Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1997
Автор: Потапенко, Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1997
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200375
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби / Л. Потапенко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 4. — С. 163-164. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-200375
record_format dspace
spelling irk-123456789-2003752024-11-29T16:46:33Z Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби Потапенко, Л. Придеснянська книжкова полиця 1997 Article Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби / Л. Потапенко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 4. — С. 163-164. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200375 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Придеснянська книжкова полиця
Придеснянська книжкова полиця
spellingShingle Придеснянська книжкова полиця
Придеснянська книжкова полиця
Потапенко, Л.
Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби
Сiверянський літопис
format Article
author Потапенко, Л.
author_facet Потапенко, Л.
author_sort Потапенко, Л.
title Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби
title_short Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби
title_full Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби
title_fullStr Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби
title_full_unstemmed Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби
title_sort чудодійний «рецепт» сергія дзюби
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 1997
topic_facet Придеснянська книжкова полиця
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200375
citation_txt Чудодійний «рецепт» Сергія Дзюби / Л. Потапенко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 4. — С. 163-164. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT potapenkol čudodíjnijreceptsergíâdzûbi
first_indexed 2024-12-01T04:14:37Z
last_indexed 2024-12-01T04:14:37Z
_version_ 1818524417609695232
fulltext Сіверянський літопис 163 Для дослідників історії Гадяцького, Київського, Лубенського, Мир- городського, Ніжинського, Переяславського, Полтавського, Прилуцько- го, Стародубського і Чернігівського полків перша частина книги Воло- димира Кривошеї «Українська козацька старшина» — справжній по- дарунок. Адже автор дає повний реєстр полковників, полкових обоз- них, суддів, писарів, осавулів, хорунжих та сотників. Це — серйозна джерелознавча база, котра допоможе наступним дослідникам ретельніше й уважніше ставитися до своїх наукових по- шуків та до написання біографій козацьких ватажків. Попереду на нас чекають ще чотири частини книги Володимира Кривошеї «Українська козацька старшина». Гадаю, краєзнавці отри- мають неабияке задоволення від несподіваних відкриттів, коли неза- баром триматимуть в своїх руках біографічний довідник та, за слова- ми автора, його «наукові розвідки в царині козацької генеалогії». Як добре, що історія поступово відкриває нам свої глибокі схованки. Людмила СТУДЬОНОВА. ЧУДОДІЙНИЙ «РЕЦЕПТ» СЕРГІЯ ДЗЮБИ «Сергій Дзюба належить до покоління поетів, які пружно й упев- нено входять у творчий храм, незважаючи на ті суспільні труднощі, які позбавляють літературу можливості бути речником народу. Його сло- во свіже й світле, зіперте на реальний світ, його образність не приго- ломшує читача екстравагантністю, але постійно змушує замислювати- ся над сенсом життя. Саме ці якості й дозволили назвати його одним із лауреатів міжнародного конкурсу «Гранослов», — так написав ві- домий український поет, наш земляк Леонід Горлач у передньому сло- ві до нової книги віршів С. Дзюби «Сонце пахне снігом і яблуками», яка в цьому році побачила світ у видавництві «Український письмен- ник». «Гранословівська» книжка Сергія чудово ілюстрована. А черні- гівець Сергій Данилов майстерно зробив його фотопортрет. Набрана збірка у дизайнерському центрі «Гранослов» і видрукувана на якісному папері. Все це важливо: українські книги повинні мати товарний ви- гляд. І приємно, що останнім часом і «Смолоскип», і «Український пись- менник», і «Рада» випускають збірки поезії, видрукувані ошатно, зі смаком. А тепер про найголовніше — про зміст. Й нова книга С. Дзюби — про кохання. У збірці є присвята: «Моїй красивій дружині Тетяні Дзюбі (Мурзенко) з любов’ю і ніжністю. Автор». Як ви пам’ятаєте, попередня збірка Сергія «Колись я напишу останнього вірша» також присвячена його дружині. Проте С. Дзюба не прагне лаврів Петрарки (в чому його звинувачують деякі літературні критики). Він просто не вміє бути нещирим, пише про те, чим живе. Сергій вважає, що най- головніше в житті — це все-таки не кар’єра, слава чи гроші, а кохання — справжнє, неповторне, здатне на чудеса. Проте нова збірка відріз- няється від попередньої. Тут — основу складають вірші, що містять свою філософію. С. Дзюба розуміє трагічність життя: кожна людина рано чи пізно втрачає близьких, друзів, а потім і сама залишає цей світ. Отож треба не гаяти часу, не перейматись дрібними прикрощами (мільйонам людей у цей час живеться значно гірше!), не вдаватись до заздрощів, розпачу, а радіти тому, що маєш. Кожна доля осяяна про- менями сонця, треба тільки вчасно помічати їх, дорожити ними. Сергій немало розмірковує про Бога і приходить до висновку, що сьогодні нам не обійтись без віри — світ перетворюється у один вели- Сіверянський літопис кий розлючений натовп, що воліє жити за іншими законами. Бог ще: може прийти сюди. Та чи буде почутим? Він знову на лаві підсудних, А ми — непідсудні, як завтра: Не вимремо, мов динозаври, І навіть не втратимо кутні. І буде лиш глум, а не страта, І трішечки жалю земного: Для чого ж його розпинати? Для кого?! Проте С. Дзюба переконаний, що порятунок існує. Це, звичайно, кохання. Не всезагальна, всепланетна любов, абстрактна любов до чо- гось. А саме кохання до найдорожчої людини. Тільки так, на думку поета, можна залишатись самим собою. Парадоксально? Але поет — не лікар, який виписує рецепти. В першу чергу, він лікує себе, обрав- ши цілком надійний (саме для нього!) засіб: великий глобус моєї самотності рятується географією твоїх брів від тіні повної чаші, випитої наполовину. Взагалі, у книжці «Сонце пахне снігом і яблуками» С. Дзюба пра- гне до максимально лаконічного висловлення своїх думок. Він уникає багатослів’я, нанизуючи образи, ніби намистинки. Виходить коротко, але ємко, несподівано, що для поезії дуже суттєво: Я не знав, чому ця жінка посміхається, наче дитина, а хтось говорив: тихіше, вона завтра народить Землю. А як зворушливо звучить, наприклад, така поезія — хоку: От і не видно літа: закотили під ліжко кошенята. «Як на мене, у Сергія Дзюби — великий потенціал, котрий гріх було б не зберегти й не розвинути... — пише Леонід Горлач, — скла- лась цікава збірка, яка не лишиться непоміченою бодай у колах справжніх шанувальників поезії». Любов ПОТАПЕНКО. 164