Туризм — важлива галузь економіки
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200351 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Туризм — важлива галузь економіки / М. Бутко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 4. — С. 3-7. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200351 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2003512024-11-29T16:43:47Z Туризм — важлива галузь економіки Бутко, М. Становлення державності України 1997 Article Туризм — важлива галузь економіки / М. Бутко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 4. — С. 3-7. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200351 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Становлення державності України Становлення державності України |
| spellingShingle |
Становлення державності України Становлення державності України Бутко, М. Туризм — важлива галузь економіки Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Бутко, М. |
| author_facet |
Бутко, М. |
| author_sort |
Бутко, М. |
| title |
Туризм — важлива галузь економіки |
| title_short |
Туризм — важлива галузь економіки |
| title_full |
Туризм — важлива галузь економіки |
| title_fullStr |
Туризм — важлива галузь економіки |
| title_full_unstemmed |
Туризм — важлива галузь економіки |
| title_sort |
туризм — важлива галузь економіки |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Становлення державності України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200351 |
| citation_txt |
Туризм — важлива галузь економіки / М. Бутко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 4. — С. 3-7. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT butkom turizmvažlivagaluzʹekonomíki |
| first_indexed |
2024-12-01T04:13:51Z |
| last_indexed |
2024-12-01T04:13:51Z |
| _version_ |
1818524369174921216 |
| fulltext |
Сіверянський літопис
СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ
УКРАЇНИ
•
Микола Бутко
ТУРИЗМ—ВАЖЛИВА ГАЛУЗЬ ЕКОНОМІКИ
Одним із вагомих резервів економічного розвитку України в умо-
вах глибокої кризи є така специфічна галузь, як туризм.
Як і вся економіка, туристична галузь — надто рухома система і
навіть більше, ніж інші галузі, оскільки послуги туризму неможливо
виготовити заздалегідь чи зберігати на складі, а рішення споживача
відмовитись від придбання цього блага може прийти раптово під впли-
вом якихось непередбачених обставин.
Водночас туризм досить швидко компенсує вкладені кошти, сприяє
задоволенню всебічних потреб людей, значним чином може позитивно
впливати на діяльність всього народногосподарського комплексу
Сучасна індустрія туризму європейських країн, яка є найбільш по-
тужною у світі, почала формуватись у післявоєнні роки.
Безумовно, зовнішньоекономічні умови і внутрішня структура на-
родного господарства країн Західної Європи того часу не адекватна
нашим сучасним умовам.
Однак те, що туризм у західних країнах почав у 50—60 роки на-
бувати статусу найбільш динамічного сектора економіки, свідчить про
високу ефективність туристичної галузі.
Саме завдяки йому багато країн зробили потужний ривок в еко-
номічному розвитку. Нагадаємо також, що помітних успіхів у станов-
ленні цієї галузі в останні роки досягли Китай, Таїланд, Індонезія, Пів-
денна Корея та інші країни.
Статистика свідчить, що в зарубіжній практиці витрати під час
туристичних поїздок становлять від 4 до 10 відсотків загальних послуг
населення.
За даними Всесвітньої туристичної організації, доходи від туристич-
ної діяльності в світі щорічно зростають в середньому на 4 відсотки і
перевищують 6 відс. валового національного продукту. В 1995 році при-
буток становив 372 млрд. дол. США.
Туристична галузь, як очікується, буде посідати перше місце се-
ред експортних галузей світового господарства. Вже зараз за рівнем
доходів вона випереджає надходження від продажу нафти та нафто-
продуктів, експорту автомобілів, електронного обладнання, теле- і ра-
діоапаратури.
3
Сіверянський літопис
Ось тому галузі туризму так потрібні рішучі і результативні дії як
на державному рівні, так і на місцевому.
На жаль, туризм в Україні збитковий. За даними Міністерства
статистики, імпорт туристичних послуг в 1995 році в країні перевищив
експорт на 39 млрд. дол. США. Виїздить наших туристів в 13 разів
більше, ніж приїздить до нас іноземців, хоча добре відомо, що левова
частка наших «туристів» прямує за кордон не за духовними, а мате-
ріальними цінностями.
