2025-02-23T15:35:53-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-200431%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T15:35:53-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-200431%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T15:35:53-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-23T15:35:53-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Чи перевершить Яровий — прозаїк, Ярового — поета?
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Series: | Сiверянський літопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200431 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-200431 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2004312024-12-01T18:43:36Z Чи перевершить Яровий — прозаїк, Ярового — поета? Дзюба, C. Придеснянська книжкова полиця 1997 Article Чи перевершить Яровий — прозаїк, Ярового — поета? / C. Дзюба // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 117-118. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200431 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Дзюба, C. Чи перевершить Яровий — прозаїк, Ярового — поета? Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Дзюба, C. |
| author_facet |
Дзюба, C. |
| author_sort |
Дзюба, C. |
| title |
Чи перевершить Яровий — прозаїк, Ярового — поета? |
| title_short |
Чи перевершить Яровий — прозаїк, Ярового — поета? |
| title_full |
Чи перевершить Яровий — прозаїк, Ярового — поета? |
| title_fullStr |
Чи перевершить Яровий — прозаїк, Ярового — поета? |
| title_full_unstemmed |
Чи перевершить Яровий — прозаїк, Ярового — поета? |
| title_sort |
чи перевершить яровий — прозаїк, ярового — поета? |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200431 |
| citation_txt |
Чи перевершить Яровий — прозаїк, Ярового — поета? / C. Дзюба // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 117-118. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT dzûbac čipereveršitʹârovijprozaíkârovogopoeta |
| first_indexed |
2024-12-03T04:16:51Z |
| last_indexed |
2024-12-03T04:16:51Z |
| _version_ |
1818524799892193280 |
| fulltext |
наросвіті справою курсів українізації відав окремни інструктор, якии
працював за планами губернського бюро.
Робота на курсах оплачувался. За кожну академічну годину (45
хвилин) викладач отримував один золотий карбованець, за завідуван
ня курсами — 20 крб., діловодство — 12 крб., служнику — 8 крб. за
місяць. В кошторисі передбачалися видатки на придбання відповідної
літератури та підручників. Для кожної групи комплектувались: на двох
слухачів — одна читанка для дорослих, на чотирьох — одна грамати
ка, на десять — один словник, кожен слухач одержував дві книжки з
творами класиків української літератури для домашнього читання.
Подальший аналіз вміщених у збірнику документів свідчить, що
перед упорядниками стояло нелегке завдання — у невеликому за обся
гом виданні відобразити різноманітні сторони важливого соціально-по-
літичного процесу в Україні в 20— 30-ті роки. Для цього вони з великої
кількості архівних фондів відібрали найхарактерніші і водночас яскра
ві сюжети. Вони не тільки дають поштовх для поглибленого вивчення
мовознавчих процесів в Україні, а й збагачують дослідження ції про
блеми новими концептуальними підходами.
Завершити роздуми над збірником документів хотілось би ще од
ним коментарем. Неперевершена сутність відомого афоризму: «історія
— вчителька життя». Здобуття Україною своєї незалежності як істо
ричний факт вимагає відповідного політико-філософського осмислення
мовних процесів на основі глибокого вивчення документалістики. Н а
гальною стає потреба вироблення і ефективного здійснення науково-
обгрунтованої державної політики в міжетнічних відносинах, виконанні
Закону про мови в Україні та вироблення державної: програми розвит
ку української мови та інших національних мов у нашій країні. Визнан
ня життєдайності та суспільної цінності усіх національних мов в У к
раїні є беззастережним гарантом усім громадянам національно-культур
них та мовних прав. Вільний розвиток і рівноправність, висока мовна
культура — це основа духовного взаєморозуміння, культурного взаємо
збагачення та зміцнення дружби народів. Разом з тим українська м о
ва — один з вирішальних чинників національної самобутності її наро
ду. З метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил яко
го, їй забезпечений статус державної мови, що є гарантією нашої суве
ренної національно-державної майбутності. У вирішення цієї складної
проблеми публікацією рецензованого збірника внесли посильний вклад і
чернігівські архівісти.
Володимир ПОЛОВЕЦЬ.
ЧИ ПЕРЕВЕРШИТЬ ЯРОВИЙ—ПРОЗАЇК,
ЯРОВОГО—ПОЕТА?
