З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст.
За умов майже цілковитої відсутності власної друкованої світської книги винятково важливу роль у розвитку та поширенні історичних знань в Україні у XVIII ст. відіграли рукописні збірники. Вони являли собою своєрідні «мікробібліотеки під однією палітуркою», упорядники або власники яких згідно зі...
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200578 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. / О. Коваленко, І. Ситий // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 96-99. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200578 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2005782024-12-12T14:20:16Z З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. Коваленко, О. Ситий, І. Розвідки За умов майже цілковитої відсутності власної друкованої світської книги винятково важливу роль у розвитку та поширенні історичних знань в Україні у XVIII ст. відіграли рукописні збірники. Вони являли собою своєрідні «мікробібліотеки під однією палітуркою», упорядники або власники яких згідно зі своїми уподобаннями здійснювали відбір пам’яток, часом редагували, коментували та доповнювали їх з інших рукописних і друкованих джерел. Відтак вони відображають рівень історичної свідомості та загальної культури українського суспільства тієї доби, світогляд та ментальність його освічених представників. Кілька подібних збірників історичного змісту виявлено у складі колекції рукописних книг XVII—XIX ст., що належить Чернігівському історичному музею ім. В. В. Тарновського. 1998 Article З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. / О. Коваленко, І. Ситий // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 96-99. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200578 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Коваленко, О. Ситий, І. З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. Сiверянський літопис |
| description |
За умов майже цілковитої відсутності власної друкованої світської
книги винятково важливу роль у розвитку та поширенні історичних
знань в Україні у XVIII ст. відіграли рукописні збірники. Вони являли
собою своєрідні «мікробібліотеки під однією палітуркою», упорядники
або власники яких згідно зі своїми уподобаннями здійснювали відбір
пам’яток, часом редагували, коментували та доповнювали їх з інших
рукописних і друкованих джерел. Відтак вони відображають рівень історичної
свідомості та загальної культури українського суспільства тієї
доби, світогляд та ментальність його освічених представників. Кілька
подібних збірників історичного змісту виявлено у складі колекції рукописних
книг XVII—XIX ст., що належить Чернігівському історичному
музею ім. В. В. Тарновського. |
| format |
Article |
| author |
Коваленко, О. Ситий, І. |
| author_facet |
Коваленко, О. Ситий, І. |
| author_sort |
Коваленко, О. |
| title |
З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. |
| title_short |
З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. |
| title_full |
З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. |
| title_fullStr |
З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. |
| title_full_unstemmed |
З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. |
| title_sort |
з історії української рукописної книги та історичної думки xviii ст. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200578 |
| citation_txt |
З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. / О. Коваленко, І. Ситий // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 96-99. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT kovalenkoo zístorííukraínsʹkoírukopisnoíknigitaístoričnoídumkixviiist AT sitijí zístorííukraínsʹkoírukopisnoíknigitaístoričnoídumkixviiist |
| first_indexed |
2024-12-15T16:38:22Z |
| last_indexed |
2024-12-15T16:38:22Z |
| _version_ |
1818525121974894592 |
| fulltext |
Олександр Коваленко, Ігор Ситий
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РУКОПИСНОЇ КНИГИ
ТА ІСТОРИЧНОЇ ДУМКИ XVIII ст.
За умов майже цілковитої відсутності власної друкованої світської
книги винятково важливу роль у розвитку та поширенні історичних
знань в Україні у XVIII ст. відіграли рукописні збірники. Вони являли
собою своєрідні «мікробібліотеки під однією палітуркою», упорядники
або власники яких згідно зі своїми уподобаннями здійснювали відбір
пам’яток, часом редагували, коментували та доповнювали їх з інших
рукописних і друкованих джерел. Відтак вони відображають рівень іс
торичної свідомості та загальної культури українського суспільства тієї
доби, світогляд та ментальність його освічених представників. Кілька
подібних збірників історичного змісту виявлено у складі колекції руко
писних книг XVII—XIX ст., що належить Чернігівському історичному
музею ім. В. В. Тарновського.