Тільки в минулому році близько 6 тис. жителів області виїжджали
до Польщі (1,7 тис.), Росії (2,0 тис.), Туреччини (1,4 тис.), Болгарії
(1,3 тис.), Голландії (0,2 тис.), Угорщини (0,2 тис.), постачаючи на
внутрішньообласний ринок різноманітний асортимент товарів легкої та
харчової промисловості, потримані легкові автомобілі тощо і тим са-
мим створюючи серйозну конкуренцію товарам власного виробництва.
Немає сумніву, що через десятки років закритості Україна для іно-
земних туристів сьогодні є особливо привабливою як держава в істо-
ричному плані, з її багатими культурно-архітектурними пам’ятками, чу-
довим ландшафтом.
Незважаючи на наявність такого туристичного потенціалу, Україна
не має грунтовних позицій на міжнародному туристичному ринку. Про-
блема побудови сучасної індустрії туризму вимагає з боку держави
програмного, підходу та проведення узгодженої міжвідомчої державної
політики щодо цієї галузі, а також розробки відповідних механізмів
координації дій податкової, митної служб, міністерств охорони здоро-
в’я, безпеки, екології. Тільки за рахунок постійної уваги до поліпшення
соціальних і економічних факторів розвитку галузі приріст туристів
може зростати щорічно на 8 відс.
Важливою державною функцією в зростанні туристичних потоків
є реклама.
Для того, щоб рекламувати туристичні послуги, які може надати
та чи інша країна, необхідні не тільки кошти, але й певні організаційні
структури за рубежем. Навіть традиційно туристичні країни виділя-
ють на ці цілі чималі кошти з державного бюджету. Австрія, напри-
клад, утримує за кордоном широку мережу некомерційних офісів, які
підтримують і так високий туристичний імідж країни.
Зрозуміло, що у нас таких можливостей сьогодні немає. Але для
формування мережі закордонних представництв можна було б викори-
стати структурні органи Міністерства зовнішніх економічних зв’язків
і торгівлі, що перебувають у зарубіжних країнах, надавши їм додатко-
ві функції національних рекламно-інформаційних туристичних агентств.
Оскільки економічні негаразди в країні є значною перешкодою на
шляху розвитку туризму в цілому, то більш ймовірно, що туризм у нас
нині може розвиватися не масштабно, а локально, з врахуванням осо-
бливостей регіонів.
Аналіз свідчить, що наша область має всі необхідні передумови
для розвитку внутрішнього та іноземного туризму.
Чернігівщина — одна з небагатьох областей України, де розташо-
вано більше 200 визначних пам’ятників історії та архітектури XI—XII
і XVII—XIX ст., які мають світове значення й свідчать про видатну
роль іі місце Чернігівського князівства у формуванні Київської Русі
як першої слов’янської держави.
Регіон має також значний рекреаційний потенціал. Сприятливі
кліматичні умови, різноманітний світ флори та фауни, наявність 520
природних заповідних об’єктів, серед яких 126 — пам’ятники природи.
Загальна площа ландшафтів, придатних для рекреації, становить близь-
ко 700 тис. га, або більше 20 відс. всієї території області.
4
Сіверянський літопис 5
Разом з тим в останні роки «географія» туризму значно звузилась.
Якщо до 1991 року область приймала до 6 тисяч туристів з 40
країн світу та 120 міст колишнього Союзу, то й минулому році її від-
відало лише 55 іноземних туристів (37 чол. — з Німеччини, 3 — з Іта-
лії, по 1 — із Великобританії, США і Японії).
Головною причиною такого становища в сфері туризму, на мій по-
гляд, є:
відсутність обгрунтованої концепції і напрямів розвитку туризму
на державному рівні;
втрата стабільних туристичних маршрутів після розпаду колиш-
нього Союзу;
побоювання з боку іноземних туристичних фірм відродити втра-
чені зв’язки в туристичній галузі через нестабільне політичне і еконо-
мічне становище в країнах СНД;
наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.
