Внесок у регіоналістику
Збережено в:
Дата: | 1998 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200586 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Внесок у регіоналістику / Л. Студьонова // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 132-133. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-200586 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-2005862024-12-12T14:21:18Z Внесок у регіоналістику Студьонова, Л. Придеснянська книжкова полиця 1998 Article Внесок у регіоналістику / Л. Студьонова // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 132-133. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200586 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Студьонова, Л. Внесок у регіоналістику Сiверянський літопис |
format |
Article |
author |
Студьонова, Л. |
author_facet |
Студьонова, Л. |
author_sort |
Студьонова, Л. |
title |
Внесок у регіоналістику |
title_short |
Внесок у регіоналістику |
title_full |
Внесок у регіоналістику |
title_fullStr |
Внесок у регіоналістику |
title_full_unstemmed |
Внесок у регіоналістику |
title_sort |
внесок у регіоналістику |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
1998 |
topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200586 |
citation_txt |
Внесок у регіоналістику / Л. Студьонова // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 132-133. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT studʹonoval vnesokuregíonalístiku |
first_indexed |
2024-12-15T16:38:39Z |
last_indexed |
2024-12-15T16:38:39Z |
_version_ |
1818525140033470464 |
fulltext |
ВН ЕСО К У РЕПОНАЛІСТИКУ
Упродовж століть Чернігівщина пасла задніх з огляду на її еко
номічний стан. Так було і за царату, так було і в радянський період,
за що керівники області неодноразово критикувалися на пленумах ЦК
Компартії України, позбавлялись високих посад. Значно погіршився
стан економіки Чернігівщини в останні роки. У статті «Які ми на отчій
землі» для журналу «Віче» (1996. — № 12) глава Чернігівської обл-
держаДмінстрації П. Д. Ш аповал зазначав: «Як була Чернігівщина
нужденним сировинним додатком і слухняним постачальником робочих
рук — і досі не вилізе з тих одежин. Стільки звідси всього перекачено,
а взамін... Обділені увагою люди, так і полишені в зародковому стані
перспективні галузі народного господарства, провінційно безнадійні, без
належної сучасної інфраструктури райцентри, безлюдні, бездітні села.
Додайте сюди чорнобильську біду...». Щ о ж робити?
Своє бачення виходу з економічної кризи виклав М. П. Бутко у м о
нографії «СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМ ІЧНІ ПРОБЛЕМ И РОЗВИТКУ
ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В УМ ОВАХ
ФОРМ УВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН» (Чернігів: Сіверян, думка,
1997. — 222 с.). Автор — кандидат економічних наук, заслужений еко
номіст України. Працює першим заступником голови Чернігівської об
ласної державної адміністрації, одночасно є начальником управління
економіки. Тому добре обізнаний з економічним станом Придесення.
М онографія М. П. Бутка складається з трьох розділів: «Природно -
економічні передумови розвитку продуктивних сил області», «Структур -
но-динамічні проблеми розвитку продуктивних сил області», «Перспек
тиви розвитку продуктивних сил області». Вперше у книзі (з огляду
на видання схожої тематики) розкривається природно-ресурсний потен
ціал Чернігівщини, а не лише перераховуються лісові, земельні, водні,
мінерально-сировинні, паливо-хімічні та інші багатства. А головне —
автор подає конкретні пропозиції щодо раціонального використання ре
сурсного потенціалу області в умовах становлення ринкових відносин.
І такий підхід до розкриття обраної теми відрізняє книгу М. П. Бутка
від його попередників.
Так, у розділі про демографічну ситуацію і трудові ресурси краю
автор аналізує динаміку чисельності, рівень смертності, міграцію, віко
ву структуру населення тощо. Дослідник не лише виклав свою точку
зору на демографічну ситуацію в області, а й запропонував ряд «термі
нових заходів щодо пом’якшення існуючих демографічних проблем, зо
крема спрямованих на забезпечення економічних та соціальних умов».
