На допомогу краєзнавцям
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200346 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | На допомогу краєзнавцям / В. Солонікова // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 163-164. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200346 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2003462024-11-26T15:42:23Z На допомогу краєзнавцям Солонікова, В. Придеснянська книжкова полиця 1997 Article На допомогу краєзнавцям / В. Солонікова // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 163-164. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200346 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Солонікова, В. На допомогу краєзнавцям Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Солонікова, В. |
| author_facet |
Солонікова, В. |
| author_sort |
Солонікова, В. |
| title |
На допомогу краєзнавцям |
| title_short |
На допомогу краєзнавцям |
| title_full |
На допомогу краєзнавцям |
| title_fullStr |
На допомогу краєзнавцям |
| title_full_unstemmed |
На допомогу краєзнавцям |
| title_sort |
на допомогу краєзнавцям |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200346 |
| citation_txt |
На допомогу краєзнавцям / В. Солонікова // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 163-164. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT soloníkovav nadopomogukraêznavcâm |
| first_indexed |
2024-11-27T04:22:14Z |
| last_indexed |
2024-11-27T04:22:14Z |
| _version_ |
1818524356687429632 |
| fulltext |
їнської культури дали кілька цінних книжок, допомогли перекинути
культурний міст між Східною Україною і Галичиною в кінці 19-го і на
початку 20-го століть.
Це був той час, коли прогресивна молодь не могла стояти осторонь
тих соціальних процесів, що впливали на життя суспільства. Створюва
лись організації, що боролися за національне й культурне відродження
України,. Саме з однією з таких організацій був пов’язаний і М. М. Ко
цюбинський. Це «Братство тарасівців», що об’єднало багато відомих
письменників та громадських діячів. Про співпрацю Коцюбинського з
цією організацією, діяльність якої довгий час замовчувалась, розпові
дає директор музею-заповідника Юлій Коцюбинський.
М. М. Коцюбинський був не лише літературним і громадським дія
чем. Він вболіває за підвищення культурного рівня простого народу.
Одну з таких праць і аналізує Олег Васюта, начальник обласного уп
равління культури, в статті «Теоретико-практичні аспекти дозвіллєвої
діяльності в статті-коментарі Михайла Коцюбинського «Организация
«общественных развлечений».
Ще одним доказом щирої людяності Коцюбинського є праці стар
шого наукового працівника музею Тетяни Проніної «М. К. Вороний та
М. М. Коцюбинський» і Василя Гуменюка, працівника Львівського лі
тературно-меморіального музею І. Франка, «Хто ви, отче Волинський?».
З людьми Коцюбинського пов’язували не тільки спільні творчі інтереси,
але й щирі людяні стосунки. Про те, які пам’ятки залишили у фондах
музею-заповідника творчі та особисті зв’язки двох видатних українців
Івана Франка та М. Коцюбинського, розповідає вчений-секретар лі
тературно-меморіального музею-заповідника М. М. Коцюбинського Ва
силь Чепурний.
Завершують перший випуск «Наукових записок» листи Михайла
Грушевського до Михайла Коцюбинського, що повністю публікуються
вперше.
Отже, важко недооцінити роль відновлення «Наукових записок», з
яких ми дізнаємось багато нового, що раніше не доходило до громад
ськості. «Наукові записки» є дуже цінним матеріалом для літературо
знавців, вчителів, дослідників життя і творчості Коцюбинського, всіх,
хто цікавиться цим питанням.
Алла ПОСТЕРНАК.
НА ДОПОМОГУ КРАЄЗНАВЦЯМ
Людське суспільство розвивається згідно з історичними закономір
ностями. Тому не можна пристосувати до своїх бажань історичні, архе
ологічні та лінгвістичні джерела, а також явища, процеси і факти, до
вільно «удревняти» історію того чи іншого народу.
У цьому нас переконують нові видання, що надійшли до відділу
краєзнавчої літератури і бібліографії Чернігівської обласної бібліотеки
ім. В. Г. Короленка.
Отож реальне історичне минуле східних слов'ян кінця V — біль
шої частини X століття « дохристиянська пора. Її висвітлено в науко
во-популярній книзі відомого українського історика, члена-кореспонден-
та НАН України М. Ф. Котляра «РУСЬ ЯЗИЧНИЦЬКА» (К.: Заповіт,
1995).
Сіверянський літопис 163
З позицій сучасної науки автор розглядає питання розселення сло
в’янського етносу, утворення союзів племен і перших вогнищ держав
ності, боротьби за незалежність і етнічне збереження з кочовниками-
аварами і кочовниками-хозарами.
Зацікавлений читач зможе познайомитись із суспільно-економічним
життям східних слов’ян: землеробством і тваринництвом, ремеслами і
промислами, торгівлею, побутом, звичаями та духовною культурою ук
раїнців, в тому числі й мешканців Чернігівщини того часу.
Надзвичайно цікавою для істориків, мистецтвознавців, етнографів,
музейних працівників є книга О. Нестулі «ДОЛЯ ЦЕРКОВНОЇ СТА
РОВИНИ В УКРАЇНІ 1917— 1941 рр.» (К., 1995, видання НАН Украї
ни). Цей період позначений надзвичайно динамічними процесами на па-
м’яткоохоронній ниві України. Автор поставив собі за мету досліджен
ня основних етапів охорони культових пам’яток в межах зазначеного
хронологічного періоду. Ним визначені основні фактори, що впливали
на державну політику в галузі охорони культових пам’яток, зроблено
аналіз її основних концептуальних положень та практики їх втілення у
життя. Велика увага приділяється висвітленню відповідної діяльності
державних пам’яткоохоронних структур та органів влади і державного
управління, пам’яткоохоронної громадськості, музейних закладів, уста
нов Академії наук України.
У роботі використано багато матеріалів різних архівних установ
України та Росії, в яких відображені вищезазначені проблеми, котрі
притаманні Чернігівській області. Зокрема, в книзі О. Нестулі йдеться
про пам’ятки та їх збереження в Ніжині, Чернігові, Прилуках, інших
містах Чернігівської області. Окрім оригінальних архівних документів,
використано велику кількість опублікованих джерел і фотографій, в то
му числі й чернігівські.
Для всіх, хто цікавиться археологією, буде корисним збірник нау
кових праць видавництва Воронезького університету «НА ЮГО-ВО
СТОКЕ ДРЕВНЕЙ РУСИ» (1996), який відкривається статтею О. В.
Кузи, В. П. Коваленка та О. П. Моці «НОВГОРОД-СЕВЕРСКИИ: НЕ
КОТОРЫЕ ИТОГИ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ».
Автори підсумовують багаторічний археологічний пошук-дослід-
ження на території міста, дають науковий аналіз і обгрунтування уні
кальним знахідкам, зробленим під час розкопок.
Це дає їм підставу стверджувати, що в бурхливих подіях стародав
ньої історії XII—XIII ст. Новгород-Сіверський відігравав неабияку роль
у житті нашої країни.
Приємно усвідомлювати, що в наш складний час не затухає істо
ричне краєзнавство — джерело вивчення минувшини Чернігівського
краю, без якої неможливо говорити про майбутнє.
Вікторія СОЛОШКОВА.
ПРАВДИВА ПОВІСТЬ
Про Велику Вітчизняну війну написана сила-силенна творів різних
жанрів. Нещодавно до них додалась нова художня повість нашого зем
ляка Володимира Павловича Манойленка під назвою «1941 рік, Лю
бов обпалена війною». Автор цієї повісті — учасник описаних подій
нашого героїчного і трагічного минулого. Твір — автобіографічний і, в
164 Сіверянський літопис
|