Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст

До багатьох малодосліджених проблем в історії України належить і проблема взаємовідносин між різними станами у містах Гетьманщини другої половини XVII — середини XVIII ст., політики гетьманів по відношенню до міщанства. До деякої міри можливість висвітлити ці питання створює вивчення універсалів гет...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	1997
Автор:	Швидько, Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1997
Назва видання:	Сiверянський літопис
Теми:	Історія міст і сіл
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200336
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст / Г. Швидько // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 42-46. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-200336
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2003362024-11-26T15:36:22Z Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст Швидько, Г. Історія міст і сіл До багатьох малодосліджених проблем в історії України належить і проблема взаємовідносин між різними станами у містах Гетьманщини другої половини XVII — середини XVIII ст., політики гетьманів по відношенню до міщанства. До деякої міри можливість висвітлити ці питання створює вивчення універсалів гетьманів, наданих міщанам. Загалом можна сказати, що універсали гетьманів, надані міщанським общинам, дозволяють визначити правове і майнове становище міщан, їх місце в соціальній структурі міст, джерела міських доходів, соціальні відносини у містах. 1997 Article Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст / Г. Швидько // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 42-46. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200336 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія міст і сіл Історія міст і сіл
spellingShingle	Історія міст і сіл Історія міст і сіл Швидько, Г. Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст Сiверянський літопис
description	До багатьох малодосліджених проблем в історії України належить і проблема взаємовідносин між різними станами у містах Гетьманщини другої половини XVII — середини XVIII ст., політики гетьманів по відношенню до міщанства. До деякої міри можливість висвітлити ці питання створює вивчення універсалів гетьманів, наданих міщанам. Загалом можна сказати, що універсали гетьманів, надані міщанським общинам, дозволяють визначити правове і майнове становище міщан, їх місце в соціальній структурі міст, джерела міських доходів, соціальні відносини у містах.
format	Article
author	Швидько, Г.
author_facet	Швидько, Г.
author_sort	Швидько, Г.
title	Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст
title_short	Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст
title_full	Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст
title_fullStr	Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст
title_full_unstemmed	Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст
title_sort	універсали гетьманів як джерело з історії українських міст
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	1997
topic_facet	Історія міст і сіл
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200336
citation_txt	Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст / Г. Швидько // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 42-46. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT švidʹkog uníversaligetʹmanívâkdžerelozístorííukraínsʹkihmíst
first_indexed	2024-11-27T04:21:09Z
last_indexed	2024-11-27T04:21:09Z
_version_	1818524334833008640