Із зібрання В. В. Тарновського походить рукописний збірник № АЛ
—8. Це рукопис без оправи форматом у піваркуша (34x21 см), що на
лічує 104 аркуші (два останні з них чисті), складені у 13 пронумеро
ваних зошитів. Між аркушами 14 і 15, 34 і 35 підшиті ще два аркуші
меншого формату з доповненнями до тексту. Започатковує збірник спи
сок літопису Самовидця (арк. 1—89), далі у ньому вміщено копії мані
фесту імператриці Анни Іванівни про смерть гетьмана Д. Апостола та
інструкції про створення «Правління гетьманського уряду» від 31 січ
ня 1734 р., «Решительных пунктов» гетьману Д. Апостолу від 22 серп
ня 1728 р. і «статей» гетьмана Ю. Хмельницького (арк. 89 — 102 зв.).
Рукопис пронумеровано й скріплено печаткою з фамільним гербом
Тарновських. Поруч з нею В. В. Тарновським зроблено напис: «1. Сто
шесть листов. В. Т.» На першому аркуші вгорі наклеєно бирку з інвен
тарним номером Музею українських старожитностей В. В. Тарновсько-
го — «2 Р» (номер другий у збірці рукописів) і поставлено штамп му
зею.
Список літопису Самовидця і всі документальні додатки (за винят
ком перших восьми аркушів) переписано однією рукою досить розбір -
ливим скорописом середини XVIII ст. З обох боків текст відокремлено
вертикальними рисками, що утворюють поля. У правому нижньому ку
точку кожної із сторінок — традиційні для стародруків кустоди. Чор
нило майже не вицвіло, але папір набув брудного рудуватого відтінку.
Маргіналії та філіграні на папері засвідчують, що цей збірник був пе
реписаний дяком із с. Круча (нині Велика Круча), що неподалік Пиря-
тина, Кузьмою Івановичем Дубницьким у 50—60-х pp. XVIII ст.
Найбільший інтерес, зрозуміло, становить список «Літопису Само
видця». Як з’ясувалося, він найбільш близький до списків М. Юзефови
ча і М. Судієнка. Усі вони мають вступну (події 1340— 1647 pp.) і за
ключну (події 1703— 1734 pp.) частини, запозичені з «Краткого описа
ния Малороссии». Звідти ж у ці списки потрапили й інші відомості, вмі
щені, зокрема, під 1697, 1698 і 1702 pp. Крім того, понад 80% дрібніших
структурних особливостей і текстуальних різночитань, відзначених.до-
слідниками у списках М. Юзефовича і М. Судієнка, тотожні відповід
ним місцям у тексті списку К- Дубницького. Отже, є підстави вважати,
що для цих списків існував спільний, нині невідомий нам, протограф.
96 Сіверянський літопис
Водночас у списку К. Дубницького зафіксовано понад 50 текстуальних
особливостей, які не мають аналогів у інших списках пам’ятки. Насам
перед заслуговують на увагу різного розміру і характеру доповнення,
які зроблено, очевидно, дещо пізніше поміж рядками й на полях руко
пису, а також на двох підшитих аркушах (філіграні на їх папері обрі
зані, тому точніше датувати доповнення не вдалося), і помічено своє
рідними позначками 4 Вони стосуються доби Хмельниччини, зокрема
військово-політичних подій 1648, 1649, 1651, 1653, 1654— 1655 pp. Чима
ло цікавих подробиць про славнозвісний подвиг невідомого козака у
битві під Берестечком містить доповнення, запозичене з маловідомої
книги німецького автора X. Штіффа «Schlesischer Robinson», виданої
1723 р.
