Дотримуючись принципу історизму
Хорошу справу започаткував Чернігівський інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки вчителів, випускаючи спільно з облуправлінням освіти та Чернігівським Державним педуніверситетом серію видань під загальною назвою «Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів». Необ...
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200587 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дотримуючись принципу історизму / B. Сапон // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 133-134. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200587 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2005872024-12-12T14:21:25Z Дотримуючись принципу історизму Сапон, B. Придеснянська книжкова полиця Хорошу справу започаткував Чернігівський інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки вчителів, випускаючи спільно з облуправлінням освіти та Чернігівським Державним педуніверситетом серію видань під загальною назвою «Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів». Необхідність такого видання викликана передовсім включенням до шкільної програми окремих тем з історії рідного краю. 1998 Article Дотримуючись принципу історизму / B. Сапон // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 133-134. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200587 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Сапон, B. Дотримуючись принципу історизму Сiверянський літопис |
| description |
Хорошу справу започаткував Чернігівський інститут підвищення
кваліфікації та перепідготовки вчителів, випускаючи спільно з облуправлінням
освіти та Чернігівським Державним педуніверситетом серію
видань під загальною назвою «Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших
часів до наших днів». Необхідність такого видання викликана
передовсім включенням до шкільної програми окремих тем з історії
рідного краю. |
| format |
Article |
| author |
Сапон, B. |
| author_facet |
Сапон, B. |
| author_sort |
Сапон, B. |
| title |
Дотримуючись принципу історизму |
| title_short |
Дотримуючись принципу історизму |
| title_full |
Дотримуючись принципу історизму |
| title_fullStr |
Дотримуючись принципу історизму |
| title_full_unstemmed |
Дотримуючись принципу історизму |
| title_sort |
дотримуючись принципу історизму |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200587 |
| citation_txt |
Дотримуючись принципу історизму / B. Сапон // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 133-134. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT saponb dotrimuûčisʹprincipuístorizmu |
| first_indexed |
2024-12-15T16:38:41Z |
| last_indexed |
2024-12-15T16:38:41Z |
| _version_ |
1818525141897838592 |
| fulltext |
ня, банківські довгострокові кредити, вклади та позики закордонних ін
весторів тощо.
Розмірковуючи про поліпшення системи управління соціально-еко
номічними процесами в регіоні, М. П. Бутко зауважує, що сьогодні не
обхідне створення нових економічних відносин, «які одночасно передба
чають існування різних форм власності та форм ділової активності,
вільного підприємництва, конкуренції, тобто тих елементів, які в сукуп
ності і складають ринкову економіку».
Таким чином, монографія М. П. Бутка — є одним з перших комп
лексних досліджень соціально-економічних проблем нашого краю, що
привернуло до нього увагу Ради по вивченню продуктивних сил У краї
ни Національної Академії наук України.
М онографія написана за всіма правилами жанру «наукове видан
ня». Є тут і довідковий апарат. Список використаної літератури, яким:
супроводжується праця М. П. Бутка, складається із 130 назв. Н а жаль,
автор не зробив жодного посилання на краєзнавчі матеріали, хоча їх
за останній час з ’явилось чимало. Це книги В. Ф. Савченка, статті відо
мих економістів і виробничників на сторінках наукових журналів, пе
ріодичної преси.
Однак це не применшує значення монографії М. П. Бутка для на
шого регіону. Книга несе значне теоретичне навантаження з огляду на
регіоналістику як науку. Вона, безперечно, зацікавить не лише науков
ців і практиків, але й тих, хто небайдужий до майбутнього Чернігівщ и
ни, її економічного розвитку.
Людмила СТУДЬОНОВА.
ДОТРИМУЮЧИСЬ ПРИНЦИПУ ІСТОРИЗМУ
Хорошу справу започаткував Чернігівський інститут підвищення
кваліфікації та перепідготовки вчителів, випускаючи спільно з облуп
равлінням освіти та Чернігівським Державним педуніверситетом серію
видань під загальною назвою «Нариси з історії Чернігівщини від най
давніш их часів до наш их днів». Необхідність такого видання викликана
передовсім включенням до шкільної програми окремих тем з історії
рідного краю.
Першою у серії нарисів є видана торік книжка «Наш край у VII—
XIII століттях». її автори — науковці Чернігівського державного пед-
університету: доктор історичних наук, професор М. К. Бойко та канди
дат історичних наук, доцент В. О. Євстратов — не переслідували мету
створити самостійне наукове дослідження, а, дотримуючись принципу
історизму, відтворили факти і події сивої давнини на основі фундамен
тальних праць вітчизняних істориків, в тому числі і тих, які донедавна
замовчувалися, свідчень літописців, знахідок і висновків археологів,
публікацій краєзнавців.
Весь найдавніший відтинок нашої минувшини автори вдало об’єд
нали у шість тем-розділів, що є своєрідними уроками для школярів.
Уже перший розділ («Природа і населення краю») насичений ц і
кавими матеріалами, зокрема, про природні негаразди, зафіксовані лі
тописцями — суворі зими, повені, навали сарани, а також про заселен
ня Придесення, про «маятникові міграції», що відбувалися тут упро
довж віків, про контакти давніх сіверян із сусідніми племенами, про
міжетнічні династичні шлюби чернігівських князів. Окремий розділ при
свячено населеним пунктам Чернігівщини — йдеться передовсім про
Сіверянський літопис 133
виникнення та формування головних міст краю, їхню тодішню топогра
фію, а також про найвідоміші давньоруські городища.
Багатьма історичними і археологічними відомостями ілюстровано
розділ «Заняття. ^ о б у т , Звичаї». Так, характеризуючи внутрішню тор
гівлю, автори розповідають про прямі водні шляхи межиріччя Десни і
Дніпра, що не так давно досліджені чернігівськими археологами. Н ай
новіші дані залучено і до висвітлення питання залізоробної справи та
виробництва кераміки, розвитку мурованого будівництва.
В один розділ об'єднано теми релігії і культури наших давньору
ських предків, що, зрозуміло цілком закономірно: вже перші християн
ські храми, найперше ж монастирі, стали осередками писемності, книж
ності і мистецтва на Чернігово-Сіверщині. Чимало місця тут відведено
найдавнішим чернігівським соборам, художній літературі, що творила
ся нй берегах Десни і мала здебільшого релігійний характер. А гово
рячи про перлину давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім»,
що своєю генетичною спорідненістю із нашим краєм пов’язана найтіс
ніше, автори полемізують і з тими дослідниками, котрі вважають твір
фальсифікатом значно пізніших віків.
Стислий і лаконічний розділ «Суспільно-політичне життя» увібрав
у себе головні події становлення чернігівського князівства та князів
ських усобиць, без чого не уявити тогочасся. Доповнює цей розділ тема
боротьби із зовнішніми нападниками — хозарами, половцями, монголо-
татарами.
Наприкінці нарису подано список історичної та краєзнавчої літера
тури (у тому числі є і публікації журналу «Сіверянський літопис»), що
акумулює в собі найповнішу інформацію з найдавнішої минувшини
Придесення. Принагідно хочеться зауважити, що не зайвим був би тут
і подібний список художньої літератури — можна назвати принаймні
з десяток романів, повістей, оповідань і поетичних творів, що безпосе
редньо стосуються цього нарису.
Нарис М. К. Бойка та В. О. Євстратова, як і інші видання серії,
розрахований передовсім на вчителів та учнів, але його, гадається, із
задоволенням читатиме кожен, хто цікавиться сивою давниною нашого
краю.
Володимир САПОН.
134 Сіверянський літопис
|