fulltext	Ганна Швидько УНІВЕРСАЛИ ГЕТЬМАНІВ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКИХ МІСТ До багатьох малодосліджених проблем в історії України нале жить і проблема взаємовідносин між різними станами у містах Геть манщини другої половини XVII — середини XVIII ст., політики гетьма нів по відношенню до міщанства. До деякої міри можливість висвітли ти ці питання створює вивчення універсалів гетьманів, наданих мі щанам. У дореволюційний час було опубліковано 120 гетьманських універ салів з короткими коментарями або без них — у неофіційних відділах губернських вістей, журналі «Киевская старина», «Чтениях в истори ческом обществе Нестора-летописца» та в інших виданнях. Більшість з них була розшукана і опублікована О. М. Лазаревським. Основна кількість універсалів міщанам публікувалась групами, пі дібраними або за особами, що їх видавали, як це зробив М. Судієнко, що вмістив у «Матеріалах» 11 універсалів Д. Апостола,1 або за їх на лежністю до одного міста, як це робили О. Лазаревський,2 І. Каманін,3 Чернігівський Попередній комітет XIV АЗ4 або у складі виданих «Ге неральних слідств про маєтності» полків. 19 універсалів (переважно київським міщанам) опубліковано в V томі «Актів Западной России» (1853 р.) і в «Обозрении Румянцевской описи Малороссии» О. Лаза ревського і М. Константиновича (11 універсалів). 17 універсалів опубліковані по 2—3 рази у різних виданнях. Як правові акти універсали мали численні сучасні і пізніші копії. Тому пе- реопубліковані по декілька разів з різних копій чи оригіналів гетьман ські універсали мають деякі розходження, однак не змістовного харак теру. 46 універсалів (оригіналів і копій) міщанам виявлено в різних справах Відділу рукописів ЦНБ АН УРСР, 28 з них не опубліковані. Останнім гетьманським універсалом був універсал К. Г. Розумовського Полтаві на магдебурзьке право, датований 26 серпня 1752 р. Відомі гетьманські універсали за часом їх надання міщанам та кі лькістю розподіляються нерівномірно по полках, що видно з наведеної таблиці. Таблиця 1 Гетьмани П О Л К И Ки ївс ьки й Ніж инс ьки й Че рні гів ськ ий Ста род уб- сь ки й Пе рея сла в ськ ий По лта в ськ ий Пр илу цьк ий Г ад яць кий Ми рго род ськ ий Луб енс ьки й Б. Хмельницький 6 — І. Виговський 2 — 2 — — — — — — — Ю. Хмельницький 2 — — — — — — — І. Брюховецький 4 3 2 1 — — — — — — Д. Дорошенко — 3 — — — 1 — — — — І. Д. Многогрішний 3 2 3 — — — — І. Самойлович 7 2 2 2 — — 2 — — — І. Мазепа 25 5 2 4 — — — — І. Скоропадський 20 11 5 18 4 3 2 — — — Д. Апостол 1 3 6 6 2 2 — — — К. Розумовський 2 — — — — — — — — ВСЬОГО 83 33 19 34 7 7 8 — — — 42 Сіверянський літопис Переважна більшість універсалів видана містам чотирьох полків — Київського, Стародубського, Ніжинського, Чернігівського. Зовсім від сутні універсали містам Гадяцького, Миргородського та Лубенського полків. В Прилуцькому полку всі 8 універсалів надані з 1670 по 1722 р. полковому місту, в Полтавському — 2 універсали одержали міщани м. Оржиці (1668, 1670 рр.) і 5 — Полтави (1710—1752 рр.), в Переяс лавському — 4 універсали надано міщанам Переяслава (1692:— 1729) і 3— Баришівки (1709—1719 рр.). Пояснення такого розподілу універсалів по полках слід, перш за все, шукати в тому, що саме у північних полках були зосереджені міста з торгово-ремісничим населенням і сильними міськими общинами. Крім полкових міст (включаючи Козелець), до них належать привілейовані міста Остер, Погар, Почеп, Мглин, а також міста, які не мали магде бурзького права, — Новгород-Сіверський, Мена, Березна, Короп, Бак- лань. Міщани звертались з проханням про підтвердження їх прав і при вілеїв до кожного новообраного гетьмана. Обгрунтовуючи свої претен зії на особливі права і привілеї, міщани посилались на великокнязів ські і королівські універсали і привілеї, надані їм у литовсько-польську добу, таким чином визнаючи над собою верховну владу гетьмана. (Міста з магдебурзьким правом одержували також конфірмаційні цар ські грамоти). Козацька старшина намагалась обмежити права і приві леї міщан, в тому числі майнові. Тому, крім універсалів, які підтверд жували права міщан на самоуправління, з’являється велика кількість «оборонних» універсалів, що надавались після подання скарг від імені міських общин. Міщани намагались відстояти свої права і «переваги», а це було під силу лише містам з скільки-небудь значним торгово-реміс ничим населенням. Південні міста Гетьманщини, крім Переяслава, в силу особливостей їх розвитку, фактично були під владою козацько-старшинської адміні страції, ремісники і торговці не мали права на самоуправління. Універсали були основною, найбільш поширеною формою актових документів, які надавались від імені гетьманів, генеральної старшини і полковників. За своїм характером вони