Українізація у світлі документів
Українізація на Чернігівщині в 20-ті — 30-ті роки (добірка документів).
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200430 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українізація у світлі документів / B. Половець // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 115-117. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200430 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2004302024-12-01T18:43:28Z Українізація у світлі документів Половець, B. Придеснянська книжкова полиця Українізація на Чернігівщині в 20-ті — 30-ті роки (добірка документів). 1997 Article Українізація у світлі документів / B. Половець // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 115-117. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200430 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Половець, B. Українізація у світлі документів Сiверянський літопис |
| description |
Українізація на Чернігівщині в 20-ті — 30-ті роки
(добірка документів). |
| format |
Article |
| author |
Половець, B. |
| author_facet |
Половець, B. |
| author_sort |
Половець, B. |
| title |
Українізація у світлі документів |
| title_short |
Українізація у світлі документів |
| title_full |
Українізація у світлі документів |
| title_fullStr |
Українізація у світлі документів |
| title_full_unstemmed |
Українізація у світлі документів |
| title_sort |
українізація у світлі документів |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200430 |
| citation_txt |
Українізація у світлі документів / B. Половець // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 115-117. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT polovecʹb ukraínízacíâusvítlídokumentív |
| first_indexed |
2024-12-03T04:16:49Z |
| last_indexed |
2024-12-03T04:16:49Z |
| _version_ |
1818524798111711232 |
| fulltext |
ПРИДЕСНЯНСЬКА
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
УКРАЇНИ А ТИЯ У СВІТЛІ ДОКУМЕНТІВ
Українізація на Чернігівщині в 20-ті — 30-ті роки
(добірка документів)
Державний архів Чернігівської області. — Чернігів, 1997. —
130 с.
Упорядники: Н. М. Полетун, Л. Ф. Сурабко. Відповідальний
за випуск: директор архіву Т. І. Зуб.
Своєю новою публікацією Державний архів Чернігівської області
продовжує видання популярних і широко відомих збірників документів
і матеріалів з історії нашого краю. Перший такий збірник з 'явився в
1957 році і з того часу вже побачили світ більше десяти книг. Серед
них: «Чернігівщина в роки громадянської війни 1919— 1920 pp.», «Со
ціалістичне будівництво на Чернігівщині 1921 — 1941»; «Чернігівщина в
період Великої Вітчизняної війни 1941— 1945 pp.»; «Соціалістична Чер
нігівщина 1946— 1980 pp.»; «Плечом к плечу» та «Сила братства» —
про дружбу і співробітництво трудящих Чернігівської, Брянської і Г о
мельської областей; «Чернігову — 1300» та «З історії Новгорода-Сівер-
ського» — ювілейні видання про багатовікову історію обох міст та інші.
Залучення архівних джерел допомагає широкому колу науковців,
вчителів, краєзнавців, студентів та учнів зосередити увагу на вивченні
минулого рідного краю, переповненого як героїчними, так і трагічними
подіями величезної ваги, відтворити реальну картину соціально-еконо-
мічного, суспільно-політичного і культурного життя області. Опануван
ня конкретних документів донесе з незглибної криниці вітчизняної
історії усвідомлення істини, що український народ пройшов складний і
героїчний шлях до свого повного національного відродження.
Ось чому вихід друком добірки документів про українізацію на
Чернігівщині в 20— 30-ті роки нашого століття, як невід'ємної складової
частини процесу національно-культурного будівництва в Україні — ви
значна подія в житті кожного, хто цікавиться історією нашої країни та
становлення її державності.
Адже джерелознавче дослідження нашої минувшини переконує як
фахівців, так і широке коло читачів у тому, що вирішення багатьох
проблем сьогодення в значній мірі залежить від наявності інформації з
доступних документів як опублікованих, так і тих, що знаходяться в
архівосховищах. У добірці опублікований 101 документ за 1923 — 1931
роки, але хронологічні межі їх значно ширші. Ще в лютому 1920 року в
усіх установах України декретом ВУЦВК було наголошено на необ
Сіверянський літопис 115
хідності вживання української мови поряд з російською. На Чернігів
щині офіційного статусу українізаця набула в кінці 1923 р. після поста
нови ВУЦВК та РНК від 1 серпня 1923 р. «Про» заходи забезпечення
рівноправності мов і сприяння розвиткові української мови».
Упорядники поставили за мету ознайомити читача з найбільш ц і
кавими документами з питань українізації, що зберігаються в Держав
ному архіві Чернігівської області. Археографічна обробка їх проведена
у відповідності з існуючими правилами видання історичних документів,
значна частина яких подана повністю, за винятком тих, текст яких не
стосується теми або має другорядне значення. Текст документів, з ме
тою досягнення його найбільшої репрезентативності, видрукований мо
вою оригіналу згідно з нормами сучасного правопису із збереженням
в окремих випадках лексичних та стилістичних особливостей часу. Всі
документи і матеріали згруповані за хронологічним принципом. Незро
зумілі, недописані та пропущені слова доповнені, помилки виправлені
без застережень, текстам, при потребі, зроблені авторські заголовки.
Документи, як зазначалося, наводяться повністю або в найбільш
суттєвих уривках, що значно полегшує роботу з ними, другорядні де
талі опущені, але бажаючі ознайомитись з тим чи іншим текстом у пов
ному обсязі можуть скористатися науково-довідковим апаратом і легко
відшукати його в архіві.
