Світ між подивом і роздумом
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200423 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Світ між подивом і роздумом / І. Соломаха // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 153-154. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200423 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2004232024-12-01T18:42:36Z Світ між подивом і роздумом Соломаха, І. Філософська скарбниця 1997 Article Світ між подивом і роздумом / І. Соломаха // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 153-154. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200423 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософська скарбниця Філософська скарбниця |
| spellingShingle |
Філософська скарбниця Філософська скарбниця Соломаха, І. Світ між подивом і роздумом Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Соломаха, І. |
| author_facet |
Соломаха, І. |
| author_sort |
Соломаха, І. |
| title |
Світ між подивом і роздумом |
| title_short |
Світ між подивом і роздумом |
| title_full |
Світ між подивом і роздумом |
| title_fullStr |
Світ між подивом і роздумом |
| title_full_unstemmed |
Світ між подивом і роздумом |
| title_sort |
світ між подивом і роздумом |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Філософська скарбниця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200423 |
| citation_txt |
Світ між подивом і роздумом / І. Соломаха // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 153-154. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT solomahaí svítmížpodivomírozdumom |
| first_indexed |
2024-12-03T04:16:38Z |
| last_indexed |
2024-12-03T04:16:38Z |
| _version_ |
1818524783764045824 |
| fulltext |
Ірина Соломаха
СВІТ МІЖ ПОДИВОМ І РОЗДУМОМ
Звернення до «Повчання» Володимира Мономаха є відкриттям св і
тоглядних основ української цивілізації. Істина для Мономаха була ес
тетичним та етичним явищем. Сам світ для нього — це особлива сим
воліка та емблематика. Велику роль у його творі відіграли образи —
ідеї. Образи часто побутово заземлені, як, скажімо, образ зерна чи об
раз глини. Але вони несуть у собі таке ідейне навантаження і таку ду
ховну силу, що сприймаються як світоглядні символи, що побутували за
доби Київської Русі.
Міркування Мономаха про символи буття — це, насамперед, прояв
гострої потреби в усвідомленні процесів нового типу існування: «уже не
закалываем бесом друг друга», «лише правда потребная роду», «видя
поля и леса земли нашей, удивляюсь щедрости земли и чуду рождения
всего окружающего».24
Світ Мономаха, таким чином, не предмет, до якого треба пристосу
ватись, а предмет здивування його ладністю, зв ’язком. Людина у світі,
як це випливає із змісту «Повчання» Володимира, — працівник, який
існує в тісному зв ’язку з природою.
Ці ж питання та проблеми, але через певний час, вивчав Іоаникій
Галятовський — один з яскравих представників Чернігівського літера-
турно-філософського кола у XVII столітті. Важливе місце займає у
творчості Галятовського людина й оточуючий її світ. Світ для Галятов-
ського — це ніби сама людина. Вона одночасно й ключ його розумін
ня, оскільки лише людина вбирає у себе всю масштабність процесів
світу. Так людина і світ, з погляду Галятовського, поєднуються у єди
ний ланцюг буття, основу якого утворюють чотири елементи: земля, во
да, повітря і вогонь.
Концепція світобачення у І. Галятовського тісно пов’язана з язич
ницьким розумінням світу — вони дуальні. Цей момент присутній і у
Володимира Мономаха, але, на відміну від Галятовського, Мономах
сприймає світ не як предмет роздуму, а як предмет подиву. Тобто для
Мономаха більш характерні риси чуттєвого розгляду всіх явищ і їх
причин, як в природі, так і в людських відносинах. У Галятовського
світ теж цілісний, як і у Мономаха, але вже раціонально розчленова
ний. Все у ньому має свій рівень буття, хоч у потенції ці ідеї є і у М о
номаха. Світосприйняття Галятовського, отже, засвідчує перехід, кот
рий ще нездоланий між міфологічним світом і науково-раціональним.
Галятовський сприймає світ, як предмет роздуму. Він розділяє світ
на два — створений і нестворений, вважаючи, що речі зовнішнього св і
ту вводяться в людське життя та набувають певних функцій за допомо
гою образних фігур — слів людської мови. Завдяки поетичним фігурам
слова, предмети і явища розкриваються по-новому, являють нам неві
домі грані свого буття, стають не просто речами, а елементами культу
ри. Водночас Галятовський використовує міфи, як приклади для дове
дення вірності своєї думки. У цій манері є схожість з манерою тлума
чення світу Володимиром Мономахом.