поділяються на ті, які нада ють які-небудь права та привілеї і мають разову або довготривалу дію; розпорядження, які вимагають від урядовців виконання певної ро боти; такі, що дозволяють або забороняють певні дії; універсали-пові- домлення. У даному випадку мова йде про універсали, якими надава лися певні права і привілеї міщанському станові в цілому або в яких йдеться про реалізацію цих прав і привілеїв. Гетьманські універсали міщанам за своєю правовою силою, фор мою і ступенем відображення суті питання розрізняються на первинні, конфірмаційні та оборонні. В порівнянні з іншими універсали цієї гру пи збереглися краще, що пояснюється, перш за все, юридичною силою актів, які мали значення не тільки для тих, хто їх одержав, але і для нащадків. У зв'язку з цим зараз же по одержанню універсалу з нього знімалось декілька завірених копій. При виникненні спірних питань ма гістрат чи ратуша на запит гетьманської канцелярії пред’являли заві рені копії універсалів, які залишались в справах канцелярії, а в разі необхідності разом зі справою передавались по інстанції. При перепи сах також необхідно було пред’явити копії універсалів на права, при вілеї і міські володіння. Таким чином, один оригінал мав декілька ко пій. У разі втрати оригіналу, копію знімали з завіреної копії з поміт кою «с копии копия». В зв’язку з цим копії з оригіналів та копії з копій зберігались у різних канцеляріях, в складі документів, з якими вони бу ли зв’язані. Звідси вірогідність збереження таких документів (в оригі налах і копіях) була досить високою. Сіверянський літопис 43 Універсали гетьманів надавались кожному конкретному місту і не були правовою підставою для користування ними в інших містах. За обсягом інформації розрізняється дві групи універсалів: а) стислі, які включають в себе лише загальні положення про надання, підтверджен ня чи охорону прав і привілеїв міщан; б) обширні, які пояснюють, в чому полягає зміст наданих прав. У першому випадку розумілось, що в раніше наданих цьому місту правових актах детально викладено зміст прав і привілеїв. В універсалі І. Брюховецького, датованому 2 березня 1668 р., сказано: «Показовал нам войт и бурмистры места Стародуба виразную грамоту царя московского и великого князя Алексея Михай ловича на право майдєбурское им изданную, в которой виражает, абы войт и бурмистры волностей меский уживаючи правом судилися и вин ного ведлуг артикулов права майдебурского карали так, в якои вине осужден будет; зачим и мы стосуючи ся до выше описанной грамоты, ащоболшеяне нарушаючи автентичних прав и по нашим виразним уневерсалам, варуємо пилно мети хотячи и срокго приказуючи, абы так гн полковник стародубовский, сотники, атаман городовой и жаден з старшини и черни верного войска Запорожского, войтови, бурмистром и всему маистратове в праве майдебурском и в судах их не был пере шкодою и до волностей их правних не интересовался».5 Універсал I. Самойловича тому ж місту, наданий 21 липня 1672 р., більш детальний: «...Теды и мы, до твоей же стосуючися государской воле и грамоте, абы тим кгрунтовнейше в месте Стародубвском зоста- вала майдебургия, наданое им право повагою сего нашего уневерсалу, конферсуємо; на расходы зась и на разніе места Стародубовского потре бы, а звлаща на приняте воискових и от нас висланих людей на вспер- те конфермовалисмо млины, то есть млин под местом на реце Бабын- це з двома колами стоячий, млин в селе Газуках на реце Вабле з од ним колом, млин в селе Шершовицком на реце Росусе з двома колами, млин в селе Артюшках с каменем одним, млин в селе Вистрикове с ка менем одним, особливе зась на пна войта стародубовского и пнов май- стратовых, абы на свой оборочали пожиток, два надамесмо села, нази- ваеміе Кустичи и Сергеевск; опроч того всех купцов места его царского прсвтлого влчства стародубовских на розних торгах, ярмарках в дер жаве нашего рейменту розними товарами гендлюючих од вшеляких мит, цел и отбираня 1ндукты, цале уволняемо...».6 Оскільки необхідність в одержанні містами (міщанами) універса лів викликалась своєрідним двовладдям в них і наступом козацько- старшинської влади на міщанську, з’являється і відповідний