До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського

26 березня виповнилося 165 років з дня народження О. Ф. Кістяківського — видатного вченого-криміналіста, історика права, археографа та громадського діяча другої половини XIX століття....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1998
Автор: Морозова, Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1998
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200573
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського / Г. Морозова // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 65-67. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-200573
record_format dspace
spelling irk-123456789-2005732024-12-12T14:19:40Z До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського Морозова, Г. Ювілеї 26 березня виповнилося 165 років з дня народження О. Ф. Кістяківського — видатного вченого-криміналіста, історика права, археографа та громадського діяча другої половини XIX століття. 1998 Article До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського / Г. Морозова // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 65-67. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200573 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Ювілеї
Ювілеї
spellingShingle Ювілеї
Ювілеї
Морозова, Г.
До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського
Сiверянський літопис
description 26 березня виповнилося 165 років з дня народження О. Ф. Кістяківського — видатного вченого-криміналіста, історика права, археографа та громадського діяча другої половини XIX століття.
format Article
author Морозова, Г.
author_facet Морозова, Г.
author_sort Морозова, Г.
title До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського
title_short До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського
title_full До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського
title_fullStr До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського
title_full_unstemmed До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського
title_sort до 165-річчя з дня народження о. ф. кістяківського
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 1998
topic_facet Ювілеї
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200573
citation_txt До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського / Г. Морозова // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 65-67. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT morozovag do165ríččâzdnânarodžennâofkístâkívsʹkogo
first_indexed 2024-12-15T16:38:11Z
last_indexed 2024-12-15T16:38:11Z
_version_ 1818525111241670656
fulltext ЮВІЛЕЇ Ганна Морозова ДО І65-Р1ЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 0. Ф. КІСТЯКІВСЬКОГО 26 березня виповнилося 165 років з дня народження О. Ф. Кістя- ківського — видатного вченого-криміналіста, історика права, археогра­ фа та громадського діяча другої половини XIX століття. Корені Олександра Федоровича ведуть нас до Чернігівщини. Його дід — Омелян Васильович — був кріпаком графа І. А. Безбородька, уп­ равителем його маєтку в с. Стольному Сосницького повіту Чернігівської губернії (зараз Менського району Чернігівської області). За старанну та віддану службу він у 1808 роді отримав вольну з даруванням землі та будинку. Омелян Васильович залишався управителем до самої смер­ ті в 1810 році, а його родина, яка складалася з удови та трьох дітей (Федір, Анастасія та Мавра), продовжувала користуватися заступни - цтвом графської родини. Федір — батько О. Ф. Кістяківського — народився у 1807 році3 (хоча в сповідальній книзі за 1830 рік вказаний його вік — 25 років ) і за бажанням батьків та за допомогою і з благословіння графа він за­ кінчив Чернігівську духовну семінарію й перейшов у духовне звання. 1827 року він одружився з Іриною Федорівною Есманською — дочкою померлого священика Миколаївської церкви с. Городища Сосницького повіту (зараз Менського району) і зайняв його місце. Федір Омелянович влаштував при своєму будинку школу, де без­ коштовно навчав селянських дітей грамоті і де засвоїли перші ази нау­ ки його власні діти, а їх у родині було семеро. Усі вони здобули початкову духовну освіту, але обрали собі інші професії. Сини Федір та Василь пішли в медицину, закінчивши спочат­ ку курс наук в Чернігівському духовному повітовому училищі та Чер­ нігівській духовній семінарії. Василь Федорович захистив докторську дисертацію і викладав на медичному факультеті Київського універси­ тету Св. Володимира. Але найбільш відомим серед синів о. Федора став все ж таки Олек­ сандр. 