Рукописний збірник № АЛ—341 свого часу потрапив до музею
Чернігівської губернської архівної комісії.5 Він являє собою досить тов
стий, форматом у піваркуша (33,8x21 см), том, оправлений у палітур
ки невиразного сірого кольору, виготовлені з кількох шарів склеєного
паперу. Корінець зроблено із звичайнісінського домотканого полотна,
пофарбованого у зелений колір. З невибагливою оправою приємно конт
растує папір, що зберігся напрочуд гарно. У книзі нараховується 235
аркушів, причому 4 перші й 34 останні з них чисті й ненумеровані. Пе
реписувач довів пагінацію тільки до 36 аркуша включно (до того ж
помилився: після 21-го аркуша одразу йде 23-й), далі її продовжено
новітнім почерком. Збірник написано досить розбірливим скорописом
другої половини XVIII ст. Характерні особливості письма — своєрідне
написання деяких літер, сталі випадки вживання виносних літер і ліга
тур (найчастіше наприкінці рядка) переконливо свідчать про те, що
всю книгу було переписано однією рукою — змінюється лише відтінок
кольору чорнила. Висота тексту — 26—28 см, ширина — 14— 16 см; з
обох боків його відокремлюють вертикальні риски.
Філіграні, виявлені на папері рукопису, дозволили уточнити час
його написання — друга половина 60-х pp. XVIII ст. Запис на звороті
останнього чистого аркуша збірника, в якому згадуються наслідки «ре
візії» 1764 р. у Галицькому полку, не тільки підтверджує датування па
м'ятки, але й дає підстави вважати, що її було переписано саме у цьо
му куточку Гетьманщини.
На внутрішньому боці нижньої дошки оправи, першому ненумеро-
ваному аркуші й на арк. 13 поставлено штампи Чернігівської губерн
ської архівної комісії, а на корінці наклеєно пошкоджену бирку її му
зею. На четвертому ненумерованому аркуші міститься запис олівцем,
що належить першому голові комісії І'. Милорадовичу. У ньому йдеться
про атрибуцію пам’ятки, здійснену за допомогою О. Лазаревського.
На початку збірника під анонімною назвою «Малороссийская исто
рия» вміщено список літопису Г. Грабянки (арк. 1—40). Далі скопійо
вано цілу низку, офіційних документів XVII—XVIII ст. Цей компакт
складають традиційні для рукописних збірників подібного типу матеріа
ли — «статті» гетьманів Б. Хмельницького, Ю. Хмельницького, Д. Мно
гогрішного, І. Самойловича, І. Мазепи, царські грамоти й укази, «чоло
битні» П. Полуботка, а також київських і ніжинських міщан, матеріа
ли про утворення Малоросійської колегії, гетьманство Д. Апостола і
К Розумовського, реєстр козацької старшини, що брала участь у зуст
річі імператриці Єлизавети, та ін. (арк. 40— 198). Найпізніші з доку
ментів датовані 1755 р.
Наявний у складі цього рукописного збірника список літопису
Г. Грабянки містить його коротку редакцію, що охоплює, за влучним
висловом М. Максимовича, «головну і кращу» частину пам’ятки, при
свячену подіям Визвольної війни українського народу середини XVI
С іверянський л ітопис 97
Як і більшість відомих списків короткої редакції, він позбавлений наз
ви й вступної частини (звернення до читача, віршів на портрет Б. Хме
льницького і на герб Війська Запорозького, передмови і т. д.) й роз
починається одразу із стислої розповіді про виникнення українського
козацтва. На відміну від «канонічного» тексту поширеної редакції,
опублікованого І. Самчевським 1854 p., у чернігівському списку відсут
ні «супліка» про утиски мешканців України з боку польської шляхти
1632 p., «привілей» короля Яна Казимира Війську Запорозькому 1650 p.,
оповіді про молдавський 1650 р. та білоруський 1654— 1655 pp. походи
козацького війська, лист Б. Хмельницького до царя Олексія Михайло
вича і царська грамота 1654 р. Дещо змінено назви й структуру деяких
розділів — «сказань». Виклад подій доведено до Дрижипільської битви
(січень 1655 p.).