формуляр універсалів. На відміну від королівських привілеїв, які починались сло вами «всем обще и кождому зособне», у гетьманських універсалах є кон кретизація. («Всем обще и кождому зособне, а именно пану полковни- кове Нежинскому, обозному, судій, писареве, асаулам полковим, сот никам, атаманове городовому зо всем старшим и меншим товариством и кому би о том ведати надлежало...). Далі вказується привід для ви дачі універсалу, завжди за проханням війта, бурмістрів і радників ма гістрату. Цікава деталь: звертаючись до гетьманів з проханням про на дання універсалів на магдебурзьке право, міщанські урядники «презен тували» копії царських жалуваних грамот або королівських привілеїв. За виключенням Полтави і Новгорода-Сіверського, які одержали маг дебурзьке право за універсалами К. Г. Розумовського в 1752 р., універ сали містам на магдебургію були надані після одержання ними цар ських грамот. Таким чином, це була формальність, яка фактично лише дублювала правовий статус міської общини, визначений королівськими привілеями чи царськими грамотами. 44 Сіверянський літопис Третім елементом первинних універсалів містам є визначення об сягу і змісту наданих прав (в скороченому або повному вигляді). По тім ще раз «рейментарско» наказувалось не порушувати наданих прав, вказувались місце і дата видачі універсалу. Конфірмаційні універсали мають деякі відмінності. По-перше, в них обов’язкове формулювання «как антецессоров наших было», по друге, вони, як правило, короткі, лише змістовне доповнення формулю валось детально. Оборонні універсали мають принципову відмінність від розгляну тих вище не тільки за змістом, але і за формуляром. В них завжди йде мова про порушення міщанських прав окремими особами або за галом полковою і сотенною старшиною. Після звернення гетьмана до козацької старшини полку, до якого належало дане місто, вказується, що війт, бурмістри, радники і «всі міщани» звернулись до гетьмана зі скаргою про порушення магдебурзьких прав і привілеїв і розкривалась суть цих порушень. У заключній частині таких універсалів наказува лось не порушувати міських прав під загрозою «срокго карати». Кількість оборонних універсалів є одним з показників постійного порушення козацькою старшиною і монастирями міщанських прав, го ловним чином майнових і тих, що стосуються виконання міських повин ностей. Серед величезного обсягу джерел, в тому числі актів гетьман ської канцелярії, не виявлено жодного документа, який би свідчив про покарання за порушення міських прав. Розглядаючи зміст гетьманських універсалів міщанам, можна ві докремити декілька груп. Першу складають універсали на магдебур зьке право, які визначали місце міщанської общини привілейованих міст у суспільно-політичній структурі Лівобережної України, їх взаємовід носини з іншими категоріями населення в містах (козаками, козаць кою старшиною, духовенством, російськими ратними і торговими людь ми, греками), магістратські доходи, земельні володіння, права міщан в занятті ремеслами, промислами та торгівлею. Такі універсали мали ті льки Київ, Чернігів, Ніжин, Переяслав, Стародуб, Погар, Почеп, Мглин, Остер, Козелець і по одному універсалу (1752 р.) — Полтава і Новго- род-Сіверський. Усі інші універсали, а вони складають переважну більшість, сто суються окремих драв, які якби вичленені із загального поняття «маг дебурзьке право» або являють собою роз’яснення характеру і обсягу деяких привілеїв. Назвемо головні привілеї міщан, порушення яких ви кликало появу універсалів. Важливою статтею міських доходів були млини, право на володін ня якими надавалось гетьманськими універсалами. За часів литовсько го і польського панування в Україні право на будівництво млинів нада валось великими князями чи королями містам або приватним особам. Тому в 1654 р. козацька старшина прохала царя: «На писаря, и на су дей войсковых на 2 человека, и на всякого полковника, и на асаулов войсковых и полковых чтоб по мельнице было для прокормления, что росход имеют великой».7 За переписними книгами 1666 р. ратушам на лежало 7 млинів, міщанам — 195, козакам — 59, козакам і міщанам спільно — 5, монастирям — 24, прийшлим людям — 