Майстриня Марія
На 89-му році життя відійшла від нас невтомна трудівниця української культури. Поховали її на сільському цвинтарі, серед столітніх дубів, поруч з ріднею. Та рід Приймаченків продовжується. Талановито малює її син Федір та й онук. Знаємо й пам'ятаємо спільні виставки їхніх творів у Києві. Будут...
Збережено в:
| Дата: | 1997 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
1997
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200460 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Майстриня Марія / М. Сингаївський // Народна творчість та етнографія. — 1997. — № 5-6. — С. 104-106. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | На 89-му році життя відійшла від нас невтомна трудівниця української культури. Поховали її на сільському цвинтарі, серед столітніх дубів, поруч з ріднею. Та рід Приймаченків продовжується. Талановито малює її син Федір та й онук. Знаємо й пам'ятаємо спільні виставки їхніх творів у Києві. Будуть вони і в прийдешніх днях. Як сказав Іван Франко: людина смертна, та безсмертне ремесло. Тобто — мистецтво, душа народу, його дума і пісня. |
|---|