Правдива повість
Про Велику Вітчизняну війну написана сила-силенна творів різних жанрів. Нещодавно до них додалась нова художня повість нашого земляка Володимира Павловича Манойленка під назвою «1941 рік. Любов обпалена війною». Автор цієї повісті — учасник описаних подій нашого героїчного і трагічного минулого. Тві...
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200347 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Правдива повість / Г. Кузнецов // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 164-165. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200347 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2003472024-11-26T15:42:32Z Правдива повість Кузнецов, Г. Придеснянська книжкова полиця Про Велику Вітчизняну війну написана сила-силенна творів різних жанрів. Нещодавно до них додалась нова художня повість нашого земляка Володимира Павловича Манойленка під назвою «1941 рік. Любов обпалена війною». Автор цієї повісті — учасник описаних подій нашого героїчного і трагічного минулого. Твір — автобіографічний і, в деякій мірі, є продовженням повісті «Рік 37-й», надрукованої в 1993 році. Деякі герої перейшли зі сторінок однієї книги на сторінки іншої. 1997 Article Правдива повість / Г. Кузнецов // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 164-165. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200347 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Кузнецов, Г. Правдива повість Сiверянський літопис |
| description |
Про Велику Вітчизняну війну написана сила-силенна творів різних жанрів. Нещодавно до них додалась нова художня повість нашого земляка Володимира Павловича Манойленка під назвою «1941 рік. Любов обпалена війною». Автор цієї повісті — учасник описаних подій нашого героїчного і трагічного минулого. Твір — автобіографічний і, в
деякій мірі, є продовженням повісті «Рік 37-й», надрукованої в 1993 році. Деякі герої перейшли зі сторінок однієї книги на сторінки іншої. |
| format |
Article |
| author |
Кузнецов, Г. |
| author_facet |
Кузнецов, Г. |
| author_sort |
Кузнецов, Г. |
| title |
Правдива повість |
| title_short |
Правдива повість |
| title_full |
Правдива повість |
| title_fullStr |
Правдива повість |
| title_full_unstemmed |
Правдива повість |
| title_sort |
правдива повість |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200347 |
| citation_txt |
Правдива повість / Г. Кузнецов // Сіверянський літопис. — 1997. — № 3. — С. 164-165. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT kuznecovg pravdivapovístʹ |
| first_indexed |
2024-11-27T04:22:16Z |
| last_indexed |
2024-11-27T04:22:16Z |
| _version_ |
1818524358424920064 |
| fulltext |
З позицій сучасної науки автор розглядає питання розселення сло
в’янського етносу, утворення союзів племен і перших вогнищ держав
ності, боротьби за незалежність і етнічне збереження з кочовниками-
аварами і кочовниками-хозарами.
Зацікавлений читач зможе познайомитись із суспільно-економічним
життям східних слов’ян: землеробством і тваринництвом, ремеслами і
промислами, торгівлею, побутом, звичаями та духовною культурою ук
раїнців, в тому числі й мешканців Чернігівщини того часу.
Надзвичайно цікавою для істориків, мистецтвознавців, етнографів,
музейних працівників є книга О. Нестулі «ДОЛЯ ЦЕРКОВНОЇ СТА
РОВИНИ В УКРАЇНІ 1917— 1941 рр.» (К., 1995, видання НАН Украї
ни). Цей період позначений надзвичайно динамічними процесами на па-
м’яткоохоронній ниві України. Автор поставив собі за мету досліджен
ня основних етапів охорони культових пам’яток в межах зазначеного
хронологічного періоду. Ним визначені основні фактори, що впливали
на державну політику в галузі охорони культових пам’яток, зроблено
аналіз її основних концептуальних положень та практики їх втілення у
життя. Велика увага приділяється висвітленню відповідної діяльності
державних пам’яткоохоронних структур та органів влади і державного
управління, пам’яткоохоронної громадськості, музейних закладів, уста
нов Академії наук України.
У роботі використано багато матеріалів різних архівних установ
України та Росії, в яких відображені вищезазначені проблеми, котрі
притаманні Чернігівській області. Зокрема, в книзі О. Нестулі йдеться
про пам’ятки та їх збереження в Ніжині, Чернігові, Прилуках, інших
містах Чернігівської області. Окрім оригінальних архівних документів,
використано велику кількість опублікованих джерел і фотографій, в то
му числі й чернігівські.
Для всіх, хто цікавиться археологією, буде корисним збірник нау
кових праць видавництва Воронезького університету «НА ЮГО-ВО
СТОКЕ ДРЕВНЕЙ РУСИ» (1996), який відкривається статтею О. В.
Кузи, В. П. Коваленка та О. П. Моці «НОВГОРОД-СЕВЕРСКИИ: НЕ
КОТОРЫЕ ИТОГИ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ».
Автори підсумовують багаторічний археологічний пошук-дослід-
ження на території міста, дають науковий аналіз і обгрунтування уні
кальним знахідкам, зробленим під час розкопок.
