З історичних схованок
Неможливо передбачити, скільки таємничих сторінок української історії раптом відкриються тим, хто цього прагне. Така думка спадає, коли береш до рук скромно оформлену книгу Володимира Кривошеї «УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА СТАРШИНА І. УРЯДНИКИ ГЕТЬ- МАНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. РЕЄСТР» (Київ, 1997). Автор цьо...
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200374 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З історичних схованок / Л. Студьонова // Сіверянський літопис. — 1997. — № 4. — С. 162-163. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200374 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2003742024-11-29T16:46:24Z З історичних схованок Студьонова, Л. Придеснянська книжкова полиця Неможливо передбачити, скільки таємничих сторінок української історії раптом відкриються тим, хто цього прагне. Така думка спадає, коли береш до рук скромно оформлену книгу Володимира Кривошеї «УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА СТАРШИНА І. УРЯДНИКИ ГЕТЬ- МАНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. РЕЄСТР» (Київ, 1997). Автор цього видання (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту національних відносин і політології НАН України) своєю унікальною працею довів, що визнаних авторитетів можна не лише поважати, а й, спираючись на їхній науковий доробок, йти далі й далі у своїх розвідках. 1997 Article З історичних схованок / Л. Студьонова // Сіверянський літопис. — 1997. — № 4. — С. 162-163. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200374 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Студьонова, Л. З історичних схованок Сiверянський літопис |
| description |
Неможливо передбачити, скільки таємничих сторінок української
історії раптом відкриються тим, хто цього прагне. Така думка спадає,
коли береш до рук скромно оформлену книгу Володимира Кривошеї
«УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА СТАРШИНА І. УРЯДНИКИ ГЕТЬ-
МАНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. РЕЄСТР» (Київ, 1997). Автор цього
видання (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
Інституту національних відносин і політології НАН України) своєю
унікальною працею довів, що визнаних авторитетів можна не лише поважати, а й, спираючись на їхній науковий доробок, йти далі й далі у
своїх розвідках. |
| format |
Article |
| author |
Студьонова, Л. |
| author_facet |
Студьонова, Л. |
| author_sort |
Студьонова, Л. |
| title |
З історичних схованок |
| title_short |
З історичних схованок |
| title_full |
З історичних схованок |
| title_fullStr |
З історичних схованок |
| title_full_unstemmed |
З історичних схованок |
| title_sort |
з історичних схованок |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200374 |
| citation_txt |
З історичних схованок / Л. Студьонова // Сіверянський літопис. — 1997. — № 4. — С. 162-163. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT studʹonoval zístoričnihshovanok |
| first_indexed |
2024-12-01T04:14:35Z |
| last_indexed |
2024-12-01T04:14:35Z |
| _version_ |
1818524415993839616 |
| fulltext |
Сіверянський літопис162
ріал для ідейно-виховної роботи серед молоді, в першу чергу вихован-
ня військово-патріотичних традицій.
Гадаємо, що подальші студії редакційно-видавничого колективу
закладуть міцний фундамент академічного видання спадщини визнач-
ного українського історика і генеалога.
Валерій КУЧЕР.
З ІСТОРИЧНИХ СХОВАНОК
Неможливо передбачити, скільки таємничих сторінок української
історії раптом відкриються тим, хто цього прагне. Така думка спадає,
коли береш до рук скромно оформлену книгу Володимира Кривошеї
«УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА СТАРШИНА І. УРЯДНИКИ ГЕТЬ-
МАНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. РЕЄСТР» (Київ, 1997). Автор цього
видання (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
Інституту національних відносин і політології НАН України) своєю
унікальною працею довів, що визнаних авторитетів можна не лише по-
важати, а й, спираючись на їхній науковий доробок, йти далі й далі у
своїх розвідках.
Такими авторитетами для Володимира Кривошеї, як і для бага-
тьох істориків і краєзнавців, є Олександр Лазаревський та Вадим Мод-
залевський — автори унікальних праць з історії Чернігівщини, Пол-
тавщини, інших регіонів України. Так, Олександр Лазаревський (з
10-ти запланованих томів три присвятив історії Ніжинського, Прилу-
цького і Стародубського полків, об’єднавши їх назвою «Описание ста-
рой Малороссии». Йдеться тут про населені пункти на території пол-
ків, кількість населення, володарів земель, ремесла, побут тощо. Істо-
рик лише торкнувся біографій окремих представників українських, в
т. ч. чернігівських, козацько-старшинських родів. Те ж саме знаходимо
у «Малороссийскому родословнику» В. Модзалевського. Відштовху-
ючись від цих вже опублікованих праць, Володимир Кривошея провів
велику дослідницьку роботу в Центральному державному історичному
архіві України в Києві. У першу чергу, автор дослідив фонди Генера-
льної Військової Канцелярії, полкових та сотенних канцелярій. У відді-
лі рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
відшукав невідомі навіть історикам рукописні матеріали, що належа-
ли не лише О. Лазаревському і В. Модзалевському, а й Л. Окиншеви-
чу та Ю. Гаєцькому.
