Прощальних помах його крил
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200683 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Прощальних помах його крил / C. Реп'ях // Сіверянський літопис. — 1998. — № 5. — С. 144-145. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200683 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2006832024-12-19T19:50:52Z Прощальних помах його крил Реп'ях, C. Придеснянська книжкова полиця 1998 Article Прощальних помах його крил / C. Реп'ях // Сіверянський літопис. — 1998. — № 5. — С. 144-145. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200683 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Реп'ях, C. Прощальних помах його крил Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Реп'ях, C. |
| author_facet |
Реп'ях, C. |
| author_sort |
Реп'ях, C. |
| title |
Прощальних помах його крил |
| title_short |
Прощальних помах його крил |
| title_full |
Прощальних помах його крил |
| title_fullStr |
Прощальних помах його крил |
| title_full_unstemmed |
Прощальних помах його крил |
| title_sort |
прощальних помах його крил |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200683 |
| citation_txt |
Прощальних помах його крил / C. Реп'ях // Сіверянський літопис. — 1998. — № 5. — С. 144-145. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT repâhc proŝalʹnihpomahjogokril |
| first_indexed |
2025-02-05T04:05:40Z |
| last_indexed |
2025-02-05T04:05:40Z |
| _version_ |
1823188809125199872 |
| fulltext |
Розгорнемо книгу, знайдемо сторінку 365, прочитаємо: «Від лат.
Унітар — єдність (форма держ. устрою, яка базується на зверхності су
веренітету) верховної влади (єдиної д-ви над адмін.-тер. або нац.-
тер. одиницями (областями, департаментами, префектурами, провінція
ми тощо), на які вона поділена. Інакше кажучи, унітарною вважається
д-ва, в якій жодна з її частин не має статусу держ. утворення». І далі
йде глибокий розгляд терміну, його тлумачення. Хто хоче знати все до
стеменно, треба знайти «Словник».
А в ньому понад 700 найуживаніших політологічних термінів, які
«характеризують сучасний світовий суспільно-політичний розвиток і вра
ховують специфіку вітчизняної ітерпретації політологічної науки».
Навіть з наведених уривків можна збагнути, наскільки серйозною і
відповідальною була робота над виданням. Не випадково,її здійснюва
ли провідні українські вчені-політологи Ю. Шемшученко, В. Бабкін,
П. Горбатенко, А. Саприкін. Є ще й інші члени редколегії, автори ста
тей. Та зупинимося на останньому прізвищі. Анатолій Саприкін. Ця осо
ба широко знана в Чернігові. Адже свого часу Анатолій Георгійович
працював оперуповноваженим відділу карного розшуку УВС Чернігів
ської області. Працював сумлінно, завзято. Вже тоді він виступав у пре
сі з цікавими роздумами про наше життя, радив пильніше придивлятися
до нього, аби змінити на краще. Вивчення політичної літератури, що
з’являлася на світ у багатьох країнах, робота в бібліотеках Москви, Ле
нінграда, Києва та інших міст, зокрема, Берліна, Дрездена, допомогли
йому сягнути високих верховин політології. Анатолій Георгійович — від
повідальний секретар, автор-упорядник «Словника». Це — велика і
грунтовна праця, яка свідчить про талант нашого земляка. Зараз Са
прикін працює над багатьма іншими проектами. Побажаємо йому сили
і здоров’я для здійснення творчих задумів!
P. ЗМАК.
ПРОЩАЛЬНИЙ ПОМАХ ЙОГО КРИЛ
На жаль, доводиться починати з сумного: нещодавно пішов з жит
тя великий друг України, полум’яний пропагандист творчості письмен
ників Придесення Володимир Паригін. Цього кремезного, з чолом у
ореолі сивого волосся брянця добре знав не лише літературний загал
нашого краю. Його мудре літературознавче і задушевне поетичне сло
во не раз і не два чули робітники і хлібороби, студенти і школярі Чер
нігівщини. Адже Володимир Петрович був частим гостем привітних по
ліщуків. Тичининські Піски, Вересайова Срібнянщина, Толстовські По
горільці гаряче приймали не «старшого брата», за словами поета Олек
сандра Олійника, а «старшого друга». Справді, Володимир Петрович
гартувався на фронтах війни з гітлерівцями, в нелегких трудах і днях
газетяра. Чудовий дослідник літератури, публіцист, поет, перекладач,
він залишив по собі вагому спадщину.
