До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1997
Автор: Галушко, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1997
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200513
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року / О. Галушко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 6. — С. 46-50. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-200513
record_format dspace
spelling irk-123456789-2005132024-12-05T14:46:22Z До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року Галушко, О. У глиб віків 1997 Article До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року / О. Галушко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 6. — С. 46-50. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200513 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic У глиб віків
У глиб віків
spellingShingle У глиб віків
У глиб віків
Галушко, О.
До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року
Сiверянський літопис
format Article
author Галушко, О.
author_facet Галушко, О.
author_sort Галушко, О.
title До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року
title_short До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року
title_full До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року
title_fullStr До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року
title_full_unstemmed До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року
title_sort до питання про соціальний склад населення чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 1997
topic_facet У глиб віків
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200513
citation_txt До питання про соціальний склад населення Чернігівського полку за даними податкового реєстру 1753 року / О. Галушко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 6. — С. 46-50. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT galuškoo dopitannâprosocíalʹnijskladnaselennâčernígívsʹkogopolkuzadanimipodatkovogoreêstru1753roku
first_indexed 2024-12-15T16:36:07Z
last_indexed 2024-12-15T16:36:07Z
_version_ 1818524980591198208
fulltext У ГЛИБ ВІКІВ Олександр Галушко ДО ПИТАННЯ ПРО СОЦІАЛЬНИЙ с к л а д НАСЕЛЕННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛКУ ЗА ДАНИМИ ПОДАТКОВОГО РЕЄСТРУ 1753 РОКУ (на матеріалах Ройської сотні) У ході Визвольної війни українського народу середини XVII ст. на території України, звільненій від польсько-шляхетського панування, було започатковано утворення національної держави. Важливою скла­ довою частиною цього процесу стало запровадження нового адміністра­ тивно-територіального устрою, а саме поділу території Війська Запо­ різького на полки, які, в свою чергу, поділялися на менші одиниці — сотні. Доволі типовою була, зокрема, Ройська сотня Чернігівського полку, що увиникла,.,правдоподібно, вже після закінчення Визвольної війни. Так, згадка про її першого сотника Хому Ращенка відноситься до 1659 року.1 Чимало суперечок викликає й місцезнаходження со­ тенного правління. Деякі Історики вважають, що сотенним центром цієї сотні була слобода Ройська, заснована в середині XVII ст. 2 На це вказує і сама назва сотні — Ройська. Водночас існує думка, що назва сотні походить віід села Роїще, де й знаходилось сотенне правління. Так, О. Шафоиський, описуючи село Роїще, зазначав: ...в нем до сего было сотенное правление и от него Ройская сотня полку Черниговского свое название имела...». Знайти остаточну відповідь на це питання ду­ же важко: обидва населені пункти мали майже однакову назву і зна- ходились поряд, ба навіть були з’єднані між собою. Так, О. Шафон- ський повідомляв, що «... с сим же селом Роищем соединена особливая слобода, которая называется слобода Ройская».3 Приблизно це ж кон­ статував і Д. Пащенко: «...село Роище... сумежно с слободой Рой- скою...». 4 Вірогідно, що згодом сотенне правління перебазувалось до містечка Ріпки. Це засвідчує, зокрема, рапорт ройського сотника Якова Жрупянського до Чернігівської полкової канцелярії від 9 жовтня 1762 p., де він вказує: «жителствую в Репках, где и сотенное ройское правление состоит». 