Це дає їм підставу стверджувати, що в бурхливих подіях стародав
ньої історії XII—XIII ст. Новгород-Сіверський відігравав неабияку роль
у житті нашої країни.
Приємно усвідомлювати, що в наш складний час не затухає істо
ричне краєзнавство — джерело вивчення минувшини Чернігівського
краю, без якої неможливо говорити про майбутнє.
Вікторія СОЛОШКОВА.
ПРАВДИВА ПОВІСТЬ
Про Велику Вітчизняну війну написана сила-силенна творів різних
жанрів. Нещодавно до них додалась нова художня повість нашого зем
ляка Володимира Павловича Манойленка під назвою «1941 рік, Лю
бов обпалена війною». Автор цієї повісті — учасник описаних подій
нашого героїчного і трагічного минулого. Твір — автобіографічний і, в
164 Сіверянський літопис
деякій мірі, є продовженням повісті «Рік 37-й», надрукованої в 1993
році. Деякі герої перейшли зі сторінок однієї книги на сторінки іншої.
Розкидані по різних місцях події, об’єднані однією канвою — над
звичайним патріотизмом молоді, вихованої радянською владою.
І проти волі починаєш порівнювати минуле і сучасне. Тодішня, пе
редвоєнна молодь, в своїй переважаючій більшості, свято вірила в ідеї
соціалізму.
Нинішня — не вірить ні в Бога, ні в чорта, ні в Сталіна, ні в Бан-
деру, а тільки в долар.
Тоді, з початком війни, натовпи юнаків та дівчат допризовного ві
ку, а то й молодші, товпилися біля військкоматів, щоб записатись до
бровольцями в діючу Червону Армію.
Зараз молоді хлопці готові втекти до Польщі або ще далі, аби
уникнути військової служби.
І гірко стає на душі від усвідомлення цієї трагедії сучасного нашо
го буття.
Але ж повернемось до книги, до її автора.
Велике враження на читача справляє опис батальних сцен при
обороні Києва від наступаючих німецьких військ. Вони змальовані зі
знанням справи, з деталями, котрі міг знати тільки очевидець тієї сла
ветної битви. Як бачимо, у боях за столицю України мав місце масо
вий героїзм радянських воїнів і, в першу чергу, молоді, яка захищала
від ворога своє улюблене місто.
З 10-го класу, в якому навчався Вадим Запорожець, добровільно
вступили у ряди захисників Києва після закінчення школи всі 24 учні,
як хлопці, так і дівчата.
Комсомольська організація київської середньої школи № 18 на сво
їх загальних зборах прийняла резолюцію: всім комсомольцям школи
вважати себе мобілізованими до лав Червоної Армії. Подібні приклади
зустрічались на кожному кроці.
І можна зрозуміти гордість Вадима, коли йому випала честь бути
делегатом від фронту на загальноміських зборах київської молоді, цвіт
якої зібрався в театрі ім. Франка разом з такими видатними діячами
української культури, як Корнійчук, Бажан та інші.
Хвилюючі розповіді про бойові справи молодих киян, сорок тисяч
яких стояло в обороні столиці, надихали на нові подвиги не тільки при
сутніх, але й всю Україну, бо засоби масової інформації спромоглися
донести відомості про цю зустріч у кожне місто, кожне село республі
ки, ще не окупованої ворогом.
Автор описав у повісті не тільки фронтові будні та героїчну працю
трудящих радянського тилу, але й звитяги народних месників Чернігів
щини, якій судилось стати невдовзі партизанським краєм.
Не обійшов письменник стороною великої любові Вадима та Га
лини, шляхи яких начебто навіки розійшлися на крутих поворотах вій
ни, а потім зовсім випадково схрестились на подвір’ї Кремля у Москві,
куди Галя прийшла у складі групи іноземних туристів із Франції.
Сцена їхньої випадкової зустрічі, описана В. П. Манойленком, мо
же схвилювати читача до сліз.
У зображенні великих військових операцій автор дозволяє собі
власне тлумачення подій. Його негативне ставлення до ролі й. В. Ста
ліна в роки Великої Вітчизняної війни розходиться з оцінками цієї лю
дини таких видатних діячів, як англійський прем’єр Уінстон Черчіль та
маршал Радянського Союзу Георгій Жуков.
Сіверянський літопис 165
Що ж, автора можна зрозуміти, бо його рідний батько — герой
громадянської війни на Україні, був несправедливо репресований у 1937
році.
Але, як кажуть, кожен дивиться на справу з своєї власної дзвіниці.
Загальне враження від повісті В. П. Манойленка хороше. Вона
несе у собі заряд патріотичного виховання молоді на прикладах мину
лих подій у грізні роки Великої Вітчизняної війни.
Герард КУЗНЕЦОВ.
* Редакція не поділяє комуністичні погляди рецензента, але надає йому право як:
краєзнавцю-археологу на сторінках часопису висловити свою думку.
166 Сіверянський літопис
|