Перша спроба життєпису І. С. Абрамова
«Дослідник з Воронежа» — таку назву має нова книжка вже добре відомого широкому загалу читачів краєзнавця з міста Шостки на Сумщині Віктора Володимировича Терлецького. Це є, по суті, перша спроба складання життєпису невтомного фольклориста і етнографа, археолога і краєзнавця І. С. Абрамова (1874...
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200554 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перша спроба життєпису І. С. Абрамова / В. Кирієвський // Сіверянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 138-139. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200554 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2005542024-12-08T18:21:40Z Перша спроба життєпису І. С. Абрамова Кирієвський, В. Придеснянська книжкова полиця «Дослідник з Воронежа» — таку назву має нова книжка вже добре відомого широкому загалу читачів краєзнавця з міста Шостки на Сумщині Віктора Володимировича Терлецького. Це є, по суті, перша спроба складання життєпису невтомного фольклориста і етнографа, археолога і краєзнавця І. С. Абрамова (1874—1960). 1998 Article Перша спроба життєпису І. С. Абрамова / В. Кирієвський // Сіверянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 138-139. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200554 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Кирієвський, В. Перша спроба життєпису І. С. Абрамова Сiверянський літопис |
| description |
«Дослідник з Воронежа» — таку назву має нова книжка вже добре
відомого широкому загалу читачів краєзнавця з міста Шостки на
Сумщині Віктора Володимировича Терлецького. Це є, по суті, перша
спроба складання життєпису невтомного фольклориста і етнографа, археолога
і краєзнавця І. С. Абрамова (1874—1960). |
| format |
Article |
| author |
Кирієвський, В. |
| author_facet |
Кирієвський, В. |
| author_sort |
Кирієвський, В. |
| title |
Перша спроба життєпису І. С. Абрамова |
| title_short |
Перша спроба життєпису І. С. Абрамова |
| title_full |
Перша спроба життєпису І. С. Абрамова |
| title_fullStr |
Перша спроба життєпису І. С. Абрамова |
| title_full_unstemmed |
Перша спроба життєпису І. С. Абрамова |
| title_sort |
перша спроба життєпису і. с. абрамова |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200554 |
| citation_txt |
Перша спроба життєпису І. С. Абрамова / В. Кирієвський // Сіверянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 138-139. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT kiríêvsʹkijv peršasprobažittêpisuísabramova |
| first_indexed |
2024-12-15T16:37:33Z |
| last_indexed |
2024-12-15T16:37:33Z |
| _version_ |
1818525070516027392 |
| fulltext |
ПРИДЕСНЯНСЬКА
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
ПЕРША СПРОБА ЖИТТЄПИСУ І. С. АБРАМОВА
«Дослідник з Воронежа» — таку назву має нова книжка вже доб
ре відомого широкому загалу читачів краєзнавця з міста Шостки на
Сумщині Віктора Володимировича Терлецького. Це є, по суті, перша
спроба складання життєпису невтомного фольклориста і етнографа, ар
хеолога і краєзнавця І. С. Абрамова (1874— 1960). Пригадаймо деся
ток краєзнавчих статей за минулі роки по відходу у вічність Івана Спи
ридоновича, що гучно нагадували нам, читачам, його добре ім 'я , та не
могли розсіяти непроглядну пітьму нашого непам'ятства. Та ось, осяяна
величною Михайлівською церквою на обкладинці, книга Віктора Тер
лецького несе світлу духовну радість пізнання Сіверського ріднокраю.
Звісно, надзвичайно малий тираж видання (1000 пр.) не зробить куль
біту в національній свідомості закоренілих совків-земляків, та все ж на
певний час вгамує спрагу самоповаги тих щасливців, хто матиме цю
глибоку краєзнавчу працю.