5 За років Визвольної війни відбулись значні зміни в українському суспільстві. Насамперед тривало масове покозачення людності. Шлях - та, міщани та, селяни масово вливались до армії Богдана Хмельницько­ го і автоматично ставали козаками — представниками упривілейова- ного стану. Але після Визвольної війни кількість козаків зменшилась. Всі, хто не потрапив до обмежених козацьких реєстрів, мусили повер- 46 Сіверянський літопис татися до свого довоєнного стану, і більша частина вояків, крім меш­ канців міст, що мали Магдебурзьке право, згодом знову потрапили в особисту залежність від козацької старшини, духівництва та російських дворян. До кінця XVII ст. в Лівобережній Україні шрайтлчно заверши­ лось, створення нової соціальної інфраструктури, причому переважну більшість населення становили посполиті. Соціальну диференціацію в українському суспільстві тієї доби за­ свідчує, зокрема, податковий реєстр 1753 p., упорядкований за гетьма­ на К. Розумовського, що зберігається у Центральному державному іс - торичному архіві України в Києві. Як ві'ДсІмо, основним джерелом по - повнення державного бюджету були податки, які стягувались з поспо­ литих — селян та міщан, оскільки козаки, як і духівництво, мали по­ датковий імунітет. Тому даний реєстр стосувався перш за все посполи­ тих. Але, незважаючи на це, він дає можливість схарактеризувати со­ ціальний склад населення кожної сотні. Так, у реєстрі вказано і загаль- ну кількість козаків в кожній сотні, і імена власників селян, що разом з конкретним розписом посполитих за населеними пунктами дає мож­ ливість визначити співвідношення між станами і визначити спільні ри­ си та особливості соціального складу кожіної сотні. Згідно з податковим реєстром 1753 року на терені Ройської сотні мешкало 858 посполитих, але насправді їх було більше, оскільки чисельність козацьких підсумків окремо не вказувалась, а наводилась разом з козаками (їх загальна кількість становила 259 чоловік). Міщан на терені сотні як окрему ка­ тегорію населення не згадано, що дає підстави, враховуючи відсутність на території сотні міст і великих містечок, стверджувати, що їх тут взагалі не було. Відсутні в реєстрі і згадки про вільних селян, що під - тверджує думку, що в середині XVIII ст. вже практично усе селянство у межах Чернігівського полку перебувало в особистій «залежності. То­ му ми маємо можливість простежити лише кількість залежних селян в окремих населених пунктах сотні та імена їх власників з складеної на основі даного реєстру таблиці: населений пункт кількість селян власники слобода Добрянська 156 «її імператорська величність» та Чернігівський Троїцький монастир хутір Вир 3 ройський сотник Леонтій Бакуринський село Яриловичі 39 Чернігівський Троїцький монастир рудня Яриловицька 7 Чернігівський Троїцький монастир папірня Яриловицька 4 Чернігівський Троїцький монастир млин Киселівський 3 Чернігівський Троїцький монастир село Садилівка 9 Чернігівський Троїцький монастир село Хутір 24 Чернігівський Троїцький монастир село Горностаївка 23 Чернігівський Троїцький монастир село Старі Яриловичі 8 Чернігівський Троїцький монастир село Старі Познопали 15 Чернігівський Троїцький монастир рудня Лизуновська 4 Чернігівський Троїцький монастир хутір на урочищі 1 Чернігівський Троїцький монастир Чудова гора слобода Вербівка 9 Чернігівський Троїцький монастир Сіверянський літопис 47 населений пункт кількість селян власники слобода Нові Познопали 4 слобода Строїн 2 село Грабів 15 містечко Ріпки 115 хутір Пилипча 4 хутір Глинянка 5 село Буянки 31 село Свинопухи 23 село Каменська 3 село Задеріївка 3 село Маслаковка 9 село Гусинка 22 село Голубичі 27 село Вербичі 22 село Ямище 13 село Постовбиця 8 село Церковище 15 Чернігівський Троїцький монастир Чернігівський Троїцький монастир полковник чернігівський Іван Божич сотник ройський Леонтій Бакурин- ський полковник чернігівський Іван Божич сотник ройський Леонтій Бакурин- ський, значкові товариші Андрій та Йосип Бакуринські, значковий това­ риш Филимон Богданович бунчуковий товариш Ілля