«З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.»
Погром у Ніжинській вищій школі на початку 30-х років.
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200564 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | «З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.» / B. Кондрашов // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 13-15. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200564 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2005642024-12-12T14:18:32Z «З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.» Кондрашов, B. Становлення державності України Погром у Ніжинській вищій школі на початку 30-х років. 1998 Article «З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.» / B. Кондрашов // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 13-15. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200564 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Становлення державності України Становлення державності України |
| spellingShingle |
Становлення державності України Становлення державності України Кондрашов, B. «З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.» Сiверянський літопис |
| description |
Погром у Ніжинській вищій школі на початку 30-х років. |
| format |
Article |
| author |
Кондрашов, B. |
| author_facet |
Кондрашов, B. |
| author_sort |
Кондрашов, B. |
| title |
«З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.» |
| title_short |
«З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.» |
| title_full |
«З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.» |
| title_fullStr |
«З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.» |
| title_full_unstemmed |
«З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.» |
| title_sort |
«з корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з н. п. і.» |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Становлення державності України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200564 |
| citation_txt |
«З корінням вирвати націоналістичні—контрреволюційні елементи з Н. П. І.» / B. Кондрашов // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 13-15. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT kondrašovb zkorínnâmvirvatinacíonalístičníkontrrevolûcíjníelementiznpí |
| first_indexed |
2024-12-15T16:37:51Z |
| last_indexed |
2024-12-15T16:37:51Z |
| _version_ |
1818525089955577856 |
| fulltext |
Віктор Кондратов
«З КОРІННЯМ ВИРВАТИ НАЦІОНАЛІСТИЧНІ-
КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ З Н.П.І.»
(Погром у Ніжинській вищій школі на початку 30-х років).
Утвердження командно-адміністративної системи в країні означало
посилення наступу проти інтелігенції, яка звинувачувалася в націона
лізмі, контрреволюційній діяльності.
Кампанія звинувачень і начіплювань політичних ярликів з наступ
ними оргвисновками, що розгорнулася в Україні, зачепила і колектив
вищої школи у Ніжині. На початку 1931 р. жертвою репресій став про
фесор української мови Ніжинського ІНО Є. А. Рихлік. За сфабрико
ваним звинуваченням у шпигунстві на користь чеської розвідки він був
заарештований органами ДПУ. 15 червня 1931 р. судова трійка при ко
легії ДПУ України засудила Є. А. Рихліка до 10 років таборів, де і обірвалося
його життя.1
1931 року був репресований співробітник Ніжинської науково-дос
лідної кафедри історії культури і мови, викладач робітфаку при ІНО
А. Г. Єршов.2
Особливо трагічним був 1933 р. Голод, що лютував в Україні, ма
сово забирав людські життя. Урядова політика викликала незадоволен
ня, про що, зокрема, свідчили розмови серед студентства. Так, студент
III курсу літмовного відділу Ніжинського ІНО Іваненко гірко жарту
вав: «...люди мруть, гроби замовляють у чергу, і я вже в чергу записав
ся».3 Студент Ill курсу історико-економічного відділу Петрикей висло
вив наболіле: «...в Ніжині мруть і пухнуть, скоро не хватить дощок хо
вать».4 Зневіра у правильності офіційного курсу звучала у словах сту
дентки Мухи («Що це за будівництво соціалізму, коли люди вимира
ють») та студентки Гончарової, яка говорила: «Троцькісти були праві,
ми зараз порвали спілку з середняком, послали його в Сибір».5 «Сталін
