учнів, учитель класів грама
тики і синтаксими Даміан Ларіонов — 48 учнів. У класі поетики був
окремий учитель — Дмитрій Козловський, який мав 37 учнів, у класі
риторики — учитель ієромонах Ілліон навчав 52 учні. Філософію ви
кладав учитель філософії, він же був і ректором Колегіуму — Патри-
кій Котельницький. Ф. Гумилевський зазначав, що ієромонах П. Коте-
льницький (1761 — 1768 рр.) підписувався на паперах то префектом, то
Сіверянський літопис 35
ректором.23 У даній відомості П. Котельницький підписався ректором.
Оцінки, які ставили вчителі учням, були лаконічні і не відрізнялися різ
номанітністю — «понят», «непонят», «средствен», інколи — «туп».
У кінці відомості прикладений звіт про кількість грошей та харчів,
зібраних з монастирів та протопопій Чернігівської єпархії за 1767—
1768 роки і витрачених на «пропитание» бурсаков. Грошей було витра
чено — 161 руб. 68 коп., жита — 14 четвертей, 14 четвериків, круп —
192 гарнців, сала — 135 фунтів. Розділивши цю суму на 100 бурсаків,
дізнаємося, що на кожного на рік припадало: грошей — 1 руб. 61 коп.,
житньої муки — 0,144 четвертей (приблизно 20 кг), круп 1,92 гарнців
(5 кг), сала — 1,35 фунта (трохи більше півкілограма).
Як бачимо, забезпечення бурсаків харчами і в цей період порівняно
з 1737 роком майже не змінилося, трохи більше витрачалося тільки гро
шей. І можна лише приєднатися до слів О. Ф. Шафонського, який пи
сав — «смотря на сіє бедственное состояніе, должно всю справедли
вость и похвалу сему юношеству в том отдать, что многіе із оного до
бровольно и охотно все бремя горести, скудности и нужды для того,
только несут, чтобы чему-нибудь научиться».30
Джерела та література:
1 Докучаев В. Первые годы существования Черниговской семинарии (1700— 1712 г.)
// Черниговские епархиальные известия (неоф. часть). — 1870. — С. 281.
2 Литинский В. Картинки из прошлого Черниговской духовной семинарии // Черни
говские епархиальные известия (неоф. часть) — 1896. С. 442. Там же.
— 1897. — С. 938 Там же — 1896. — С. 554.
3 ДАЧО. — Ф. 679. — Оп. 1. — Спр. 941.
4 // Киевская старина. — 1895. — № 10. — С. 3.
5 Там же. — С. 3.
6 Литинский В. Картинки из прошлого Черниговской духовной семинарии. — 1898.
— С. 507.
7 Киевская старина. — С. 3.
8 Там же.
9 Литинский В. «Картинки...» // Черниговские
С. 550.
епархиальные извест. — 1896. —
10 Докучаев В. Первые годы // Черниговские епархиальные извест. —
11 Литинский В. «Картинки...» // Черниговские епархиальные
С. 442.
12 Там же.— С. 442.
13 Литинский В
С .553.
14 Там же. — С. 554.
15 Шафонский О.
1851. — Т. II. — С. 283.
16 ДАЧО — Ф. 679. — Оп, 1. — Спр. 941.
17 // Киевская старина. — Т. 58. — 1879. — С. 60.
18 Хижняк 3. Києво-Могилянська Академія — К.., 1981. — С. 81.
19 Киевская старина. — Т. 58. — 1879. — С. 60.
20 Разговор о начале города Чернигова и о
нарист (підготовка до друку і передмова О. Б. Коваленка).
— 1996. — № 4. — С. 125.
1870. — С.
известия.
281.
— 1896 —
«Картинки...» // Черниговские епархиальные известия. — 1896.
Черниговского наместничества топографическое описание.
учреждении семи-
Сіверянський літопис.
К
21 Модзалевский В. Малороссийский родословник. — К. — Т. 3. — 1912. — С. 109.
22 Там же. — С. 578.
23 Там же. — С. 577.
24 Милорадович Т. Родословная книга Черниговского дворянства С - Петербург. —
1901. — Т. II. — С. 171.
25 Модзалевский В. Малороссийский родословник. — Т. 1. — 1908. — С. 334.
26 Там же. — Т. II. — 1910. — С. 650. 7. Там же — Т. 4. — 1914. — С. 761.
27 Милорадович П. Родословная к нига Черниговского дворянства — С. 198.
28 Хижняк 3. Києво-Могилянська Академія. — С. 135.
29 Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. — Чер
нигов. — 1973. — С. 207—208.
30 Шафонский О. Черниговского наместничества топографическое описание. — С. 283.
36 Сіверянський літопис
|