Велика шана Віктору Терлецькому за таке подвижництво, бо зна
ємо, як тяжко давався вихід до читацького світу викоханих ним сто
рінок. Цінуймо і поміч незбайдужілих спонсорів, бо знаємо ціну гро
шей у цей тягучий час кризи. Вони свідомі того, що духовність тримає
нас на цьому світі, бо робить нас людьми, і як треба берегти духовний
спадок свого народу — такі любі серцю пісні, колядки, прислів'я, при
казки, баєчки-жарти, казки і святі давниною обряди та звичаї, так ре
тельно описані вік-два тому назад нашими земляками. З їх феєрвер
ка прізвищ починається книжка. Вслухайтесь в їх імена! Вони варті на
шої уваги і пошани — Г. Калиновський, Ф. И. Туманський, П. Я. Лит
винова-Бартош, А. Метлинський, Д. С. Каменецький, 1. Танський,
О. Н. Малинка, М. А. Маркевич, О. В. Маркович, М. Ф. Сумцов, і, бе
зумовно, П. О. Куліш, яскрава зірка не лише в українському красно
му письменстві, але й на ниві фольклористики та етнографії. Значну
частку імен залишаємо допитливому читачеві, який вірить, що прийде
час і оспівані в книжці праці земляків, як духовне тепло, увійдуть в наш
дім. А поки мусимо терпіти, звично «дякуючи» міцному національно-
нігілістичному підходу в книгодрукарстві, «глянцево-пьострому» іншо
мовному мотлоху книгонош та своєму духовно неїстівному біжучому хар
чу газетярства. Віримо в майбутнє України, бо любимо свій народ та
живу рідну мову, красою якої захоплювався вихованець Воздвиженсько-
го Трудового братства Іван Абрамов, вчителюючи у сільській школі,
навчаючись у Глухівському учительському Інституті та викладаючи з
1900 року в Петербурзі. Підтвердженням синівної вірності своєму на
родові є видані ним праці та статті. Зокрема, записана у Воронежі свят
кова розвага «Цар Максиміліан» (1904), розігрувана ще з віків Троя
на. Тої поваги до своєї, з вимовними особливостями, непересічної на
138 С ів е р ян сь к и й л ітопис
родної мови давніх русів сповнений нарис Абрамова про пісні Глухів-
ського повіту Чернігівської губернії (1905) та стаття в «Киевской ста
рине» (1906) про колядки і щедрівки в цьому ж краї.
Дослідницький поклик Абрамова розвинули роки навчання в А рхе
ологічному інституті столиці, численні експедиції по Росії. Перші ж
археологічні пошуки були ним здійснені в червні 1907 року в межах
Глухівського і Кролевецького повітів. Загалом досліджено 18 курганів.
Наступного року розкопувано давньослов’янські кургани за Десною в
с. Ушівці, за кілька кілометрів від якої археолог Ф. К. Вовк виявив то
го ж самого, 1908 року, Мезинську (тепер всесвітньовідому) палеолітич
ну стоянку 20-тисячної давнини. Не випадково в 1909 році І. С. Аб
рамов став членом Археологічного Російського товариства, а наступні
фольклорно-етнографічні поїздки по Курщині, Стародубщині та їх нау
кова цінність зробили в 1914 році нашого земляка дійсним членом Ро
сійського Географічного товариства з присудженням йому срібної ме
далі. Активна викладацька діяльність, співробітництво в журналах
«Живая старина» та «Народный учитель», виступи перед вченими П е
тербурга сприяли знайомству з цікавими людьми. Зокрема, з власни
ком видавництва «Жизнь и знание», В. Д. Бонч-Бруєвичем (1873 —
1955), яке переросло в 50 років щирих стосунків та наукових публіка
цій. Вартий уваги спомин земляків про секретарство Абрамова у
М. В. Родзянка, голови Державної Думи з 1912 року. Це не було забу
то за радянських часів, як і видатна діяльність Абрамова в 20-х роках
у краєзнавчому русі, що захоплювала все більше суспільство націо
нальних республік, безсумнівно, й України. Та в 30-ті роки ЦК
ВКП(б) визнав краєзнавство шкідливим. Черга репресій не обминула
Івана Спиридоновича висланням до Тобольська з наступною заборо
ною проживання в Ленінграді. На сьомому десятку свого віку він осе
лився вчителювати у Воронежі, який назавжди запам’ятав його за до
броту, чесність та увагу до людей. І досі живуть перекази про його а р
хеологічні уроки та розкопки. Творча спадщина 1. С. Абрамова ще до
кінця не досліджена. Ного рукописи про минуле Воронежа, які, на
жаль, розпорошились, ще ждуть своїх дослідників. А на читача чекає
книжка Віктора Терлецького. Хай щастить вам її придбати.
Побажаємо Віктору Володимировичу патріотів-спонсорів для ви
дання повісті-дослідження про нашого славетного педагога Костянти
на Ушинського та збірки етюдів «Глухів Шевченка», які вже підготов
лені до видання. Вони необхідні сьогоднню, як свіже повітря націо
нального відродження.
Вячеслав КИРІЄВСЬКИЙ.
ЛІРИЧНИЙ ЩОДЕННИК ПОЕТЕСИ
В особі Наталі Зубицької щасливо і гармонійно поєднались два
покликання: народної цілительки і поетеси.
Перший поетичний збірник «Сонце у траві» вийшов з друку в 1995
році і об’єднав поезії різних років, починаючи з шкільних, і до 1995
року.
Але я хочу звернути увагу читача на другу збірку «Дзвони душі»,
яка нещодавно з ’явилася в бібліотеках і на полицях книжкових мага
зинів.
Про що вона?
Це своєрідний ліричний щоденник поетеси, звіт для себе за п ро
житий рік, звіт не лише про щоденну важливу роботу і людські клопо
ти. Це сповідь душі перед Землею, людиною, природою.
«У цій книзі не вірші мої, а душа...», — пише поетеса.
С іве р ян ськи й л ітоп и с 139
|