і вожді нічого не роблять, досягнень нема», — заявляли Стрикун та
Єременко. 6
У 1933 р. відбувається нове піднесення боротьби проти «українсько
го буржуазного націоналізму» та «шкідництва». У Ніжинській вищій
школі вона започаткувалася необгрунтованою критикою наукових запи
сок інституту. З липня 1933 р. це питання обговорив пленум Ніжинсько
го РК КП(б)У, а 13 серпня 1933 р. — облоргбюро КП(б)У, в постанові
якого «Про XII книжку записок Ніжинського інституту соцвиху» гово
рилося, що у попередніх випусках наукових записок «систематично про-
таскувались класово-ворожі пролетаріатові ідеалістичні, націоналістич
ні концепції».7 Що ж стосується XII книжки наукових записок, то в ній
нібито було «припущено низку значних політичних помилок та пере
кручень марксо-ленінської теорії: неправильне трактування революцій
них подій 1905 року, протаскування теорії безбуржуазності української
нації, правоопортуністичне твердження відмирання класів замість ле
нінської настанови про ліквідацію класів, апологетика буржуазних вче
них тощо».8 Незабаром від обов’язків редакторів «Наукових записок»
були увільнені В. М. Бутко та М. Н. Петровський.9
Гоніння на викладачів інституту набирало розмаху. У шкідництві
звинувачувався викладач російської мови Каратаєв, якого наказом ди
ректора інституту від 19 серпня 1933 р. було звільнено з роботи.10
Сіверянський літопис 13
Професору Є. О. Ненадкевичу інкримінувались зв’язки з організа
цією СВУ під час його попередньої роботи у Житомирському інституті
соціального виховання, а також проведення антирадянської націоналіс
тичної лінії у викладанні української літератури в Ніжинському педа
гогічному. інституті. Є. О. Ненадкевич був увільнений з посади профе
сора з і вересня 1933 р .п
У націоналізмі звинувачувався керівник кафедри історії народів
СРСР професор М. Н. Петровський. У наказі по інституту від 6 верес
ня 1933 р. говорилося, що «У своїх працях Петровський проводить кон
цепцію безкласовості українського історичного процесу, його праці ха
рактеризуються яскраво виявленим націоналізмом, еклектичною міша
ниною різних націоналістичних; поглядів, нагромадженням найдрібніших
фактів і безпорадністю щодо ширших самостійних узагальнень. Так,
наприклад, у своїй праці з життя Петра Дорошенка на Московщині
(надрукував у «Записках» наукового т-ва ім. Шевченка у Львові
1930 р.) Микола Петровський навіть дріб’язкові факти використовує
для обгрунтування контрреволюційної теорії безкласовості історичного
процесу, для популяризації гетьмана Петра Дорошенка, одного з ва
тажків українських феодалів—козацької старшини XVII віку».12
Робота бченого «Нариси історії України XVII початку XVIII століть» тракту
валась як націоналістична розвідка про літопис Самовидця, «що ідеа
лізує Самовидця та козацьку старшину, затушковує класові протиріччя
між козацькою старшиною й козацько-селянськими масами, а в цілому
пропагує концепцію безкласовості українського історичного процесу.
Безкласовість українського історичного процесу є центральним стриж
нем у працях іїетровського щодо революції 1648 р.».13
Звинувачення на адресу М. Н. Петровського підкріплювалося ще й
тим, що його наукову продукцію позитивно оцінював «один з найреак-
ційніших органів закордонної контрреволюції «Записки чина св. Васи
лия Великого». 14
Професор М. Н. Петровський змушений був виступати з самократа-
кою на засіданні кафедри та в пресі, але й після цього звинувачення на
його адресу не припинялися.
Ярлик націоналіста також начіплювався керівнику кафедри мово
знавства І. Я. ГІавловському, який нібито відстоював буржуазно-націо
налістичні погляди при плануванні учбової роботи кафедри, в тематиці
дипломних' робіт, у наукових дослідженнях15
У націоналізмі звинувачувався викладач кафедри історії народів
СРСР Л. О. Окіншевич, який працював в інституті тільки з жовтня
1933 р. йому інкримінували пропаганду націоналістичних поглядів у
науковій роботі та практиці викладання, зв'язки з керівником нацде-
мівщинй в Білорусії Ігнатовським. У наказі директора інституту від 15
грудня 1933 р. говорилося, що наукова продукція Окіншевича «свідчить
за те, що він працював далеко не на користь Радянської влади». Це
виявлялося також і в тому, що «Буржуазна преса (Дзвони. Львів.