На функціонування туристичного господарства негативно вплива-
ють валютні коливання, загострення кримінальної, санітарно-епідеміо-
логічної обстановки.
Проведений аналіз діяльності туристичних підприємств і організа-
цій області свідчить про деякі позитивні зміни, що відбулися у цій
сфері в минулому році.
У порівнянні з 1995 роком на третину зросла кількість зареєстро-
ваних організацій, які отримали ліцензії Держкомтуризму України на
заняття міжнародним і внутрішнім туризмом, а також екскурсійною
діяльністю. Відбулися зміни в структурі туристичних послуг. Доля по-
слуг, пов’язаних з відпочинком, зросла з 2 відс. в 1995 році до 10 відс.
в 1996 році в загальному обсязі туристичних послуг. Більше ніж в 10
разів зросли обсяги надання послуг по екскурсійному обслуговуванню,
а кількість екскурсантів — в 3 рази.
Підвищилася питома вага обслуговування туристів на транспорт-
них маршрутах (з 24 відс. у 1995 р. до 28 у 1996-му). Значно зросла
кількість туристів з розвинутих країн, що відвідали нашу область.
Вчорашнє профспілкове формування, а нині акціонерне товариство
«Чернігівтурист», продовжує нарощувати обсяги туристичних послуг
і на сьогодні надає більш 60 відс. їх загального обсягу. Відбулось пев-
не пожвавлення в роботі новостворених туристичних фірм «Інтертрей-
вел», «Супутник», «Комфорт», «Альта».
Разом з тим не витримали жорсткої конкурентної боротьби на ту-
ристичному ринку деякі приватні фірми та ті, що мають слабку мате-
ріально-технічну базу. Вдвічі скоротили обсяги надання туристичних
послуг підприємства «Екстур», «Турист», «Сонч», взагалі припинили
свою роботу підприємства «Взаємодія ЛТД», «Алегро», «Круїз», «Ін-
сіма-ЛТД».
Майже в 4 рази зменшило обсяги реалізації послуг Генеральне
агентство по туризму на Чернігівщині, яке офіційно значиться голов-
ним по області.
Основною причиною, що стримує подальший розвиток сфери туриз-
му, залишається відсутність в області єдиного координаційного центру
по розробці і реалізації провідних її напрямків.
Якраз це агентство, будучи організацією госпрозрахунковою і не
зацікавленою виконувати функції головної, самовільно склало повно-
важення, покладені на неї Держкомтуризмом України. В результаті
кожне підприємство працювало, виходячи з власного бачення свого
місця і напрямів роботи на туристичному ринку. Більш того, опинилися
поза увагою проблеми розширення ринку туристичних послуг до райо-
Сіверянський літопис6
нів і міст, де розташована значна кількість пам’ятників природи, істо-
рії і архітектури, які відносяться не тільки до національної скарбниці,
а мають всесвітнє значення.
Закон України «Про туризм» відкриває реальний план для утво-
рення недержавних структур у сфері туризму. Серйозним фактором,
який прискорив би реформування туристичної галузі і систему її уп-
равління, могло б стати утворення на національному рівні туристичної
корпорації як господарчого органу, що має консолідувати розпорошену
діяльність туристичних організацій, захистити їх інтереси.
На рівні області доцільно створити акціонерні товариства за уча-
стю облдержадміністрацій, причому останнім повинен належати конт-
рольний пакет акцій.
Основними функціями цього формування мають бути:
реалізація державної політики в сфері туризму;
організація і координація роботи туристичних підприємств і органі-
зацій в напрямі створення ринку туристичних послуг в області;
визначення і розробка перспективної схеми розвитку іноземного
та внутрішнього туризму, створення нових об’єктів туристичного серві-
су і реконструкції діючих;
забезпечення інформаційної, рекламної та видавничої діяльності з
питань розвитку туризму.