Ім’я Л. Окиншевича ще мало відоме в Україні, а професор Гар-
вардського університету Юрій Гаєцький має авторитет в українських іс-
ториків, нещодавно він прийшов і до широкого кола краєзнавців стат-
тею «Сторінки з побуту Гетьманщини: вибір полковника» на сторінках
часопису «Сіверянський літопис» (1997. — № 1—2).
Отже, спираючись на ці джерела, Володимир Кривошея склав ре-
єстр козацької старшини від Б. Хмельницького до ліквідації полкового,
устрою в Україні.
Розділ «Генеральна старшина» вперше містить у собі реєстр гене-
ральних військових обозних, генеральних суддів, писарів, осавулів, ге-
неральних підскарбій, хорунжих та генеральних бунчужних. Неабиякий
інтерес має другий розділ «Старшини генеральних установ». Тут дає-
ться перелік імен тих, хто служив у Генеральній Військовій Канцеля-
рії, Генеральному Військовому Суді, Генеральній Військовій Артиле-
рії. Тими людьми були реєнти і старші військові канцеляристи, писарі,
осавули, хорунжі та отамани.
Сіверянський літопис 163
Для дослідників історії Гадяцького, Київського, Лубенського, Мир-
городського, Ніжинського, Переяславського, Полтавського, Прилуцько-
го, Стародубського і Чернігівського полків перша частина книги Воло-
димира Кривошеї «Українська козацька старшина» — справжній по-
дарунок. Адже автор дає повний реєстр полковників, полкових обоз-
них, суддів, писарів, осавулів, хорунжих та сотників.
Це — серйозна джерелознавча база, котра допоможе наступним
дослідникам ретельніше й уважніше ставитися до своїх наукових по-
шуків та до написання біографій козацьких ватажків.
Попереду на нас чекають ще чотири частини книги Володимира
Кривошеї «Українська козацька старшина». Гадаю, краєзнавці отри-
мають неабияке задоволення від несподіваних відкриттів, коли неза-
баром триматимуть в своїх руках біографічний довідник та, за слова-
ми автора, його «наукові розвідки в царині козацької генеалогії». Як
добре, що історія поступово відкриває нам свої глибокі схованки.
Людмила СТУДЬОНОВА.
ЧУДОДІЙНИЙ «РЕЦЕПТ» СЕРГІЯ ДЗЮБИ
«Сергій Дзюба належить до покоління поетів, які пружно й упев-
нено входять у творчий храм, незважаючи на ті суспільні труднощі, які
позбавляють літературу можливості бути речником народу. Його сло-
во свіже й світле, зіперте на реальний світ, його образність не приго-
ломшує читача екстравагантністю, але постійно змушує замислювати-
ся над сенсом життя. Саме ці якості й дозволили назвати його одним
із лауреатів міжнародного конкурсу «Гранослов», — так написав ві-
домий український поет, наш земляк Леонід Горлач у передньому сло-
ві до нової книги віршів С. Дзюби «Сонце пахне снігом і яблуками»,
яка в цьому році побачила світ у видавництві «Український письмен-
ник».
«Гранословівська» книжка Сергія чудово ілюстрована. А черні-
гівець Сергій Данилов майстерно зробив його фотопортрет. Набрана
збірка у дизайнерському центрі «Гранослов» і видрукувана на якісному
папері. Все це важливо: українські книги повинні мати товарний ви-
гляд. І приємно, що останнім часом і «Смолоскип», і «Український пись-
менник», і «Рада» випускають збірки поезії, видрукувані ошатно, зі
смаком.
А тепер про найголовніше — про зміст. Й нова книга С. Дзюби
— про кохання. У збірці є присвята: «Моїй красивій дружині Тетяні
Дзюбі (Мурзенко) з любов’ю і ніжністю. Автор». Як ви пам’ятаєте,
попередня збірка Сергія «Колись я напишу останнього вірша» також
присвячена його дружині. Проте С. Дзюба не прагне лаврів Петрарки
(в чому його звинувачують деякі літературні критики). Він просто не
вміє бути нещирим, пише про те, чим живе. Сергій вважає, що най-
головніше в житті — це все-таки не кар’єра, слава чи гроші, а кохання
— справжнє, неповторне, здатне на чудеса. Проте нова збірка відріз-
няється від попередньої. Тут — основу складають вірші, що містять
свою філософію. С. Дзюба розуміє трагічність життя: кожна людина
рано чи пізно втрачає близьких, друзів, а потім і сама залишає цей
світ. Отож треба не гаяти часу, не перейматись дрібними прикрощами
(мільйонам людей у цей час живеться значно гірше!), не вдаватись до
заздрощів, розпачу, а радіти тому, що маєш. Кожна доля осяяна про-
менями сонця, треба тільки вчасно помічати їх, дорожити ними.
Сергій немало розмірковує про Бога і приходить до висновку, що
сьогодні нам не обійтись без віри — світ перетворюється у один вели-
|