1931 p., ч.І) оцінює наукову продукцію Окіншевича з позитивного бо
ку».17
У результаті перевірки кафедри економіки діяльність її керівника
професора М. П. Руткевича характеризувалась як шкідницька. Стверд
жувалось, що він «багато нашкодив в учбовому процесі, викинувши при
читанні курсу лекцій з політичної економії критику буржуазних, соціал-
фащистських, правоопортуністичних концепцій, шкідницьки викинув із
курсу цілі розділи, наприклад: «кредит», «кризи».18
Звинувачення висловлювались і на адресу кафедри фізики, колек
тив якої не зробив відповідних висновків з рішень червневого 1933 р.
пленуму ЦК КП (б) У та з постанови Чернігівського облоргбюро
КП) У.19
14 Сіверянський літопис
У грудні 1933 р. були увільнені від роботи в інституті керівник ка
федри історії народів СРСР М. П. Петровський, викладач цієї кафедри Л. О.
Окіншевич, керівник кафедри мовознавства І. Я. Павловський, за
відуючий економічно-історичним відділом Щербина, завідуючий хімічно -
біологічним відділом та викладач хімії К. А. Кремінний.
Тоді ж була розпущена і нова редколегія «Наукових записок» ін
ституту.21
Кампанія звинувачень змушувала викладачів інституту каятись у
неіснуючих гріхах. Так, викладач української мови М. Є. Ладухин ви
знавав, що в наукових працях, надрукованих протягом 1930— 1932 pp.,
він «...припустився великих методологічних помилок — вияв гнилого лі
бералізму по відношенню до таких буржуазно-націоналістичних мово
знавців, як Курило, не критичне використання їх праць (Курило, Тим
ченко); апологетика Скрипника як ортодоксального марксиста». 2 Він
відмежовувався від свого наукового доробку, заявляв, що «...виготував
до друку, нові статті, де розглядаю і піддаю гострій критиці і свої по
передні твердження в попередніх статтях». 23 Однак, незважаючи на ви
знання своїх помилок, 31 липня 1934 p. М. Є. Ладухин був звільнений з роботи в
інституті.24
Наказом директора інституту від 9 липня 1934 р. як буржуазний
націоналіст та син куркуля з посади заступника директора інституту в
учбових стірах був звільнений П. М. Тихий.
Справжній погром, здійснений в Ніжинській вищій шкоді на почат
ку 30-х років, був складовою частиною тієї «великої чистки»., яка про
водилася в Україні.
Джерела та література:
1. Данилкж Ю. 3. Дві батьківщини Євгена Рихліка // Репресоване краєзнавіство (20—
30-і роки) — К.. 1991. — С 286.
2. Відділ Державного архівуЧернігівської області в м. Ніжині:(Відділ.ДАЧО в
м. Ніжині). Ф. 6121. - Оп. 2. - - Спр..3242. — Арк. 136 зв.;
Коваленко О. Б.. Ткаченко В. В. ЄршовАнатолій Григорович //Репресоване кра-
єзнавство(20—30-і роки). — С. 341.
3 Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО
України). — Ф. Р. — 166. — Оп. 11. — Спр.- 148. — Арк. 60а.
4 Там само. — Арк. 60 б.
5 Там само.
6 Там само.
7. Нове село (Ніжин). — 1933. — 29 серпня.
8. Там само.
9. Відділ ДАЧО в м. Ніжині. — Ф. 6121. — Оп. 2. — Спр. 3254. — Арк. 124.
10 Там само. —Спр. 2772. — Арк. 2 зв., 3.
11 Там само. — Спр. 3412. — Арк. 41.
12. Там само. — Спр. 3254. — Арк. 124.
13. Там само.
14. Там само. — Арк. 125.
15 Там само. — Арк. 127.
16. Там само. — Спр. 2773. — Арк. 14 зв., 15.
17. Там само. — Арк. 15.
18. Там само.
19. Там само. — Аок. 15 зв.
20. Там само. — Спр . 2773. — Арк. 15 зв., 16; Спр. 3254. — Арк; 127.
21. Там само. — Спр. 2773. — Арк. 16.
22. Там само. — Спр.. 3276. — Арк. 43.
23. Там само.
24. Там само. — Арк. 59.
25. Там само. — Спр. 3020. — Арк. 10.
Сіверянський літопис 15
|