Неабиякий інтерес для фахівців становить розділ «Концепція со
ціально-економічного розвитку області на перспективу до 2010 p.: ме
тодологічні аспекти і результати». М. П. Бутко наводить блок-схему
прогнозу макроекономічних показників області на довгочасну перспек
тиву. її цінність підвищує те, що «автор безпосередньо керував робота
ми і особисто займався розробкою прогнозу при підготовці державної
програми соціально-економічного розвитку «Полісся» (Чернігівська об
ласть)».
Далекі від економіки люди полюбляють вести мову про те, чи по
трібні нам інвестиції. Н а їхню думку, інвестиції — не що інше, як
страшенна залежність від закордонних багатіїв. М. П. Бутко в своїй
монографії доводить, що без інвестицій Чернігівщ ина не подолає еко
номічної кризи. Для переконливості автор називає джерела інвестицій.
Ними можуть бути: централізовані кошти держави, інвестиції акціонер -
них Товариств, приватних підприємств, організацій та вклади населен
132 Сіверянський літопис
ня, банківські довгострокові кредити, вклади та позики закордонних ін
весторів тощо.
Розмірковуючи про поліпшення системи управління соціально-еко
номічними процесами в регіоні, М. П. Бутко зауважує, що сьогодні не
обхідне створення нових економічних відносин, «які одночасно передба
чають існування різних форм власності та форм ділової активності,
вільного підприємництва, конкуренції, тобто тих елементів, які в сукуп
ності і складають ринкову економіку».
Таким чином, монографія М. П. Бутка — є одним з перших комп
лексних досліджень соціально-економічних проблем нашого краю, що
привернуло до нього увагу Ради по вивченню продуктивних сил У краї
ни Національної Академії наук України.
М онографія написана за всіма правилами жанру «наукове видан
ня». Є тут і довідковий апарат. Список використаної літератури, яким:
супроводжується праця М. П. Бутка, складається із 130 назв. Н а жаль,
автор не зробив жодного посилання на краєзнавчі матеріали, хоча їх
за останній час з ’явилось чимало. Це книги В. Ф. Савченка, статті відо
мих економістів і виробничників на сторінках наукових журналів, пе
ріодичної преси.
Однак це не применшує значення монографії М. П. Бутка для на
шого регіону. Книга несе значне теоретичне навантаження з огляду на
регіоналістику як науку. Вона, безперечно, зацікавить не лише науков
ців і практиків, але й тих, хто небайдужий до майбутнього Чернігівщ и
ни, її економічного розвитку.
Людмила СТУДЬОНОВА.
ДОТРИМУЮЧИСЬ ПРИНЦИПУ ІСТОРИЗМУ
Хорошу справу започаткував Чернігівський інститут підвищення
кваліфікації та перепідготовки вчителів, випускаючи спільно з облуп
равлінням освіти та Чернігівським Державним педуніверситетом серію
видань під загальною назвою «Нариси з історії Чернігівщини від най
давніш их часів до наш их днів». Необхідність такого видання викликана
передовсім включенням до шкільної програми окремих тем з історії
рідного краю.
Першою у серії нарисів є видана торік книжка «Наш край у VII—
XIII століттях». її автори — науковці Чернігівського державного пед-
університету: доктор історичних наук, професор М. К. Бойко та канди
дат історичних наук, доцент В. О. Євстратов — не переслідували мету
створити самостійне наукове дослідження, а, дотримуючись принципу
історизму, відтворили факти і події сивої давнини на основі фундамен
тальних праць вітчизняних істориків, в тому числі і тих, які донедавна
замовчувалися, свідчень літописців, знахідок і висновків археологів,
публікацій краєзнавців.
Весь найдавніший відтинок нашої минувшини автори вдало об’єд
нали у шість тем-розділів, що є своєрідними уроками для школярів.
Уже перший розділ («Природа і населення краю») насичений ц і
кавими матеріалами, зокрема, про природні негаразди, зафіксовані лі
тописцями — суворі зими, повені, навали сарани, а також про заселен
ня Придесення, про «маятникові міграції», що відбувалися тут упро
довж віків, про контакти давніх сіверян із сусідніми племенами, про
міжетнічні династичні шлюби чернігівських князів. Окремий розділ при
свячено населеним пунктам Чернігівщини — йдеться передовсім про
Сіверянський літопис 133
|