Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200646 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи / І. Костенко, В. Симоненко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 67-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200646 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2006462024-12-18T19:20:16Z Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи Костенко, І. Симоненко, В. Розвідки 1998 Article Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи / І. Костенко, В. Симоненко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 67-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200646 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Костенко, І. Симоненко, В. Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Костенко, І. Симоненко, В. |
| author_facet |
Костенко, І. Симоненко, В. |
| author_sort |
Костенко, І. |
| title |
Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи |
| title_short |
Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи |
| title_full |
Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи |
| title_fullStr |
Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи |
| title_full_unstemmed |
Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи |
| title_sort |
мусіни-пушкіни — почесні попечителі ніжинської вищої школи |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200646 |
| citation_txt |
Мусіни-Пушкіни — почесні попечителі Ніжинської вищої школи / І. Костенко, В. Симоненко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 67-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT kostenkoí musínipuškínipočesnípopečitelínížinsʹkoíviŝoíškoli AT simonenkov musínipuškínipočesnípopečitelínížinsʹkoíviŝoíškoli |
| first_indexed |
2025-01-13T04:11:14Z |
| last_indexed |
2025-01-13T04:11:14Z |
| _version_ |
1821105429068906496 |
| fulltext |
Іван Костенко, Володимир Симоненко
МУСТНИ -ПУШКІНИ - ПОЧЕСНІ ПОПЕЧИТЕЛІ
НІЖИНСЬКОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ
У 1820 році в Ніжині було відкрито Гімназію вищ их наук князя
Безбородька. Цю назву вона мала до 1832 року. З 1832 — фізико-ма-
тематичний ліцей, 1840 — ю ридичний ліцей. Приміщ ення було збудо
ване на кош ти князя Олександра Андрійовича Безбородька і його бра
та, графа Іллі Андрійовича. Указом царя Олександра І першим П о
чесним Попечителем був призначений онук І. А. Безбородька граф
Олександр Григорович Куш елев-Безбородько.1
Почесний Попечитель мав великі повноваження. Він брав участь
у засіданнях конференції (вченої ради), стежив за поведінкою і м о
ральністю студентів, а найголовніше — мав право контролю за витра
там и на утримання Ніжинської вищ ої школи. Сума ця була визначе
на в розмірі 88 164 крб. і щороку надходила від нащадків князя О. А.
Безбородька.2
Цю посаду О. Г. Кушелев-Безбородько обіймав з 1820 по 1855 рік.
Протягом 1855— 1870 рр. Почесним Попечителем був його син Григо
рій Олександрович. В його сім ’ї дітей не було. Сестра його Любов
О лександрівна вийш ла заміж за графа Олексія Івановича М усіна-Пуш-
кіна, який у 1873 році, за наказом царя, був призначений Почесним
Попечителем Ніжинського юридичного ліцею.
^ Третій. Попечитель Ніжинської вищ ої ш коли гофмейстер двору
Його Величності граф О. І. М усін-Пуш кін, кавалер орденів Білого О р
ла, Св. А нни та Св. Станіслава перш их ступенів і Св. рівноапостольно
го князя Володимира 2 класу, народився в 1824 році. Службу свою
почав у М іністерстві народної освіти — Почесним Наглядачем Санкт-
П етербурзьких і Володимирських повітових училищ.
У 1849 році отримав штатне місце молодшого помічника столона
чальника в департаменті внутріш ніх справ. З 1856 року обіймав поса
ду Почесного Секретаря при ордені Св. Олександра Невського з пра
вом носіння офіційного знака. У 1857 році петербурзьке дворянство
обрало його Почесним Попечителем Петербурзьких гімназій і П редво
дителем дворянства Петербурзького повіту. З 1859 року починається
служба по придворному відомству, а в 1861 році він отримав звання
Гофмарш ала Царського двору.
Граф Олексій Іванович вперше прибув у ліцей 4 вересня 1873 р о
ку. В ін мав тривалу бесіду з директором і професорами про зміцнення
матеріального і фінансового стану навчального закладу. Від імені своєї
дружини, графині Любові Олександрівни, сестри Григорія О лександро
вича Кушелева-Безбородька, він збільшив річне утримання ліцею на 2
000 крб., які були спрямовані, головним чином, на утримання проф е
сорів у вигляді річної прибавки платні по 200 крб. кож ному.3 Значну
фінансову допомогу ліцею надала княгиня О. І. Суворова-Римницька,
удова графа М иколи Олександровича Кушелева-Безбородька. Вона по
жертвувала ліцею 105000 крб. Відсотки з цього капіталу, понад 5000
крб. на рік, йш ли на потреби закладу.4
У 1873 році ліцей відвідав М іністр народної освіти граф Толстой.