Переді мною, мовлячи банально, книга, яка ще пахне друкарською
фарбою. На мусянжовому тлі, під графічним зображенням самотнього
дерева на вітрах, журавлиного клину, церковці і хаток, — напис:
«В. Парыгин. Пролетайте, гуси, над Россией...». Це — тільки невеличка
частка творчої спадщини брянського побратима. Але відрадно, що й тут
широке місце посідають згадки Паригіна про Чернігівщину, друзів і ко
лег, а головне — значний доробок українських поетів; майже на дев’я
носто п’ять відсотків наших земляків.
Заспівом до цього циклу стали безсмертні рядки Тараса Шевчен
ка, що стали народною піснею, — «Реве та стогне Дніпр широкий...».
144 Сіверянський літопис
Звичайно, треба мати неабияку сміливість, аби взятися за переклад цьо
го вірша, зачину «Причинної». Паригін не знітився, не опустив рук, і,
треба сказати, переклад в цілому вдався, хоч, зрозуміло, «тягатися» з
Кобзарем дуже невдячна справа.
А потім — засяяла низка поезій чернігівців. Надруковані твори за
алфавітним порядком, точніше, не твори, а їхні автори.
Відкривається цикл короткою біографічною довідкою про Миколу
Адаменка, а далі йдуть вірші талановитого сосничанина.
И не затмится неба купол синий,
Погибель к нам не приползет из-за межи,
Коль есть кому погибнуть за святыни,
Те, без каких народ не может жить.
Ці рядки засвідчують, що Володимир Петрович глибоко розумів і
поважав право кожного народу на свою самобутність, на своє життя.
Високою майстерністю позначені переклади поезій Василя Буден
ного, Кузьми Журби, Дмитра Куровського, Петра Зуба, Дмитра Івано
ва, Якова Ковальця, Петра Куценка, Олександра Олійника, Петра Пу-
лінця, Олександра Самійленка, Володимира Сапона, Миколи Турків -
ського. Широко представлені в книзі поети-чернігівці, що мешкали чи
мешкають і зараз у Києві. Це — Олексій Довгий, Григорій Коваль, Лео
нід Горлач, Любов Забашта, Абрам Кацнельсон, Микола Шеремет,
Іван Цинковський, Анатолій Мойсієнко, Таїсія Шаповаленко.
Брянець зумів проникнути в індивідуальний світ кожного автора,
передати його своєрідність. Водночас він засвідчив і свою творчу не
повторність, своє бачення кожного поета і своє потрактування.
Добре зробив він, що не проминув Івана Калянника, відомого укра
їнського поета 20— 30 років, уродженця Брянщини. Іван Іванович, по
трапивши в Україну, вивчив мову, впевнено увійшов до когорти відомих
майстрів слова тодішньої доби. Підкреслив Паригін і те, що помітив
Калянника і благословив у літературну дорогу незабутній Павло Ти
чина.
Я ничего уж не боюсь:
И ни бесхлебья, ни бесплодья —
Я только матери боюсь.
Одразу впізнаєш музу Дмитра Куровського, його оригінальний по
черк. I так — кого не візьми. Володимир Паригін доніс до російського
читача пісню придеснянців, зробив її надбанням іншого народу, іншої
культури. Це — необхідно. Адже, якщо нас знатимуть інші народи, зна
чить ми існуємо, живемо, діємо...
Книга В. Паригіна «Пролетайте, гуси, над Россией», пі,о побачила
світ у видавництві «Товариство «Придесення», — це прощальний помах
крил білого лебедя Поезії, який, окрім свого рідного народу, любив і
поважав нас. Тому ми пам’ятатимемо і шануватимемо Володимира
Паригіна.
Станіслав РЕП’ЯХ.
ПОДАРУНОК КРАЄЗНАВЦЯМ
Нарешті ми маємо змогу довідатися, що пов’язує нашого земляка
Миколу Даниловича Білозерського, поміщика з Борзенського повіту
Чернігівської губернії, двоюрідного брата Ганни Барвінок, з відомим
літературним діячем, людиною, котра творила історію XIX століття, Пан
телеймоном Кулішем (до речі, уродженця Глухівського повіту Чернігів
Сіверянський літопис 145
|