До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського
26 березня виповнилося 165 років з дня народження О. Ф. Кістяківського — видатного вченого-криміналіста, історика права, археографа та громадського діяча другої половини XIX століття....
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200573 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського / Г. Морозова // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 65-67. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200573 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2005732024-12-12T14:19:40Z До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського Морозова, Г. Ювілеї 26 березня виповнилося 165 років з дня народження О. Ф. Кістяківського — видатного вченого-криміналіста, історика права, археографа та громадського діяча другої половини XIX століття. 1998 Article До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського / Г. Морозова // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 65-67. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200573 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ювілеї Ювілеї |
| spellingShingle |
Ювілеї Ювілеї Морозова, Г. До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського Сiверянський літопис |
| description |
26 березня виповнилося 165 років з дня народження О. Ф. Кістяківського — видатного вченого-криміналіста, історика права, археографа
та громадського діяча другої половини XIX століття. |
| format |
Article |
| author |
Морозова, Г. |
| author_facet |
Морозова, Г. |
| author_sort |
Морозова, Г. |
| title |
До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського |
| title_short |
До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського |
| title_full |
До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського |
| title_fullStr |
До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського |
| title_full_unstemmed |
До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського |
| title_sort |
до 165-річчя з дня народження о. ф. кістяківського |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Ювілеї |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200573 |
| citation_txt |
До 165-річчя з дня народження О. Ф. Кістяківського / Г. Морозова // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 65-67. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT morozovag do165ríččâzdnânarodžennâofkístâkívsʹkogo |
| first_indexed |
2024-12-15T16:38:11Z |
| last_indexed |
2024-12-15T16:38:11Z |
| _version_ |
1818525111241670656 |
| fulltext |
ЮВІЛЕЇ
Ганна Морозова
ДО І65-Р1ЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
0. Ф. КІСТЯКІВСЬКОГО
26 березня виповнилося 165 років з дня народження О. Ф. Кістя-
ківського — видатного вченого-криміналіста, історика права, археогра
фа та громадського діяча другої половини XIX століття.
Корені Олександра Федоровича ведуть нас до Чернігівщини. Його
дід — Омелян Васильович — був кріпаком графа І. А. Безбородька, уп
равителем його маєтку в с. Стольному Сосницького повіту Чернігівської
губернії (зараз Менського району Чернігівської області). За старанну
та віддану службу він у 1808 роді отримав вольну з даруванням землі
та будинку. Омелян Васильович залишався управителем до самої смер
ті в 1810 році, а його родина, яка складалася з удови та трьох дітей
(Федір, Анастасія та Мавра), продовжувала користуватися заступни -
цтвом графської родини.
Федір — батько О. Ф. Кістяківського — народився у 1807 році3
(хоча в сповідальній книзі за 1830 рік вказаний його вік — 25 років )
і за бажанням батьків та за допомогою і з благословіння графа він за
кінчив Чернігівську духовну семінарію й перейшов у духовне звання.
1827 року він одружився з Іриною Федорівною Есманською — дочкою
померлого священика Миколаївської церкви с. Городища Сосницького
повіту (зараз Менського району) і зайняв його місце.
Федір Омелянович влаштував при своєму будинку школу, де без
коштовно навчав селянських дітей грамоті і де засвоїли перші ази нау
ки його власні діти, а їх у родині було семеро.
Усі вони здобули початкову духовну освіту, але обрали собі інші
професії. Сини Федір та Василь пішли в медицину, закінчивши спочат
ку курс наук в Чернігівському духовному повітовому училищі та Чер
нігівській духовній семінарії. Василь Федорович захистив докторську
дисертацію і викладав на медичному факультеті Київського універси
тету Св. Володимира.
Але найбільш відомим серед синів о. Федора став все ж таки Олек
сандр.
1847 року, після закінчення духовного училища, він вступив до
Чернігівської духовної семінарії. Олександр проявив неабиякі здібно
сті і після закінчення нижчого відділення семінарії був визнаний од
ним з «достойных награды книгой».
Він був старанним учнем і за підсумками середнього відділення се
мінарії мав такі оцінки: «естественная история — весьма хорошо; фи-
Сіверянський літопис 65
зика — 7, весьма хорошо; русская история — 8, отлично хорошо; свя
щенное писание — весьма хорошо; логика — отлично хорошо; библей
ская история — весьма хорошо; латинский — 7; греческий — 7; фран
цузский язык — 58».9
Після закінчення у 1853 році семінарії перед здібним випускником
відкривалися двері духовної академії, але він вирішив отримати вищу освіту у
храмі світської науки і вступив на юридичний факультет Київ
ського університету.