Серед достоїнств рецензованого видання слід перш за все вказати
на актуальність теми. Українізація — проблема нагальна, складна, за-
політизована і далеко не визначена дефініція. Одні вважають її надбан
ням радянських часів, інші — посилаються на імперське походження.
Підкреслимо лише, що і перша, і друга точка зору потребують свого
грунтовного дослідження, а тому публікацією нової добірки документів
чернігівські архівісти зробили свій перший науковий внесок у розроб
ку маловивченої проблеми. Саме документи як історичне джерело є ма
теріальними носіями інформації про минуле людей, які залишили нам
свої думки і дії.
Вони, відзеркалюючи певне історичне явище, дають нам змо
гу по-новому підійти до розв’язання нагальних потреб. Далі справа за
евристикою, або пошуком і збором інформації по проблемі — дуже
відповідальному етапові наукового дослідження. У рецензованому збір
нику, у відповідності до вимог сучасності, висвітлюються принципові
питання українознавства радянських часів, без розв’язання яких цілісне
бачення проблеми, її розвитку взагалі неможливе. Що в той час розу
міли під українізацією? Звернемося до документів. Ца сторінці 10 р е
цензованого збірника в документі № 4 «З пояснювальної записки до
кошторису губвідділу народної освіти на утримання курсів українознав
ства від 23 вересня 1923 року» читаємо: «програма курсів українознав
ства передбачає вивчення української мови з діловодством — 70 годин,
українознавства (історія України, економічна географія та письменст
во, їх загальний огляд) — 15 годин. Разом — 85 годин». З примітки на
цій же сторінці дізнаємося, що лекції з української мови повинні ве
стися по дві на день, й беручи до уваги практичне вивчення (теорія і
практика, читання та письмо), курси продовжуються 35 робочих днів.
Лекції з українознавства можна читати кільком групам разом, в залеж
ності від помешкання. Ці лекції можна додавати до лекцій мови, а т о
му читання їх не вплине на строк курсів. Далі читаємо, що з точки
зору методики краще було проводити лекції не щоденно, а тричі на
тиждень, що давало можливість завершити їх за три місяці, а при що
денному читанні вони скорочувалися до півтора місяця. Кожна лекція
продовжувалася 45 хвилин. Керував справою українізації — губнарос-
віти. Для цього було утворено організаційне бюро з трьох осіб, яким до
ручалася педагогічно-інструкторська робота. В кожному окрузі при
116 Сіверянський літопис
наросвіті справою курсів українізації відав окремни інструктор, якии
працював за планами губернського бюро.
Робота на курсах оплачувался. За кожну академічну годину (45
хвилин) викладач отримував один золотий карбованець, за завідуван
ня курсами — 20 крб., діловодство — 12 крб., служнику — 8 крб. за
місяць. В кошторисі передбачалися видатки на придбання відповідної
літератури та підручників. Для кожної групи комплектувались: на двох
слухачів — одна читанка для дорослих, на чотирьох — одна грамати
ка, на десять — один словник, кожен слухач одержував дві книжки з
творами класиків української літератури для домашнього читання.
Подальший аналіз вміщених у збірнику документів свідчить, що
перед упорядниками стояло нелегке завдання — у невеликому за обся
гом виданні відобразити різноманітні сторони важливого соціально-по-
літичного процесу в Україні в 20— 30-ті роки. Для цього вони з великої
кількості архівних фондів відібрали найхарактерніші і водночас яскра
ві сюжети. Вони не тільки дають поштовх для поглибленого вивчення
мовознавчих процесів в Україні, а й збагачують дослідження ції про
блеми новими концептуальними підходами.
Завершити роздуми над збірником документів хотілось би ще од
ним коментарем. Неперевершена сутність відомого афоризму: «історія
— вчителька життя». Здобуття Україною своєї незалежності як істо
ричний факт вимагає відповідного політико-філософського осмислення
мовних процесів на основі глибокого вивчення документалістики. Н а
гальною стає потреба вироблення і ефективного здійснення науково-
обгрунтованої державної політики в міжетнічних відносинах, виконанні
Закону про мови в Україні та вироблення державної: програми розвит
ку української мови та інших національних мов у нашій країні. Визнан
ня життєдайності та суспільної цінності усіх національних мов в У к
раїні є беззастережним гарантом усім громадянам національно-культур
них та мовних прав. Вільний розвиток і рівноправність, висока мовна
культура — це основа духовного взаєморозуміння, культурного взаємо
збагачення та зміцнення дружби народів. Разом з тим українська м о
ва — один з вирішальних чинників національної самобутності її наро
ду. З метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил яко
го, їй забезпечений статус державної мови, що є гарантією нашої суве
ренної національно-державної майбутності. У вирішення цієї складної
проблеми публікацією рецензованого збірника внесли посильний вклад і
чернігівські архівісти.
Володимир ПОЛОВЕЦЬ.
ЧИ ПЕРЕВЕРШИТЬ ЯРОВИЙ—ПРОЗАЇК,
ЯРОВОГО—ПОЕТА?
Афоризм про те, що поезія — це, звичайно, -прекрасно, але основу
літератури становить все-таки проза, я почув і від лауреата «Граносло-
ва» Сашка Ярового, коли Спілка письменників України випустила в
світ його збірку з трьох новел «Рік чорного півня».
Загалом, ця книжка справляє враження, що не дивно, — Яровий
не приховує свого бажання писати романи. І все-таки, якщо Олександр
Сіверянський літопис 117
|