Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії
Збережено в:
Дата: | 1998 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200593 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 10-12. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-200593 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-2005932024-12-16T15:33:17Z Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії Травкіна, О. У глиб віків 1998 Article Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 10-12. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200593 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
У глиб віків У глиб віків |
spellingShingle |
У глиб віків У глиб віків Травкіна, О. Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії Сiверянський літопис |
format |
Article |
author |
Травкіна, О. |
author_facet |
Травкіна, О. |
author_sort |
Травкіна, О. |
title |
Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії |
title_short |
Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії |
title_full |
Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії |
title_fullStr |
Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії |
title_full_unstemmed |
Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії |
title_sort |
викладачі чернігівського колегіуму - члени кодифікаційної комісії |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
1998 |
topic_facet |
У глиб віків |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200593 |
citation_txt |
Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 10-12. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT travkínao vikladačíčernígívsʹkogokolegíumučlenikodifíkacíjnoíkomísíí |
first_indexed |
2025-01-13T04:08:04Z |
last_indexed |
2025-01-13T04:08:04Z |
_version_ |
1821105228966002688 |
fulltext |
У ГЛИБ ВІКІВ
Ольга Травкіна
ВИКЛАДАЧІ ЧЕРНІГІВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ—
ЧЛЕНИ КОДИФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ
Серед членів Кодифікаційної Комісії, яка підготувала перший ук-
раїнський Кодекс «Права, за якими судиться малоросійський народ»,
знаходимо діячів з Чернігівщини, насамперед, пов’язаних з Чернігів-
ським Колегіумом.
Склад комісії неодноразово змінювався протягом 15 років її діяль-
ності. Найповніший список «кодифікаторів» надрукований в останньому
Виданні «Прав», який вийшов 1997 р.
1
Їх нараховувалось понад сімде-
сят. Упорядник цього видання К. Вислобоков підкреслював, що най-
чисельнішою групою була старшинська — 42 особи: генеральний обоз-
ний, суддя, хорунжий, 2 полковники, 6 сотників, 15 бунчукових та вій-
ськових товаришів, 1 суддя, 11 полкових писарів та військових канцеля-
ристів. Крім козацької старшини, були представлені: духовенство — 21
особа та міщани — 6 чоловік.
2
У комісії працювали висококваліфіковані спеціалісти, які володіли
Іноземними мовами, перекладали Литовський статут, Магдебурське та
Саксонське право, правознавці.
Більшість з них отримала освіту в Києво-Могилянській Академії,
деякі у закордонних учбових закладах.
Прізвища викладачів Чернігівського Колегіуму знаходимо серед
представників від духовенства. Це Дмитро Білинський, який працював
у Комісії в 1735—1738 pp., і Товія Сморжевський (1738, 1742—1743 pp.).
Як бачимо, вони працювали уже, в основному, в останній період діяль-
ності Комісії, коли після закінчення перекладів (в 1736 р.) тривало об-
говорення окремих розділів, остаточне регулювання текстів.
3
Дмитро Білинський був протягом двох років професором Чернігів-
ського Колегіуму, обіймав там посаду екзаменатора, а потім три роки
— намісником архієрейської кафедри.4 З 1732 р. — ігумен Макошин-
ського Миколаївського монастиря. У 1736 році брав участь «в перево-
де и своде книг правных,. иначе магдебургских и саксонских статутов
в войсковой генеральной канцелярии».
5
1750 р. призначений настоятелем та архімандритом Єлецького мо-
настиря. Помер у листопаді 1753 р.
6
Ієромонах Товія Сморжевський був префектом Чернігівського Ко-
легіуму (1732—1734 pp.)
7
і як префект викладав риторику з діалекти-
10 Сіверянський літопис
кою. Потім Т. Сморжевський призначається настоятелем Рябдевського
Успенського монастиря та «духовним управителем» Стародубської, По-
чепської та Погарської протопопій, а також Мглинського намісництва.
У 1743 р. — настоятель Костянського монастиря.
8
В. Литинський зазначав, що свого часу Сморжевський славився як
правознавець і був запрошений у відому Глухівську «комісію прав».
9
Серед п’ятнадцяти членів комісії, що підписалися під остаточним тек-
стом «Прав» у 1743 p., стоїть і його підпис: «Ігумен єпархії Чернигов-
ской монастыря Троєцкого Костянского Почеповского ієромонах «То-
вія».
10
З середини 30-х років очолював Кодифікаційну Комісію один з
найкращих ректорів Києво-Могилянської Академії — Амвросій Дубне-
вич (1735 p.).
11
Київська Академія неодноразово просила замінити його
в комісії іншою особою «в виду происходящихъ чрезь его отсутствие
затрудненій в преподаваніи богословія».
12
А. Дубневич був високоосві-
ченою людиною. Зберігся його курс філософії, який він читав у 1728 —
1829 рр.