Лизогуб значковий товариш Филимон Богда­ нович військовий канцелярист Павло Тодо- рович та значковий товариш бунчуковий товариш Роман Затир- кевич та удова Марія бунчукового товариша Мойсея Затиркевича бунчуковий товариш Роман Затир- кевич бунчуковий товариш Роман Затир- кевич полковник чернігівський Іван Божич сотник ройський Леонтій Бакурин- ський та значкові товариші Макси­ мовичі та Мануїловичі Писар Чернігівського полку Яків Миткевич, ройський сотник Леонтій Бакуринський та удова судді Чернігівського полку Василя Каневського значкові товариші Максимовичі, Андрій Бакуринський, Фома Макієв- ський та Андрій Гоголь сотник ройський Леонтій Бакурин- ський, Агафія Пашковська, значкові товариші Петро Самойлович та Яків Чирва, бунчуковий товаиш Іван Ра- шевський хорунжий чернігівського полку Ва­ силь Комаровський, бунчукові това­ риші Павло Мокріієвич та Дмитро Затиркевич, військовий товариш Іван Мокрієвич, вдова Марковичова сотник ройський Леонтій Бакуринський сотник ройський Леонтій Бакурин- ський, значкові товариші Іван Крив- кович та Фома Макієвський 48 Сіверянський літопис населений пункт кількість селян власники село Осняки село Сибереж 19 23 село Роїще 25 слобода Ройська 31 село Велика Вісь 12 село Звеничів село Холявин 17 75 бунчуковий товариш Іван Рашев- ський військовий канцелярист Іван Марко­ вич, бунчуковий товариші Василь Доб- ронецький, Йсип та Іван Рашевські, сотник слабинський Самійло Леван- довський, полковник чернігівський Іван Божич, мохнатинський піп Спи­ ридон Кричвскький та Чернігівський Роїцький монастир осавул Чернігівського полку Єлисей: Рашко, значкові, товариші Яків Кра- совський та Артем Федосов, бунчу­ ковий товариш Роман Затиркевич, бурмистр Петро Железняк та вдова Марія Затиркевичова значкові товариші Микола та Іван Мокрієвичі, вдова Марія Затиркеви- чова, бунчуковий товариш Роман Мокрієвич колишній писар чернігівського пол­ ку Іван Янушевич, бунчуковий това­ риш Йосип Рашевський військовий товариш Іван Мокрієвич, бунчукові товариші Павло, Олек­ сандр та Василь Мокрієвичі, Йосип Рашевський, хорунжий Чернігівсько­ го полку Яків Шихуцький, отаман полковник чернігівський Іван Божич та бунчукові товариші Григорій та Костянтин Лизогуби, Семен Полубо­ ток, Дмитро Затиркевич село Петрушин 6 село Даничі 24 полковник чернігівський Іван Божич бунчуковий товариш Василь Добро- нецький.6 Таким чином, Ройська сотня за складом населення була типовою адміністративно-територіальною одиницею середини XV3II ст. Кількість селян більше ніж в три рази перевищувала чисельність козаків. Причо­ му більшість місцевих селян належала представникам козацької стар­ шини. Найзаможнішими з них, як видно з вшценаведеної таблиці, були Лизогуби, Божичі, Мокрієвичі, Рашевські, Бакуринські та, Затиркевичі. Певна частина селян належала Чернігівському Троїцькому монастирю. На території сотні з ’явились також володіння царського двору. Єдиною особливістю соціального складу сотні є відсутність; міщан. На прикладі даної сотні ми спостерігаємо тенденцію до остаточного соціального роз - шарування українського суспільства, впливу російського шляху розвит­ ку, що сприяло перетворенню козацької старшини у російське дворян - ство і зрештою зумовило занепад оригінального суспільного устрою на терені Лівобережної України Сіверянський літопис 49 Джерела та література: 1. В. Кривошея. Деякі питання генеалогії козацько - старшинських родин Чернігівсько­ го полку // Сіверянський літопис. — 1997. — № 1. — С. 44. 2. Лазаревский А. Исторические заметки о некоторых селах Черниговской губернии // Черниговская памятка на 1896/1897 год: Карманная справочная книжка. — Черни­ гов, 1896. — Отдел 3. — С. 31. 3. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание. — К, 1851. — С. 221, 4. Пащенко Д . Описание Черниговского наместничества 1781 г. — Чернигов, 1868. — С. 34. 5. Центральний державний історичний архів України. — Ф. 108. — Оп. 2. — Од. зб. 657. — Арк, 6. 6. Центральний державний історичний архів України. — Ф. 51. — Оп. 3. — Од. зб. 11461. — Арк. 632—636. 50 Сіверянський літопис