2, селянам — 59. Прибутковість млинів була причиною того, що право їх роздачі при власнили собі гетьмани і що з часом змінювався склад їх власників. Так, в 1754 р. на 75 річках Чернігівського полку в наявності були мли ни: старшинські — 309, монастирські — 37, міщанські — 2, селянський — 1, описний — 1.8 Особливу групу складають універсали на володіння селами. Як правило, магістрати одержували села за привілеями, грамотами і уні Сіверянський літопис 45 версалами на магдебургію, але в силу різних обставин гетьманам дово дилось вносити поправки і доповнення (через захоплення магістрат ських і ратушних сіл старшиною і монастирями, заміни, додаткового надання сіл «для вспомоществования» магістратам і ратушам). Як свід чать документи, в першу чергу універсали, селами володіли не тільки привілейовані міста, але і ратушні, і для останніх універсали були єди ним правовим актом на одержання доходів з таких сіл. Ряд гетьманських універсалів надано містам у зв’язку з захоплен ням козацькою старшиною і монастирями міщанських сінокосів. Уні версалами вони повертались попереднім власникам. Оскільки з боку козацької старшини постійно робились спроби при власнити собі збирання мита з купецьких товарів, що було прямим порушенням магдебурзьких прав, міщани просили гетьманів дати їм особливі універсали «об определении сбора на ратушу». Це було над звичайно важливо для міщан Києва, Чернігова, Ніжина, Стародуба, Переяслава — торгових міст. Багато універсалів регулюють право шинкування в містах. У своїх чолобитних міщани скаржаться на те, що «в городе всякие люди шин куют питвом». Але наявність великої кількості універсалів одночасно свідчить про постійні порушення цього міщанського права. Міщани вва жали монополію шинкування горілкою і пивом складовою частиною магдебургії. Козацька старшина займалась цим промислом в силу сво го пануючого становища в суспільно-політичному устрої Гетьманщини і вважала це своїм привілейованим правом. Монастирі і церкви також обрали шинкування одним із засобів збагачення. В результаті протягом більш ніж століття на цьому грунті відбувались гострі конфлікти, при пинити чи втихомирити які гетьмани намагались з допомогою універса лів. Однак такі універсали надавались не тільки міщанам, але і стар шині, що приводило до їх взаємовиключної дії. Значну групу складають універсали, які забороняють залучати це хових ремісників до виконання «работизн» на полкову і сотенну стар шину. В універсалах знайшла відображення боротьба цехів з козаць кою старшиною, яка брала в протекцію ремісників, що виходили з це хів, або прийшлих. Однак в них зовсім не відбились взаємовідносини між цехами і козаками-ремісниками, які не підлягали владі магістра тів. Гетьманські універсали стосуються і інших сторін міського життя — підводної повинності, військових постоїв, виборів війтів тощо. Загалом можна сказати, що універсали гетьманів, надані міщан ським общинам, дозволяють визначити правове і майнове становище мі щан, їх місце в соціальній структурі міст, джерела міських доходів, со ціальні відносини у містах. Джерела та література: 1 Судиенко М. О. Материалы для отечественной истории. — Киев, 1853. — Т. 1. 2 Гетманские универсалы о киевском городском хозяйстве (1677 — 1719 г. г.). Сообщил: А. Лазаревский // Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. — Киев, 1902. — Кн. 16. — Вып. 4. — С. 75— 83. 3 Материалы по истории Киевской городской общины (И. Каманина) / Университет ские известия. — Киев, 1892. — № 2. — С. 22—32; № 8. — С. 33—64. 4 Труды Черниговского Предварительного комитета по устройству XIV Археологи ческого съезда в г. Чернигове. — Чернигов, 1908. — С. 63— 112. 5 Генеральне слідство про маєтності Стародубського полку // Український архів — Київ, 1929. — Т. 1. — С. 324. 6 Генеральне слідство про маєтності Стародубського полку... — С. 326. 7 Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы: В 3-х ч. — М, 1954.— Т. 3. — С. 561. 8 Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии. — Чернигов, 1908. — Вып. 7. — С. 3— 52. 46 Сіверянський літопис

Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст

Репозитарії

Схожі ресурси