Крім того, у цьому списку виявлено кілька доповнень тексту літо
пису Г. Грабянки, відсутніх у публікаціях Ф. Туманського, І. Самчев-
ського, Ю. Луценка і не відзначених в інших списках пам’ятки, що бу
ли в розпорядженні дослідників. Вони стосуються відновлення і діяль
ності православної церковної ієрархії в Україні у першій половині
XVII ст., незвичайних природних явищ та стихійних лих. Характер і лек
сика доповнень дозволяють припустити, що їх було запозичено з якоїсь
літописної пам'ятки, котра, можливо, походила з середовища духівни
цтва. Впадає у вічі безсумнівна текстуальна близькість цих фрагментів,
з одного боку, і відомостей, вміщених С. Лукомським у додатках до пе
рекладених ним творів польських хроністів першої половини XVII ст.
М. Титлевського і С. Окольського — з іншого. Причому С. Лукомський
у даному випадку послався на джерело — так званий «достовірний ру
ський літопис». Колись навколо цієї гіпотетичної пам’ятки серед фахів
ців точилася жвава дискусія. Було висловлено різні, часом діаметраль
но протилежні думки, але проблема не дістала остаточного вирішення,
ймовірно, отже, що у розпорядженні автора доповнень, виявлених у
списку літопису Г. Грабянки, був невідомий на сьогодні літописний твір,
яким скористалися також С. Лукомський і, вірогідно, О. Рігельман.6
З фамільного архіву відомої козацько-старшинської родини Забіл
походить надзвичайно цікавий за своїм змістом рукописний збірник
№ АЛ— 14. Правдоподібно, за посередництвом О. Лазаревського він на
прикінці XIX ст. потрапив до колекції В. Тарновського.7 Збірник загаль
ним форматом у піваркуша (32x21) оправлений у картонні палітурки,
обтягнуті коричневою шкірою з витисненим рослинним і геометричним
орнаментом. На верхній крйшці — паперова наклейка з написом чор
нилом «Купчие», під яким олівцем проставлено дату «1671». У правому
верхньому кутку знаходиться наклейка із зубчастими краями з написом олівцем
«№ 92». На спинці — ще одна наклейка з друкованим текстом:
«Ч. Г. 3. Музе й украин. древн. В. В. Тарновского № 92» (тобто, № 92
колекції рукописів Музею українських старожитностей В. В. Тарнов-
ського, який після смерті збирача перейшов у власність Чернігівського
губернського земства).
Збірник, що налічує 110 аркушів різного формату, має досить
складну структуру. Він містить виписки із київського «Синопсису», що
стосуються давньоруських часів (арк. 1 зв — 4 зв., 34 зв. — 36), і спи
сок «Краткого описания Малороссии» (арк. 6—7 зв., 9 зв., 28 зв. — 33
зв., 39 зв. — 42 зв., 43 зв. — 44 зв., 47—52 зв.). Текст ілюструють до
волі вправні малюнки, на яких зображено київських князів Володими
ра, Бориса і Гліба, гетьманів П. Сагайдачного, Ю. Хмельницького,
І. Скоропадського, Д. Апостола, російського царя Петра І та їхні ге
ральдичні емблеми (арк. 1, 5, 8, 9, 19, 28, 41, 43, 45). Крім того, у збір
нику переписано низку указів і грамот Петра І, Петра її, Алии Іванівни
та універсалів Д. Апостола. Їх доповнено численними оригіналами лис
98 Сіверянський літопис
ті в. купчих, боргових зобов’язань та інших майнових документів, що
мають відношення до родини Забіл (арк. 10— 18 зв., 20—27, 53— 110).
Найраніший з них датований 1679 p., найпізніший — 1734 р.