Одержання диплома про закінчення університету не принесло особ
ливого задоволення: йому хотілося займатися науковою працею, але
матеріальний стан не дозволяв цього зробити. Олександр, стає приват
ним вчителем у сина М. О. Маркевича, а після переїзду разом з цією
родиною до Петербурга служить на різних посадах в урядовому сенаті,
Міністерстві народної освіти.10
З вересня 1864 року О. Ф. Кістяківський читає лекції у Київському
університеті з кримінального права і судочинства спочатку як приват-
доцент, а через шість років — як ординарний професор. 1 Природний
талант, висока працездатність та самодисципліна виливалися у багато
гранну діяльність як викладача, вченого, громадського діяча.
Тяжка хвороба передчасно (25 січня 1885 р.) обірвала життя Олек
сандра Федоровича й не дала змоги реалізувати багато творчих планів.
Світобачення Олександра Федоровича грунтувалося на витоках гу
маністично-філософських вчень Спінози, Локка, Монтеск’є, і ці непо
рушні принципи він передав своїм синам, яких в нього було четверо:
Володимир, Богдан, Ігор та Юлій. Кожен з них залишив свій слід у
вітчизняній та світовій науці та історії.
Володимир став академіком, засновником сучасної електрохімії.12
Ігор та Юлій пішли батьківським, юридичним шляхом. Ігор Олек
сандрович був приват-доцентом Київського, а згодом Московського
університетів, помічником голови І Державної Думи С. А. Муромцева,
міністром внутрішніх справ в уряді гетьмана П. П. Скоропадського.
Після повалення уряду Центральної ради він емігрував до Парижа і
закінчив своє життя на чужині.13
Цікава доля й Богдана Олександровича Кістяківського. 1888 р. Бог
дан вступив до Київського університету на історико-філологічний фа
культет. Він зазнав впливу М. П. Драгоманова, І. Франка, М. Павли
ка, увійшов до складу гуртка молоді, яка поставила собі за мету вив
чення української мови, поглиблене знайомство з українським фолькло
ром, розповсюдження емігрантських видань младорусинів. Після ареш
тів Богдан продовжив навчання у Харкові, Дерпті, Берліні, Страсбур
зі, де 1899 року захищає дисертацію і стає доктором філософії. Він
був одним з натхненників, ініціаторів та авторів відомих «Віх». 4
Богдан Олександрович продовжував займатися викладацькою
діяльністю. У січні 1917 року він захищає докторську дисертацію і стає
ординарним професором Київського університету. Співпрацює з В. І.
Вернадським у здійсненні реформи вищої освіти та наукових закладів
України, бере активну участь в організації Української Академії
Наук, а 1919 року обирається деканом юридичного факультету Київ
ського університету. Помер Богдан Олександрович 1920 року в Катери-
нодарі. 15
У наш час в кожному біографічному довіднику можна знайти ім’я
сина Богдана Олександровича.— Джорджа (Георгія) Кістяківського
(1900— 1982), вченого-хіміка з світовим ім’ям, професора Гарвардсько
го університету, радника президента Ейзенхауера з питань національ
66 Сіверянський літопис
ної політики в галузі науки і техніки, учасника створення американ
ської атомної бомби.
Інший його син — Олександр Богданович — був доктором біології
Київського університету.
Повернення імені Кістяківських повинно, звичайно, початися з вве
дення в обіг наукових праць Олександра Федоровича, адже недаремно
1919 року була затверджена премія його імені, якою відзначалися праці із
звичайного права та діючого законодавства.
Джерела та література:
1 Александр Федорович Кистяковский (Биографический очерк с отрывком из руко
писной автобиографии его). // Киевская старина. — 1895. — Январь. — С. 14.
2 Там само.
3 Во споминания священника с. Федора Кистяковского // Киевская старина. — 1895.
— Январь. — С. 46.
4 Державний архі в Чернігівської області (далі — ДАЧО). — Ф. 679. — Оп. 1. —
Спр. 552. — Арк. 284.
6 Родослав . — 1991. — Липень. — № 14. — С. 4.
7 Там само. — С. 5.
8 ДАЧО. — Ф. 682. — Оп. 1. — Спр. 57. — Арк. 857зв. — 858 , 870.
9 Там само — Спр. 60 — Арк. 816зв. — 817.
10 І. Забіяка. Дорога в сім десятків літ // Пам’ять століть. — 1996. — № 1. — С. 143.
11 Там само.
12 Родослав. — 1991. — Липень. — № 14. — С. 4.
13 Там само.
14 Савельев А. О Богдане Александровиче Кистяковском // Наше наследие — 1990.
— № 4. — С. 11.
15 Там само. — С. 12.
Сіверянський літопис 67
|