У бесіді з О. І. М усіним-Пушкіним, директором ліцею, професорами об
говорю вався проект реформування ліцею в інститут.
У 1875 році був розроблений і затверджений Устав, і того ж таки
року відкрито Історико-філологічний інститут князя Безбородька. Й о
го завданням, як визначалося в Уставі, було «готувати вчителів старо-
Сіверянський літопис 67
давніх мов, російської словесності та історії для середніх навчальних
закладів».5 Завдяки допомозі О. І. М усіна-П уш кіна та ініціативі дирек
тора інституту професора М. О. Лавровського з 1877 року почали вида
вати «Известия Нежинского историко-филологического института», де
вміщ увалися наукові праці викладачів і студентів.6 О. І. М усін-Пуш-
кін сприяв запрошенню на роботу в інститут професорів, які просла
вили вітчизняну науку: Н. Я. Грота, Р. Ф. Брандта, Г. Е. Зингера,
Н. Я. Аристова, П. В, Нікітіна. Я к свідчать архівні документи, він п о
стійно відвідував інститут, цікавився його роботою, надавав моральну
і матеріальну підтримку. За його сприяння в 1876 році була зроблена
надбудова між триповерховими крилами корпусу інституту. П римі
щ ення збільш илося на 10 аудиторій і один рекреаційний зал. Д ля біб
ліотеки інституту Олексій Іванович передав шість графських кімнат,
а також подарував частину графського маєтку для будівництва трьох
двоповерхових будинків для професорів та студентської лікарні.7
За його сприяння була придбана бібліотека директора Санкт-Пе-
тербурзького інституту І. Б. Ш теймана — твори класичних авторів та
праці з класичних мов, літератури, старожитностей і міфології. До ін
ституту також надійш ли дублікати книг із Варшавської університетсь
кої бібліотеки. Бібліотека поповнилася і книгами з колишнього Н іжин
ського грецького училища.
Граф О. І. М усін-Пуш кін помер у Ніцці 1879 р. 13 листопада на
конференції інституту директор професор М. О. Лавровський зачитав
телеграму від 7 листопада, в якій повідомлялося про смерть П очесно
го Попечителя. В інститутській церкві була відправлена панахида,
на якій були присутні професори і викладачі, студенти і гімназисти.
Того ж дня дружині покійного була надіслана телеграма із співчуттям.
14 березня 1880 року старш ий син О. І. М усіна-Пушкіна, Олек
сандр Олексійович, камергер двору Його Величності, статський рад
ник, був призначений Почесним Попечителем. Директором інституту
на тоді був дійсний статський радник Фрідріх Ф ердинандович Гельбке,
інспектором — ординарний професор грецької словесності А нтон В я
чеславович Добіаш. О. О. М усін-Пуш кін продовжував, як і його бать
ко, всіляко підтримувати інститут Він добре знав педагогіку і велику
увагу приділяв вихованню і класичній освіті студентів і гімназистів.
Про його невтомну працю на цій ниві з похвалою і вдячністю відгуку
валися професори і вихованці Ніжинської вищої школи. Безумовно,
цьому сприяли зв'язки Попечителя, адже він був камергером імпера
торського Двору і Попечителем Одеського навчального округу.
За клопотанням Олександра Олексійовича М іністерство народної
освіти дало дозвіл відкрити третє, історичне відділення (доти їх було
лиш е два: класичне і слов’янське).
О. О. М усін-Пуш кін постійно надавав допомогу у виданні «И звес
тий» інституту, де друкував свої статті. У 1884 році на засіданні педа
гогічної конференції відбулося обговорення його роботи під назвою
«Вищі навчальні заклади з інтернатами в Німеччині та Франції». У
ріш енні записали: «...означену статтю графа О. О. М усін-Пуш кіна вм і
стити до VII тому «Известий историко-филологического института кня
зя Безбородко».
О. О. М усін-Пуш кін здав на зберігання в рукописний відділ біблі
отеки зібрання листів, а також рукопис «Историческое придание к пе
реводу на русский язы к «Похвалы глупости». Ці матеріали зберігали
ся в інституті до 1918 р .8
У 1897 р. дворянство Чернігівської губернії звернулося до царя
М иколи II з проханням ліквідувати Ніжинський історико-філологічний
інститут, а замість нього створити сільськогосподарське училище. Це
прохання мотивувалося тим, що «навчання в класичній гімназії з пе
ревагою стародавніх мертвих мов являє собою труднощ і для більшості
наш их дітей».