Афоризм про те, що поезія — це, звичайно, -прекрасно, але основу
літератури становить все-таки проза, я почув і від лауреата «Граносло-
ва» Сашка Ярового, коли Спілка письменників України випустила в
світ його збірку з трьох новел «Рік чорного півня».
Загалом, ця книжка справляє враження, що не дивно, — Яровий
не приховує свого бажання писати романи. І все-таки, якщо Олександр
Сіверянський літопис 117
зовсім закине поезію, — то буде певна втрата для нашої літератури.
Недаремно його збірка віршів «Небо в нетрях» отримала, крім «грано-
словського» визнання, ще й премію ім. Василя Симоненка.
Але чи перевершить Яровий-прозаїк, Ярового-поета? На мою дум
ку, поки що цього не сталося, незважаючи на безперечний мистецький
рівень двох вміщених у новій книжці новел.
Можливо, хтось і критикуватиме його «Етюд в рожевих тонах».
Мовляв, що це за солоденька казочка для дорослих, наївна, мов остан
ні кінострічки Астрахана. Але образ домовичка з цієї новели настільки
симпатичний і справжній, що й сам «Етюд...» запам’ятовується й зов
сім не сприймається як «спроба митця підфарбувати дійсність». Ні, це
така-собі «різдвяна історія», не позбавлена гумору і того світла, яке ми
побачили у знаменитій «Іронії долі або 3 легким паром» режисера
Ельдара Рязанова.
Сашка Ярового не раз шпетили за «похмурість, навмисне нагнітан
ня чорної фарби». Безпідставність цих «звинувачень» легко спростовує
теплий, людяний «Етюд в рожевих тонах».
Не став би я кидати каміння і в новелу «Рік Чорного Півня». Цей
прозовий твір Ярового дуже близький за тональністю до його поетич
ної книжки «Небо в нетрях». Молодий письменник багато помічає і ніяк
не може змиритися з тими перетурбаціями і трансформаціями ціннос
тей у суспільстві, коли вміла продажність стає не тільки популярною,
а вже котується мало не як унікальний спосіб набивати кишені дола
рами і, отже, процвітати за нинішньої «епохи змін». Мабуть, якогось
літературного гурмана покоробить мова персонажів цієї новели і д е
яка «публіцистичність» автора. Проте «Рік Чорного Півня» і не пре
тендує на лаври «постмодерної штуки». Це — новела, яка враховує
певні українські традиції. Вона відверта, написана болісно: «Ні, Дмит
ре, не стрінемося вже ми з тобою. І не буде чарчини, й не заспіваємо.
Лист припізнився, а першою прийшла телеграма. Якось... якось і д и
ко, і дивно, і мабуть, страшно це сталося... Оце тобі й двигун. Слабкий
твій двигун. Я зібрався швидко — щастя, що був саме вівторок (ой,
прости Господи, яке там щастя)... Були сльози, було якесь тяжке, за
душливе,фізичне відчуття присутньої смерті. Далі — уривками: застуд
жений батюшка в окулярах, з хустинкою коло рота... Хор з інваліда
та трьох бабусь, що вкрадливо-насторожено виводив «Со святими упо
кой»... Перешепіт старих: «Бог забирає до себе хороших... Погані йому
не треба»... Свічки. І пам’ятається свіжо, як доторк до нервів, стук пер
ших грудок об віко труни, стук у двері того світу...».
Новела «Держава автостанція», як на мене, у книжці найслабша.
Більше того, я вважаю її невдалою. Ця новела швидше скидається на
рядову газетну публікацію, адже попри всю щирість висловленого, тут
практично зовсім відсутня образність, немає жодної по-справжньому
оригінальної, свіжої думки.
Проте будь-який (найкращий!) письменник не здатний писати на
одному рівні. У Кобе Абе, лауреата Нобелівської премії, крім геніаль
ної «Жінки в пісках», є досить прохідні, штучні твори. Але це ніяк не
спростовує того, що «Жінка в пісках» — шедевр.
Тож будемо толерантними. Таким земляком, як Сашко Яровий,
Чернігівщина може пишатись!
Сергій ДЗЮ БА.
118 Сіверянський літопис
|