Відсутність цілісної структури управління та державної політики
у сфері туризму дається взнаки. 21 організація області, яка отримала
ліцензію Держкомтуризму України на заняття іноземним і внутріш-
нім туризмом в області, є підприємствами недержавної форми власно-
сті і, не маючи власної матеріально-технічної бази, працюють, в основ-
ному, на відправку туристичних груп з області, орендуючи транспортні
засоби у автопідприємств. Тобто в структурі туризму переважає виїз-
ний туризм, головним змістом якого є комерційна діяльність.
Єдиним підприємством серед туристичних, яке має матеріально-
технічну базу, а також відповідну інфраструктуру, є Чернігівське об-
ласне дочірнє підприємство Українського AT «Чернігівтурист». На сьо-
годні воно реалізує основний обсяг туристичних послуг в області, а
його доля в платежах до місцевого бюджету перевищує 80 відсотків.
На балансі підприємства — автобаза «Турист», автостоянка, готель та
ресторан. Все це створює необхідні умови і базу для розвитку внутріш-
нього туризму.
Однак не завжди ці об’єкти використовуються за призначенням.
Зокрема, готель переданий в оренду установам банку та митниці, за-
крито туристичний клуб «Полісся», який відігравав не останню роль
в організації туристичної та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків
і молоді.
З іншого боку, прийом іноземних туристів передбачає створення
умов, які б відповідали Світовому рівню. Однак найкращий готель об-
ласного центру «Придеснянський» може претендувати лише на 3-зір-
ковий, всі інші в значно гіршому стані. Практично відсутні сучасні ре-
сторани та кафе, потребують уваги транспорт, зв’язок, шляхове госпо-
дарство.
Зрозуміло, що наявній матеріальній базі туризму конче необхідна
реконструкція, але здійснити її в короткий термін неможливо, тому ці
заходи слід виконати у два етапи. На першому етапі, віддаючи пере-
вагу короткотерміновому подорожуванню, необхідно провести паспор-
тизацію об’єктів туризму, відпочинку і санаторно-куроротного лікування
та визначити обсяги їх реконструкції. На другому етапі повинна відбу-
Сіверянський літопис 7
ватися модернізація існуючої бази, стимулювання розвитку нового бу-
дівництва з метою активної інтеграції в систему світового туристично-
го бізнесу.
При цьому слід усвідомити, що з точки зору окупності капітало-
вкладень туристична індустрія входить в число безперечних економіч-
них форвардів, що дають надто вагому величину доданої вартості.
Наприклад, Канада — класичний приклад країни, чиє благополуч-
чя в значній мірі залежить від тих, хто любить мандрувати.
Наші ж результати значно скромніші. В минулому році обсяг реа-
лізації туристичних послуг в області становив 830 тис. грн., платежі
до бюджету — 33 тис., це сота частка загальної суми надходжень до
бюджету, що ще раз підкреслює недорозвиненість галузі.
Разом з тим, враховуючи значний рекреаційний потенціал обла-
сті, її причетність до реалізації національного туристичного маршруту
«Намисто Славутича», а також досвід в організації сфери туризму в
країнах, що мають аналогічні рекреаційні ресурси, туризм повинен ста-
ти потужною галуззю економіки і значним джерелом поповнення міс-
цевих бюджетів.
Для цього слід зрозуміти свої конкурентні переваги, правильно
вибудувати стратегічну лінію поведінки з тим, щоб зміцнити своє міс-
це на ринку туристичних послуг як в країні, так і за її межами.
Для України ж, як для держави, що має розвинуту туристичну
інфраструктуру і ставить розвиток туризму як національний пріоритет,
необхідно вибудувати і послідовно проводити цілісну політику в цій
сфері, створюючи достатній запас міцності, щоб подолати внутрішні
негативні тенденції та вдало вписатися в повороти, світової кон’юнк-
тури.
|