68 Сіверянський літопис
Н а захист альма матер М. В. Гоголя та інш их письменників і вче
них, які закінчили вищу ш колу в Ніжині, виступили професори інсти
туту і прогресивні діячі країни. О. О. М усін-Пуш кін написав листа ца
рю, і прохання чернігівських дворян було відхилене, а інститут продов
жував примножувати свої педагогічні та наукові традиції.9
О. О. М усін-Пуш кін помер 27 червня 1918 р. З інституту до Києва
їздила спеціальна делегація на похорон, де поклали вінок від імені
викладачів і студентів. 30 червня в інститутській церкві відбулася за
упокійна літургія, а по її закінченні — панахида за померлим. На
літургії і панахиді були присутніми професори, викладачі, студенти,
службовці, жителі міста.
9 липня 1918 року в інститут приїхав син покійного граф М икола
Олександрович М усін-Пушкін. Відбулися товариські збори, на яких
обговорю валися питання навчальної та наукової діяльності інституту.
В ін брав участь у 1-й імперіалістичній війні з 1914 по 1917 рік. Корнет
М. О. М усін-Пуш кін за виявлену хоробрість нагороджений трьома ор
денами: Георгія IV ступеня, Георгія III ступеня, Станіслава III ступе
ня з мечами і бантом. З 1918 року — студент Київського університету
Св. Володимира.10
У казом гетьмана України Павла Скоропадського від 29 вересня
М. О. М усін-Пуш кін був затверджений у званні Почесного П опечите
ля Ніжинського державного історико-філологічного інституту князя
Безбородька з 27 липня 1918 р.
М. О. М усін-Пуш кін і вдова Почесного Попечителя графиня М а
рія М иколаївна пожертвували інституту 5 000 крб. Н а ці кош ти був
заснований «Фонд імені О. О. М усін-Пушкіна». В положенні про фонд
підкреслювалося, що «капитал этот хранится в правительственном уч
реждении, распоряжение таковым принадлежит конференции институ
та, фонд мож ет пополняться путем пожертвований от учреждений и
частных лиц». У листопаді 1918 р. М. О. М усін-Пуш кін надіслав ще
З 000 крб., а його мати графиня М арія М иколаївна — 500 крб. для
«Ф онду імені графа О. О. М усін-Пушкіна» — для утримання студент
ської їдальні.1 11
Один із випускників інституту, відомий педагог О. Круковський, ві
таю чи своїх колег з ю вілеєм, писав: «У цей день серця всіх, кому доро
гі вищ і ідеальні інтереси вітчизняної освіти, линуть до цих старих стін,
прихистивш их в минулі роки Гоголя і Редкіна. Нехай же на благосло
венному лоні України серед працелюбного і чесного народу, який дав
Росії багато гідних синів, розквітають і міцніють нові педагогічні си
ли, покликані до плодотворної справи виховання підростаючого поко
ління в дусі лю бові до науки, Батьківщ ини і лю дини».12
Ці слова є гідною нагородою і високою оцінкою праці не тільки
професорів інституту, але і діяльності Почесних Попечителів М усіних-
Пушкіних.
Джерела і література:
1 Лицей князя Безбородко. — СПб, 1859. — С. 50.
2 Відділ Держархіву Чернігівської області (далі ДАЧО) в Ніжині. — Ф. 1136. —
Оп. 2. — Спр. б31. — Арк. 4.
3 Відділ ДАЧО в Ніжині. — Ф. 387. — Оп. 1. — Спр. 860 — Арк. 23.
4 Историко - филологический институт кн. Безбородко в Нежине. — К., 1899. — С.6
5 Заболотский П. А. Историко - филологический институт князя Безбородко в Нежи
не. — СПб, 1912. — С. 36.
6 Відділ ДАЧО в Ніжині. — Ф. 387. — Оп. 1. — Спр. 215. — Арк. 126.
7 Добиаш А. В. Николай Алексеевич Лавровский. — Нежин, 1900. — С. 28.
8 Там само.
9 Відділ ДАЧО в Ніжині. — Ф. 387. — Оп. 1. — Спр. 860. — Арк. 31.
10 Там само.
11 Там само.
12 Відділ ДАЧО в Ніжині. — Ф. 387. — Оп. 1. — Спр. 860. — Арк. 34.
Сіверянський літопис 69
|