Історичну частину збірника написано розбірливим скорописом се
редини XVIII ст. щонайменше двома особами. У тексті трапляються
віршовані коментарі латинською та польською мовами до тих або ін
ших подій. На думку В;. МодзалевськогО, упорядником і одним з пере
писувачів збірника був бунчуковий товариш Іван Іванович Забіла, який
у першій половині XVIII ст. мешкав у своєму маєтку в с. Обтові Короп-
ської сотні Ніжинського полку. Він здобув непогану освіту (можливо,
у Києво-Могилянській академії), мав власну бібліотеку (показово, що
у його тестаменті на першому місці стоять книги) і цікавився старови
ною — очевидно, йому належать генеалогічні нотатки, вміщені у цьо
му ж збірнику (арк. 54—54 зв.).8 Цілком правдоподібно, отже, що саме
І. Забіла у процесі копіювання «Краткого описания Малороссии» сві
домо скоротив текст цієї популярної на тоді пам’ятки і доповнив його
відомостями про події 1734— 1740 pp. Відповідний фрагмент збірника
(арк. 49 зв. — 52 зв.) має самодостатню цінність і заслуговує на спе
ціальне дослідження та публікацію. У центрі уваги автора доповнень—
участь лівобережного козацтва у війні за польський королівський трон
1733— 1735 pp. та російсько-турецькій війні 1735— 1739 pp., які висна
жили господарство Гетьманщини і спричинили гостру економічну кри
зу. Наведені у доповненнях відомості також висвітлюють діяльність
«Правління гетьманського уряду», яке впродовж кількох років спромог
лося звести нанівець мало не всі здобутки державотворчої діяльності
гетьмана Д. Апостола.
Таким чином, рукописні збірники історичного змісту XVIII ст., що
зберігаються у фондах Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тар-
новського, являють собою справді унікальні пам’ятки науки та культу
ри. їх подальше вивчення дозволить збагатити наші уявлення про руко
писну книгу, її створення та побутування, з’ясувати співвідношення різ
них творів української історіографії XVII—XVIII ст., а відтак визначи
ти витоки вітчизняної історичної думки Нового часу.
Джерела та література:
1 Див.: Апанович Е. М. Рукописная светская книга XVIII в. на Украине: Историче
ские сборники. — К., 1983. — С. 3—6.
2 Коваленко О. Б. Рукописні збірники історичного змісту XVIII ст. із зібрання Чер
Нігівського історичного музею // Третя республіканська наукова конференція з іс
торичного краєзнавства: Тези доповідей. — К-, 1984. — С. 227—228.
3 Гринченко Б. Д. Каталог Музея украинских древностей В. В. Тарновского. — Чер
нигов, 1900. — Т. П. — С. 232: К-ий І. Рукописні матеріали 1-го Державного Му
зею української старовини ім. В. Тарновського // Червоний шлях. — 1925. — № 1
—2. — С. 342.
4 Коваленко О. Б. Маловідомий список «Літопису Самовидця» // Український істо
ричний журнал. — 1979. — № 12. — С. 124 — 129.
5 Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии. — Чернигов, 1897—
1898. — Вып. 1. — Отд. 1. — С. 34.
6 Коваленко О. Б. Список літопису Г. Грабянки із зібранн Чернігівського історич
ного музею // Чернігівська старовина: Збірник наукових праць, присвячений 1300-
літтю Чернігова. — Чернигов, 1992. — С. 96—100.
7 Гринченко Б. Д. Каталог Музея украинских древностей В. В. Тарновского . — Чер
нигов, 1900. — Т. П. — С. 246; Модзалевский В. JI Материалы по истории Мало
россии. Вып. 1: Письма к Ивану Петровичу Забиле и его вдове ( 1687 — 1713). —
Чернигов, 1912. — С. 9.
8 Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. — К., 1910. — Т. II. — С. 84.
Див. також: Рукописи П. Я. Дорошенко // Труды Черниговского предварительного
комитета по устройству XIV Археологического съезда в Чернигове. — Чернигов,
908. — С. 13.
Сіверянський літопис 99
|