По розкиданих в «Ключі розуміння» Іоаникія Галятовського та
«Повчанні» Володимира Мономаха замітках про небесні світила, грім,
землетруси, звірів, рослин, каміння, якості людської природи можливо
аналізувати реальні знання в різні часи на Україні. Оригінальність Га-
Сіверянський літопис 153
лятовського полягає в тому, що він прагне проаналізувати не тільки
самі явища, а й причини всіх речей світу.
У другому «Казанні на Благовіщення пресвятої Богородиці» знахо
димо зауваження про одинадцять «небес»: 1) небо, на якому знаходи
ться місяць, дає людині ріст; 2) небо, на якому знаходиться Меркурій,
дає людині красномовство; 3) небо Венери робить людей милосердни
ми; 4) небо Сонця — дає розум і почуття; 5) небо Марса — хороб
рість; 6) небо Юпітера — силу; 7) небо Сатурна — рухливість; на
8) небі, твердому, знаходяться зорі; 9) прозоре кришталеве небо;
10) «перше рушаючеєся, повертається і інші небеса рухає», і 11) небо
елемпірійське, де знаходиться трон Божий. Галятовський ототожнює
сутність матеріальних речей із задумом, планом, що його кладе в осно
ву буття. Туманні образи («зорі не хочуть розуміння»), неясні співстав-
лення («зв’язки всеякії, як істина»), не завжди дають можливість зро
зуміти грані синкретики його життєвої істини.25
Рослина у Галятовського — це не тільки флора. Вона втілює ритм
народження, життя і смерті, животворну силу природи, яка, згасаючи
у квітці, знову пробуджується у зерні — і так вічно пульсує. Рослина
— це родючість, хліб, багатство, радість, таємниця буття.26 Галятовський
не був оригінальним у подібному сприйнятті природи. Дуже схоже спри
йняття її і у Володимира Мономаха: «Сонце, месяц и дождь рождают
жизнь в стебле каждом».27
Загалом, аналізуючи «Повчання» Мономаха і твори Галятовського,
маємо можливість простежити, як культурна ідентичність України збе
рігається впродовж віків.
Джерела та література:
1. Абрамович Дмитро. К иєво-Печерський патерик. — К., 1991. — С. 130.
2. П оучение Владимира М ономаха / / Библиотека всемирной литературы. — Серия 1,
— М., 1969. — Т. 15. — С. 150.
3. Там же. — С. 149.
4. Там же. — С. 148.
5. Там же. — С. 154.
6. Там же. — С. 153.
7. Там же.
8. Там же. — С. 148.
9. Там же. — С. 153.
10. Там же.
11. Див.: Cursus totius philosophiae. — Чернігів, 1740— 1747 pp. — Арк. 6 9 — 70.
12. Див.: Там же. — Арк. 75.
13. Соловьев С. История России с древнейш их времен / Соч.: В 18 т. — М., 1988. —
Т. 2. — Кн. 1. — С. 371.
14. Там же. — С. 380.
15. Там же. — С. 52.
16. Див.: Слово о полку Ігоревім. — К., 1986. — С. 19.
17. Ключевский В. С. Соч.: В 9 т. — М., 1988. — Т. 2. — С. 182.
18. Там же. — С. 184.
19. П оучение Владимира Мономаха. / / Там же. — С. 153.
20. Горский В. С., Крымский С. Б. София Киевская как памятник древнерусской д у
ховной культуры // Отечественная философская мысль X I — XVII вв. и греческая
культура. — К., 1991. — С. 10.
21. Баранович Лазарь. Триодион. — Чернигов, 1685. — Арк. 290.
22. Нічик В. М. Філософські попередники Г. С. Сковороди. / / Філософська думка. —
1988. — № 2. — С. 70.
23. П оучение Владимира М ономаха / / Там же. — С. 1 6 7 — 168.
24. П оучение своим детям Владимира М ономаха / / Древняя Русь — М., 1990. —
С. 164— 166.
25. Галятовський Іоаникій. Ключ розуміння. — К., 1985. — С. 29.
26. Див.: К истории ю ж но-русской литературы XVII века. — К., 1889. — С. 18.
27. П оучение своим детям Владимира М ономаха / / Там же. — С. 172.
154 Сіверянський літопис
|