1847 року, після закінчення духовного училища, він вступив до Чернігівської духовної семінарії. Олександр проявив неабиякі здібно­ сті і після закінчення нижчого відділення семінарії був визнаний од­ ним з «достойных награды книгой». Він був старанним учнем і за підсумками середнього відділення се­ мінарії мав такі оцінки: «естественная история — весьма хорошо; фи- Сіверянський літопис 65 зика — 7, весьма хорошо; русская история — 8, отлично хорошо; свя­ щенное писание — весьма хорошо; логика — отлично хорошо; библей­ ская история — весьма хорошо; латинский — 7; греческий — 7; фран­ цузский язык — 58».9 Після закінчення у 1853 році семінарії перед здібним випускником відкривалися двері духовної академії, але він вирішив отримати вищу освіту у храмі світської науки і вступив на юридичний факультет Київ­ ського університету. Одержання диплома про закінчення університету не принесло особ­ ливого задоволення: йому хотілося займатися науковою працею, але матеріальний стан не дозволяв цього зробити. Олександр, стає приват­ ним вчителем у сина М. О. Маркевича, а після переїзду разом з цією родиною до Петербурга служить на різних посадах в урядовому сенаті, Міністерстві народної освіти.10 З вересня 1864 року О. Ф. Кістяківський читає лекції у Київському університеті з кримінального права і судочинства спочатку як приват- доцент, а через шість років — як ординарний професор. 1 Природний талант, висока працездатність та самодисципліна виливалися у багато­ гранну діяльність як викладача, вченого, громадського діяча. Тяжка хвороба передчасно (25 січня 1885 р.) обірвала життя Олек­ сандра Федоровича й не дала змоги реалізувати багато творчих планів. Світобачення Олександра Федоровича грунтувалося на витоках гу­ маністично-філософських вчень Спінози, Локка, Монтеск’є, і ці непо­ рушні принципи він передав своїм синам, яких в нього було четверо: Володимир, Богдан, Ігор та Юлій. Кожен з них залишив свій слід у вітчизняній та світовій науці та історії. Володимир став академіком, засновником сучасної електрохімії.12 Ігор та Юлій пішли батьківським, юридичним шляхом. Ігор Олек­ сандрович був приват-доцентом Київського, а згодом Московського університетів, помічником голови І Державної Думи С. А. Муромцева, міністром внутрішніх справ в уряді гетьмана П. П. Скоропадського. Після повалення уряду Центральної ради він емігрував до Парижа і закінчив своє життя на чужині.13 Цікава доля й Богдана Олександровича Кістяківського. 1888 р. Бог­ дан вступив до Київського університету на історико-філологічний фа­ культет. Він зазнав впливу М. П. Драгоманова, І. Франка, М. Павли­ ка, увійшов до складу гуртка молоді, яка поставила собі за мету вив­ чення української мови, поглиблене знайомство з українським фолькло­ ром, розповсюдження емігрантських видань младорусинів. Після ареш­ тів Богдан продовжив навчання у Харкові, Дерпті, Берліні, Страсбур­ зі, де 1899 року захищає дисертацію і стає доктором філософії. Він був одним з натхненників, ініціаторів та авторів відомих «Віх». 4 Богдан Олександрович продовжував займатися викладацькою діяльністю. У січні 1917 року він захищає докторську дисертацію і стає ординарним професором Київського університету. Співпрацює з В. І. Вернадським у здійсненні реформи вищої освіти та наукових закладів України, бере активну участь в організації Української Академії Наук, а 1919 року обирається деканом юридичного факультету Київ­ ського університету. Помер Богдан Олександрович 1920 року в Катери- нодарі. 15 У наш час в кожному біографічному довіднику можна знайти ім’я сина Богдана Олександровича.— Джорджа (Георгія) Кістяківського (1900— 1982), вченого-хіміка з світовим ім’ям, професора Гарвардсько­ го університету, радника президента Ейзенхауера з питань національ­ 66 Сіверянський літопис ної політики в галузі науки і техніки, учасника створення американ­ ської атомної бомби. Інший його син — Олександр Богданович — був доктором біології Київського університету. Повернення імені Кістяківських повинно, звичайно, початися з вве­ дення в обіг наукових праць Олександра Федоровича, адже недаремно 1919 року була затверджена премія його імені, якою відзначалися праці із звичайного права та діючого законодавства. Джерела та література: 1 Александр Федорович Кистяковский (Биографический очерк с отрывком из руко­ писной автобиографии его). // Киевская старина. — 1895. — Январь. — С. 14. 2 Там само. 3 Во споминания священника с. Федора Кистяковского // Киевская старина. — 1895. — Январь. — С. 46. 4 Державний архі в Чернігівської області (далі — ДАЧО). — Ф. 679. — Оп. 1. — Спр. 552. — Арк. 284. 6 Родослав . — 1991. — Липень. — № 14. — С. 4. 7 Там само. — С. 5. 8 ДАЧО. — Ф. 682. — Оп. 1. — Спр. 57. — Арк. 857зв. — 858 , 870. 9 Там само — Спр. 60 — Арк. 816зв. — 817. 10 І. Забіяка. Дорога в сім десятків літ // Пам’ять століть. — 1996. — № 1. — С. 143. 11 Там само. 12 Родослав. — 1991. — Липень. — № 14. — С. 4. 13 Там само. 14 Савельев А. О Богдане Александровиче Кистяковском // Наше наследие — 1990. — № 4. — С. 11. 15 Там само. — С. 12. Сіверянський літопис 67