13
в Академії. Цей рукопис свідчить про глибокі знання А. Дуб-
невича у галузі філософії, античності, раннього середньовіччя, різних
направлень схоластики, а також деяких філософських вчень Нового
часу.
У серпні 1742 р. він був висвячений в чернігівські єпископи.
14
А. Дубневич приділяв велику увагу Чернігівському Колегіуму. Турбу-
бючись про його матеріальне забезпечення, упорядкував збір податків
від монастирів та протопопій Чернігівської єпархії, що збільшило кош-
ти на утримання Колегіуму.
15
У центрі уваги А. Дубневича протягом всього його єпископства бу-
ла турбота про стабільне забезпечення учнями Колегіуму, освіту духо-
венства краю. Він постійно розсилав в протопопії, намісництва, мона-
стирі укази, що вміщували вимоги про обов’язкове направлення дітей
священнослужителів на навчання до Колегіуму. Тим, хто не виконував
наказу, загрожував значний штраф.
16
Як один із найкращих професорів Академії в недалекому минуло-
му, А. Дубневич, прагнучи запровадити повний курс наук, які були в
Києво-Могилянській Академії, у 1749 р. відкрив і в Чернігівському Ко-
легіумі клас філософії.
17
Ввести останій курс — богословський — А. Дуб-
невич не зміг. Це пояснюється браком приміщень в Борисоглібському
кафедральному монастирі, де знаходився Колегіум. Навіть клас філосо-
фії, розміщувався в монастирській трапезній, що було дуже незручно,
бо заняття проходили між церковними службами та трапезами мона-
хів.
18
Ще в 1738 р. єпископ Н. Сребницький клопотав перед Синодом
про переведення Колегіуму до П’ятницького монастиря, який за його
проектом повинен був стати на зразок Богоявленського Братського мо-
настиря, де розміщувалася Академія, «училищним монастырем», і це б
дало можливість відкрити клас філософії та богослів’я.
19
Але відповіді
на своє прохання Н. Сребницький, очевидно, не отримав, а незабаром в
травні 1740 р. був призначений митрополитом Тобольським.
20
А. Дубневичу також не вдалося запровадити богословський класс
ще й тому, що він помер через рік після відкриття класу філософії, в
лютому 1750 р.
21
А. Дубневич похований в Борисоглібському соборі,
праворуч від входу.
22
Участь учителів Чернігівського Колегіуму в діяльності Кодифіка-
ційної комісії, в якій були задіяні кращі інтелектуальні сили України,
свідчила про значний авторитет та професійний рівень його виклада-
цького складу в І пол. XVIII ст.
Сіверянський літопис 11
Джерела та література:
1 Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743. — К.,— 1997. — С. XVIX.
2 Там же. — С. XV.
3 Там же. — С. XIV.
4 Л. Єфімов. Елецкий монастирь Успения Пресвятыя Богородицы, со времени осно-
вания и до наших дней (1060—1905 гг.). Его святыни и достопримечательности. //
Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. — 1905. — С. 630.
5 В. Литинский Картинки из прошлого Черниговской духовной семинарии. // При-
бавление к Черниговским епархиальным известиям. — 1898. — С. 383.
6 Там же.
7 Там же.
8 Права... — С. 546.
9 Там же. — С. XVIX.
10 Теличенко. Очерк Кодификации малороссийского права // Киевская старина.—
1888. — Т. XXII. — С. 439.
11 Я. М. Стратий, В. Д. Литвинов, В. А. Андрушко. Описание курсов философии и
риторики профессоров Киево-Могилянской Академии. — К. — С. 268.
12 Ф. Гумилевский. Общий обзор Черниговской епархии. — Чернигов. — 1861. —
С. 84.
13 М, Благовещенский. Извлечете из материалов по истории Черниговской семинарии
// Прибавление к Черниговским епархиальным известиям — 1903. — С. 998—783.
— С. 814.
14 Там же. — 1904. — С. 21—34.
15 Там же. — 1903. — С. 71.
16 Там же.
17 ДАЧО. — ф. 679. — ОП. 1. — Спр. — 1556. — С. 1.
18 А. Страдомский. Никодим Сребницкий епископ Черниговский и Новгорода-Север-
ского II Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. — 1877. — С. 14.
19 Ф. Гумилевский. Общий обзор Черниговской епархии. — С. 87.
20 Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. — 1908 — С. 495.
ПРИМІТКА: У публікації О. Травкіної «До питання про місцезнаходження Чер-
нігівського Колегіуму та реорганізацію його в семінарію» («Сіверянський літопис» № 5,
1997 р., с. 88) була допущена помилка щодо місцезнаходження колегіумської церкви.
Церква Різдва Христового знаходилася не в монастирській дзвіниці, а на території
нового місцезнаходження Колегіуму, у колишній садибі П. Полуботка.
12 Сіверянський літопис
|